Скільки коштуватиме ігнорування кліматичних змін

Зупиняти зміну клімату дорого, але не робити цього – значно дорожче. Світ уже платить: падінням доходів, руйнуванням міст, дорожчим страхуванням та політичними конфліктами. Скільки коштуватиме ігнорування екологічних проблем і що заважає їхньому розв’язанню, читайте в огляді MC: Money & Career.

[social_blue social="telegram"]

Скільки коштує зупинити зміни

За оцінками ООН, до 2035 року країни, що розвиваються, потребуватимуть щонайменше 310-365 мільярдів доларів на рік для адаптації до наслідків зміни клімату. Фактично ж, наприклад, у 2023 році вони отримали лише близько $26 млрд. Це означає, що реальне фінансування у 12–14 разів менше, ніж потрібно. І через це необхідні витрати можуть збільшитись ще до 440-520 млрд на рік.

Розрив між потребами та реальними грошима не скорочується, а зростає – і це ставить мільйони людей під ще більший ризик повеней, спекотних хвиль та штормів.

Скільки коштує бездіяльність

Поки гроші не доходять до адаптації, економічні втрати накопичуються. За даними досліджень, опублікованих у Nature і переказаних CNN, зміна клімату може скоротити світовий дохід приблизно на 19% протягом наступних 26 років.

Це не рівномірна криза. Найбільше постраждають регіони, які вже є економічно вразливими. Але навіть для багатих країн це означає:

• падіння продуктивності через спеку;
• руйнування інфраструктури;
• втрати в агросекторі;
• зростання витрат на охорону здоровʼя.

Дослідники порівнюють сценарії: якщо витрати на пом’якшення кліматичних змін будуть коштувати людству близько $6 трлн, то втрати від бездіяльності можуть сягнути $38 трлн.

Соціальна вартість вуглецю

Один із ключових інструментів кліматичної економіки – соціальна вартість вуглецю (social cost of carbon). Це спроба відповісти на просте питання: у скільки обходиться суспільству одна тонна CO₂, якщо врахувати пожежі, повені, посухи, шкоду здоров’ю та інфраструктурі.

Як пояснює Inside Climate News, за адміністрації президента США Джо Байдена цей показник було переглянуто з урахуванням інфляції та зростання кліматичних ризиків. Якщо до цього він становив 42 долари, то тепер майже досяг 200 доларів за тонну.

Натомість новий меморандум Білого дому пропонує ігнорувати соціальну вартість вуглецю під час регуляторних рішень, якщо закон прямо не вимагає її враховувати. Фактично це означає: держава перестає офіційно визнавати, що зміна клімату має економічну ціну.

Колишній адміністратор EPA Девід Кеш називає це небезпечним самообманом: ігнорування не скасовує пожеж, повеней чи смертей – воно лише знімає відповідальність за рішення.

Політичні рішення

Ще одна стаття витрат – знання про клімат. New York Times повідомляє, що адміністрація президента Дональда Трампа скоротила майже $4 млн федерального фінансування кліматичних досліджень у Принстонському університеті, пояснюючи це боротьбою з «перебільшеними кліматичними загрозами».

Йдеться про програми, які займалися:

• прогнозуванням повеней;
• моделюванням змін океану й атмосфери;
• оцінкою доступності води.

NOAA щороку витрачає близько $220 млн на кліматичні дослідження, але ці бюджети також під загрозою – і це ще погіршить ситуацію.

Читайте також: Кріоконсервація і плазмообмін: скільки коштуватиме вічне життя

У США також звучить питання: хто повинен покривати чимраз більші витрати від кліматичних катастроф. Як пише The Hill, десятки штатів і міст подали позови проти нафтових і газових компаній, вимагаючи компенсацій за шкоду від екстремальної погоди.

Аргументація нагадує тютюнові процеси XX століття: компанії знали про шкоду, але роками її заперечували. За даними статті, лише у 2024 році нафтогазова індустрія витратила $153 млн на лобізм і понад $135 млн на виборчі кампанії, намагаючись уникнути відповідальності.

Білл Гейтс у своїй колонці наголошує: кліматичні рішення мають оцінюватися не лише за кількістю скорочених викидів, а за тим, як вони впливають на життя людей – особливо найбідніших. Кліматична політика – це не тільки витрати, а й інвестиції в стабільність, безпеку та економічне майбутнє.

Україна: курс на кліматичну нейтральність

Україна також відчуває наслідки кліматичних змін. За останні 30 років середні температури взимку і влітку зросли майже на 1,5 градуса, відзначала кандидатка географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух. Вона зауважувала також, що в Україні діє державна кліматична політика, триває розробка адаптації для різних секторів.

Зокрема, у 2024-му в Україні схвалили рамковий кліматичний закон, відповідно до якого наша держава має досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. А до 2030-го – скоротити рівень забруднення повітря на 65%. Цей закон також передбачає, що політика держави у сфері клімату буде інтегрована в економіку та відновлення після війни. А люди, що сприятимуть адаптації до зміни клімату, матимуть право на пільгові цільові кредити й фінансову підтримку.

Також пропонуємо вам почитати, як роблять штучне мʼясо і скільки воно коштує.