Простій через відключення: скільки повинен заплатити роботодавець і чи має право виганяти у неоплачувану відпустку
Скільки роботодавець має заплатити за простій і як це порахувати. Колаж МС.Today
Відключення світла зупинили верстати, комп’ютери чи касу, і робочий день фактично закінчився. Хтось думає, що в такому разі роботодавець має право просто не платити за ці години. Насправді ні: якщо працювати неможливо не з вашої вини, це простій, і його обов’язково оплачують — щонайменше дві третини окладу. А в небезпечних ситуаціях за працівником зберігається повний середній заробіток. Розповідаємо, скільки мають заплатити, як порахувати свої гроші й що робити, якщо за простій не платять, на основі роз’яснень кадрових експертів і Держпраці.
[social_blue social=“telegram”]Головне
- Простій не з вини працівника оплачують щонайменше у розмірі двох третин тарифної ставки чи окладу.
- Колективний договір може передбачати вищу оплату — тоді діє вона.
- Якщо простій виник через небезпечну виробничу ситуацію, за працівником зберігається середній заробіток.
- Не нараховувати зарплату за час відключень, якщо з вами не укладено договір із нефіксованим робочим часом, — незаконно.
Що таке простій і коли його оголошують
Простій — це тимчасове зупинення роботи через відсутність організаційних чи технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотну силу чи інші обставини. Простій може статися з вини роботодавця, з вини працівника або незалежно від них обох.
Відключення світла — типова причина простою. Але, як пояснює Держпраці, самого факту відключення недостатньо: має бути зафіксовано, що через нього робота компанії чи окремих працівників стала неможливою.
Важливо, що тривалість простою законодавство не обмежує. Це може бути одна година, кілька годин, день чи навіть тиждень — стільки, скільки триває відключення.
Читайте також: Світла немає — роботи теж? Кого можуть скоротити першими через блекаути і хто захищений законом
Скільки платять за простій: 2/3 окладу чи повний заробіток
Розмір оплати залежить від того, чому стався простій:
- не з вини працівника, зокрема через відключення світла чи з вини роботодавця, — щонайменше дві третини тарифної ставки чи окладу (частина перша статті 113 КЗпП);
- через небезпечну виробничу ситуацію, яка загрожує життю чи здоров’ю людей або довкіллю й виникла не з вини працівника, — середній заробіток зберігається повністю (частина третя статті 113 КЗпП);
- з вини самого працівника — простій не оплачується.
Дві третини — це мінімум. Якщо колективний чи галузевий договір передбачає вищу оплату простою, роботодавець має платити саме її.
Як розрахувати оплату простою: приклад
Простій зазвичай рахують у годинах. Візьмемо умовний приклад:
- оклад — 24 000 грн;
- норма робочого часу в листопаді 2026 року — 168 годин;
- вартість однієї години — приблизно 142,86 грн;
- оплата години простою (2/3) — приблизно 95,24 грн.
Якщо через відключення працівник щодня 4 години не може працювати, за 20 робочих днів набирається 80 годин простою. Тоді:
- за 88 годин звичайної роботи він отримає близько 12 571 грн;
- за 80 годин простою — близько 7619 грн замість 11 429 грн;
- разом — близько 20 190 грн замість 24 000 грн.
Тобто навіть за тривалих відключень працівник втрачає лише частину зарплати, а не всю суму за «темні» години. Розрахунок умовний: точна сума залежить від вашого окладу, норми годин у місяці та умов колективного договору.
Читайте також: Скільки коштує година світла для квартири і кав’ярні
Що має бути в наказі про простій
Роботодавець оформлює простій наказом. У ньому, за роз’ясненнями кадрових експертів, варто чітко зазначити:
- причину простою, наприклад відсутність електроенергії;
- дату й час початку та тривалість простою;
- чи мають працівники залишатися на робочих місцях;
- як працівників повідомлять про відновлення роботи;
- розмір оплати часу простою.
Працівник, своєю чергою, має повідомити керівника, бригадира чи майстра про початок простою (частина друга статті 113 КЗпП). Виняток — коли зупинився весь підрозділ або підприємство.
Простій чи дистанційна робота: що вигідніше
Якщо частина працівників може продовжувати роботу з дому, наприклад через ноутбук і мобільний інтернет, роботодавець може оформити для них дистанційну роботу. Тоді ці години рахують як звичайний робочий час і оплачують у повному обсязі. Головне — ознайомити працівника з наказом про дистанційну роботу до її початку.
Водночас якщо під час дистанційної роботи вдома теж зникли світло чи інтернет, і ви не можете працювати, це не вважається порушенням трудової дисципліни.
Чого роботодавець не може робити
- Не платити за час відключень. Якщо з вами не укладено договір із нефіксованим робочим часом, просто не нараховувати зарплату за «темні» години незаконно.
- Платити менше двох третин окладу за простій не з вини працівника.
- Примушувати йти у відпустку за свій рахунок замість простою: така відпустка надається лише на прохання працівника. До того ж вона може «з’їсти» частину щорічної відпустки, як ми пояснювали в матеріалі «Відпустка за свій рахунок узимку».
Що робити, якщо за простій не платять
- Перевірте розрахунковий лист: чи є там окремий рядок оплати простою.
- Попросіть копію наказу про простій.
- Зверніться до керівника чи бухгалтерії письмово, якщо оплату не нараховано.
- Якщо порушення не виправили, зверніться до Держпраці, профспілки чи юриста.
Знати свої права корисно й на майбутнє: новий Трудовий кодекс, який зараз розглядає Рада, має змінити частину правил щодо гнучкого робочого часу, але поки що він не діє.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією.