інфляційні очікування – останні статті та новини

Національний банк України розробляє систему штучного інтелекту, яка моделюватиме поведінку різних груп населення та прогнозуватиме їхню реакцію на економічні події. Віртуальні агенти мають допомогти регулятору швидше зрозуміти, як змінюються інфляційні очікування українців, ще до того, як будуть отримані результати традиційних соціологічних опитувань. Про це йдеться в Інфляційному звіті НБУ за жовтень 2026 року. Йдеться про прототип системи ШІ-агентів, які відтворюватимуть структуру населення та аналізуватимуть економічну інформацію, зокрема макроекономічні показники й тональність новин в українських медіа. Завдяки цьому Нацбанк зможе оперативніше оцінювати настрої різних груп громадян і моделювати їхню можливу реакцію на зміну цін, економічні ризики та інші події. Розробка особливо актуальна в умовах повномасштабної війни, коли настрої населення можуть швидко змінюватися під впливом обстрілів, перебоїв із постачанням, подорожчання товарів та інших непередбачуваних обставин. Перші результати такого підходу НБУ вже перевірив на практиці. У вересні 2026 року синтетичне опитування за допомогою інструментів штучного інтелекту завчасно виявило ризик погіршення інфляційних очікувань населення. Згодом цю тенденцію підтвердили результати реального соціологічного опитування. У Нацбанку пояснюють, що віртуальні агенти можуть не лише швидше виявляти зміни настроїв, а й допомагати перевіряти, як населення потенційно відреагує на різні економічні сценарії. Читайте також: «Тіньовий» ШІ: українці найчастіше в Європі користуються ним без дозволу роботодавця Як НБУ вже використовує штучний інтелект Моделювання інфляційних очікувань — лише один із напрямів застосування ШІ в аналітичній роботі регулятора. Нацбанк також використовує великі дані та мовні моделі, щоб оперативніше оцінювати наслідки російських атак для економіки. Зокрема, влітку 2026 року після масованих ударів по торговельній та логістичній інфраструктурі ШІ-асистент за кілька днів виконав одразу кілька завдань: сформував реєстр російських атак на інфраструктуру; класифікував 335 компонентів індексу споживчих цін; побудував сценарну модель для оцінки можливого впливу нової тактики обстрілів на інфляцію. Ще один інструмент на основі мовної моделі за кілька годин опрацював понад 10 тисяч записів міжнародної бази ACLED про російські удари. На їхній основі вдалося сформувати базу пошкоджених об'єктів. Це важливо для економічного прогнозування, оскільки руйнування складів, транспортних вузлів і виробничих потужностей впливають на постачання товарів, витрати бізнесу та, зрештою, ціни для споживачів. Читайте також: І знов про тих, кого ШІ не залишить без роботи: прогнози Гейтса, Альтмана, Хуанга й футуролога НБУ аналізує пошукові запити та реакції українців у соцмережах Окремий напрям роботи регулятора — використання цифрових слідів поведінки громадян. НБУ відстежує пошукові запити та реакції користувачів соціальних мереж, щоб оцінювати, які економічні події викликають найбільше занепокоєння. Один із таких аналізів стосувався повідомлень про можливе введення банкноти номіналом 2000 грн. За оцінкою регулятора, ця новина не спричинила помітного негативного відгуку серед населення. Натомість повідомлення про подорожчання пального, продуктів харчування та транспортних послуг викликали значно виразнішу негативну реакцію. Такі спостереження можуть доповнювати традиційні економічні показники. Наприклад, якщо люди починають активніше шукати інформацію про зростання цін або обговорювати дорожчання товарів, це може бути додатковим сигналом для аналітиків щодо зміни споживчих настроїв. Читайте також: Ліки від brain rot: що таке глибоке читання та як воно повертає увагу й критичне мислення Чи замінять віртуальні українці реальних людей У Нацбанку наголошують, що штучний інтелект не повинен замінювати соціологічні дослідження та роботу фахівців. Синтетичні опитування — це додатковий інструмент, який дає змогу швидше отримувати попередні оцінки та перевіряти гіпотези. Результати роботи ШІ потребують людської перевірки: аналітики мають оцінювати достовірність використаних даних, коректність параметрів моделей і враховувати обставини, які алгоритм може не розпізнати або неправильно інтерпретувати. Тому йдеться не про створення цифрових копій конкретних українців, які зможуть точно відтворити думки кожної людини. Завдання системи — моделювати поведінку різних груп населення та допомагати Нацбанку швидше помічати потенційні зміни економічних очікувань. В умовах війни, коли звичайні економічні закономірності можуть порушуватися через раптові зовнішні шоки, такі інструменти здатні зробити прогнозування гнучкішим. Водночас остаточні висновки та рішення залишаються за людьми. Читайте також: Гривня впала на 8,4%, а депозит дав 7,7%: чому банки не доплачують вкладникам