Співробітниця мріяла водити великовантаж і досягла цього. Як ми навчили жінок будувати кар’єру

Щоранку Олена Ніколайчук заправляє 90-тонний великовантаж, перевіряє тиск у колесах і спускається на глибину 408 метрів за рудою в кар’єр. Вона працює водійкою в гірничодобувній компанії Ferrexpo, де протягом останніх двох років на традиційно «чоловічі» посади прийшли працювати 96 жінок.

Олена сіла за кермо вантажівки після запровадження в компанії принципів Diversity & Inclusion. Їхня суть у тому, що права на роботу, освіту та самореалізацію рівні для всіх співробітників – незалежно від статі, віку, національності, віросповідання та іншого. Завдяки D&I Олена Ніколайчук отримала роботу своєї мрії – пройшла навчання в компанії та обійняла типово «чоловічу» посаду.

Сьогодні стратегії D&I реалізують у Google, Pinterest, Ikea та інших світових компаніях. У колонці для MC.today Анна Адом, директорка з управління персоналом і побутом Ferrexpo, розповіла, як співробітників занурювали в ідеї ґендерної справедливості, вчили висипатися, чому поміняли меню в їдальнях і навіщо запропонували чоловікам йти в декрет.

Чому ми вирішили боротися зі стереотипами

2019 року ми провели анкетування серед співробітниць компанії і результати нас приголомшили. Одну співробітницю не призначали майстром виробничої ділянки, бо професія стереотипно вважалася чоловічою. Інша жінка відмовлялася від підвищення, бо не хотіла заробляти більше за чоловіка – боялася конфліктів у сім’ї.

Після цього ми зробили аудит усіх внутрішніх правил і документів. Виявилося, у нас було багато недоліків щодо співробітниць, навіть у дрібницях – наприклад, у назвах посад писали лише чоловічі закінчення. Насамперед замінили їх фемінітивами – не «начальник», а «начальниця». І задумалися, що робити далі.

Ми вирішили взятися за напрям Diversity & Inclusion системно і не заради звітів, а щоб покращити атмосферу в компанії, а отже, і її ефективність. Ось що ми хотіли досягти з допомогою нової стратегії:

• підвищити рівень комфорту та залученості співробітників,
• покращити їхній фізичний та емоційний стан;
• знизити рівень плинності персоналу;
• підвищити продуктивність співробітників і підрозділів;
• збільшити прибуток підприємства.

Люди не вірили, що ми інвестуватимемо в них

Насамперед ми зібрали співробітників і співробітниць з різних цехів і розповіли про нововведення, які хочемо запустити. Але зустріли нерозуміння – люди не вірили, що компанія готова інвестувати не лише в технічні чи менеджерські навички, а в них самих. Вони питали: «А в чому підводне каміння?»

Ми розпочали із запуску Школи жіночого лідерства Fe_munity – річного навчального курсу для співробітниць компанії. Там допомагали жінкам позбавлятися страхів і сумнівів, розбивати «скляні стелі» – внутрішні бар’єри, мотивували їх до зростання та формували коло взаємодопомоги.

На першому етапі ми відібрали 75 жінок. З ними ділилися досвідом відомі підприємниці – директорка з розвитку бізнесу «Київстар» Тетяна Лукинюк, гендиректорка «Mars Україна» Наталія Чернишова та інші. Також підтримали навчання приблизно 100 менеджерів компанії Ferrexpo. Ще ми організовували для жінок консультації із психологом..

Тетяна Литвинчук, водійка вантажівки
«Я в компанії сім років. Перші чотири роки займалася очищенням води від солей та інших речовин. Жодного розвитку, суцільний “день бабака”. Я бачила, що в мого чоловіка – водія вантажівки у Ferrexpo – робота є набагато цікавішою.

Коли оголосили набір до Школи жіночого лідерства, я пішла без роздумів. Після двох днів семінарів у мене з’явилося стільки енергії та натхнення, що я прийшла до начальника і сказала: “Хочу розвиватися в гірській справі, мрію про кар’єрне зростання”.

Незабаром оголосили набір жінок-водіїв великовантажів – я одразу пройшла стажування, отримала категорію С та почала працювати. Усі скептично посміхалися: “Ти ж дівчинка!” Але зараз я працюю вже на другій вантажівці – вона ще більша, ніж попередня. І отримую від цього радість.

Зараз у Ferrexpo на традиційно «чоловічих» посадах працює 96 жінок. Ми єдина компанія на пострадянському просторі, де посаду головного геолога обіймає жінка. Загалом у компанії сьогодні працюють приблизно 8 тис. осіб, 2,5 тис. із них – жінки.

На другий етап школи надійшло вже 133 заявки. Жінки знали успішні історії своїх колег і теж хотіли вчитися. Ми відібрали 86 учасниць, і зараз їхній курс вже добігає кінця. Проєкт виявився таким, що має попит і заряджає. Нашою метою було 30% жінок у менеджменті до 2030 року, але є відчуття, що ми досягнемо її раніше.

Замінили майонез шпинатом і розповіли про важливість сну

У нас є правило – з 12-ї до 13-ї години ми не турбуємо співробітників, навіть якщо горить проєкт або потрібно терміново розв’язати робоче питання. Ще ми не дзвонимо і не пишемо їм вечорами, у вихідні та у відпустці.

Ці правила входять до програми Wellbeing – ще однієї частини стратегії D&I, яку ми теж запустили 2019 року. Wellbeing допомагає покращити фізичне й емоційне здоров’я співробітників. Ось три її головні цілі:

• Психологічне здоров’я. Ми співпрацюємо із психологом, до нього наші працівники можуть прийти з будь-якими складнощами, необов’язково робітничими.
  Згідно зі звітом ВООЗ, кожен $1, який у компаніях вкладають у психологічне здоров’я співробітників, повертається керівництву у вигляді $4 та підвищення продуктивності.
• Фінансовий добробут. Ми проводимо онлайн-заняття, консультації, де вчимо всіх – незалежно від посади – працювати із власними грошима. Розповідаємо, що таке депозити та кредити, як правильно відкладати гроші і чому важливо заздалегідь забезпечити собі старість.
• Фізичне здоров’я. Ми запрошуємо фахівців – нейропсихологів, нутриціологів, які ведуть лекції про важливість сну та правильного харчування. Марно сказати людям: «Висипайтеся, і все буде добре». Їм слід пояснити, як це працює і чому. Ще за два роки ми перейшли на нове меню в їдальнях – поступово замінювали шкідливі страви на корисні: котлети під майонезом на курку зі шпинатом. Спочатку співробітники обурювалися, але зараз бачу, як вони із задоволенням їдять здорову їжу.

Як ще працюють над атмосферою в компанії

У нас у Ferrexpo є Центр технічної експертизи. Там співробітники та співробітниці підвищують кваліфікацію або отримують нові професії – навчаються керувати легковими та вантажними автомобілями, ремонтувати устаткування. Центр видає посвідчення та сертифікати за 230 професіями, які визнають і інші компанії.

Віра Тарануха, електрозварювальниця:

«Я 18 років була машиністкою крана у Ferrexpo. Минулого року через проблеми зі здоров’ям довелося залишити цю роботу. Але я залишилася в компанії – пройшла навчання, склала іспит, отримала документи і стала електрозварювальницею. За цим посвідченням я можу працювати будь-де, але люблю свою компанію і залишаюся тут».

Ще минулого року ми запустили програму чоловічого декрету. Якщо жінка не хоче йти у відпустку для догляду за дитиною, це може зробити її чоловік, а ми виплачуємо різницю зарплат. Якщо чоловік до декрету отримував, наприклад, 20 тис. грн, а дружина – 15 тис. грн, протягом усієї відпустки ми платитимемо сім’ї «зверху» 5 тис. грн на місяць.

Поки що сильним є переконання, що декрет – не є чоловічою справою, тому програмою досі ніхто не скористався. Але ми віримо, що із часом вдасться змінити мислення людей.

Уже два роки ми живемо за принципами рівності й інклюзії і зараз можемо зробити перші висновки про результати: плинність персоналу в компанії сьогодні лише приблизно 2%, для порівняння – 2019 року цей показник був 5,5%. Протягом останніх півтора року ми збільшили кількість жінок-керівниць на 20%.

Зараз працюємо над тим, щоб у компанію могли влаштуватися люди з обмеженою рухливістю. Стратегія Diversity & Inclusion гарна тим, що вона не має меж. Можна весь час вводити нові програми, які змінюватимуть життя людей на краще. Причому не лише в компанії, а й в усьому місті.

Олена Ніколайчук, водійка вантажівки

«До Ferrexpo я працювала в перукарні, але ставилася до цього як до хобі. Змалку мріяла керувати великим автомобілем. Побачила оголошення про набір жінок до компанії та подала анкету.

Так, робота не з легких. Попри це, я люблю свою справу. І рада, що межі стерлися – чоловіки працюють перукарями, а жінки водять вантажівки. Головне – щоб кожен займався улюбленою справою».