Без чого неможливо відкрити книжкове видавництво – досвід і поради видавчинь. Фото: 1 – Тетяна Кідрук, 2 – Pexels, 3 – Ірина Ніколайчук
Як заснувати успішне видавництво? Це питання ставлять собі всі ті, хто мріє про власну справу в книжковому бізнесі. Для цього недостатньо бути просто закоханим у літературу, адже потрібно також розуміти основи підприємництва, мати стартовий капітал, розвивати логістику й маркетинг тощо. А ще – бути готовими до форс-мажорів та викликів сьогодення.
Досвідом та порадами щодо того, як заснувати власну справу в цій сфері, а ще – змінювати світ через книги, поділились співзасновниці «Відкриття», «Бородатого Тамарина», Stretovych та Creative Women Publishing.
Наталія Васильєва радить підготуватись до того, що якщо ви відкриєте власне видавництво, довкола будуть здебільшого творчі люди. Колаж: MC.today
Наталія Васильєва розповіла, що насамперед у видавництва має бути чітко виокремлена концепція, місія, мета. Тому варто поставити собі кілька запитань: хто я такий (як видавець), що я видаю, що я можу зробити для своєї мети.
«Засновник видавництва в ідеалі має вміти все. Відрізнити хороший текст від неякісного, хорошу редактуру/коректуру/ілюстрації/верстку/друк від поганих, бути стресостійким, досвідченим, навіженим на своїй справі. Навіженість не менш важлива в реаліях сьогодення, ніж стресостійкість», – пояснила Наталія.
Також вона поділилась досвідом відкриття видавництва з фінансового боку. Стартовий капітал – це щонайменше €15 тис., про існування яких варто бути готовими забути.
«Далі вам знадобляться ще 15 тисяч євро, на яких ви заробите кошти, які ви будете обертати, знову і знову вкладаючи в нові книжки», – додала Наталія.
Джерел фінансування, за її словами, на початку може бути два: це або власні кошти чи кошти третіх сторін, або гранти.
«Фінансування від держустанов я зараз не називаю дієвим варіантом, тому що на початку ви не зможете отримати його, будемо чесні», – зазначила вона.
Усім, хто розмірковує над відкриттям власного видавництва, Наталія рекомендує насамперед подумати тричі.
«Потім подумайте ще тричі, потім бажано ще тричі подумати. Я не жартую. Щоби бути видавчинею, на початках треба бути або геть товстошкірою людиною, яка буде бачити в книжках їхній комерційний, а не мистецький складник, або навпаки – здебільшого мистецький, потім уже, якщо пощастить, комерційний. Потім ви неминуче вигорите. Принаймні тричі. Якщо ви встоїте після того вигорання, будете загартовані не на жарт і зможете перебувати десь посередині – бачити в книжках мистецький складник і робити на цьому незлі такі гроші», – розповіла вона.
Наталія відзначила, що на початку роботи основні виклики – це брак досвіду і професіоналізму, питання складу, обліку, логістики. Початковий капітал ще можна знайти, але обертових коштів теж потрібно досить багато, тому що книжка може продаватися і пів року, і рік, і кілька років, залишаючись при тому актуальною.
Також вона радить бути готовими до того, що навколо вас будуть здебільшого творчі люди. Більшість із них – жінки у віці 25-55 років.
«Це той вік, коли люди народжують і виховують дітей, опановують нові професії, шукають себе, одружуються, розлучаються, забирають до себе батьків, щоб їх доглядати, переїздять на іншу вулицю, в інше місто, в іншу країну. А ще до того час від часу хворітимуть або вони самі, або рідні, або домашні улюбленці, за яких вони відповідають», – поділилась Наталія.
Вона наголосила, що в цьому бізнесі трапляються форс-мажори – наприклад, творчі застої в авторів, дизайнерів, ілюстраторів, редакторів. Дедлайн, за її словами, – це те, що можна одразу множити на два і все одно хтось у терміни не вкладеться, бо людський фактор у сфері людина-людина визначальний.
Наталія не радить відкривати власне видавництво, поки ви, як засновник і людина, яка ухвалює ключові рішення, не будете знатися на літературі так, щоб мати свою фахову думку щодо рукописів, які приходять до вас на розгляд. Вона пояснила, що потрібно чітко усвідомлювати, які ви книжки видаєте, для якої аудиторії та навіщо, що саме відрізняє ваше видавництво від інших.
Нарешті, видавець має горіти власною справою.
«На мою думку, це обов’язково для кожної людини, яка має свій бізнес, навіть якщо вона працює в ньому сама. Тому що ступінь вашого захвату від того, що ви робите, на початках визначатиме ритм, швидкість, напрям і якість вашого руху», – пояснила Наталія.
Щодо перспектив зростання молодих видавництв, вона вважає, що немає нічого неможливого. Різниця лише в тому, якою ціною будуть здобуті ті чи інші перемоги. Масштабування «Відкриття» було неочікуваним – Наталія познайомилася з директором друкарні, який став інвестором.
«Його гроші дали мені можливість здійснити свої мрії – узяти участь у книжкових ярмарках як учасниця, видавати все, що я вважаю доцільним, я навіть мала матеріальну змогу записувати власний подкаст», – розповіла вона.
Наталія радить із власного досвіду масштабуватися поступово, на пів сили – інша половина сил потрібна буде, коли щось піде не так, а це станеться неминуче.
Її рецепт зростання такий:
«Саме через те, що я думала від початку масштабно, я ніколи не звужувала діяльності видавництва до певних напрямів. Дитячі твори ми не брали лише на початку і я майже одразу відчула, що це неправильно», – поділилась Наталія.
«Відкриття» – універсальне видавництво, і це прямий наслідок рішення засновниці займатися сучасною українською літературою. Тобто не відмовляти класним авторам тільки на підставі того, що вони працюють у тому напрямі, який вона не обрала для себе.
«Інший бік медалі – маленька команда одночасно готує до друку любовні романи, дитячі вірші та нонфікшн про гумор. Іноді одне накладається на інше в геть цікавий спосіб. А взагалі одночасно в роботі книжок постійно від 35 до 40 книг», – зауважила Наталія.
Так само реальним, як і масштабування, вона вважає і вихід молодого видавництва за кордон. Для цього потрібно мати достатній ресурс і знайти людей, яким ця співпраця буде цікавою.
«Налагодження процесів потребуватиме близько пів року й має свої складнощі, тому я рухаюся в цьому напрямі повільно, без надриву», – додала Наталія.
Читайте також: Як працюють та обирають книги молоді книжкові видавництва – досвід «Бородатого Тамарина», Stretovych та «Відкриття»
Тетяна Кідрук пояснила, чому видавці мають зважати на деталі, не боятися вирізнятися та поважати своїх читачів. Колаж: MC.today
Тетяна Кідрук зазначила, що найперша обов’язкова умова для відкриття власного видавництва – це наявність стартового капіталу.
«Без грошей неможливо відкрити не те, що успішне видавництво, а бодай якесь», – зазначила вона.
Також велике значення має команда, тобто вмотивовані люди, які готові заморочуватися над усім, що робитимуть, зростати разом із засновниками чи керівниками, розвиватися.
«Нарешті, будьте готові постійно навчатися, щоб розуміти й налаштовувати різні бізнес-процеси», – додала Тетяна.
Вона також дала три поради тим, хто хоче увійти у видавничий бізнес.
Тетяна розповіла, що для зростання потрібно видавати класні книги, виділяти бюджет на рекламу, розуміти запити й читацькі потреби людей, розширювати команду, аналізувати ринок і багато-багато працювати.
«Безумовно, ми плануємо розвивати свій бізнес, але не кількісно, а якісно. У “Бородатому Тамарині” існує негласне правило – заморочуватися. Заморочуватися над перекладом, редактурою, коректурою, дизайном, просуванням, тобто над усім і завжди. Ми з Максом повністю контролюємо роботу видавництва, бо для нас це історія не про заробляння грошей, а передовсім про бажання створювати класні книжки, які допомагають українцям ставати ще розумнішими», – поділилась вона.
«Бородатий Тамарин» поступово виходить на закордонні ринки. Цього року у видавництві Insignis Media S.C. польською вийде «Колонія» Макса Кідрука зі стартовим накладом 7 тис. примірників.
«Щоб сподобатися іноземним видавцям, треба запропонувати їм цікаву книгу, яка добре продаватиметься, і помітно вирізнятиметься з-поміж інших на їхньому ринку», – порадила Тетяна.
Світлана Стретович розповіла, що видавцю-початківцю важливо одразу мати уявлення про нішу, яку він планує зайняти. Колаж: MC.today
Світлана Стретович розповіла, що видавництво неможливо відкрити, якщо у вас немає цікавих ідей або авторів, а також команди.
«Український книжковий ринок – це вже не пусте поле, це вже досить конкурентне середовище, і добре б на початках його вивчити (і тут є що вивчати – як позитивне, так і не дуже). Без знання бази буде складно», – зауважила вона.
Також, за її словами, важливо одразу мати уявлення про нішу, яку ви займете – і чи ця ніша ще не наповнена, та чи має вона потенціал для зростання.
«І головна моя порада – будьте готовими до різних варіантів розвитку (тобто створіть план А, Б і В). Якщо щось піде не так (а у видавничому бізнесу може піти не так будь-що) – добре мати інший план, знати, як ви будете коригувати свою стратегію, свої інвестиції, свою роботу», – поділилась Світлана.
Вона також розповіла, що у Stretovych планують із часом вирости до великого видавництва, а от що для цього потрібно – буде зрозуміло із часом.
«Очевидно, наш пріоритет – круті книжки від крутих авторів. Усе решта важливе, та головне у видавничому бізнесі, на нашу думку, це продукт», – підсумувала вона.
Читайте також: Які виклики долають молоді видавництва – досвід Stretovych, «Відкриття» та «Бородатого Тамарина»
Ірина Ніколайчук насамперед радить сформулювати концептуальне підґрунтя та впевнитись, що видавець розуміє аудиторію. Колаж: MC.today
Ірина Ніколайчук розповіла, що один із ключів до заснування успішного видавництва – це фахова, людяна й емпатійна команда, яка горить своєю ідеєю і водночас готова надавати розуміння і підтримку у процесі турбулентних змін.
«Розуміння своєї аудиторії, її запитів і вподобань, а відтак – і ніші, яку ми заповнюємо, і потреб, які закриваємо. А ще – міцне ціннісне підґрунтя, здатність відстоювати й боротися за своє, не прогинатися і не йти на компроміси в тих речах, які для себе вважаєте основоположними», – додала вона.
Якщо ви розмірковуєте над відкриттям власного видавництва, Ірина радить насамперед сформулювати концептуальне підґрунтя – грубо кажучи, хто ви і про що ви – максимально конкретно. Принаймні на перших етапах існування видавництва неможливо й не потрібно намагатися охопити все.
«Визначте кілька ключових напрямків, із якими хочете працювати (українська чи перекладна література, тематики, жанри), і приділіть достатньо часу й уваги вашій “візитці” – сайт, соцмережі й усі ті інші місця і способи, де і як ви презентуєте себе своїм потенційним читачам і колегам по галузі. Що чіткіша асоціація, яка виникає саме з вами як із видавництвом, – то краще для вашої впізнаваності й репутації», – пояснила вона.
Другий важливий момент, за словами Ірини, – це розуміння аудиторії. Хто зацікавиться вашими книжками, які це люди, що їх цікавить і де цих людей знайти?
«Це ключові речі, які ви маєте добре розуміти і знати ще до того, як натиснете кнопку “опублікувати” під першим дописом у вашому фейсбуці чи інстаграмі», – зазначила вона.
Третій важливий складник – готовність постійно вчитися, адаптуватися до нових умов і стикатися з викликами, часом доволі складними.
«Ми живемо в Україні, де склади з книжками знищуються ворожими ракетами і БпЛА, видавничі плани змінюються чи не щодня, а терміни друку розтягуються з не залежних від нас причин. Кризова комунікація і реагування – це те, що необхідно опанувати й до чого треба бути готовими. Чіткий план і напрацьовані алгоритми на всі випадки життя часом не працюють, і доводиться докладати додаткових зусиль», – пояснила Ірина.
Вона зауважила, що практично жодне видавництво в Україні не починалося одразу як велике – кожне з тих видавництв, які зараз у списку найбільших, проходило власний шлях зростання, проб і помилок.
За час існування Creative Women Publishing його команда пройшла вже кілька криз зростання – доволі болісних (часом унаслідок них доводилося прощатися з окремими учасницями), проте необхідних. Якщо говорити про якийсь умовний план зростання – нині, оговтавшись від складнощів, спричинених пандемією і повномасштабним вторгненням, у видавництві постали перед потребою формувати цей план, виходячи з нових умов і викликів, які стоять перед українським бізнесом.
«Що можемо сказати точно, то це те, що в цьому сенсі ми не збираємося форсувати події, підганяти видавництво й команду, намагаючись дотягнутися до якихось показників “успішного успіху”. Плануємо розвиватися природним чином, у своєму темпі, і певні, що в нас усе вийде», – розповіла Ірина.
Айтівець і начальник Управління ІТ Міністерства оборони України Олег Берестовий іде з посади. На цій…
Транснаціональна компанія Visa запустила в Україні технологію, що дозволяє підтверджувати онлайн-покупки за допомогою біометрії –…
Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, скільки податків сплатили резиденти «Дія.City» в І кварталі…
Українські айтівці Влад Кампов та Діма Малєєв запустили власний стартап mentor.sh – платформу для пошуку…
Засновниця та CEO BetterMe Вікторія Рєпа назвала пораду, яку вона хотіла б дати собі 8…
Станіслав Деркач все життя працював у сфері шоубізу, потім кинув собі виклик, пішов у кардинально…
