Наприкінці минулого року президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про медіа», який спричинив багато дискусій у суспільстві. 31 грудня закон опублікували в офіційній пресі. Співавторка закону, депутатка з фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук у колонці для «Європейської правди» розповіла, чим цей закон хороший і що з ним не так.
Ухвалення закону і проведення медійної реформи було однією із семи вимог Європейського Союзу у зв’язку з набуттям Україною статусу країни-кандидатки на вступ до ЄС. Закон набуває чинності за три місяці після публікації.
Він містить обмеження діяльності російських медіа, власниками яких є громадяни рф. Також закон забороняє поширення матеріалів, що ставлять під сумнів територіальну цілісність України та містять пропаганду на користь держави-агресора та її органів влади.
До того ж мінімальна частка української мови на національному телебаченні поступово збільшиться з 75% до 90%. І це станеться не в липні 2024-го, як планувалося спочатку, а вже в лютому того ж року.
Досі для українського медіазаконодавства інтернету наче не існувало – не було ані вебсайтів, ані відеосервісів.
Він дає визначення платформам спільного доступу до інформації (Facebook, Twitter), до відео (YouTube) і OTT-платформам.
Кравчук підкреслює, що блогерів не зобов’язують реєструватися. Але для YouTube-блогерів є можливість добровільної реєстрації, якщо вони хочуть офіційно називатися медіа і підпадати під дію закону, отримавши статус журналістів і законодавчий захист своєї роботи.
Закон критикували через широкі повноваження, які матиме Національна рада з питань телебачення й радіомовлення.
«Ми запровадили систему приписів: це не санкції, а система інформування про помилки. Лише коли медіа має багато нескасованих приписів, тоді регулятор переходить на стадію штрафів. Ну а якщо вже й штрафів буде чимало, а порушення системні та значні – регулятор звернеться до суду. Ліберально, чи не так?» – пише Кравчук.
Позбавити телеканал ліцензії чи заблокувати зареєстроване онлайн-медіа можна лише через суд.
За іншою процедурою відбувається зупинка роботи анонімних інтернет-сайтів – тобто тих, що вирішили не ідентифікувати себе і не підпадати під професійне регулювання.
Є категорія сайтів, які не містять жодних даних про редакцію, видавця тощо. Їх Нацрада може заблокувати своїм рішенням без попереднього звернення до суду, якщо вони систематично поширюватимуть заборонений контент – наприклад, вихвалятимуть «русскій мір». Утім, навіть такі медіа матимуть змогу оскаржити заборону постфактум.
Якщо ж незареєстроване медіа має ідентифікаційну інформацію, то його не можна заблокувати без рішення суду. Хіба що як тимчасово, на 14 днів у виключних випадках.
Але в закона є й мінуси. До нього не увійшли певні статті, які мали би бути в оновленому медійному законодавстві. Йдеться про статті, що вдосконалюють регулювання передвиборчої агітації.
«Наведу один із прикладів. На кожних виборах бачимо “соціологічні опитування”, в яких маловідомий політик кладе на лопатки усіх конкурентів, а по факту набирає свої заслужені 1,5% голосів. Це лише один із прикладів нечесної агітації, яка має бути обмежена. Мені приємно, що по більшості статей закону ми знайшли компроміс з іншими політсилами в парламенті. На жаль, все, що стосується виборів, виявилося неприємним винятком – через ультиматум частини політсил ми не змогли включити ці статті в закон “Про медіа”».
Але Кравчук зазначила, що вже зареєструвала інший закон, який регулюватиме цей аспект.
Як додає депутатка, також нам треба внести зміни в закон «Про рекламу».
Наприклад, зараз ми не маємо жодних правил поширення реклами у вигляді продакт-плейсменту.
Закон зобов’яже вказувати факт продакт-плейсменту в титрах, заборонить продакт-плейсмент тютюну та рецептурних ліків. Також в Раді планують замінити погодинну квоту реклами.
«Робоча версія законопроєкту вже надіслана до Єврокомісії, маємо надію зареєструвати законопроєкт вже у січні».
В Україні працюють над реєстром забороненого програмного забезпечення. Державна служба спеціального зв’язку вже готує відповідний…
Європейська Бізнес Асоціація опублікувала відкрите прохання щодо доопрацювання законопроєкту № 13232 з оподаткування доходів із цифрових…
Компанія Apple працює над новим ШІ-інструментом, завдяки якому вдасться збільшити продуктивність батареї в iPhone. Очікується,…
Застосунок для вивчення мов Duolingo вносить великі зміни – тепер не буде «сердець», які втрачали…
Навколо лунає багато обіцянок про «розкриття унікальності» вашої дитини та «персональні освітні програми». Проте за…
«ПриватБанк» запустив програму оплачуваного стажування для студентів і випускників профільних спеціальностей українських вишів, зокрема й…