Не чекайте на «дешеві» кредити: що таке облікова ставка та як вона впливає на життя українців

26 січня Комітет із монетарної політики Національного банку України ухвалив рішення не зменшувати облікову ставку та зберегти її на рівні 25% річних. У повідомленні Нацбанку вважають, що це збільшить привабливість гривневих активів і призведе до поступового зниження інфляції.

Редакція MC.today з’ясувала, що таке облікова ставка, чому Нацбанк її переглядає та як її збільшення чи зменшення впливає на життя пересічних українців. 

Що таке облікова ставка

Облікова ставка або ставка рефінансування – це мінімальний відсоток, під який центральний банк країни, у нашому випадку Нацбанк України, кредитує комерційні банки. Простими словами, це вартість кредитних грошей у країні.

Комерційні банки беруть кредити у НБУ і, своєю чергою, видають кредити бізнесу та населенню. Але вже під власний, вищий відсоток. Пояснимо на прикладі.

Уявімо неіснуючий український банк «Псевдо Банк». 2023 року він бере кредити у Нацбанку під 27%, а видає населенню приблизно під 35%. Таким чином, банк отримує прибуток і окупає поточні витрати.

Чим нижча облікова ставка, тим доступнішими є кредити та менші ставки за депозитами для населення. Коли НБУ знижує ставку, грошей в обігу з’являється більше, попит на товари зростає. В результаті зростають ціни та прискорюється інфляція.

Підвищення облікової ставки, навпаки, призводить до зменшення грошової маси, а також до підвищення відсотків за кредит і ставок за вкладами. Це дозволяє «зв’язати» частину вільних грошей на депозитах, знижує інфляцію та зміцнює курс національної валюти. 

Чому Нацбанк може переглядати облікову ставку

Головною функцією Нацбанку України є підтримка стабільності гривні. А основний інструмент, який дозволяє впливати на економіку країни та контролювати інфляцію – це облікова ставка. 

Рішення про її перегляд залежать від ситуації в економіці та приймаються на засіданнях Правління Національного банку з монетарної політики, які з 2018 року проходять по вісім разів на рік згідно із заздалегідь затвердженим графіком.

Облікову ставку піднімають, коли спостерігають значне зростання цін та тенденцію до відтоку гривневих активів в іноземну валюту. І навпаки, знижують, коли ситуація стабілізується – щоб стимулювати кредитування, інвестиції та споживання.

При цьому ставка може бути незмінною понад рік або змінюватись кожні кілька місяців. А кількість таких змін свідчить про рівень стабільності в економіці. 

Так, у 2005 та 2006 роках рішення про зміну ставки приймалися щорічно. 2014 року вже три рази на рік. Та 11 разів – у 2015 році, коли НБУ змушений був рятувати гривню після боїв за Дебальцеве та «Мінська-2».

Ставку змінили: що це означає для пересічних українців

До чого призводить низька облікова ставка

Низька ставка здешевлює кредити та дозволяє користуватися ними більшій кількості людей. Позитивним ефектом такої ситуації стає зростання бізнесу та економіки загалом. Негативним – зростання кількості грошей на руках та зменшення – на депозитах. Відповідно люди більше витрачають, паралельно із чим росте інфляція.

Так, наприклад, у 2019–2020 роках облікову ставку в Україні зменшили з 18 до 6%. Це призвело до зниження ставок за депозитами у гривні з 20 до 7%. За таких умов із вкладу в 50 тисяч гривень за рік можна було отримати близько 3,5 тисяч гривень як відсотки. 

Але ще є податок 19,5%. Для цієї суми це 682 гривні. Усього чистого доходу залишається приблизно 2800 гривень. Зрозуміло, що з урахуванням української інфляції та економічної нестабільності така пропозиція виглядала не надто цікавою.

• Низькі відсотки за кредитами
• Низькі ставки за банківськими депозитами
• Зростання купівельної спроможності населення.
• Прискорення зростання економіки.
• Зростання інфляції

До чого призводить висока облікова ставка

Підвищення облікової ставки – гарна новина для тих, хто тримає гроші у банках. Адже ставки за депозитами після цього зазвичай збільшуються. А ті, хто планував брати кредит, навпаки, засмучуються, бо їм доведеться заплатити більше. 

Головна причина підвищення регулятором облікової ставки – бажання знизити інфляцію. Клієнти банків починають активніше вносити гривню на депозити під привабливіший відсоток. А що менше в економіці коштів, то більше шансів утримати від зростання ціни та курс валют.

Але ця монета має і зворотний бік. Отримати кредити стає складніше, адже ті стають надто дорогими. З одного боку, це стримує ціни, але з іншого – перекриває бізнесу можливість запозичень для продовження діяльності, веде до падіння ВВП та скорочення робочих місць.

Слід зазначити, що підвищення ставок за депозитами має велику інерцію. Після підвищення облікової ставки з 10 до 25% у червні 2023 року індекс ставок за депозитами фізичних осіб зріс дуже незначно: з 12, 23 грн у червні до 12,51 грн у грудні. А реальні ставки по річних вкладах у лютому гривні досягли межі 18-19% річних.

• Високі відсотки за кредитами
• Високі ставки за банківськими депозитами
• Зниження купівельної спроможності
• Уповільнення зростання економіки
• Зниження інфляції

Як змінювалася облікова ставка в Україні

На початку війни НБУ заморозив облікову ставку на рівні 10%. А з 3 червня 2022 року підвищив її із 10% до 25%. Це дуже високе одномоментне підвищення одразу на 15%. Але далеко не найвища облікова ставка в українській історії. 

1994 року під час гіперінфляції Нацбанк підняв ставку зі 140% до 300%. А нещодавно, у березні 2015 встановив на рівні 30%. Тоді це дало добрий результат. З 40 грн за долар у лютому 2015 року курс знизився до 22 у середині весни та тримався на цій позначці досить довго.

Найменша облікова ставка в історії України становила 6%, була зафіксована 12 червня 2020 року та залишалася незмінною до 5 березня 2021 року. У 2002–2013 роках ставка перебувала у діапазоні 6,5–12%. А з липня 2014 року по лютий 2015 року зросла до 19,5%.

Чи варто чекати зниження облікової ставки у найближчому майбутньому

Наступне засідання Правління з питань монетарної політики призначили на 16 березня цього року. Зниження облікової ставки за його підсумками можливе, якщо українська економіка покаже позитивну динаміку разом із падінням інфляції.

На цьому фоні січневий індекс інфляціїпоказник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари та послуги, які купують населення для невиробничого споживання становив 100,8%. Це приблизно на рівні листопада-грудня минулого року. Але набагато менше березня минулого року, коли аналогічний показник досяг 104,5%.

2023 року інфляція зростає повільніше, ніж прогнозував Нацбанк. Проте аналітики поки що не чекають помітного зниження облікової ставки. А сам Нацбанк прогнозує збереження поточного значення облікової ставки до початку 2024 року. Річ у тім, що в умовах безперервного ракетного обстрілу ризики кредитування виробництва занадто великі.

Тому навіть у разі зниження ставки до мінімуму «дешеві» кредити навряд чи зможуть дістатися реального сектора економіки. Водночас висока облікова ставка дозволяє зберігати інтерес населення до банківських депозитів, стримувати інфляцію та зростання цін.