Марія Карчевич – останні статті та новини

Цифровізація вже змінила українську медицину: е-рецепти, електронні направлення та ЕСОЗ стали частиною повсякденного життя пацієнтів та лікарів. Які нововведення очікувати далі? Чи можна порахувати, скільки держава та пацієнти економлять завдяки цифровим сервісам? Які можливості ЕСОЗ відкриває для приватного медичного бізнесу та IT-компаній? І чи справді ШІ незабаром забере частину рутини лікарів? Про це MC.today поговорили із Марією Карчевич, заступницею міністра охорони здоров’я України з цифрового розвитку. Скільки цифровізація економить державі та пацієнтам Скільки держава реально економить завдяки цифровізації медицини? Чи МОЗ уже рахує ROI своїх цифрових проєктів? Питання ефективності цифровізації процесів в охороні здоров’я – це найперше про прозорість, доступність послуг і медичної допомоги для українців. І саме соціальну складову ефективності цифровізації я б поставила на перше місце. Мільйони українців мають можливість укласти декларацію з лікарем онлайн, отримати електронні рецепти на ліки, направлення, лікарняні, зокрема, й дистанційно. Можуть через свій смартфон дізнатись найнижчі ціни на виписані ліки й обрати в аптеці найбільш вигідний варіант. Можуть записатись в лікарні в електронну чергу на ендопротезування, прозоро й зручно пройти оцінювання повсякденного функціонування, а не чекати на розгляд своєї справи місяцями, як це було за часів МСЕК. А держава має змогу сплачувати за надані послуги на основі цифрових даних і моніторити стан у режимі реального часу. Тобто цифровізація – це про збережений час для громадян, які його не витрачають на черги та кола бюрократії. І це про прозорі послуги, у тому числі з антикорупційним ефектом. А якщо говорити про економію, то вона є уже навіть виміряною в цифрах по окремих напрямах та медичних проєктах. До прикладу, у дослідженні, що проводилось Мінцфири в 2025 році. Чи в закупівлях, де ми бачимо, що лише за останні півроку медичні заклади заощадили 2,8 млрд грн завдяки е-каталогу Prozorro Market. Чи може цифровізація зробити медицину дешевшою для пацієнта? І де саме ми побачимо цей ефект? Так, але ефект для пацієнта часто проявляється в зменшенні супутніх витрат: менше поїздок до медзакладу, менше паперової бюрократії, швидший доступ до послуг і більше можливостей обрати вигідніший варіант лікування. Наприклад, лікар може дистанційно виписати пацієнту е-Рецепт, е-Направлення або сформувати медичний висновок про тимчасову непрацездатність, на підставі якого формується е-Лікарняний. Для пацієнта це означає економію часу та коштів на дорогу. Подібний ефект дають і телемедичні технології: у випадках, коли дистанційної консультації достатньо, людині не потрібно їхати до районного чи обласного центру, щоб проконсультуватися з профільним спеціалістом. Але є ще один важливий ефект цифровізації – вона може дати пацієнту більше інформації і можливість вибору. От візьмемо на прикладі ліків. Пацієнти, яким лікар виписує за е-Рецептом препарати за програмою «Доступні ліки», можуть отримати їх безоплатно або з частковою доплатою. А якщо йдеться про препарати, вартість яких держава не відшкодовує, тут цифрові інструменти допомагають людині обрати доступніший варіант. Якщо відсканувати QR-код з пам’ятки до е-Рецепту, то можна перейти до Національного каталогу цін, побачити найдешевші варіанти та обрати в аптеці більш вигідний. Тобто пацієнт перестає бути людиною, яка майже не має інформації про альтернативи. Цифрова система показує, що оплачує держава, які препарати є безоплатними, скільки коштують альтернативи та де їх можна отримати — це зменшує ризик зайвих витрат із власної кишені. Цифрові сервіси в медицині розвиваються швидко. Наскільки модель фінансування охорони здоров’я встигає за цими змінами? Чи не утворюється тут розрив, коли зручний цифровий фасад стоїть на застарілій фінансовій основі? Насправді цифровізація охорони здоров’я розвивається не окремо від змін у сфері — ці процеси тісно пов’язані. Сьогодні Програма медгарантій (ПМГ) стала ключовим елементом фінансування: держава перейшла від утримання медзакладів за кошторисом до оплати конкретних медичних послуг, наданих пацієнтам. Водночас ПМГ має й надалі адаптуватися до реальних потреб системи та пацієнтів — з урахуванням викликів війни, змін у структурі медичної допомоги та обмежених ресурсів. Разом з тим завдяки цифровим інструментам ми можемо бачити фактичний стан справ у кожному закладі охорони здоров’я та в цілому у сфері, аналізувати доступність медичних послуг і забезпеченість обладнанням, виявляти аномалії та реагувати на них. А також здійснювати прогнозування та планувати розвиток медичних послуг. Тому цифровізація тут – не просто зручний «фасад». Вона дає державі дані, щоб розуміти, за що вона платить, де є дефіцит послуг і куди ефективніше спрямовувати обмежені ресурси. Що цифровізація змінює для медичного бізнесу Які дані з ЕСОЗ сьогодні доступні приватним компаніям для створення цифрових сервісів? Використання відкритих API та стандартизований обмін даними дозволяють приватному бізнесу створювати нові цифрові продукти, вдосконалювати діючі, зокрема, МІС (медичні інформаційні системи), різні пацієнтські сервіси. У перспективі будемо розширювати для приватних компаній доступ до агрегованих і знеособлених даних, які допоможуть їм аналізувати ринок і розробляти нові цифрові рішення, у тому числі й для розвитку ШІ-інструментів. Чи готове МОЗ залучати приватні IT-компанії не просто як підрядників, а як партнерів у створенні державних цифрових продуктів? Так. МОЗ відкрите до співпраці, у межах законодавчих рамок, звісно. У нас уже є успішний приклад такої моделі – це ЕСОЗ, де держава забезпечує центральну інфраструктуру та правила роботи системи, а приватні медичні інформаційні системи створюють і розвивають сервіси для користувачів. Що зараз найбільше гальмує розвиток медичного бізнесу в Україні – регуляторка, дефіцит кадрів, фінансування чи сама система охорони здоров'я? Думаю, серед нинішніх викликів – дефіцит кадрів і безпекова ситуація в країні. Фінансування також залишається важливим питанням, але водночас приватний сектор уже є значною частиною системи охорони здоров’я. Для медичного бізнесу значення має не лише доступ до ресурсів, а й передбачуваність середовища: зрозумілі правила гри, можливість планувати інвестиції та розуміти, якою буде роль приватного сектору в системі охорони здоров’я. Тому одне із завдань держави – робити регулювання більш передбачуваним та створювати прозорі й зрозумілі умови для всіх надавачів медичних послуг. Якби вам дали можливість прибрати три бюрократичні бар'єри, які найбільше заважають українському медичному бізнесу, що б ви прибрали? Перше – це не зовсім бюрократичний бар’єр, радше важливий напрям підтримки в умовах війни – розвиток механізмів страхування воєнних ризиків. Для медичного бізнесу це особливо важливо, адже відкриття нових закладів, придбання сучасного обладнання та розвиток виробництва потребують значних інвестицій. Друге – окремі регуляторні та дозвільні процедури. У нашій сфері високі вимоги до якості та безпеки необхідні, але там, де процедури можна спростити, цифровізувати або автоматизувати без зниження цих вимог, це потрібно робити. І третє – передбачуваність правил. Важливо, щоб вимоги держави були чіткими та зрозумілими, а зміни в регулюванні – прогнозованими. Загалом тут завжди є поле для покращень, і основне завдання – зменшувати ті бар’єри, що не додають якості чи безпеки для пацієнта, але забирають у бізнесу час і ресурси. ШІ вже у лікарнях ШI у медицині – це вже реальний інструмент чи поки що більше хайп? Де ви бачите перші економічно відчутні результати від його використання? ШІ в медицині – вже не лише хайп. На державному рівні є бачення його розвитку та впровадження. Наразі опрацьовуємо підходи щодо використання ШІ в медицині, враховуючи міжнародні практики. У тому числі готуємо нормативне регулювання та запуск MedTech Sandbox для тестування і масштабування інновацій. Також уже випробовуємо певні ШІ-інструменти безпосередньо в медзакладах, у реальних робочих процесах, зважаючи на потреби медиків. Зазначу, що згідно з опитуванням, яке ми провели серед медиків, попит на застосування таких технологій високий – понад 65% опитаних підтримують їхнє впровадження. Найбільший ефект у перспективі очікуємо там, де вони забиратимуть рутинну роботу. Чи може ШI забрати частину адміністративної роботи лікаря? Так, може. Більше того в Україні уже є певні схожі сервіси в пілотному варіанті. Зі сторони МОЗ плануємо розвивати такі напрями ШІ-рішень для лікарів – для роботи з медичною документацією та швидкого пошуку необхідної клінічної й нормативної інформації. А для пацієнтів – це сервіси, що допомагатимуть знайти потрібного лікаря, записатися на прийом або зорієнтуватися в доступних медичних послугах. Але принципова межа для нас незмінна: рішення щодо лікування пацієнта залишається за медичним працівником. Штучний інтелект може допомагати аналізувати інформацію та підтримувати прийняття клінічних рішень, але не має підміняти лікаря. Якою буде медицина через кілька років На вашу думку, як в майбутньому може змінитися спосіб у який пацієнти обирають лікаря або клініку? Чи може це бути схожим на сервіси, де перед ухваленням рішення ми можемо переглянути відгуки, рейтинг тощо? Можливість обрати лікаря, під профілем якого гарні відгуки, медичний заклад, в якому працюють зручні пацієнтські сервіси, що дозволяють швидко записатись на прийом, отримати консультацію лікаря онлайн, або е-Рецепт чи е-Направлення дистанційно – це вже наша реальність. Вибираючи лікаря чи медзаклад, в якому людина хоче отримати послугу, вона керується важливими для неї факторами – зручністю розташування закладу, наявністю в ньому спеціалістів потрібного профілю та відповідного обладнання, наявністю у закладу договору з НСЗУ на надання такої послуги, бо в такому випадку послуга буде безоплатною для людини. На медичних закладах немає зірочок, як на готелях, проте людина має можливість вибрати підходящий заклад за співвідношенням якості послуг, кваліфікації лікарів, рівня сервісу та власних уподобань. А в майбутньому такий вибір має ставати ще більш усвідомленим. Цифрові технології можуть давати пацієнту більше зрозумілої інформації про доступні послуги та можливості закладів, а самій системі — краще враховувати потреби конкретної людини. Зі свого боку ми продовжуємо розвивати технології, що допомагають українцям бути здоровішими.