Uber порушував закон і створював проблеми своїм водіям, компанію покривав Макрон. Переказуємо велике розслідування

Витік конфіденційних документів розкрив, що компанія Uber нехтувала законами, обманювала поліцію, використовувала насильство щодо водіїв як піар, а світові уряди таємно лобіювали інтереси компанії.

До друзів Uber раніше належали Еммануель Макрон та Джо Байден, які на той час обіймали інші посади. MC.today переказує подробиці розслідування, проведеного The Guardian та групою журналістів із 29 країн.

Про які документи йдеться і хто їх злив

Колишній головний лобіст Uber у Європі, Африці та на Близькому Сході Марк Макганн назвав себе джерелом витоку даних.

«Мій обов’язок – висловитися та допомогти урядам і парламентарям виправити деякі фундаментальні помилки. Морально я не мав вибору щодо цього».

Витік охоплює п’ятирічний період, коли Uber керував його співзасновник Тревіс Каланік. У цей час він займався активною експансією служби виклику таксі по всьому світу і часто навмисно йшов на порушення законів і правил служб таксі.

Архів файлів, що охоплює період з 2013 по 2017 рік, включає понад 83 тис. електронних листів, повідомлень в iMessage та WhatsApp, серед яких безліч відвертих листів між Калаником і його командою.

У чому звинувачують Uber

З огляду на злиті дані, керівники компанії часто розуміли й відкрито говорили, що їхні дії незаконні, що вони доводять водіїв до злиднів, порушуючи закони ринку.

Коли Uber запустився в Індії, топменеджер Каланіка в Азії закликав менеджерів стимулювати зростання компанії, навіть коли «починається пожежа». «Знайте, що це нормальна частина бізнесу Uber. Прийміть хаос. Це означає, що ви робите щось значуще», – казав він.

Каланік, схоже, втілив це в життя в січні 2016 року, коли спроби Uber завоювати ринки в Європі призвели до гнівних протестів у Бельгії, Іспанії, Італії та Франції з боку таксистів, що різко збідніли.

Крім того, документи показують, що в компанії використовували своєрідні «вимикачі», які централізовано відключали комп’ютери компанії під час обшуків. Таку тактику застосовували в багатьох містах світу щонайменше 12 разів. Таким чином, поліція знала про діяльність компанії «не так багато».

Насильство гарантує успіх

Ще одним скандальним епізодом стало те, що на тлі страйків таксі та заворушень у Парижі у 2016 році Каланік наказав французьким керівникам Uber організувати протест у відповідь, знаючи, що це може погано закінчитися.

Попередивши, що це може наразити водіїв Uber на ризик атак з боку «радикальних правих головорізів», які приходили на протести таксі і «були готові до бійки», Каланік закликав свою команду рухатися вперед, попри будь-що.

«Думаю, воно того варте. Насильство гарантує успіх. І цим хлопцям треба чинити опір, ні? Згоден, треба обміркувати правильне місце та час».

Рішення відправити водіїв Uber на потенційно небезпечні протести, попри ризики, підтверджував й один з колишніх керівників вищої ланки, який розповів The Guardian, що це була стратегія «зробити зброєю» водіїв і використовувати насильство щодо них, щоб підтримувати інтерес до компанії.

Цей сценарій потім повторили в Італії, Бельгії, Іспанії, Швейцарії та Нідерландах.

Дорогі друзі

Вражає, як багато відомих осіб обробляли лобісти компанії і досить успішно. Це і президент Франції Еммануель Макрон, який на той момент був міністром економіки, і президент США Джо Байден, коли він був віцепрезидентом.

Коли Байден, прихильник Uber у той час, спізнився на зустріч із представниками компанії на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Каланік написав своєму колезі: «Мої люди повідомили йому, що кожна хвилина його запізнення означає, що він проведе зі мною на одну хвилину менше».

Після зустрічі з Каланіком Байден, схоже, змінив свою промову в Давосі, згадавши генерального директора, чия компанія надасть мільйонам працівників «свободу працювати стільки годин, скільки вони хочуть, керувати своїм життям як вони хочуть».

Окрім зустрічі з Байденом у Давосі, керівники Uber проводили зустрічі з Макроном, прем’єр-міністром Ірландії Ендою Кенні, прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху та Джорджем Осборном, тодішнім канцлером казначейства Великої Британії. У записці зустрічі Осборн зображений як «рішучий захисник».

Документи вказують на те, що Uber умів знаходити неофіційні шляхи до тих, хто має владу, й організовувати зустрічі із впливовими людьми. У компанії шукали підхід до них через родичів і помічників.

Uber заручився підтримкою впливових фігур у росії, Італії та Німеччині, їм запропонували цінні фінансові частки у стартапі та перетворили їх на «стратегічних інвесторів».

Лобісти компанії не шанували тих, хто їм відмовляв. У розслідуванні описаний епізод, коли канцлер Німеччини Олаф Шольц, який на той час був мером Гамбурга, виступив проти лобістів Uber. Коли Шольц наполіг на тому, щоб платити водіям мінімальну заробітну плату, один з керівників сказав колегам, що він «справжній комедіант».

Що відповіли в компанії

У відповідь на розслідування Uber опублікував заяву, у якій стверджує, що описаний у тексті період не відбиває нинішніх цінностей компанії.

«Ми не виправдовували і не виправдовуватимемо колишню поведінку, яка явно не відповідає нашим нинішнім цінностям. Натомість ми просимо громадськість судити про нас з того, що ми зробили протягом останніх п’яти років і що ми робитимемо найближчими роками».

Акціонери усунули Каланіка з посади виконавчого директора 2017 року через погіршення репутації компанії, а 2019 року він остаточно залишив Uber. Прессекретар Каланіка уточнює, що колишній топменеджер «ніколи не наражав на ризик водіїв», і спростовує, що екскерівник був причетний до таких дій.