Скільки потрібно грошей, щоб інвестувати в енергетику, і що варто знати про цей ринок

Попит на електроенергію у світі зростає швидше, ніж будь-коли. Впродовж останніх 20 років глобальне споживання фактично подвоїлося, а в Україні ситуацію ускладнює ще й війна. Водночас енергетика поступово відкривається для приватних інвесторів. Що відбувається на ринку та чому він стрімко зростає, скільки потрібно грошей, щоб інвестувати в енергетичний сектор і як можна заробляти – пояснив економіст, підприємець, засновник Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко.

[social_blue social="telegram"]

Причини стрімкого розвитку ринку електроенергії

Почну із загальних тенденцій: споживання електроенергії у світі щорічно збільшується приблизно на 3,5%. Є дуже цікава цифра: за останні 20 років глобальне споживання електроенергії подвоїлося. Якщо у 2005–2008 роках воно становило близько 15 тисяч терават-годин на рік, то зараз сягає вже понад 30 тисяч, і цей показник лише зростає. Темпи пришвидшились впродовж останніх 5–6 років.

Особливо в ключових регіонах:

• Китай – глобальний споживач (30% світового обсягу), він драйвить і технології генерації електроенергії: сонячні панелі, вітряки, батареї, обладнання для накопичення і зберігання;
• США – номер 2 у світі, тут споживання електроенергії приблизно вдвічі менше, ніж у Китаю;
• на третьому за споживанням місці – Індія.

Ще один фактор, який сприяє розвитку ринку електроенергії на 3,5–3,7% рік – глобальні кліматичні зміни. Вони стимулюють збільшення обсягів виробництва кондиціонерів і систем вентиляції, також промислових, особливо в країнах Близького Сходу, Африки, Азії. Це також збільшує попит на електроенергію. В Україні також уже практично немає офісних та бізнес-центрів заводів, будинків, у яких немає кондиціонерів, що рятують від спеки влітку. Така техніка споживає багато електроенергії. А альтернативу ще не придумали.

Нарешті, ще один із драйверів зростання споживання електроенергії – штучний інтелект. Зараз будуються понад 2 гігавати потужностей для обслуговування дата-центрів – це тільки відомі проєкти в Америці й у Китаї. Тобто для того, щоб Claude, Grok, ChatGPT працювали й опрацьовували мільярди запитів на день, потрібно дуже багато електроенергії.

Читайте також: Що і чому подорожчає у 2026 році, як швидко зростатимуть ціни та що буде з інфляцією

Яка ситуація на українському ринку електроенергії

В Україні своя специфіка – окупанти знищили багато об’єктів генерації та розподілу. За 4 роки повномасштабної війни Україна втратила приблизно половину генеруючою потужності, окупована нині ЗАЕС закривала чверть споживання в Україні.

Брак генерації і потужностей до розподілу спричинив значне зростання цін. До прикладу, якщо до великої війни підприємства сплачували 6–7 гривень за кіловат-годину, то зараз це 17–18 грн (з ПДВ і розподілом).

Водночас попит залишився сталим на тлі зменшення пропозиції, ціна ринку РДН/ ВДР зростає на піку споживання – ввечері – і доходить до 15–16 грн за кіловат-годину. І от що відбувається: трейдери купують електроенергію за вечірніми цінами або ленними (в середньому по 8-10 грн з ПДВ), і коли вона доходить до компаній, заводів, кав’ярень, то вона коштує вже 16–18 грн з ПДВ і розподілом. Адже трейдери теж повинні заробляти.

Природний газ зараз – не альтернатива. Малі й середні бізнеси майже ним не користуються. Його споживачі – переважно заводи, що залежать від технології використання газу. Але в цілому тренд такий, що промислові технології – конвеєри, станки, автоматика – також працюють здебільшого від електроенергії.

Тому електрифікація бізнесів – й автотранспорту, до речі, теж – також збільшує попит на електроенергію. Для його покриття будують сонячні станції, вітрові парки, батарейки – накопичувачі енергії, гідроелектростанції тощо.

Читайте також: Куди вкласти гроші у 2026 – які активи підійдуть для короткострокових і довгострокових інвестицій

Який поріг входу для інвестицій в енергетику

Варто відзначити, що на цьому ринку панують B2B та промисловий підходи до інвестування в енергетику:

• вартість будівництва сонячної електростанції на 1 мегават потужності – наразі це приблизно 22–24 млн грн з ПДВ;
• якщо додати батарею для накопичення енергії на 4 мегават-години ємності, щоби потім продавати її за вищими цінами, потрібна промислова установка, що коштує близько €650 тис. (32 млн грн з ПДВ).

Тобто це серйозний інвестиційний чек, і щоб увійти в цей сегмент потрібно щонайменше $200-300 тис. для таких проєктів, якщо у вас 2-3 партнери.

Саме тому і через складність регуляцій нещодавно в принципі не було можливостей інвестувати в енергетику з малими та середніми чеками.

Але потроху з’являються проєкти і для ритейл-інвесторів з чеком $20–50 тис. Ми бачимо 3-4 проєкти з будівництва СЕС і стореджів, у які роздрібний інвестор може зайти із сумою в $30–40 тис., що вже є позитивом для ринку інвестицій України.

В Україні є кілька проєктів, побудовані на принципах кооперативу. Ви заходите і володієте часткою – тобто не всією сонячною електростанцією, а, умовно, десятком панелей. А керуюча компанія сплачує вам частку від загального прибутку цієї СЕС пропорційно вашій долі. Перше, на що радимо звернути увагу – ціна будівництва СЕС. Вона має бути в межах $500-550 з ПДВ за 1 КВт потужності. Але ми бачимо і $700 і $750 за 1 КВт, які обіцяють в рекламах інвесторам. Це якби вам квартиру пропонували купити відразу дорожче на 40%. Погодились би?

Читайте також: Чи можна запустити успішний EdTech-бізнес без венчурних інвестицій – СЕО Prometheus

Разом із тим я завжди раджу обережно й уважно ставитись до юридичної сторони таких проєктів. Кооператив як юридична структура – незвична форма входу для інвестора в Україні, сама її конструкція не дуже зріла й недостатньо прописана щодо управління та розподілу дивідендів. Це перше.

Друге – кооператив не захищає права міноритарних інвесторів. Тобто увійти можна легко – ви просто віддаєте свої гроші цьому обʼєднанню інвесторів / кооперативу. А вийти із цієї інвестиції вже буде не так просто – для цього потрібно мати вплив на керівництво кооперативу, якого у вас, як правило, не буде. Тому всі нюанси інвестування потрібно пропрацьовувати з юристами, які мають у цьому досвід та не поспішати робити внески до незнайомих компаній.

З’являються і проєкти з меншим за $30 тис. порогом входу, але, на жаль, це ще значно більший чек, ніж 100–200 тис. грн.

Як можна продати електроенергію, яку ви виробляєте

Варто відзначити, що ринок енергетики досить складний – це інфраструктурний бізнес. Він зарегульований, усе ліцензується НКРЕКП, тому потрібні справді професійні керуючі компанії з досвідом реалізації подібних проєктів, які всю адміністративно бюрократичну роботу візьмуть на себе, включно з укладанням договорів на продаж електроенергії.

На цьому ринку існує чотири доступні бізнес-моделі.

• Продаж електроенергії зі своєї сонячної станції або з батареї в ринок РДН/ ВДР. Але для цього потрібно бути професійним трейдером та мати відповідну експертизу, до того ж отримати ліцензії та багато дозволів. Середня ціна продажу 1 КВт-год на сьогодні 4.8-5.5 грн з ПДВ.
• Співпраця з великими трейдерами. У цій моделі ви продаєте електроенергію не ринку, а більшим компаніям, які професійно торгують електроенергією на ринку, відповідно сплачуєте комісію за цей сервіс. Середня ціна продажу 1 КВт-год на сьогодні 7.5-8 грн з ПДВ.
• Продаж прямому споживачу. Можна укласти контракт із заводом, ТРЦ, офісним чи бізнес-центром і стати для нього постачальником. Але для цього потрібно, щоб споживач погодився на обсяги і графіки подання електрики, які ви зможете забезпечити. Плюс необхідно отримати відповідні ліцензії від НКРЕКП. Середня ціна продажу 1 КВт-год на сьогодні 10-11,5 грн з ПДВ.
• Енергосервісні контракти – це договори між замовником (зазвичай бюджетною комунальною установою) та інвестором (енергосервісною компанією). Але для цього потрібно отримати окрему дозвільну документацію та пройти багато бюрократичних процесів. Середня ціна продажу 1 КВт-год на сьогодні – 9-10 грн з ПДВ.

Нагадаємо, раніше фултайм-інвестор та співзасновник спільноти «УкрІнвестКлуб» Дмитро Карпіловський розповів, що варто знати про токенізовану нерухомість – її плюси, мінуси та головні ризики.