Юлія Жовтяк – останні статті та новини

Як отримати фінансування на розвиток власної справи від держави, як змінюються умови грантових програм з 1 січня 2026 року (зокрема, ветеранських та молодіжних) і в який спосіб підприємці повертають кошти, залучені в їхніх межах? Про це й не тільки розповіла директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк. Грантову програму «Власна справа» запустили в липні 2022 року. Вона реалізується Держслужбою зайнятості і, на думку Жовтяк, є одним із найуспішнішим урядових проєктів, запропонованих Міністерством економіки. «Я пам’ятаю перших грантерів – чомусь люди не вірили, що таке взагалі можливо, що держава видає гранти, але зараз ми маємо майже там 34 тис. виданих грантів», – розповіла вона в подкасті ЕП «Хроніки економіки». За її умовами, грант видається терміном на три роки, узяти участь можуть як бізнеси, що вже працюють і прагнуть розвитку та масштабування (зараз – це 80% грантерів), так і підприємці, що тільки-но реєструються як ФОПи. Подати заявку на фінансування можна просто на порталі «Дія». Крім цього, потрібно надати бізнес-план – отримати безплатну консультацію щодо його складання можна в одному з офісів «Зроблено в Україні», або з можна переглянути навчальні матеріали, що також розміщені на порталі «Дія». Після подання бізнес-плану уповноважений банк проводить скоринг (перевірку) потенційного грантера, якщо все добре – пакет документів потрапляє на розгляд до Державної служби зайнятості. Наступний етап – проходження онлайн-співбесіди, під час якої підприємець презентує свій бізнес-проєкт. Остаточне рішення щодо видачі грантів ухвалюють у центральному апараті ДСЗ. https://www.youtube.com/watch?vN_q6SzAbL5E З 1 січня 2026 року умови фінансування змінюються: якщо ви розвиватимете бізнес самостійно, тобто не найматимете людей, – 100 тис. грн (зараз – 75 тис. грн); для компаній з одним найманим після отримання гранту працівником – 200 тис. грн (зараз 150 тис. грн); якщо ви працевлаштовуєте двох людей – 350 тис. грн (зараз 250 тис. грн). на прифронтових територіях сума гранту множиться на два. «Все прив’язано до терміну 3 роки. І основна умова фінансування від Фонду по безробіттю – це є працевлаштувати людей», – зазначила Жовтяк. Читайте також: «Буде складнувато». Співзасновник Jooble розповів, кому може не підійти 4-денний робочий тиждень Ветерани можуть отримати на відкриття та розвиток бізнесу до 1 млн грн. Якщо компанію відкриває і, відповідно, працюватиме в ній одна людина, вона може розраховувати на 250 тис. грн, якщо грантерів двоє – на 500 тис. грн, якщо четверо – на 1 млн грн. «Але якщо ветеран хоче отримати 1 млн грн, у нього має бути щонайменше рік досвіду ведення підприємницької діяльності (включно з отриманим до початку повномасштабного вторгнення – ред.). Тобто коли людина вже займалась власною справою і розуміє, із чим вона зіштовхнеться в майбутньому. І їй треба працевлаштувати чотирьох людей», – уточнила Жовтяк. Зараз, за умовами програми, такий грант може отримати або сам ветеран чи ветеранка, або їхні чоловік чи дружина. З 1 січня 2026 року перелік потенційних грантерів розширюється також на батьків ветеранів та ветеранок (батьки мають бути працездатного віку), а також на повнолітніх дітей. «І є певна відмінність по терміну. Якщо всі гранти видаються на три роки, то гранти для ветеранів – на три, п’ять або сім за вибором ветерана», – – додала Жовтяк. Молодіжний грант може отримати людина у віці 18–25 років за умови реєстрації ФОП, але без обов’язку працевлаштовувати інших осіб. З 1 січня сума гранту збільшиться зі 150 тис. грн до 200 тис. грн. Але всі інші умови, включно з обов’язком повернути суму гранту через сплату податків, діють. Як грантери повертають отримані в межах програми кошти Гранти часто безповоротні, але учасники «Власної справи» повертають кошти, отримані від держави, сплачуючи податки. Так, за трирічний термін, за словами Жовтяк, ФОП, який наймає після отримання фінансування двох людей, може повністю компенсувати залучену суму через офіційне працевлаштування цих працівників і сплату податків. Але є низка випадків, у яких гроші доведеться саме повернути. Наприклад, якщо: підприємець після отримання гранту не виконав вимогу щодо працевлаштування (однієї або двох осіб, відповідно до умов програми фінансування) – це обов’язкова умова, невиконання якої вимагає повного повернення коштів (тобто 100% одержаної суми); бізнес із якихось причин закривається – у такому випадку із суми гранту вираховується сума сплачених за період роботи компанії податків, а різниця – повертається державі. Жовтяк розповіла, що проблемних грантів нині всього 1,17% від загальної кількості. Фінансування отримує приблизно кожен третій бізнес, який за ним звертається. З-поміж найчастіших причин відмов вона назвала непроходження банківського скорингу. До прикладу, це стосується людей, що мають погану кредитну історію, незакриті судові справи тощо. Також відмовити можуть у випадку, якщо потенційний грантер не проходить співбесіду, як-от внаслідок того, що не може пояснити чи презентувати свій бізнес-план. Коли минає три роки від моменту видачі гранту, у ДСЗ проводять звірку, за потреби підприємця можуть попросити надати виписки. «Якщо людина отримала 250 тис. грн, працевлаштувала двох осіб і сплатила податків на 235 тис. грн – 15 тис. грн потрібно повернути», – навела приклад Жовтяк. Вона зазначила, що є і випадки дострокового повернення грантових коштів. До прикладу, якщо підприємець отримав фінансування, однак вирішив закрити бізнес до того часу, як спливе 3-річний термін. «Звичайно, не всім людям вдається повернути одним платежем, тому ми зробили можливість розтермінування на 9-12 місяців», – додала Жовтяк. Також вона розповіла, що більшість грантів видається на відкриття чи розвиток бізнесів, що працюють у сфері послуг. Це кав’ярні, перукарні, СТО тощо. Водночас отримати фінансування за програмою неможливо, якщо предметом ведення бізнесу є тютюнові чи алкогольні вироби і зброя. Повторно звернутись за отриманням фінансування можна тільки після виконання зобов’язань за першим грантом – тобто коли мине 3 роки від моменту його отримання і при цьому виконано всі зобов’язання за програмою. Нагадаємо, в Україні запускають систему «Обрій», яка може стати «цифровою службою зайнятості». Президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко розповів, як це працюватиме, які перспективи та складнощі проєкту.