Управління грошима: що таке монетарна політика та як вона впливає на рівень цін

У серпні 2023 року інфляція в Україні сповільнилася до 8,6%, що дало змогу знизити облікову ставку з 22 до 20%. Надати нового імпульсу відновленню економіки, не створюючи загроз для стабільності, вдалося не в останню чергу завдяки вдалій монетарній політиці Національного банку України.

Редакція MC.today з’ясувала, що таке монетарна політика, розібрала її види та цілі, а також роль та функції центрального банку.

Що таке монетарна політика

Монетарна, або грошово-кредитна політика – це підхід держави до управління грошовою масою та кредитуванням з метою підтримки стабільності цін, сприяння економічному зростанню та зниженню рівня безробіття.

Іншими словами, це сукупність заходів, які держава використовує на фінансовому, кредитному та валютному ринках, щоб регулювати інфляцію, облікову ставку, курс національної валюти та рівень зайнятості.

Залежно від ситуації на ринку монетарна політика може бути стимулюючою, тобто спрямованою на підвищення попиту та економічне зростання, або стримуючою задля зниження темпів інфляції.

Роль, функції та завдання центрального банку в монетарній політиці

Роль центрального банку

Держава проводить монетарну політику через уповноважений орган, який має певну незалежність і важелі для впливу на економіку. В США – це Федеральна резервна система (ФРС), у Європейському Союзі – Європейський центральний банк (ЄЦБ).

В Україні за монетарну політику відповідає Національний банк України (НБУ) – особливий орган державного управління, завдання та повноваження якого визначено Конституцією України та Законом України «Про Національний банк України». 

Оскільки на НБУ покладено відповідальність за стан грошового обігу та кредитної системи, то він не підпорядковується уряду, а перебуває у безпосередньому віданні Верховної Ради України.

Функції центрального банку

У ринковій економіці центральні банки виконують три основні функції: регулюючу, контролюючу та аналітичну.

Регулююча функція полягає у регулюванні обсягу грошової маси шляхом скорочення чи збільшення випуску грошей.

Контролююча полягає у контролі відповідності банків та кредитних організацій вимогам та допуску їх на національний фінансовий ринок.

Аналітична забезпечує збирання інформації про діяльність банків, проведення економічного аналізу та надання його результатів керівництву країни, консультації та інформаційний обмін між банками.

Завдання центрального банку

На виконання своїх функцій центральний банк (ЦБ) традиційно вирішує п’ять основних завдань:

• Орган регулювання економіки. За допомогою зміни облікової ставки він впливає на рівень цін та інфляцію. Коли ЦБ знижує ставку, грошей в обігу з’являється більше, попит на товари збільшується. В результаті зростають ціни та прискорюється інфляція. Підвищення облікової ставки, навпаки, призводить до зменшення грошової маси, а також до підвищення відсотків за кредит і ставок за вкладами. Це знижує інфляцію та зміцнює курс національної валюти.
• Емісійний центр. Центральний банк має монопольне право на випуск готівкових та безготівкових грошей, організацію їх обігу та вилучення на території країни. 
• Банк для банків. Центральний банк зберігає резерви банків, надає їм кредити, здійснює нагляд над їх роботою. 
• Банкір уряду. Центральний банк підтримує економічні програми уряду, зберігає національні золотовалютні резерви, надає уряду кредити та розрахункове обслуговування. 
• Головний розрахунковий центр. ЦБ виступає посередником при безготівкових міжбанківських розрахунках, що ґрунтуються на заліку взаємних вимог.

Цілі монетарної політики

Монетарна політика – широке поняття, що у кожній країні реалізується з урахуванням місцевих особливостей. Але у будь-якому разі її основним змістом є зростання рівня виробництва за низької інфляції. 

Це має забезпечити стабільне підвищення добробуту громадян, оскільки безробіття в такому разі буде низьким, а ціни на продукти та товари будуть збільшуватись не надто швидко. Якщо конкретизувати, то можна виділити основні, проміжні та тактичні цілі монетарної політики:

1. Основні цілі: підтримка економічного зростання, забезпечення високої зайнятості, підтримання стабільних цін.
2. Проміжні цілі: стабілізація облікової ставки та обмінного курсу валюти.
3. Тактичні цілі: контроль облікової ставки, валютного курсу та грошового обігу в країні.

Зауважимо, що у більшості розвинених країн під ціновою стабільністю розуміють підтримку інфляції на рівні від 1 до 3 відсотків. Для країн з ринками, що розвиваються, середньострокова інфляційна мета вище та коливається зазвичай в межах від 4 до 8 відсотків.

При цьому жоден центральний банк не прагне нульової інфляції, коли економіка втрачає гнучкість і з’являється ризик дефляції – зниження загального рівня цін в економіці.

На перший погляд, дефляція виглядає привабливо. Адже що поганого у тому, що ціни знижуються? Але більш пильний аналіз виявляє її негативні сторони:

• Зниження мотивації бізнесу. Підприємці втрачають мотивацію інвестувати в бізнес, особливо у виробництво, оскільки після його завершення ціни будуть нижчими, що скоротить прибуток.
• Падіння попиту. В очікуванні зменшення цін споживачі починають відкладати рішення про купівлю товарів тривалого використання, що знижує попит та уповільнює економіку.
• Зростання боргового навантаження. Зниження цін означає, що гроші стають дорожчими, тому позичальникам доводиться довше працювати для погашення кредитів.

Цілі монетарної політики НБУ

На сайті НБУ у розділі «Монетарна політика» можна дізнатися про її цілі в Україні: «Пріоритетною метою монетарної політики Національного банку є підтримання цінової стабільності, тобто низьких та стабільних темпів інфляції. 

Цінова стабільність – це ситуація, коли ціни зростають настільки несуттєво, що громадяни не замислюються над інфляцією, приймаючи рішення про кредит, вкладення коштів у бізнес чи заощадження. 

Також Національний банк України сприяє фінансовій стабільності та стійкому економічному зростанню, якщо це не перешкоджає досягненню цінової стабільності.

Проведення грошово-кредитної політики спрямоване на поступове зниження темпів інфляції та має забезпечити досягнення середньострокової інфляційної мети – 5% із допустимим діапазоном відхилень в один відсоток».

Основні інструменти монетарної політики

Облікова ставка

Основний інструмент, який дозволяє контролювати інфляцію – це облікова ставка – мінімальний відсоток, під який центральний банк країни, у нашому випадку Нацбанк України, кредитує комерційні банки. 

В Україні рішення про її перегляд залежать від ситуації в економіці та приймаються на засіданнях Правління Національного банку з монетарної політики, які з 2018 року проходять вісім разів на рік згідно із заздалегідь затвердженим графіком.

НБУ підіймає блікову ставку, коли спостерігає значне зростання цін та тенденцію до відтоку гривневих активів в іноземну валюту. І навпаки, знижує, коли ситуація стабілізується, щоб стимулювати кредитування, інвестиції та споживання. 

Низька ставка здешевлює кредити та дозволяє користуватися ними більшій кількості людей. Позитивним ефектом такої ситуації стає зростання бізнесу та економіки загалом. Негативним – зростання кількості грошей на руках та зменшення – на депозитах. Відповідно, люди більше витрачають, паралельно з чим зростає інфляція.

Підвищення облікової ставки – гарна новина для тих, хто тримає гроші у банках. Адже ставки за депозитами після цього зазвичай збільшуються. А ті, хто планував брати кредит, навпаки, засмучуються, бо їм доведеться заплатити більше. 

Головна причина підвищення регулятором облікової ставки – бажання знизити інфляцію. Клієнти банків починають активніше вносити гривню на депозити під привабливіший відсоток. А чим менше в економіці коштів, тим більше шансів утримати зростання цін та курс валют.

Нагадаємо, що на початку війни НБУ заморозив облікову ставку на рівні 10%. А 3 червня 2022 року підвищив її із 10% до 25%. За останні три місяці облікова ставка зменшувалась двічі поспіль: 27 липня з 25% до 22% та 14 вересня з 22 до 20%. Це говорить про те, що економіка України відновлюється швидшими темпами, ніж НБУ прогнозував ще наприкінці 2022 року.

Рефінансування комерційних банків

Рефінансування – забезпечення центральним банком комерційних банків додатковими резервами на кредитній основі. Його ініціаторами зазвичай виступають банки, які через ті чи інші причини вичерпали можливості поповнити свої ресурси з інших джерел.

Крім зміни облікової ставки, центральний банк може регулювати попит на рефінансування коригуванням інших умов. Наприклад, можк бути змінений асортимент кредитів, їх цільове призначення, тривалість й так далі. 

Так, у червні 2021 року споживча інфляція в Україні досягла 9,5% і суттєво перевищила офіційні прогнози, тому Нацбанк знизив максимальні терміни надання кредитів рефінансування з 5 до 3 років.

Регулювання норм обов’язкових резервів

Механізм дії цього інструменту у тому, що для всіх банків та кредитних організацій встановлюється норма обов’язкового зберігання коштів на кореспондентських рахунках без права використання.

Збільшення норми резервів перетворює надлишкові резерви на обов’язкові, отже, знижує здатність комерційних банків видавати кредити, зменшує загальний обсяг грошей на ринку і таким чином обмежує інфляцію. Зменшення норми резервів, навпаки, збільшує надлишкові банківські резерви, та здатність банків створювати гроші через видачу кредитів

Зміна норми резервування – дуже сильний засіб впливу на пропозицію грошей. До того ж вона може створити значні проблеми банкам з низькими резервами. Тому в монетарній політиці розвинених країн її використовують відносно рідко та з обережністю. 

Операції на відкритому ринку

Операції на відкритому ринку – це купівля чи продаж центральним банком державних цінних паперів (облігацій) з метою вплинути на резерви комерційних банків, а через них на пропозицію грошей.

Цей інструмент монетарної політики відрізняється високою оперативністю, точністю та ефективністю дії. Якщо центральний банк вирішив збільшити або зменшити кількість грошей на ринку, він може негайно продати або купити цінні папери на необхідну суму.

На відміну від регулювання норми резервів, операції на ринку найбільш популярні у країнах із розвиненою ринковою економікою, а в країнах з перехідною економікою їх застосування стримується недостатньою ліквідністю державних цінних паперів.

Регулювання курсу національної валюти

Цей інструмент монетарної політики має схожу дію з операціями на відкритому ринку. Якщо центральний банк планує зменшити кількість грошей в обороті, він продає на ринку відповідну кількість іноземної валюти.

І навпаки, якщо потрібно збільшити грошову масу, центральний банк скуповує необхідну кількість іноземної валюти. Таким чином операції, безпосередньою метою яких є регулювання курсу національної валюти, значно впливають і на обсяг грошової маси в обороті.

Види монетарної політики

Монетарна політика є ключовим інструментом управління економікою, і може бути реалізована у різних формах. Кожна з них має свої особливості та застосовується залежно від поточної економічної ситуації.

Сувора монетарна політика

Сувора монетарна політика передбачає активне втручання центрального банку з метою стримування зростання грошової маси в економіці. Цей вид монетарної політики застосовується у ситуаціях, коли головною метою є боротьба з інфляцією. Основні інструменти суворої монетарної політики включають підвищення облікової ставки, посилення резервних вимог та скорочення грошової маси через операції на відкритому ринку. Сувора монетарна політика сприяє стримуванню зростання цін та забезпеченню стабільності економіки.

Проведення акомодаційної монетарної політики

Акомодаційна монетарна політика спрямована на стимулювання економічного зростання та сприяння зайнятості. На відміну від суворої політики, акомодаційна монетарна політика передбачає зниження облікової ставки та збільшення доступності кредитування. Її метою є підтримка високого рівня економічної активності та сприяння створенню нових робочих місць. Цей вид політики може бути особливо актуальним у періоди економічного спаду чи рецесії.

Нейтральна монетарна політика

Нейтральна монетарна політика є збалансованим підходом, у якому центральний банк намагається підтримувати стабільність економіки та не надто активно втручається у фінансові ринки. При цьому облікова ставка залишається відносно нейтральною, а резервні вимоги та операції на відкритому ринку використовуються з урахуванням поточної ситуації. Нейтральна монетарна політика спрямована на досягнення стійкості у довгостроковій перспективі та враховує як інфляцію, так і аспекти зростання економіки.

Вплив монетарної політики на економіку

Монетарна політика є одним з основних інструментів, які центральні банки використовують для регулювання економіки. Вона глибоко і багатогранно впливає на економічний розвиток. Розглянемо, як монетарна політика впливає на різні аспекти економіки:

1. Інфляція. Однією з основних цілей монетарної політики є контроль за інфляцією. Центральний банк може регулювати рівень інфляції шляхом зміни облікової ставки та інших інструментів. Підвищення облікової ставки може стримувати інфляцію, роблячи кредити дорожчими та знижуючи витрати споживачів. З іншого боку, зниження ставки може стимулювати економічне зростання, але також збільшує ризик інфляції.
2. Процентні ставки. Монетарна політика безпосередньо впливає на відсоткові ставки в економіці. Рівень облікової ставки, встановлений центральним банком, визначає вартість позикових коштів для банків та підприємств. Високі відсоткові ставки можуть стримувати інвестиції та споживання, тоді як їхнє зниження може стимулювати економічну активність.
3. Грошова маса. Монетарна політика контролює грошову масу економіки. Центральний банк може впливати на кількість грошей в обігу через операції на відкритому ринку та резервні вимоги для комерційних банків. Збільшення грошової маси може сприяти зростанню економіки, але й підвищує ризик інфляції.
4. Економічне зростання. Монетарна політика безпосередньо впливає на економічне зростання. Шляхом регулювання доступності кредитування та грошової маси центральний банк може стимулювати чи уповільнювати економічну активність. Ефективне використання монетарної політики може сприяти сталому та врівноваженому зростанню.
5. Зайнятість. Рівень зайнятості також залежить від монетарної політики. Зниження відсоткових ставок та стимулювання економічної активності може сприяти створенню нових робочих місць та зниженню безробіття.
6. Валютний курс. Монетарна політика може впливати на валютний курс країни. Зміни відсоткових ставок та обсягу грошової маси можуть впливати на вартість національної валюти щодо інших валют. Це важливо для зовнішньої торгівлі та конкурентоспроможності економіки.
7. Фінансові ринки. Монетарна політика також впливає на фінансові ринки. Зміни облікової ставки та ліквідності можуть вплинути на курси акцій, облігацій та інші фінансові інструменти.

Критика монетарної політики

Монетарна політика є важливим інструментом управління економікою, але піддається критиці через свої недоліки та обмеження. Розглянемо деякі з основних критичних аспектів монетарної політики:

• Затримка впливу. Одним із головних недоліків монетарної політики є затримка впливу. Зміни облікової ставки та інші заходи можуть вимагати часу, перш ніж вони почнуть впливати на економіку. За цей час можуть відбутися зміни, які зроблять вжиті заходи менш ефективними.
• Обмежений вплив на реальну економіку. Монетарна політика сильніше впливає на фінансові ринки та банківську сферу, ніж на реальну економіку. Іноді зміни облікової ставки можуть стимулювати споживання та інвестиції, особливо у періоди економічної невизначеності.
• Недостатній набір інструментів. Центральні банки мають обмежений набір інструментів монетарної політики. Вони можуть змінювати облікову ставку, резервні вимоги та проводити операції на відкритому ринку, але в деяких випадках цього все ж таки недостатньо для ефективного управління економікою.
• Ризик перекосів. Монетарна політика пов’язана з ризиком перекосів економіки. Наприклад, надто низькі відсоткові ставки можуть сприяти утворенню фінансових бульбашок, що згодом може призвести до фінансових криз.
• Обмеження в умовах нульової ставки. У періоди низької інфляції та економічної стагнації центральні банки можуть зіткнутися з обмеженнями, які пов’язані з нульовою обліковою ставкою. Це означає, що вони не можуть знижувати ставку для стимулювання економіки, тому їм доводиться шукати альтернативні методи впливу на ринок.
• Нерівномірний вплив. Монетарна політика може нерівномірно впливати на різні сегменти економіки. Наприклад, зниження облікової ставки може сприяти зростанню акцій та нерухомості, що може посилити майнове розшарування у суспільстві.

На спірні питання у монетарній політиці НБУ періодично вказує Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Так у 2020 році там підготували проєкт постанови 3690, в якій наголосили, що ініційоване НБУ у 2019 р. різке гальмування інфляції з 9,8% до 4,1% призвело до рекордного зміцнення обмінного курсу гривні. Наслідком цього неоднозначного рішення стали недобори митних платежів, збитки експортерів та падіння темпів економічного зростання у перші місяці 2020 року. 

Часті питання (FAQs)

Що таке монетарна політика та в чому її основне завдання?
Монетарна політика – це інструмент управління економікою, який використовується центральним банком для контролю за грошовою масою та рівнем інфляції. Основне завдання монетарної політики – забезпечити стабільність цін та економічну стабільність.

Якої мети центральний банк досягає за допомогою монетарної політики?
Основні цілі включають забезпечення стабільно низької інфляції, підтримання повної зайнятості, стабільність фінансової системи та економічне зростання.

Які види монетарної політики є?
Існують три основні види монетарної політики: сувора монетарна політика, акомодаційна монетарна політика та нейтральна монетарна політика.

Якими інструментами центральний банк регулює монетарну політику?
Основними інструментами монетарної політики є облікова ставка, регулювання резервних норм та операції на вільному ринку.

Як монетарна політика впливає на інфляцію?
Монетарна політика може впливати на інфляцію шляхом регулювання грошової маси в економіці. Підвищення облікової ставки та скорочення грошової маси сприяють стримуванню інфляції, а зниження облікової ставки та збільшення грошової маси можуть стимулювати інфляцію.

Які заходи центральний банк може вжити для боротьби з інфляцією?
Для боротьби з інфляцією центральний банк може підвищити облікову ставку, посилити резервні вимоги та продати державні цінні папери на відкритому ринку, щоб скоротити грошову масу в обігу.

Як монетарна політика сприяє забезпеченню економічної стабільності?
Монетарна політика сприяє економічній стабільності, регулюючи рівень інфляції та забезпечуючи стабільність фінансової системи. Це створює умови для сталого економічного зростання та зайнятості населення.

Які чинники впливають на рішення центрального банку щодо підвищення чи зниження облікової ставки?
Рішення центрального банку залежить від багатьох факторів, включаючи інфляцію, економічне зростання, рівень безробіття та зовнішні економічні умови.

Які наслідки можуть виникнути за надмірного розширення кредитної активності?
Надмірне розширення кредитної активності може призвести до фінансових бульбашок та подальших криз, таких як криза 2008 року.

Підсумок

Монетарна політика відіграє ключову роль у формуванні економіки та впливає на низку найважливіших її аспектів, включаючи інфляцію, відсоткові ставки, грошову масу, економічне зростання, зайнятість, валютний курс та фінансові ринки. Ефективне управління цим інструментом дозволяє центральним банкам досягти стабільності та сталого розвитку.