ШІ, GovTech і кіберстійкість – український досвід цифровізації презентували у Токіо

Представники японського та українського бізнесу, урядових структур і наукових кіл під час панельної дискусії «Інновації, обумовлені війною в Україні: цифрова трансформація, штучний інтелект та кібербезпека», яка відбулась у Токіо 8 квітня, обговорили досвід України у формуванні стійкої цифрової екосистеми та можливості співпраці між Україною та Японією.

Як минула дискусія «Інновації, обумовлені війною в Україні: цифрова трансформація, штучний інтелект та кібербезпека»

Під час події Україну представили заступниця Міністра цифрової трансформації Валерія Коваль, заступник Міністра економіки з питань цифрового розвитку Олександр Циборт, співзасновник Reface Олесь Петрів, головний глобальний директор Nippon Electric Company Такеші Накаяма та співзасновник та генеральний партнер інвестиційної групи ROOSH Сергій Токарєв. Деталями з редакцією MC: Money & Career поділились в AI HOUSE.

Серед фокусних тем:

• досвід України в створенні цифрових рішень та їх трансформації в екосистему державних послуг;
• інструменти взаємодії з громадянами;
• роль державно-приватного партнерства в розвитку GovTech.

Валерія Коваль відзначила значні досягнення України у сфері цифровізації. Так, у мобільному застосунку й на вебпорталі «Дія» всього за 6 років запустили понад 200 нових послуг для бізнесів і громадян – для ветеранів та їхніх родин, так і для дітей, студентів, пенсіонерів.

«Одна з таких послуг, як, наприклад, онлайн-одруження, стала одним із найкращих винаходів 2024 року за версією журналу Time. Кожна четверта пара щодня одружується в “Дії”, це яскравий приклад успішності диджиталізації в країні», – зазначила вона.

Читайте також: Масштабне оновлення «Дії» – Борняков розповів, які 20 послуг запустять у 2026 році

Панельна дискусія складалась із двох сесій:

• побудова цифрової держави та інтеграція штучного інтелекту в публічні сервіси;
• практики кібербезпеки, розвитку талантів у сфері ШІ, а також ролі науково-дослідних центрів і технологічних компаній у підтримці національного інноваційного потенціалу.

Олександр Циборт зазначив, що цифровізація в Україні вже перестала бути окремою індустрією. У такий спосіб держава збирає сигнали, аналізує проблеми і прискорює рішення. Так само штучний інтелект – це вже вбудована здатність, що робить цикл ухвалення рішень більш доказовим і передбачуваним, а не просто окремий інструмент.

«Ми вже живемо в цій реальності – “єДозвіл”, “Пульс”, “єЧек” – це не пілоти й не концепції. Це системи, які працюють у продакшні під час активної війни. І головний урок який ми здобули: найбільша цінність ШІ в держуправлінні – не швидкість, а послідовність. Капітал іде туди де передбачувано. Саме це ми будуємо», – зазначив Олександр Циборт.

Читайте також: Скриншоти та «мокрі» печатки більше не потрібні: в Україні оновили сервіс перевірки КЕПів

Представники японської сторони відзначили практичну цінність українського досвіду. Йшлося, зокрема, про швидкість адаптації держсервісів, інтеграції інновацій у держуправління та кіберзахист.

Колишній заступник міністра Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії Коїчі Акаїші зауважив, що хоча Японія живе в мирних умовах, країна піддається значним природним катастрофам. Тому питання ефективного використання цифрових технологій тут на часі.

«Україна вже пережила катастрофу, і цей досвід може бути надзвичайно корисним для нас у підготовці до подібних викликів. Ми можемо застосувати цей досвід на практиці – і саме в цьому процесі розвиватиметься наша співпраця», – підсумував Коїчі Акаїші.

На завершення заходу відбулась нетворкінгова сесія, під час якої учасники мали змогу обговорити запуск спільних українсько-японських проєктів у галузях штучного інтелекту, кібербезпеки та цифрових сервісів.

• Нагадаємо, раніше очільниця Спілки Diia.City United  Наталія Микольська розповіла, як техсектор стає драйвером економіки України і чого бізнес чекає від держави.