Скільки коштує Україні кожна повітряна тривога: розповідає міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко

Кожна година, протягом якої повітряна тривога зупиняє роботу бізнесу в Україні, обходиться економіці приблизно у $45 млн. Про це заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко в інтерв’ю The Guardian. За його словами, через російські ракетні та дронові атаки підприємства змушені зупиняти роботу, а сирени в окремі дні можуть лунати до 10 годин.

[social_blue social=“telegram”]

Головне

• Одна година простою бізнесу через повітряну тривогу коштує Україні близько $45 млн.
• Через атаки РФ сирени в окремі дні можуть тривати до 10 годин.
• Уряд запровадив дворівневу систему попереджень: «червона» тривога означає ракетну загрозу та необхідність укриття, «жовта» — загрозу дронів і можливість для частини бізнесу продовжувати роботу.
• За словами Кравченка, російські удари лише цього року завдали близько $10 млрд збитків основним фондам України.

$45 млн за годину: як повітряні тривоги б’ють по бізнесу

Коли працівники йдуть в укриття, виробництво, логістика та робота офісів фактично зупиняються. Саме ці вимушені простої формують значну частину економічної ціни повітряних тривог.

«Якщо люди в бункері, бізнес зупиняється», — пояснив Олександр Кравченко.

Міністр розповів, що росія дедалі активніше атакує інфраструктуру, яка підтримує економіку України. Під ударами опиняються промислові підприємства, склади, логістичні центри та дата-центри.

Особливо складною ситуацію робить тривалість атак. За словами Кравченка, сирени можуть лунати до 10 годин на день, через що підприємства змушені багаторазово переривати роботу.

Україна змінила правила повітряних тривог для бізнесу

Щоб зменшити економічні втрати, уряд запровадив дворівневу систему попереджень.

«Червоний» рівень сигналізує про ракетну загрозу. У цьому випадку люди мають перейти в укриття.

«Жовтий» рівень застосовують у разі загрози дронів. Він дозволяє частині підприємств продовжувати роботу, якщо це безпечно.

За словами міністра, під час жовтих попереджень понад половина бізнесів продовжує працювати.

Втім, така система не означає, що жовта тривога є безпечною. У The Guardian наводять показовий приклад: 28 вересня російський реактивний дрон влучив у будівлю Національної академії наук у центрі Києва саме під час жовтого попередження. Загинули двоє людей, які перебували всередині.

Читайте також: Застосунок «Повітряна тривога» від Ajax Sys­tems став переможцем британської премії

Росія завдала економіці України $10 млрд збитків

За оцінкою Кравченка, лише у 2026 році російські атаки завдали близько $10 млрд збитків основним фондам України.

Серед найбільш постраждалих сфер — металургія, складська та логістична інфраструктура. Останнім часом до переліку цілей додалися дата-центри.

Окремою проблемою залишається Чорне море. Через російську блокаду Україна фактично втратила можливість повноцінно використовувати порти, через які до війни проходила основна частина українського експорту.

Кравченко також попередив, що країна може зіткнутися з «найважчою зимою» за весь час війни. Очікується подальший тиск на енергетичну систему, інфраструктуру та бізнес, який уже ослаблений тривалими атаками.

Бізнес хоче більше ППО, але повністю захиститися неможливо

Український уряд обговорює можливість дозволити більшій кількості приватних компаній купувати системи протиповітряної оборони.

За словами міністра, це могло б допомогти підприємствам краще захищатися від російських атак. Водночас повністю убезпечити приватний бізнес від ракет і дронів неможливо.

Потреба в додатковій ППО також збільшує вартість війни для держави. Україна паралельно розробляє дрони-перехоплювачі, здатні протидіяти новим реактивним безпілотникам росії.

Дефіцит бюджету України скоротився до $20 млрд

Атаки відбуваються на тлі серйозного фінансового тиску на державу.

Раніше президент Володимир Зеленський оцінював бюджетний дефіцит України у 2026 році приблизно в $27 млрд. За словами Кравченка, уряду вдалося скоротити його до $20 млрд завдяки скороченню видатків і пошуку додаткових внутрішніх ресурсів.

Україна також шукає додаткове фінансування в ЄС, Японії, Канаді та Великій Британії. Серед варіантів — дострокове залучення частини кредитів, запланованих на наступний рік.

На 2027 рік потреба України у зовнішньому фінансуванні оцінюється у $52,6 млрд, однак наразі забезпечено лише близько $20 млрд.

Кравченко зазначив, що уряд розглядає також підвищення податків і скорочення видатків.

Війна дорожчає, а економіка платить за кожну паузу

За словами міністра, проблема не лише у прямих збитках від влучань. Російські атаки створюють постійні вимушені паузи в роботі економіки.

Кожна година, коли працівники перебувають в укриттях, означає зупинку виробництва, логістики, торгівлі та інших процесів. Саме тому оцінка у $45 млн за годину показує не вартість самої атаки, а економічні втрати від вимушеного простою бізнесу.

Для України це стає ще одним викликом: одночасно захищати людей, підтримувати роботу підприємств, фінансувати оборону та знаходити гроші на відновлення зруйнованої інфраструктури.