відпустка

Відпустка зазвичай триває 10-14 днів. Якщо вдало складуться обставини – до трьох тижнів. Але працівники, що знайомі з поняттям «сабатікал», все частіше беруть відпустку на кілька місяців чи пів року. Чи можна дозволити собі такий відпочинок у конкурентному середовищі? І як бути з фінансами, адже треба багато витрачати й не заробляти в цей час. Давайте розберемось, сабатікал – це витрати чи інвестиція? Від шабату до сабатікалу Термін «сабатікал» (sabbatical) походить від єврейського слова «шабат», що означає день відпочинку щосуботи. Гарвардський університет у 1880 році першим почав надавати своїм професорам рік відпустки з половиною заробітної плати кожні сім років. Пізніше ця практика розповсюдилась. Сьогодні в Америці 17% компаній надають можливість піти в сабатікал, 5% готові оплачувати цей час співробітникам. В Україні така практика поки що менш розповсюджена: у нас сабатікал частіше беруть при зміні роботи, що теж є хорошим варіантом. Велика відмінність сабатікалу від звичайної відпустки – те, що сабатікал не обовʼязково оплачуваний. Компанія може запропонувати часткову компенсацію, або ж навіть ви повністю самі будете забезпечувати себе в цей період: це вирішується індивідуально. Важливо відзначити, що сабатікал – це не відпустка для догляду за хворим, для вирішення сімейних проблем тощо. Це час для того, чим ви хочете займатись, що ви обираєте без тиску зовнішніх обставин. Під час тривалої відпустки можна отримувати новий досвід, прямо протилежний до того, який людина мала раніше. Наприклад, юристи йдуть на курси екстремального водіння, чи айтівці вивчають молекулярну кухню. Коли й на скільки брати перерву «Раніше я робила такі завдання за 20 хвилин, зараз – за годину», «Щойно прокинувся – а вже втомлений», «Не можу сконцентруватися, не цікаво». 42% міленіалів кажуть про серйозне вигорання. Ця категорія людей, народжених у 1981-1996 роках, згідно з опитуваннями, виявилась найбільше втомленою і стривоженою. Трохи нижча, але теж лячна статистика серед інших поколінь: бебі-бумери (1955-1964) – 21%; покоління X (1965-1980) – 27%, покоління Z (1997-2012) – 34%. Навіть ВООЗ назвала вигорання глобальним світовим феноменом. Класичних двох тижнів відпустки недостатньо, щоб людина відновилась після років дедлайнів і стресу. За словами дослідника і викладача Гарварду Денніса Дідонни, щоб зняти стрес після роботи, потрібно шість тижнів. Тільки після цього люди стають більш схильними до самоаналізу та дослідження нових цілей. Сабатікал у середньому триває від трьох місяців до року. Мій досвід сабатікалу Я почала працювати за спеціальністю з третього курсу університету, мої дні вже тоді були розписані по хвилинах: зранку – навчання, а після – робота. В юридичну компанію Miller я влаштувалась близько 10 років тому. І досить швидко моя відповідальність у компанії зросла: я отримала керівну посаду. З кожним днем я все чіткіше бачила, наскільки робота керівника напружена, бо ми постійно стикаємось із шаленим темпом подій та вирішення проблем. Кожен день сповнений напружених перемовин, етичних дилем, судових процесів. Високі очікування помножені на особистий перфекціонізм доводять внутрішній тиск до вибухового стану. Тоді мозок сам вмикає захисні механізми, і це веде до апатії та виснаження. І от, пройшло майже 10 років в чудовій команді на улюбленій роботі, але в мене вже не було тієї енергії і сили, що раніше. Тоді я зрозуміла, що мені необхідний відпочинок. На щастя, разом з іншими партнерами компанії ми вирішили, що сабатікал – це необхідне зараз рішення. Це був мій перший досвід довготривалої відпустки. План був чудовий: подорожі, яскраві враження, вирішення особистих питань, все, що до цього відкладалось. І вже з перших днів сабатікалу я зрозуміла, що сил ні на що з запланованого немає. Я хотіла не всього цього, а повноцінного сну. Це був ще один привід для самокритики, але я її поборола і в першу чергу дозволила собі турботу про свій фізичний стан: записалась на масажі, ходила на тренування, до лікарів, спала вдосталь. Я чітко усвідомила: нові можливості будуть завжди, а час на бездіяльність – це дефіцит. Тільки після цього етапу я відчула, що готова до виконання запланованого. Далі були прекрасні поїздки, нові люди, хвилі натхнення, емоційні вибухи та повний релакс. Нормалізувався мій психологічний стан, бо я знайшла для себе духовні практики, які по-справжньому наповнюють внутрішньою силою. Хоча мій сабатікал переривався декілька разів через форс-мажорні обставини, водночас з’явилось відчуття, що мій час належить лише мені. Я самостійно вирішувала, як ним розпоряджатись: йти на йогу чи відповідати на питання в месенджерах. Час, проведений наодинці з собою, допоміг осмислити попередній досвід в компанії. Я зрозуміла, що на роботі заряджає, а що виснажує. Тому при поверненні до роботи важливим етапом для мене стало налагодження процесів саме в комфортному режимі, а не звичному попередньому. Плюси й мінуси сабатікалу Практика сабатікалів може стати новою реальністю для українців. Так, це вимагає вищого рівня свідомості та планування, аніж купівля гарячого туру на море, але й ефект незрівнянно кращий. Ще раз подивимось на складнощі та переваги тривалої відпустки. Мінуси: треба виділити бюджет на відпочинок чи мати домовленість із компанією про компенсацію; в динамічних сферах доведеться наздоганяти пропущене; треба переконати роботодавця, що сабатікал піде на користь обом сторонам; повертатись до роботи може бути психологічно складно, тому краще забезпечити собі деякий період адаптації в полегшеному режимі. Плюси: повноцінне відновлення психоемоційного стану; покращення памʼяті, уваги, самоконтролю; можливість обдумати карʼєрні цілі, що сприяє роботі; підвищення продуктивності та креативності; виявлення нових ідей і напрямків особистісного зросту; нові враження від різноманітної діяльності; поліпшення особистих стосунків завдяки додатковому часу для спілкування; покращення здоровʼя через відсутність стресу і більш спокійний графік; зміцнення впевненості в собі. Показово, що неочікувано велика кількість працівників, що хвилювались за шкоду своїй карʼєрі від довгострокової відсутності, залишаються дуже задоволеними своїм сабатікалом. Як підготувати себе і команду Як показує недавнє дослідження, кількість довготривалих творчих відпусток у світі зросла на 20% за останні 5 років, але в Україні рідко памʼятають про подібну можливість. Буває, що ця ідея не сприймається просто через відсутність традиції сабатікалів у нашій країні. А буває, що це повʼязано з низкою проблем: кадрові перестановки, зниження доходу, вплив на моральний дух команди, що може відчути себе обділеною. Щоб не виникло непередбачуваних обставин, обовʼязково попередьте команду про свої плани заздалегідь, хоча б за 3-4 місяці. В першу чергу оберіть компетентну людину, що замінить вас на час відпустки. Якщо треба, проведіть навчання. Підготуйте інструкції для команди і для вашого заступника; приведіть до ладу документацію по всіх ваших проєктах і впевніться, що у команди буде доступ до актуальної інформації. Також розробіть план дій у кризових ситуаціях, і навіть якщо він не знадобиться, то команда відчуватиме себе впевненіше і розумітиме, що ви її підтримаєте. Варто залишити свої контакти на випадок екстрених ситуацій, але чітко обговорити межі вашої доступності під час сабатікалу. При ретельній підготовці ваш сабатікал може стати вигідним для всіх сторін: для вас це буде відновлення сил, а для команди – можливість проявити себе та взяти на себе нову відповідальність.

Після 10 років роботи в юридичній компанії я взяла сабатікал: плюси та мінуси довгострокової відпустки

«Поки ми знущаємося з себе – життя проходить повз нас». Ось чому не варто боятися звільнення

«Купатися чи не купатися?»: як готуються до літнього сезону в Одесі (або не готуються)

Microsoft заявляє, що дасть співробітникам у США необмежену відпустку

Збираємо «нетривожну валізку». Куди поїхати в Україні у відпустку під час війни

В Україні спростили трудові відносини: як будуть звільняти та що буде із зарплатою під час війни