З початком війни запорізька IT-компанія Skillium залишилась без корпоративних замовлень, а 40 її співробітників – без роботи. Компанію довелось закрити. До цього Skillium існував на ринку України три роки. Це була сервісна компанія, що працювала з технологією low-code
Якщо ситуація не зміниться, така доля спіткає і багато інших українських IT-компаній, каже Владислав Савченко, президент Європейської асоціації програмної інженерії EASE. Уже зараз український IT-ринок втрачає 80% замовлень. Через війну зарубіжні клієнти один за одним відмовляються підписувати нові контракти з розробниками з України.
В інтерв’ю MC.today Владислав Савченко розповів, чому великі корпорації не хочуть давати замовлення українцям та як цьому завадити, наскільки впала зарплата IT-фахівців і що чекає на український IT-ринок після перемоги.
Коли 5–6 років тому український IT-ринок тільки почав зароджуватись, маленькі IT-компанії сиділи, так би мовити, по підвалах, а їхні розробники не спілкувались між собою. Вони не обмінювались досвідом і не отримували практичних порад від фахівців.
Тому в 2020 році я як власник декількох IT-компаній об’єднався з іншими ІТ-підприємцями. Разом ми створили Європейську асоціацію програмної інженерії Ease. Наразі до асоціації входить 50 малих і середніх IT-компаній, які заснували в Україні. Серед них – Smart Solutions, Belkins, Powercode, Techiia, WePlay та інші.
Ми провели опитування в асоціації та бачимо невтішний результат: старі проєкти наразі спливають, а нові майже не з’являються. Приблизно 60% компаній мають проблеми із замовленнями.
Закордонні корпоративні компанії, що замовляють IT-послуги в Україні, займають велику частку ринку. Зазвичай контракти з ними тривають до одного року. Зараз ми постійно надсилаємо їм пропозиції. Але тепер великі іноземні замовники не відповідають, коли бачать українське прізвище. Або пишуть таке: «Чи є у вас спеціалісти, які не знаходяться в росії, білорусі та в Україні?» Це повідомлення ми отримали після того, як показали наші стеки та конкретних спеціалістів.
Для іноземних компаній червона зона – росія та білорусь, бо ці країни під санкціями. Але й віддавати проєкт у країну, де йде війна, вони не хочуть. Україна для них – сіра зона.
Щодня компанії з нашої асоціації отримують одну відмову на великі чеки – $400–500 тис. Компанія Powercode втратила вже підписаний контракт із бюджетом $1 млн на рік: він мав діяти 3–5 років. Німецький замовник – компанія SKY – запропонувала почекати, доки закінчиться війна.
А якщо завтра сплинуть контракти українських компаній з такими гігантами індустрії, як Accenture, українці втратять взагалі приблизно 1 млрд євро.
Зараз український IT-ринок втрачає 80% замовлень. Кожна друга компанія асоціації зіштовхнулась з проблемами підписання нових контрактів. Особливо постраждала рекламна індустрія – вона тісно пов’язана з IT. Це SEO та розробка сайтів. У таких компаній залишилось приблизно 20% клієнтів. Також повністю зупинилось IT-навчання, що дуже важливе для всієї індустрії. В одній з наших академій кількість замовлень впала на 99%.
Щоб якось втриматись на плаву, компанії починають брати менші проєкти – з чеком по $30–50 тис. Проте на них неможливо заробити. Адже зазвичай такий проєкт триває від двох до чотирьох місяців, а потім потрібно шукати новий. За декілька тижнів очікування компанія «з‘їдає» весь прибуток.
Коли українські програмісти тільки виходили на світовий ринок, вони змагалися за клієнта з індійськими розробниками. Проте за декілька років ціни в наших IT-фахівців стали такими самими, як у поляків. Саме з ними ми конкуруємо, наприклад, на німецькому ринку.
Проте зараз закордонні клієнти кажуть: «Ми готові йти на ризик, але він має бути оплачений. Давайте не $45, а $35 за годину». Тож ставки українських IT-фахівців просіли на 10–20%. По асоціації ми бачимо: якщо до війни зарплата розробників у сфері вебтехнологій була умовно $5 тис. на місяць, то зараз стала $4,5 тис. По вакансіях PHP-фахівців взагалі якийсь провал був – майже місяць жодної вакансії.
Натомість ставка Java-фахівця як була $40–45 за годину, так і залишилась. Адже цю мову використовують 9,6 млн розробників по всьому світу. Те саме стосується фронтенду, фахівців із кросплатформ. Зарплата програмістів з нативної розробки iOS чи Android також не зменшилась.
Закордонні корпорації починають переманювати українських розробників. Спеціалісти, які переїхали за кордон, без роботи не залишаться. Проте головна проблема більшості звільнених IT-фахівців – англійська мова. Без неї влаштуватись у закордонну IT-компанію неможливо.
Хоча хлопці із Zakaz.ua знайшли вихід. Їхні розробники англійської мови не знають – натомість у них є проєктні менеджери, які вільно нею володіють. Таку команду вже можна «продавати» за кордон.
Два місяці тому всі писали: «Ми – крута українська компанія, давайте зробимо вам проєкт». А зараз «українську» змінюють на «естонську», «польську» чи «англійську» – у кого яке представництво є. І це дає змогу отримати замовлення.
Але тут є і зворотний бік. Коли корпоративні клієнти збирають команду у 20–30 людей, раз на декілька місяців вони можуть приїхати та перевірити, як вона працює. Тож компаніям, що насправді знаходяться в Україні, буде важко швидко перемістись в іншу країну.
Щоб отримати замовлення, компанії стали погоджуватись і на післяплату. До війни 60–70% проєктів були за передоплатою, але зараз оплату перераховують тільки після виконаної роботи.
Зазвичай корпоративні клієнти платять з відстрочкою. Вона може складати й 90 днів. Раніше українська IT-компанія укладала контракт з великим клієнтом, показувала його банку й отримувала кредит під 2%. Так перекривала касові розриви. Але доки українські IT-компанії знаходяться в сірій зоні, європейські банки відмовляються підписувати кредити з ними.
Ми пропонуємо залучити якийсь європейський фонд – він гарантуватиме банку, що компанія виконає замовлення та отримає гроші, а отже їй все-таки можна надати кредит. Таке партнерство дозволило б вижити українським IT-компаніям. До переговорів з таким європейським фондом потрібно залучити державні органи
Загалом потрібно робити нове промо українських IT-компаній і України в цілому. Зараз європейці знають, що в Україні йде війна і тут небезпечно. Спочатку це дало ефект, і Україна отримала зброю. Але зараз промо має бути таким: «У нас є Starlink і безпечні зони, а наші розробники зарезервовані від мобілізації».
Щоб допомогти українським IT-компаніям знайти замовників, ми створили платформу. Її основний заклик – «Дайте нам роботу, а не пожертвування». На ній закордонна компанія може розмістити замовлення, а українські IT-компанії – завантажити свої команди. Щодня проходить від трьох до десяти співбесід, а декілька контрактів зараз на стадії підписання.
Чудовий приклад показало австралійське представництво Vodafone. Вони не тільки не відмовились від контрактів з українськими IT-фахівцями, але й збільшили українську команду вдвічі після 24 лютого.
В асоціації ми зараз активно розповідаємо про українські IT-компанії у LinkedIn і Facebook. Декілька наших дописів репостнули топуправлінці з TechChrunch і Netflix.
Якщо війна закінчиться завтра, українське IT повністю відновиться вже післязавтра. Світ побачив, наскільки сильна українська IT-армія: наші фахівці зламали майже всі російські сервіси. А отже, попит на наших фахівців має вирости.
Зараз в Україні гарні можливості для розвитку бізнесів, що пов’язані з криптовалютами та блокчейном. Закордонним компаніям є сенс реєструвати в Україні юридичну особу, додавати її до «Дія.City» та працювати легально. Чим більше таких проєктів буде заходити, тим краще буде всій сфері, не лише блокчейну. Адже блокчейн пов’язаний з web, Java та іншими технологіями.
Взагалі, у нас суперсприятливі умови для розвитку IT-технологій, однак війна все гальмує. Упевнений, що після перемоги ми добре полетимо.
Двоє мешканців Род-Айленду, США, шукали підробіток на літо та вирішили продавати охолоджену каву просто на…
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підтвердив інформацію про призупинення консульських послуг для чоловіків призовного…
Рекрутер із 26-річним досвідом роботи в найманні Нік Шах, який також керує власною кадровою агенцією…
Багато хто постає перед запитанням, чому ціна Ethereum так часто змінюється. Нещодавній прогноз говорить, що…
Засновниця українського бренду дієтичних продуктів Solosvit Анастасія Медведєва поки не поспішає масштабувати свій бізнес поза…
Засновниця українського бренду Solosvit Анастасія Медведєва, яка нині пропонує більш як 30 різновидів дієтичних продуктів…