Катя Андреева, Dip Me!
Катя Андреєва – засновниця кафе «Любовь-Морковь», сервісу доставки закусок Dip Me! та студії-кухні для проведення заходів VLASNA кухня. Катя намагається жити екологічно: сортує сміття, купує фермерські продукти, по мінімуму використовує пластикову упаковку в бізнесі.
У партнерському матеріалі з Kärcher вона розповіла MC.today про те, чи складно в Україні сортувати сміття і скільки коштує екологічність для її бізнесу.
Для мене екологічне та бережливе ставлення до природи – це розуміння того, що ресурси мають межу. І ми, люди, нині більше беремо, ніж повертаємо.
Катя Андреєва
Серйозно я задумалася про це близько року тому, після поїздки до Італії. Нам сподобалася квартира на Airbnb, де обов’язковою умовою оренди було сортування сміття. Під кожним будинком стояли контейнери для різних відходів. І ось я стою перед чотирма баками й не знаю, що робити: чи знімати із пляшок етикетку, куди подіти кришку та що робити з упаковкою, що складається і з пластику, і з паперу.
Я зрозуміла, що ми в Україні можемо скільки завгодно скаржитися на те, що ми не маємо умов для сортування, але насправді ми до цього ще не готові. Дай нам завтра окремі контейнери – і ми загубимося.
Коли я повернулася, почала занурюватися в проблему, спілкуватися з людьми, які вже сортують сміття. Почала з елементарних речей: придбала багаторазові пляшки для води та склянку для кави. Нині намагаюся не купувати пакети, користуюся мішечками та тканинними сумками.
Я купила в IKEA три контейнери для сортування сміття. Вони компактні, стоять один на одному в кутку, багато місця вдома не займають. Ми сортуємо папір, скло та пластик, а кришечки та інші дрібниці я збираю окремо.
Я починала поступово, тому що на старті відкладала тільки пластикові пляшки та скло. Потім втягнулася. До речі, коли починаєш сортувати, сміття вдома стає менше. А ще починаєш звертати увагу на те, як упаковані продукти, і купуєш менше пакетів.
В Україні процес сортування поки що складний. Я відводжу сміття на станцію перероблення раз на один-два місяці. Найчастіше це пункти прийому «Україна без сміття». Там є декілька десятків контейнерів для різних видів відходів, тому доводиться на місці сортувати те, що я привезла. Це займає ще близько двох годин.
Деякі відходи не підходять для перероблення. Наприклад, весь одноразовий посуд, тара, в якій видають їжу на виніс. Зазвичай це ламінований картон, ще і в жирних плямах. Такі відходи потрібно скласти окремо та відправити на спалювання. Це платно, коштує 100-150 грн за один доволі великий мішок.
Мій новий стиль життя вплинув і на бізнес. Мені потрібно було зберегти покупців і водночас бути вірною своїм ідеям та просувати в маси екологічне споживання. Це досить складно.
Ми максимально відмовилися від пластику, але не можемо позбутися його зовсім. У Dip Me! на наших коробках зверху є пластикове прозоре віконце. Якщо я завтра його приберу та зроблю повністю картонну коробку, мені половина клієнтів скажуть: «Чому ви мені привезли якусь коробку з-під взуття? Я не бачу, що всередині».
Ми вже не використовуємо пластикові трубочки та перейшли на солом’яні. Це коштує дорожче, але для нас це важливо. Для порівняння: за 100 грн можна купити 1 тис. пластикових трубочок або 100 солом’яних. Також ми використовуємо дерев’яні виделки, ложки та посуд ручної роботи.
Мій найбільший біль – порційні закуски в маленьких пластикових склянках, стопках і рюмках. Намагаємося по мінімуму додавати їх у бокси, але клієнти дуже полюбляють ці закуски й часто замовляють на фуршети. І це дуже велика кількість відходів. Уявіть: якщо зробити такі закуски на захід для 1 тис. осіб, то в смітник полетять 3 тис. склянок. Мені ця ідея не дуже подобається.
Нині ми шукаємо рішення, як зробити бізнес екологічнішим. Можливо, впровадимо дерев’яну упаковку або тару, яку можна повернути. Я бачу, що клієнти реагують на наші зміни позитивно. Великі компанії часто хвалять нас за те, що ми зменшуємо кількість пластику. Були випадки, коли саме через це обирали нас, а не наших конкурентів.
Я прихильниця українських товарів і всіма можливими способами намагаюся підтримувати українських виробників. Стараюся купувати продукти у фермерських і м’ясних лавках, де продукти натуральні.
Обожнюю читати склади всього та завжди, тому не піддаюся моді на кокосове, мигдалеве та вівсяне молоко. Там стільки хімії, що мені хочеться кричати: «Люди, прочитайте склад! Краще пийте жирне лактозне коров’яче молоко, а не те, що в цій пачці».
Ми п’ємо вітаміни, їмо багато овочів, фруктів та ягід. Якщо донька Єва попросить у мене щось солоденьке, то я не одразу дам їй шоколад, а спочатку запропоную родзинки, курагу або яблуко. У нас вдома ніколи не буває чіпсів або солодкої газованої води. Якщо я купую соки, то лише натуральні – без добавок, цукру та консервантів.
Коли я обираю засоби для прибирання та миття посуду, завжди дивлюся склад. Не люблю запахи після всіх цих хімічних засобів, тому шукаю такі, що мають хоч якийсь значок «еко».
Вдома я обожнюю готувати, проте не люблю прибирати. Але оскільки мені подобається лад, все одно доводиться це робити. Лише раз на тиждень до мене приходить хатня робітниця. На прохання редакції MC.today я протестувала пароочисник SC 4 EasyFix Premium – пристрій, що очищує різні поверхні без хімії, за допомогою винятково пари.
Я знайома з фірмою Kärcher, у нас був їхній пилосос для підлоги та є пилосос для вікон. Пароочисник я хотіла спробувати давно. Із ним не потрібні всілякі пластикові баночки з мийними засобами. На прибирання витрачається менше води та менше часу.
Він одразу приємно мене здивував. На підлозі в квартирі залишалися плями після ремонту, і коли мені привезли пароочисник, я одразу влаштувала йому випробування. Він легко впорався із задачею.
Зазвичай на миття плити витрачається багато часу: потрібно нанести засіб, розподілити його по поверхні, потім змити, «виколупати» бруд у стиках. Із пароочисником на все це я витратила близько півтори хвилини.
Фото з Instagram Каті Андреєвої
Потім я вирішила відмити пательню, і вона стала зовсім іншого кольору. Вона такою чистою не була відтоді, як її купили. Я навіть виклала в сторіз в Instagram фото, як було до та після.
Круто, що є безліч насадок для різних поверхонь на кухні та у ванній. Я почистила шов між плитою та стільницею, шви між плиткою та відмила стіни.
Із пароочисником можна відмити раковину та навіть посудомийку всередині. І це все за кілька хвилин, з одним пристроєм, без безлічі баночок із хімією.
Не потрібно цим дихати та зайвий раз торкатися руками мийних засобів. Я дуже задоволена пристроєм.
Мої близькі донині скептично дивляться на моє захоплення екологічністю. Немає такого, що ми збираємося разом і дружно їдемо на станцію із сортування сміття.
Іноді я беру доньку Єву. І хоча вона кричить: «Я більше на смітник із тобою не поїду», все одно долучається із задоволенням. Їй прикольно розкидувати все по ящичкам, для неї це забавка.
Єва запитує, навіщо це робити. Я пояснюю, як важливо сортувати сміття та що це загрожує нашій планеті. Дедалі частіше вона сортує сміття сама, навіть не питаючи, що та в який контейнер кидати.
Особисто я нікому своїми ідеями не докучаю. Проте часто дарую знайомим якісь прикольні багаторазові чашки, що компактно складаються й не займають багато місця. У мене теж є така. Пити каву зі своєї чашки, а не з паперової склянки, просто приємніше.
Коли мені кажуть: «Ти думаєш, що цим врятуєш планету?», я відповідаю: «Уяви, якби ти все сміття складав у себе у спальні, за скільки часу вона б заповнилася?»
Всі думають, що сміття якось випаровується. А потім ти приїжджаєш на природу й бачиш смітник. Або повертаєшся туди, де вже був, і бачиш, як усе змінилося: стало менше дерев, менше моря.
Ми всією родиною часто зимуємо в Азії. Два роки тому після приливу я побачила, як океан очищується: він викидає на пляж просто гори сміття. Таке враження, що привезли десять вантажівок із відходами й вивалили їх на пісок. Це страшне видовище. Більше на той пляж ми не їздили.
Мені здається, що віруси, цунамі, пожежі – це процес очищення Землі. Нас стало забагато. Із кожним днем споживаємо дедалі більше. Тому нам слід задуматися про те, що ми робимо, і берегти планету.
Фотографії та відео Володимира Герасимова
Засновник і керуючий партнер інвестиційної спільноти «УкрІнвестКлуб» Дмитро Карпіловський розповів, як можна заробляти, відмовившись від…
Фінансовий експерт Олександр Бондаренко дав кілька порад щодо того, що робити із заощадженнями (особливо тими,…
Співзасновник компаній «Земінвест» і «Доброзем» Олександр Чорний розповів, скільки потрібно грошей, щоби почати інвестувати в…
Що відбуватиметься з доларом та євро в другому півріччі 2025 року, а також із депозитами…
За гроші не можна купити щастя, але мати трохи зайвих коштів ніколи не завадить. Незалежно…
Що варто зробити насамперед, якщо ви за якихось обставин загубили чи втратили пластикову банківську картку,…