Розширення категорій громадян для призову та «бойове стажування» – Залужний про мобілізацію

Мобілізація в Україні триває від початку повномасштабного вторгнення з боку рф, тобто з 24 лютого 2022 року. На початку жовтня колишній британський міністр оборони Бен Воллес висловився щодо того, що підхід до призову на військову службу варто було б змінити.

На його думку, у лавах ЗСУ має бути більше молодих бійців. Цю тезу прокоментував нардеп та член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони й розвідки Сергій Рахманін. А вчора, 1 листопада, у виданні The Economist вийшла колонка головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Один із його пріоритетів на найближчий час – нарощування резервів, тобто певне посилення мобілізації.

Що передбачає нарощування людського резерву

Як написав Залужний, рф не змогла використати свою величезну перевагу в живій силі через стурбованість президента країни-агресорки володимира путіна щодо того, що загальна мобілізація може спровокувати політичну кризу. До того ж росія не може навчити і спорядити достатню кількість людей. Проте можливості України в підготовці резервів на власній території теж обмежені. Зараз немає можливості замінити людей, які вже на фронті, рф може завдати ударів по тренувальних центрах, а прогалини в законодавстві досі дозволяють громадянам ухилятися від своїх обов’язків.

«Ми намагаємося розв’язати ці проблеми. Ми запроваджуємо єдиний реєстр призовників, маємо розширити категорію громадян, які можуть бути призвані на збори чи за мобілізацією. Також ми запроваджуємо «бойове стажування», яке передбачає розміщення мобілізованих у досвідчених передових підрозділах для їхньої підготовки», – зазначив головком.

Читайте також: Спершу не військкомат, а онлайн-тест і рекрутер. Що змінить запуск «смартмобілізації»

Перехід до позиційной війни та пріоритети України

Також Залужний вважає, що росію не варто недооцінювати. Хоча агресорка зазнала великих втрат у живій силі та озброєнні, вона зберігає перевагу в техніці, боєприпасах, ракетах тощо.

«Українці показали готовність покласти душу й тіло за свою свободу. Україна не лише зупинила вторгнення значно сильнішого ворога, а й звільнила значну частину своєї території. Однак війна зараз переходить на новий етап. Це  те, що ми називаємо “позиційною” війною статичного та виснажливого бою, як у Першій світовій війні, на відміну від “маневрової” війни руху та швидкості», – пояснив Залужний.

Головком також розповів про чотири головні пріоритети, крім нарощування резерву, на яких Україна фокусується зараз, а саме:

• контроль над небом, який необхідний також для великомасштабних наземних операцій;
• перемога у війні дронів, для якої важливо перевантажити системи ППО ворога з використанням приманок та ударних безпілотників, а також посилити радіоелектронну боротьбу;
• контрбатарейний вогонь та ураження артилерії противника – артилерійський і ракетний вогонь становить 60-80% усіх військових завдань;
• вдосконалення технологій розмінування – навіть західні постачання виявилися недостатніми з огляду на масштаби мінних полів, які лишають по собі окупанти.

Читайте також: Мобілізація студентів та обмежено придатних: що про це кажуть юристи

«Позиційна війна – це тривала війна, яка несе величезні ризики для збройних сил України та держави. Якщо Україна хоче вирватися із цієї пастки, нам знадобляться всі ці речі: перевага в повітрі, значно вдосконалені засоби радіоелектронної та контрбатарейної боротьби, нова протимінна технологія та здатність мобілізувати та тренувати більше резервів», – резюмував Залужний.

Також одне із завдань України – сучасне командування та управління, завдяки яким можна раціоналізувати матеріально-технічне забезпечення та порушувати логістику рф за допомогою ракет великої дальності. Нові інноваційні підходи можуть знову перетворити цю війну позицій на маневр, вважає головком.

Раніше ми розповідали, що в Раді назвали умову для посилення мобілізації в Україні та в якій ситуації на війну підуть усі чоловіки.