Реклама казино в Україні: що дозволено, а що – заборонено

У 2020 році азартні ігри в Україні після одинадцятирічної заборони легалізували, а вже наступного року казино та букмекери почали отримувати відповідні ліцензії для роботи.

Роботу казино та букмекерських компаній в Україні легалізували у 2020 році після одинадцятирічної заборони, а вже за рік оператори азартних ігор почали отримувати відповідні ліцензії. Однак ви не побачите їхню рекламу на білбордах, не почуєте її на радіо та не зустрінете в улюбленому журналі. Чому так? Як регулюється реклама казино в Україні? Та з яких причин саме гральний бізнес стикається з серйозними обмеженнями у рекламному просуванні?

Закон України «Про рекламу» і його ключові вимоги

Головним державним документом, який регулює правила створення та розповсюдження рекламних матеріалів на території України, є Закон України «Про рекламу», ухвалений Верховною Радою у 1996 році. Відтоді до нього внесли десятки офіційних змін, правок та доповнень. Деякі з них безпосередньо стосуються грального бізнесу.

Насамперед власники казино та букмекерських контор повинні керуватися нормами статті 7 закону «Про рекламу», яка визначає принципи виготовлення та розповсюдження рекламних матеріалів.

• Реклама повинна бути точною та правдивою, з використанням форм та засобів, які не завдають споживачеві шкоди.
• Вона не повинна підривати довіру суспільства до реклами й має відповідати принципам добросовісної конкуренції.
• У ній не має міститися інформації та зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми тощо.
• Реклама має враховувати особливу чутливість дітей та не завдавати їм шкоди.

Але це базові правила, які діють для абсолютно всіх видів реклами й стосуються не лише грального бізнесу. Сектор азартних ігор в Україні має також керуватися нормами статті 22-1, яка забороняє розповсюдження реклами у такі способи:

• в лінійних аудіовізуальних та аудіальних медіа (тобто на телебаченні, радіо тощо) з 6:00 до 23:00;
• в наукових, науково-популярних, навчальних, довідкових та інших виданнях, зокрема у виданнях для дітей та юнацтва;
• в усіх друкованих медіа, крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм;
• ззовні та всередині транспортних засобів, також в метрополітені;
• на будь-яких носіях зовнішньої реклами;
• на товарах, призначених переважно для осіб молодше 21 року;
• в місцях проведення масових заходів для осіб, які не досягли 21-річного віку.

Повністю заборонена реклама казино чи букмекерів, котрі не мають ліцензії, виданої Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей. Окрім того, стаття 22-1 забороняє знімати та зображати для реклами грального бізнесу осіб молодше 21 року. А сама реклама не повинна формувати думку, що азартні ігри – це легкий спосіб отримати гроші. І тим паче, що їх можна розцінювати як джерело доходу.

Важливо! Реклама азартних ігор повинна містити таке попередження: «Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри». Цей текст має займати щонайменше 15% площі всієї реклами. В аудіорекламі звукове попередження має прозвучати щонайменше один раз, але не менш як раз на одну хвилину.

Відповідальність за порушення норм про розповсюдження реклами

На території України головним регулятором у сфері азартних ігор є Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», КРАІЛ має повноваження:

• вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення порушень;
• вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню держконтролю;
• надсилати приписи про усунення порушень;
• ухвалювати рішення про визнання реклами прихованою, недобросовісною тощо;
• ухвалювати рішення про зупинення розповсюдження реклами.

Тривалий час КРАІЛ не мала повноважень застосовувати фінансові санкції до порушників. Однак 2 жовтня 2023 року набрали чинності зміни до Закону України «Про рекламу», відповідно до яких Комісія їх отримала.

В контексті нашої теми найголовніша зміна полягає у тому, що КРАІЛ тепер має змогу самостійно застосовувати штрафні санкції у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що наразі становить 2 млн 10 тис. грн. До адміністративної відповідальності можуть притягнути рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами. Тобто всіх учасників «ланцюжка».

Реклама азартних ігор в інтернеті: чому це особливо складне питання

З огляду на доволі жорсткі обмеження щодо можливостей розміщення рекламних матеріалів казино та букмекерів, оператори азартних ігор здебільшого публікують рекламу саме в інтернеті. Але й тут є певні складнощі. Технічно оператори казино та букмекери можуть розміщувати рекламні матеріали в мережі, якщо це не суперечить наведеним вище нормам.

Водночас, наприклад, Google забороняє публікувати рекламу наземних гральних закладів, але дозволяє промотувати азартні ігри онлайн. Розміщення інтегрованої реклами безпосередньо на сайтах також може бути визнане незаконним, адже до них можуть отримати доступ неповнолітні особи та інші вразливі групи населення. А це, відповідно, можна трактувати як порушення закону.

Та головна складність не в тому, що регулювання реклами азартних ігор в інтернеті є дещо «нечітким». Проблема – у різноманітних «лазівках», які можуть використовувати рекламодавці. Як-от азартні оператори, що не мають української ліцензії. Одна з таких «лазівок» – публікація рекламних матеріалів на іноземних, зокрема російських сайтах, якими досі користуються українці.

Нагадаємо, 9 листопада 2023 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення заборонила діяльність 16 медіасервісів, пов’язаних з країною-агресором. Зокрема, Filmix, HD Rezka, «Кіноточка» та інші. Показово, що офіційною причиною блокування сайтів стало не розповсюдження піратського контенту, а направленість сайтів на росію та «спрямованість реклами на росіян». На деяких з цих сайтів розміщували рекламу й українські оператори азартних ігор, також неліцензовані. Однак, якщо ви просто зараз перейдете на сайт HD Rezka, то переконаєтесь, що одне з популярних українських казино досі рекламується на платформі.

Загалом розповсюдження реклами в інтернеті – проблемне питання з декількох причин.

• Багато сайтів азартних ігор зареєстровані за межами України й не підпорядковуються місцевому законодавству. Вони можуть вільно розміщувати рекламу онлайн.
• Такі сайти часто використовують різні методи для обходу блокувань – змінюють доменні імена, IP-адреси, застосовують проксі-сервери тощо. Це ускладнює їхнє виявлення та блокування.
• Реклама азартних ігор поширюється не лише на спеціалізованих сайтах, а й на звичайних вебресурсах, у соцмережах тощо. Відстежити всі ці канали практично неможливо.
• Деякі сайти вдають з себе інформаційні ресурси, а насправді просувають азартні ігри. Часто доволі важко відрізнити таку приховану рекламу.

Через транскордонний характер інтернету, складні технічні способи обходу блокувань та приховані методи розміщення контролювати рекламу азартних ігор онлайн дуже непросто. Потрібні значні зусилля на міжнародному рівні для ефективної боротьби з цією проблемою.

Чи зміняться норми законодавства про рекламу азартних ігор в майбутньому?

Очевидно, що так. Легалізація такої великої бізнес-ніші, як азартні ігри, потребує комплексної законодавчої роботи. Після 13 серпня 2020 року, коли гральний бізнес легалізували, було внесено понад десять змін до Закону України «Про рекламу»:

• 2020 рік – дві зміни (після 13 серпня);
• 2021 рік – шість змін;
• 2022 рік – п’ять змін;
• 2023 рік – дві зміни.

Наразі найбільш «проблемним» питанням з погляду регулювання залишається саме реклама азартних ігор в інтернеті. Поки що не існує насправді дієвих механізмів, які забезпечили б комплексний контроль та регуляцію саме реклами в мережі. Блокування сайтів не розв’язує проблему докорінно. А підстав для відкликання ліцензії порушників де-факто немає. Тим паче, що деякі з азартних операторів і далі працюють в Україні взагалі без ліцензії.

Втім, давайте все ж будемо об’єктивними – проблеми з регуляцією реклами азартних ігор існують у переважній більшості країн. А той факт, що українське законодавство навіть в умовах повномасштабної війни активно оптимізується під нові реалії, – це вже привід для оптимізму. Ба більше, у багатьох аспектах українські закони пропрацьовані краще, ніж закони європейських країн та США. Про це ми вже зовсім скоро розповімо детальніше.