Ігор Параняк – останні статті та новини

У виробничому цеху знаходиться багато великих машин, але нашу увагу відразу привертає велетенська м’ясорубка. Це екструдер – пристрій, де змішуються різні види сировини та під тиском перетворюються на майже готовий корм для котів і собак. Усередині екструдера формуються гранули, а змінні насадки, схожі на решітку м’ясорубки, надають їм різних форм: трикутників, сердечок, зірочок тощо. Екструдер – серце виробництва сухих кормів Kormotech. Компанія має 20-річну історію та є найбільшим виробником кормів для тварин в Україні. Kormotech належать такі бренди, як «Мяу!», «Гав!», Club 4 Paws та Optimeal. Продукцію продають у 40 країнах світу. Два заводи компанії знаходяться піді Львовом, у селі Прилбичі, ще один – у Литві. Ми побували на екскурсії на українському заводі й у партнерському матеріалі розповідаємо, як виготовляють популярні корми для чотирилапих. Від ячменю та рису до лохини та батату У Прилбичі ми приїздимо під обід. На заводі з виробництва вологих кормів закінчуються роботи з реконструкції, тож нас із фотографом ведуть дивитись, як роблять сухі корми. Цей завод теж нещодавно оновили. Загальні інвестиції в реконструкцію обох заводів склали 8,5 млн євро. Перед екскурсією – інструктаж з техніки безпеки і спеціальна уніформа. По заводу нас проведе Ігор Параняк, операційний директор Kormotech. Екскурсія починається зі складу. Тут нас з усіх боків оточують великі й малі мішки, коробки й контейнери. У них зберігаються сухі інгредієнти для майбутнього корму: рис, ячмінь, кукурудза тощо. Є і більш незвичні інгредієнти, які не очікуєш зустріти в кормі для чотирилапих. Наприклад, чорниця, лохина, банан, батат. Усього в Kormotech використовують близько 2 тис. видів сировини, більшість з яких закуповують в Україні. «Трави та ягоди використовуємо, щоб посилити імунітет тварини. Для чутливого травлення ми створили рецептури із пребіотиками і зменшеним вмістом жирів, – розповідає Ігор. – Є корми, які завдяки клітковині у складі допомагають виводити зі шлунку шерсть». М'ясні та рибні компоненти для корму – телятину, ягнятину, креветки, кальмари, тушки червоної риби – зберігають в морозильнику. За масивними дверима – стелажі та лютий холод. Утім, саме приміщення невелике – у три людських зрости заввишки і трохи більше завширшки. І це логічно, адже сировина тут не лежить довго. Поруч – цех, де м'ясо та рибу подрібнюють до стану емульсії. Це субстанція, дрібніша та однорідніша за фарш. Обладнання тут нещодавно оновили – встановили нове німецьке, завдяки якому в сухий корм тепер можна додавати до 30% свіжого м'яса, старе обладнання дозволяло не більше 14%. За всі роки в обладнання, переважно імпортне, інвестували майже 30 млн євро. Труби з ділянки м’ясозаготівлі ведуть кудись вгору. Одразу складно зорієнтуватися в усій цій «системі потаємних ходів» із труб і конвеєрних ліній. Але Ігор пояснює, що конкретно цей трубопровід доставляє м'ясо до екструдера. Подробиці щодо заводів Kormotech шукайте на сайті Три людини на десятки машин До цієї поїздки я уявляла собі завод як величезне приміщення, де існує купа людей і закладає вуха від гуркоту машин. Але на заводі Kormotech майже тихо. Оскільки виробництво сухих кормів автоматизоване на 95%, людей тут майже немає. З десятком машин працюють усього три оператори, здебільшого слідкують за їхньою роботою за комп'ютерами. Більша частина обладнання працює самостійно – перевіряє сировину, зважує її, змішує. Чимало процесів відбувається послідовно, а не одночасно, тож страшенного гуркоту немає. Мабуть, найбільше, що є на виробництві, – це силоси. Кількатонних гігантів, у яких зберігають злаки, дуже складно сфотографувати, адже їхня верхівка губиться десь угорі. Потрібну кількість сировини вони відміряють автоматично. Більш ювелірну роботу зі змішування мікрокомпонентів, наприклад, ягід і трав, теж виконує автоматична система дозування. Зрештою Ігор веде нас до екструдера. З одного боку в нього потрапляють сухі і м'ясні або рибні складники, а з іншого виходять уже сформовані гранули корму. Біля екструдера один з операторів саме замінює матрицю – спеціальну насадку, яка має отвори у формі трикутників, сердечок тощо. Таких матриць тут цілий стелаж, адже компанія виготовляє 650 товарних позицій – від різних рецептур кормів до різних їх пакувань і ваги. Щодо виробництва вологих кормів, після оновлення заводу відсоток автоматизації там сягне 85%. Тобто більшість операцій теж будуть виконувати машини. Нам показують фото велетенської «роборуки», яка скоро запрацює на заводі. «Головна відмінність у виробництві вологих кормів – там практично не використовуються сухі компоненти, – каже Ігор. – В основі вологого корму заморожене м’ясо, птиця, риба чи морепродукти, які зберігаються у великих морозильниках при температурі –20 градусів». Спочатку інгредієнти перемелюють до стану фаршу та відправляють у міксер. Там додають вітамінно-мінеральні премікси. Після цього майбутній корм потрапляє в емульсифікатор – він перетворює фарш на однорідну емульсію. Її додатково пропускають через дрібне сито й відправляють у паровий тунель. «Якщо гранули сухого корму формуються шляхом екструзії, то вологий – за допомогою обробки паром, – пояснює Параняк. – І це друга головна відмінність двох виробництв». Після нарізки шматочки корму потрапляють до пакувальних машин, де з'єднуються із соусами або желе і проходять стерилізацію. Більше про виробництво Kormotech за посиланням Секретні інгредієнти Конвеєрними лініями корм, який уже набув форми зірочок, подорожує заводом: спочатку на сушку, потім – до вакуумного напилювача. Ігор жартує, що тут відбувається магія. Ця машина поміщає всередину гранули корисні жири на кшталт лососевої олії. Корм при цьому лишається хрустким. Весь процес відбувається у вакуумі, тож гранула не контактує з повітрям і може довше не окислюватись, тобто не псуватись. Ще один секретний інгредієнт, який додають на цьому етапі, – натуральні смакові домішки. Kormotech виготовляє їх самостійно в окремому цеху, який легко знайти за запахом печінки, адже вона – основний інгредієнт домішок. Цю розробку Kormotech нікому не продає, хоча певний відсоток продукції виготовляють на замовлення інших компаній, які потім реалізують її під своїми брендами. Усього ж сухих кормів на рік виготовляють до 45 тис. тонн, а вологих – до 16 тис. Де вирує життя – так це в пакувальному відділі. Там ми побачили близько десятка людей. Щоправда, усі вони здебільшого складали вже запакований корм у картонні коробки чи на палети. Звідси продукція відправляється в розподільчі центри та до магазинів. В Україні корми від Kormotech можна купити в майже 20 тис. торговельних точок, зокрема, в усіх великих мережах. 60 точок контролю Ми вже близько пів години ходимо по заводу, і ось раптом стало підозріло тихо. Я навіть подумала, що у працівників обід, але ні – на наших очах закінчили готувати партію корму для собак і готувались виготовляти нову, для котів. Цикл тривав приблизно 40 хвилин. Стільки ж працівники витрачають на очищення ліній та обладнання. Але очищенням усе не обмежується. Після собачого корму у виробництво запускають лише деякі види котячих кормів. Є певні правила та порядок виробництва, оскільки на заводах виготовляють різні продукти – від стандарту до суперпреміуму, від звичайного корму для стерилізованих котів до гіпоалергенного. «Продукт для кошенят не може виготовлятись після продукту для собак, – пояснює операційний директор KORMOTECH. – Перед виготовленням гіпоалергенного корму ми запускаємо в роботу тільки продукти, у яких немає алергенів, наприклад, рибного борошна. Продукти преміумкласу запускаємо у виробництво лише після деяких продуктів стандарткласу з наближеною рецептурою». На виробництві вологих кормів, де працюють із м'ясом, усе ще більш суворо. «Ми покриваємо лінії спеціальним дезінфекційним засобом і миємо їх. Потім беремо змив поверхні – зразок, який показує нам, чи не залишилось якихось решток засобу на лінії, – додає Ігор Параняк. – Лише після цього виробництво продовжується». На початку 2000-х Kormotech одним з перших в Україні запровадив HACCP і FSSC 22000 – системи контролю якості та безпечності харчових продуктів. За власним бажанням компанія отримала сертифікати ISO 14000 та ISO 45000 – стандарти, пов'язані з управлінням навколишнім середовищем та охороною праці. Але дозвіл чи сертифікат не достатньо отримати один раз. Кожного року його треба підтверджувати – проходити ресертифікаційний аудит. Вартість кожного – 100 тис. грн. Щоб експортувати продукцію в США, компанія пройшла реєстрацію в системі FDA й отримала дозвіл USDA. Контроль якості в Kormotech починається ще на етапі вибору постачальника: перш ніж почати співпрацю, проводять аудит його сировини. На території також є власна лабораторія, де перевіряють і сировину, що поступила, і контрольні зразки корму. У процесі виробництва частину показників контролюють оператори. Це може бути розмір гранул, густина, температура сушіння і змелювання, тиск стерилізації тощо. Контрольний зразок з кожної партії відправляють у бібліотеку кормів, де він зберігається протягом усього терміну придатності. Якщо щодо якості партії виникнуть сумніви – на заводі зможуть знайти відповідний зразок і перевірити його. Готовий продукт перевіряють на відповідність показникам, які вказані на пакованні, а також на показники безпеки, мікробіологічні показники. Загалом якість контролюють у 60 точках на всіх етапах виробництва. Читайте про цінності та історію Kormotech на офіційному сайті Хвостаті з датчиками У котів і собак, як і в людей, є свої фокус-групи для тестування смаколиків. Корм дегустують звичайні домашні хвостаті, власники яких уклали відповідні договори. Скажімо, кілька десятків улюбленців тиждень їдять новий корм, а фахівці аналізують різні параметри: чи з охотою біжить тваринка до мисочки, скільки корму вона з'їдає та як змінюється цей показник наступного дня. Європейські організації Panelis і DeMorgenstond, з якими співпрацює Kormotech, також визначають, як поводиться кіт чи собака після їди. Тварина має GPS-датчик, тож фахівці спостерігають, наскільки вона активна чи навпаки. А в котів ще й записують звук, з яким вони поїдають сухий корм. Хрусткість – важливий показник для хвостатих, які люблять щось розгризати. З усіма тваринами під час тестування працює ветеринар. Із чого складається ціна корму Сьогодні Kormotech продає продукцію в 40 країнах світу. 2014 року компанія вийшла з російського ринку, а 2022-го покинула ще й білоруський, який займав друге місце в загальному обороті після України. Так вчинили не всі конкуренти Kormotech. Наприклад, компанію Mars, що виготовляє корми Whiskas, Pedigree, Royal Canin і Sheba, у вересні 2023 року внесли до переліку міжнародних спонсорів війни, а нещодавно його поповнила і Nestlé (виготовляє Pro Plan, Felix, Friskies, Cat Show, Dog Show, Darling тощо). Війна також вплинула на собівартість продукції. «Транспортні та логістичні витрати компанії в середньому зросли на 55%, вартість сировини – на 25%, паковання – на 25%», – кажуть у компанії. Восени 2022 року вся країна зіштовхнулася з новим викликом – перезимувати в умовах обмеженої електроенергії. Kormotech закупив генератори загальною потужністю 1630 кВт. Усе це відображається на ціні корму. У собівартість входять: вартість розробки рецептури, вартість сировини та пакувальних матеріалів, заробітна плата працівників, плата за електроенергію чи пальне, амортизаційні й адміністративні витрати, витрати на маркетинг. Розробкою всіх рецептур у Kormotech займається власний R&D-відділ. У ньому працюють ветеринари та нутриціологи. Їхнє завдання – щоб у кормах був повний набір поживних речовин: білки, вуглеводи, жири, амінокислоти, вітаміни та мінерали відповідно до потреб тварини залежно від виду і способу життя. Кількість інгредієнтів напряму впливає на вартість корму. Рецептура стандартного сегмента включає до 10–12 складників, а преміум і суперпреміум – до 30. Відсоток м’ясних інгредієнтів залежить від лінійки, але в сухому котячому кормі це до 30%, у вологих раціонах Club 4 Paws та Optimeal – до 80%. «У конкурентів ця цифра часто нижча», – з гордістю каже Ігор Параняк. У планах у Kormotech – нагодувати ще більше котів і собак в Україні та за її межами. Цього року планують виготовити на 25% більше сухих кормів і на 11% – вологих. Також у компанії планують побудувати аж три нові заводи. Один з них – за кордоном, два – в Україні, але за умови завершення війни. Власне, проєкт одного із заводів в Україні вже підготовлений, але інвестиції в нього поки призупинили та натомість оновили наявні виробничі потужності. На сайт Kormotech