Музей, схожий на квітку, і скульптура у вигляді вулика. Що подивитися, коли відкриються кордони

20 років тому багато хто навіть і не чув про іспанське містечко Більбао і вже точно не став би приїжджати туди на екскурсію. Але потім у місті побудували музей сучасного мистецтва. Спершу його всі розкритикували, але вже через пару років цей музей став символом міста: у нього приїжджають мільйони туристів, а сам Більбао вже не уявляють без нього.

У партнерському матеріалі із житловим районом Rybalsky MC.today розповідає про знакові архітектурні проєкти, які змінили вигляд міст.

Музей Ґуґґенгайма в Більбао, Іспанія. Завдяки йому в архітектурі з’явився новий термін

Будівля музею сучасного мистецтва в Більбао через химерну форму порівнюють то з квіткою, то з кораблем. Вона обшита 33 тис. тонких титанових листів, які відбивають світло. Через це поверхня будівлі постійно змінює відтінок: рожевий, сірий, золотавий. Навколо музею розташовані незвичайні скульптури: величезний павук, щеня з квітів та інші.

Будівля за проєктом архітектора Френка Ґері в 1997 році побудував фонд колекціонера та мецената Соломона Ґуґґенгайма. Мерія міста виділила фонду $100 млн на будівництво, віддала йому музей у повне управління та погодилася фінансувати щорічний бюджет у $12 млн. Так мерія планувала залучити в Більбао туристів, щоб поліпшити економіку міста після економічної кризи в Іспанії в 1970-х роках і затяжної депресії.

Будівлю спершу критикували. Її називали символом культурного імперіалізму і джентрифікації (реконструкція занепалих міських кварталів через залучення більш заможних жителів. – Прим. ред.). Але коли будівництво закінчили, музей став одним із символів Більбао. У перші три роки музей відвідали майже 4 млн туристів, завдяки чому місто заробило приблизно 500 млн євро. Зараз музей приймає майже 1 млн відвідувачів на рік. В архітектурі навіть з’явився термін «ефект Більбао» – економічна й культурна трансформація міста завдяки одній знаковій будівлі та перетворення його в туристичний магніт.

Маркетологиня Альона Кузьміна була в музеї в липні 2019 року – він був обов’язковим пунктом подорожі.

«Враження – цілковитий захват! Музей вразив іще до входу: тоді я вперше побачила поблизу такий величезний витвір архітектури у стилі деконструктивізму (архітектурний стиль, який відрізняється складними і зламаними формами й агресивним вторгненням у міське середовище. – Прим. ред.). Красива і колосальна робота», – каже Альона.

Квартал «Штрихкод» в Осло, Норвегія. Діловий квартал у вигляді штрихкоду

Довгий час територія набережної Бьорвік в Осло вважалася неблагополучною – тут розташовувалася портова зона та район мігрантів. 2003 року міська рада вирішила облагородити територію та побудувати там діловий квартал: дванадцять вузьких будівель чорного і білого кольорів, різної висоти й форми. Зовні квартал нагадує штрихкод, через що й отримав свою назву.

Коли проєкт тільки представили, суспільство та архітектори його розкритикували. Говорили, що квартал вибивається зі стилю Осло – малоповерхового зеленого міста. У 2007 році навіть запустили петицію проти будівництва, вона зібрала понад 30 тис. підписів. Але все ж таки вдалося прийти до компромісу: висота будівель не повинна перевищувати 100 метрів над рівнем моря. У результаті в найвищій будівлі «Штрихкоду» – 33 поверхи.

Зараз цей квартал – один з найбільш відомих районів. На порталі TripAdvisor він входить у 50 місць для відвідування в норвезькій столиці. Інженер-проєктувальник Дмитро Макагон відвідував «Штрихкод» у 2018 році – хотів подивитися на нього із професійного погляду.

«Найбільше вразило, що висотки, які стоять так щільно, зовсім не тиснуть. Для цього архітектори використовували різні рішення: проходи в будівлях, консолі, світло. Будинки всі різні, але виглядають гармонійно та цілісно. Мені б хотілося, щоб у нас так будували», – каже Дмитро.

Житловий район Rybalsky в Києві, Україна. Комплекс, який подарує місту нове улюблене місце для прогулянок

Цей житловий район будують на Рибальському півострові в Києві. Раніше це був промисловий район з фабриками і складами. Найбільшим підприємством на його території був суднобудівний завод «Ленінська кузня». Але 2016 року мерія Києва вирішила змінити вигляд півострова і затвердила детальний план житлової забудови.

У Rybalsky буде дев’ять невисоких будинків – в середньому по десять поверхів у кожному. Усі фасади в одному стилі, але в кожного буде своя родзинка: світло-сірі, оливкові, з фасадами із клінкерної цегли (керамічна цегла, яку виробляють із глини й обпалюють до повного запікання. Завдяки цьому відтінок цегли відрізняється. – Прим. ред.).

Внутрішні двори будуть закритими, але по основній території зможуть гуляти всі жителі Києва. Там уже зробили центральний пішохідний бульвар для прогулянок і планують облаштувати канал.

Забудовники проєкту – компанії Perfect Group і Saga Development – до сьогодні не показували, як виглядатимуть будинки з боку набережної. А нещодавно представили макети двох із них. Це будуть будинки зі світлими фасадами, незвичайної геометричної форми: один у формі трикутника, а інший – шестигранника.

Автор концепції Rybalsky – архітектор Антон Олійник. При створенні проєкту він орієнтувався на вже історично сформований зовнішній вигляд Подолу, щоб новий квартал виглядав органічно. Перевагу в Rybalsky віддали середньоповерховій квартальній забудові з різноманітними фасадами, закритими дворами й активними першими поверхами по зовнішньому периметру будівлі: кафе, ресторанами та магазинами. Це традиційна забудова старих європейських міст.

Будинки на першій лінії Дніпра відрізняються від сусідніх. Один з них спроєктований у форматі Vertical Village (англ. – вертикальна село. Тип проєктування, при якому багатоповерховий будинок виглядає як окремі, дуже близько розташовані одна до одної вілли). Другий будинок з боку Дніпра за формою схожий на корону.

«Ці будинки формуватимуть вигляд Подолу на кілометри долини Дніпра, вид на правий берег з боку Труханового острова. Упевнений, що невисокий сучасний квартал буде привертати увагу: він своїм виглядом ніби протистоїть висотному будівництву і говорить, що життя в Rybalsky якесь особливе», – каже архітектор.

Антон розповідає, що недавно видом Rybalsky захопилася його знайома німкеня на ім’я Александра. Дівчина часто приїжджає до Києва по роботі, а скоро планує сюди переїхати і зараз шукає квартиру в Києві.

«Вона зателефонувала мені і запитала про Rybalsky – що я знаю про цей район, хто його архітектор. Коли я сказав, що Rybalsky будують за моїм проєктом, Александра сказала, що це один з небагатьох районів, де вона хотіла б купити квартиру».

Михайло Притула, керівник HR Академії Mike Pritula Academy, у 2018 році купив квартиру в Rybalsky. Каже, що інші житлові комплекси навіть не розглядав – йому дуже сподобалися тераси у квартирах, стильні фасади будинків, зручна транспортна розв’язка.

«Наш дім іще будують, планують здати наступного року. Але ми вже раз на місяць приїжджаємо в Rybalsky погуляти з родиною, побачити балкони тих, хто вже живе в районі, насолодитися фасадами та помріяти про майбутнє життя», – каже Михайло.

У портфелі Saga Development уже є кілька успішних і відомих проєктів. Один з них – ЖК Chicago Central House. Це всього один будинок, який знаходиться в центрі Києва, недалеко від станції метро «Олімпійська». Найяскравіша деталь ЖК – величезний скляний куб, розташований на розі будинку.

Усередині нього розташована медіаскульптура, яка складається із двох мультимедійних моніторів. На них можна побачити відеоряд про Київ: потоки транспорту, температуру, швидкість вітру, відсоток освітленості та іншу інформацію.

«Якісна стильна архітектура змінює наше місто на краще, кияни відразу полюбили Chicago. Просто проведіть під будівлею кілька хвилин, і ви побачите, скільки людей фотографуються на її фоні за будь-якої погоди», – говорить креативний директор Saga Development Антон Фрідлянд.

Квартал Хадсон-Ярдс у Нью-Йорку, США. Квартал зі скульптурою, яка може стати одним із символів міста

Раніше Хадсон-Ярдс був промисловим районом із залізничними товарними станціями та пароплавними причалами. У 2005-му міськрада Нью-Йорка змінила призначення району з промислового на комерційне та суспільне. Ще за пару років у Хадсон-Ярдс вирішили побудувати ряд хмарочосів на 52–92 поверхи. Зараз йде перша фаза будівництва: там зводять вісім будівель – житлові будинки, офісні будівлі, сквер, торговельний і культурний центри.

Суспільство неоднозначно сприйняло забудову Хадсон-Ярдс. The Guardian назвав його «кварталом, у якому можна витратити п’ятизначні суми на годинник, а на стрижку – $800. При цьому вона буде виглядати дешевою та непропрацьованою».

Найбільше критики дісталося скульптурі The Vessel («Судно». – Прим. ред.) вартістю $150 млн. Це високі металеві гвинтові сходи, які складаються із 154 сходових прольотів. Її порівнювали із шаурмою, склянкою та відром для сміття. Журналіст New York Times Майкл Кіммельман назвав The Vessel «сходами у формі кошика для сміття, які обшиті блискучою сталлю».

Утім, саме ця будова залучає людей у Хадсон-Ярдс: в Instagram маса світлин об’єкта. Багато хто впевнений, що цей квартал стане новим туристичним місцем, а The Vessel – одним із символів Нью-Йорка.

PR- і маркетинг-менеджерка Анастасія Глущенко була в Нью-Йорку в жовтні минулого року. Вона спеціально хотіла побувати в Хадсон-Ярдс, оскільки чула суперечливі відгуки: хтось був у захваті, а комусь не сподобалося. Анастасія долучилася до першого табору. Одне з найяскравіших вражень – The Vessel. Скульптура нагадала Анастасії гігантський вулик.

«З вершини відкривається вид на весь район і на річку Гудзон. Мабуть, це одна із самих класних безкоштовних розваг у місті», – згадує вона.

Торговельний центр «Хан-Шатир» у Нур-Султані, Казахстан. Найбільший намет у світі

Ідея будівництва «Хан-Шатиру» належала колишньому президенту країни Нурсултану Назарбаєву. Він хотів, щоб будівля стала символом столиці, показувала, наскільки розвиненим є місто.

«Хан-Шатир» побудований у формі намету – на металевому шпилі і тринозі тримається прозорий купол. Особливе хімічне покриття намету захищає будівлю від різких перепадів температури, які для Нур-Султана, другої найхолоднішої столиці у світі, – звичайна справа. Завдяки архітектурним особливостям, які створюють всередині штучний мікроклімат, журнал Forbes Style включив «Хан-Шатир» у десятку екобудівель світу.

Сьогодні «Хан-Шатир» – найбільший торговельний центр Казахстану й один з найбільш впізнаваних символів Нур-Султана. Будівля входить у Книгу рекордів Гіннесса як найбільший намет у світі: його висота – 152 метри. У перекладі з казахської «Хан-Шатир» – «Хан серед наметів».

Керівна редакторка і CEO MC.today Віра Черниш була в Нур-Султані п’ять років тому, але все ще пам’ятає свої враження від будівлі.

«З боку виглядало дуже дивно і незвично, тому було цікаво подивитися ближче. Усередині це звичайний торговельний центр, але зовні – яскрава та незвичайна будівля. Виглядає круто», – розповідає Віра.

За її словами, «Хан-Шатир» за рахунок футуристичної архітектури гармонійно вписується в концепцію Нур-Султана як міста майбутнього. Місцеві, каже Віра, вважають «Хан-Шатир» обов’язковим місцем для огляду.

«Полум’яні вежі» в Баку, Азербайджан. Три язики полум’я, які можна побачити з будь-якої точки міста

«Полум’яні вежі» – це комплекс із трьох хмарочосів у вигляді язиків полум’я в центрі Баку. Назва та форма веж вибрані невипадково: тут залягають родовища газу, який, виходячи на поверхню, часом спалахує. Баку навіть називають «областю вічних вогнів», а сам Азербайджан – «країною вогнів».

«Полум’яні вежі» – найвищі будівлі в Азербайджані, у Баку, наприклад, їх можна побачити з будь-якої точки міста. Висота хмарочосів відрізняється: від 34 до 39 поверхів. У кожної вежі є своє призначення: одна з них житлова, на 130 апартаментів, друга – готель, а третя – офіси.

Увечері завдяки LED-панелям, якими обшиті фасади «Полум’яних веж», будівлі сяють ілюмінацією в кольорах прапора Азербайджану і язиків полум’я. Але вдень, кажуть туристи, це звичайні скляні і нічим не примітні хмарочоси.

Думки місцевих про вежі теж розходяться: одні вважають їх символом міста, інші – будівлями, які вбивають в Баку дух старого міста.

Редакторка MC.today Дар’я Чабанова була в Баку 2016 року. На прогулянку містом було пів дня, тому особливих планів тоді не будували: просто гуляли центром міста та набережною.

«”Полум’яні вежі” неможливо було не помітити, їх видно, де б ти в Баку не знаходився. Близько до веж ми не підходили, я бачила їх на відстані. Вони дуже гарні. Особливо вражають ввечері, коли вмикається підсвічування», – говорить Дар’я.

Купити квартиру в RYBALSKY