Рада продовжує податок 50% для банків: банкір пояснив небезпеку такого рішення

Верховна Рада 27 жовтня ухвалила в першому читанні законопроєкт №15262, який продовжує на 2027 рік підвищену ставку податку на прибуток банків — 50%. Бюджет отримає додаткові кошти, але банкіри попереджають: ціною може стати скорочення кредитів для бізнесу на сотні мільярдів гривень. Про це заявив віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов.

Головне

• Законопроєкт №15262 продовжує ставку податку на прибуток банків у 50% ще на рік.
• За оцінкою НБУ, 20 млрд грн додаткових надходжень можуть обернутися 200–300 млрд грн недоотриманих економікою кредитів.
• За 2023–2025 роки банки вже сплатили понад 257 млрд грн податку на прибуток.
• Підвищений податок може знизити вартість Сенс Банку та Укргазбанку, які держава готує до продажу.

Як змінювалася ставка

Стандартна ставка податку на прибуток для банків — 25%. Але останні роки держава регулярно її підвищувала:

За три роки, з 2023-го по 2025‑й, банки сплатили понад 257 млрд грн податку на прибуток.

Читайте також: Зеленський підписав три податкові закони: ваші посилки «скинуться» на 10 млрд грн для ЗСУ

20 млрд у бюджет проти 300 млрд кредитів

Мамедов не заперечує, що державі потрібні гроші. «Банківський сектор має робити свій внесок у фінансування держави особливо в ці важкі часи для країни. Але є питання, яке ми не повинні залишати за дужками: що відбудеться з економікою, якщо ми вилучимо в банків капітал, який міг би перетворитися на кредити?» — каже він.

Логіка проста: що більший у банку капітал, то більше він може кредитувати. Тож, за попередньою оцінкою НБУ, додаткові 20 млрд грн податку можуть означати 200–300 млрд грн кредитів, які бізнес і люди недоотримають у майбутньому.

Мамедов уточнює: йдеться не про вже видані позики, а про ресурс, який банки могли б спрямувати в економіку в наступні роки. Реальний масштаб залежатиме від капіталу банків, попиту на кредити й ситуації в економіці.

Кредитів і так мало

Проблема в тому, що кредитування в Україні й без того слабке. За даними Світового банку, співвідношення кредитів приватному сектору до ВВП у 2024 році становило 18,2%, а у 2025-му скоротилося до 16,4%.

А під час війни кредити, за словами банкіра, стають одним із ключових інструментів виживання бізнесу: на них фінансують виробництво, відновлюють пошкоджені потужності, посилюють енергостійкість і створюють робочі місця.

«Бюджет отримає додаткові кошти, але ціною суттєвих ризиків для фінансування виробництва, посилення енергетичної стійкості, створення нових робочих місць та інвестиційної привабливості українських банків», — наголошує Мамедов.

Читайте також: Більше лише у Венесуели: МВФ підрахував, скільки українці тримають у стейблкоїнах

Удар по продажу державних банків

Ще один ризик стосується приватизації. Держава готується продавати Сенс Банк та Укргазбанк. А для інвесторів важливі не лише активи банку, а й перспективи прибутку та передбачувана податкова політика.

Якщо підвищений податок продовжать, за оцінкою Мамедова, за поєднання несприятливих чинників ринкова вартість українських банків може впасти вдвічі. Тож держава ризикує недоотримати від приватизації сотні мільйонів доларів.

Що далі

Законопроєкт ще має пройти друге читання. Мамедов закликає депутатів ретельно зважити наслідки й не підтримувати документ у нинішній редакції.

На його думку, надзвичайні податкові рішення мають бути обґрунтованими, передбачуваними й справді тимчасовими. «Сильні банки не конкуренти державному бюджету. Це один з інструментів, завдяки яким бізнес зможе відновлюватися, економіка буде зростати, а бюджет отримуватиме більше доходів у майбутньому», — підсумовує він.

Читайте також: Арешт рахунків і заборона виїзду: у ДПС розповіли про наслідки податкових боргів у 2026