Стрес через гроші: що таке менталітет бідності, як він впливає на вас і як його позбутися

Що таке менталітет бідності, чому він виникає, як впливає на наш стан – не тільки психологічний, а й фізичний – та як його позбутися? Про це розповіла експертка та спікерка з питань корпоративних і персональних фінансів Єлєна Шепель.

Цій темі присвячене нещодавнє відео на YouTube-каналі «Фінанси в 3D».

«Під тиском такої величезної кількості факторів, які мають зараз українці у своєму житті, не дивно, що ви могли перейти до мислення бідної людини. Питання лише в тому, чи захочете ви щось змінити. Тому що все, що ми не змінюємо, ми обираємо. І якщо щось вам не до вподоби, але ви нічого із цим не робите – ви на це погоджуєтесь», – зазначила експертка.

Для мислення бідної людини характерна віра в те, що всього недостатньо, що суттєво збільшити доходи можна тільки нечесними шляхами, що в її фінансових результатах винні інші люди або обставини. Іншими словами, маючи таке мислення, ми відмовляємося брати на себе відповідальність за власні результати і змінювати їх, тобто бачимо довкола себе самі лиш обмеження.

І це не просто призводить до стресу. Так, учені з Фінляндії та Великої Британії дослідили, як хвилювання про гроші впливає на стан організму, і виявили: у людей, які постійно переживають через те, щоб мати змогу покривати бодай базові потреби, постійно підвищений рівень кортизолу та адреналіну, що дуже виснажує клітини тіла. Також хронічний стрес призводить до підвищення тиску, затримки рідини в клітинах, зниження імунітету, впливає на здатність ясно мислити й ухвалювати правильні рішення тощо.

«Ба більше, менталітет бідняків змушує  взагалі уникати інвестицій у власне здоров’я, у власне самопочуття і фізичне, і ментальне», – зауважила Шепель.

Читайте також: Навіщо потрібна фінансова подушка безпеки та як її сформувати – покрокова інструкція

До прикладу, людина може не мати часу на заняття спортом чи інші практики, що допомагають усвідомлювати те хороше, що трапляється впродовж дня, як-от ведення щоденника вдячності. Натомість вони кілька годин на добу проводять у соціальних мережах.

Неофіційні дослідження свідчать про те, що 67% людей живуть поза межею бідності, тільки 12% мають можливість заощаджувати, а 18% – живуть на кошти, які відклали раніше.

Що можна зробити, щоби змінити менталітет бідності

Єлєна Шепель наголосила, що кожен може впливати на власне життя і те, як витрачаються або накопичуються гроші.

«Людина з мисленням бідняка відчуває себе жертвою обставин та рішень інших людей. Виникає відчуття безвиході, коли вона думає, що нічого не може змінити. Насправді це дуже погана позиція жертви, яка позбавляє вас сили», – говорить експертка.

Читайте також: Куди інвестувати $10 тис. в Україні для отримання стабільного пасивного доходу – експертка

Насамперед вона радить визнати об’єктивну реальність замість того, щоби пояснювати все, що відбувається довкола, «складним періодом». Тому що важкі часи так чи інакше минуть, якщо докладати до цього зусилля, змінюючи своє мислення – розширюючи бачення ситуації та коригуючи власний погляд на неї.

«Ваше основне завдання – повертати собі відчуття впливу, сили й контролю. Виходити із жертовної позиції і повертатися до стану дорослої людини з нормальним рівнем відповідальності. Що це означає? Це означає дивитися на чотири основні категорії – доходи, витрати, борги й накопичення, постійно відстежуючи ці показники. Розбиратися з боргами, формувати заощадження, працювати з тим, щоб зростати в доходах, і робити це невеликими кроками, оцінюючи свій прогрес», – пояснила експертка.

Другий важливий складник – допомагати своєму тілу повноцінно відновлюватися, розслаблятися (стежити за якістю сну, медитувати, вести щоденник – у кожного може бути свій власний спосіб відновлення рівноваги).

«Помічати те хороше, що відбувається навколо вас – приємні моменти, сюрпризи, невеликі подарунки, кешбеки, на які ви не розраховували», – додала Єлєна.

• Нагадаємо, раніше Єлєна Шепель розповіла, у чому полягає різниця між менталітетом заощаджень та менталітетом інвестицій і як перейти від першого до другого.