Що не так з поняттям «договірна зарплата» і які ризики в ньому бачать українці

Рівність у оплаті праці – це не просто етичне питання, а фундаментальна умова справедливого ринку. Сьогодні світ захоплює тренд на pay transparency (прозорість оплати), й Україна не стоїть осторонь. Зокрема, змінюється і ставлення українців до досі поширеного формулювання «‎зарплата за результатами співбесіди». Це питання в межах нещодавнього опитування дослідили в компанії robota.ua. Чи правда, що саме поняття «договірна зарплата» в Україні стрімко перетворюється на серйозний «червоний прапорець», на прохання MC: Money & Career розповіла керівниця відділу експертизи з управління персоналом компанії robota.ua Марина Головко.

Чимало компаній в Україні досі приховують зарплату, яку пропонують кандидатам. Тим часом у світовій практиці прозорість у цьому питання – один із кроків до подолання гендерної дискримінації та расової нерівності. В robota.ua вважають, що рано чи пізно курс на pay transparency торкнеться і українського ринку.

Марина Головко поділилась деякими даними з дослідження ставлення до фінансової прозорості. Участь в опитуванні взяли понад 11 тис. респондентів. Головко відзначила, що коли компанії відкриті у фінансових питаннях і одразу вказують у вакансіях зарплати, які пропонують, то це збільшує рівень довіри та допомагає залучити більше релевантних кандидатів. Водночас більшість пошукачів чекають, що перший крок у цьому напрямі має робити роботодавець.

До прикладу, бажаний рівень зарплати зараз вказують тільки у 23% резюме та відгуків, а 9% опитаних навіть не підозрювали, що так можна робити.

Визначати потенційну зарплатну вилку пошукачам часто доводиться самим. Більшість із них (41%) аналізують дані з відкритих джерел, частина кандидатів (26%) спирається на власний досвід або переглядає дані на сайтах із пошуку роботи (21%).

На думку Головко, від «договірної зарплати» та «зарплати за результатами співбесіди» варто поступово відходити, тому якщо не для всіх, то значної частини кандидатів такі формулювання вже незабаром перетворяться на «червоні прапорці».

«Ринок праці в Україні поступово рухається до більшої зрілості та прозорості, і “договірна зарплата” вже починає сприйматися як ознака невизначеності або небажання роботодавця бути чесним із самого початку. Кандидати в цьому бачать додаткові ризики: витрачений час без розуміння фінансових меж, можливість заниження пропозиції, непрозорі правила гри. Саме тому ми спостерігаємо, що сьогодні дедалі більше пошукачів ігнорують такі вакансії. Й особливо ця тенденція помітна в конкурентних професіях», – пояснила вона.

Читайте також: Чому ми погоджуємось на нижчу зарплату і коли це справді варто робити – кар’єрна консультантка

Почути цифру від роботодавця хочуть принаймні 45% кандидатів – саме стільки учасників дослідження розповіли про те, що не поспішають розкривати свої зарплатні опитування до першої співбесіди. Хоча це не єдина причина того, чому українці не говорять про бажаний рівень винагороди. Так, 28% учасників кандидатів відчувають труднощі зі справедливим оцінюванням себе та ринку, ще стільки ж побоюються відлякати роботодавця завищеними очікуваннями, а для 10% відсутність прозорої інформації – перепона для того, щоб зробити розрахунки для ухвалення рішення.

«Ми радимо кандидатам сприймати розмову про зарплату не як щось незручне, а як нормальну частину професійної комунікації. Гроші – це не “особисте питання”, а еквівалент вашого досвіду, часу та компетенцій. Ми вважаємо, що завжди корисно підготуватися заздалегідь. Ви можете дослідити ринкову аналітику, визначити свій мінімум, а також сформувати бажаний рівень зарплати. І головне – говорити про це впевнено, спокійно та аргументовано», – зазначила Марина Головко.

На завершення вона поділилась результатами щодо того, які переваги може дати озвучування своїх зарплатних очікувань. Для 58% учасників дослідження це – додатковий інструмент відсіювання пропозицій, які передбачають меншу винагороду. Крім того, бажану зарплату вказують, щоб:

• отримувати кращі рекомендації вакансій (21%);
• підвищити свої шанси на зворотний зв’язок (18%);
• зробити резюме професійним (11%).

Ба більше, третина респондентів ігнорує вакансії без вказаної зарплати.

Тому сьогодні pay transparency – це більше, ніж просто адаптація до нових вимог. Кандидати не просто так чекають на те, що роботодавець зробить перший крок і відкрито комунікуватиме у своїх пропозиціях. Як відзначила Головко, це формує прозорі та справедливі умови ринку, впливає на ефективність найму, дає можливість зміцнити бренд роботодавця та будувати культуру довіри.

• Також пропонуємо вам почитати про те, як діяти, якщо ви дізналися, що колега на аналогічній посаді отримує більше.