Українські студенти працюватимуть над космічним приладом – що відомо про унікальний проєкт

Українські студенти працюватимуть над створенням спектрометраСпектрометр (від спектр та грец. μετρεω — вимірюю) — спектральний прилад зі сканувальним пристроєм, який за допомогою фотоелектричних приймачів дає змогу кількісно оцінювати розподіл енергії у спектрі. для супутника. Реалізація проєкта відбуватиметься на базі Головної астрономічної обсерваторії НАН України за підтримки експертів із космічних технологій.

У межах цього проєкту група студентів, які вже пройшли попередній відбір та опановують теоретичну частину, створить макет космічного навантаження. Це питання обговорили під час пресконференції «Майбутнє космічної інженерії в Україні» в ефірі «Медіацентр Україна», звернули увагу в dev.ua.

На початковому етапі учасники проєкту працюватимуть з оптичним корисним навантаженням і створять прототип пристрою, за допомогою якого можна буде просто з космосу розгледіти найдрібніші деталі на поверхні Землі.

Як пояснив завідувач відділу атмосферної оптики та приладобудування Головної астрономічної обсерваторії Іван Синявський, українським ноу-хау буде обробка зображень, отриманих за допомогою камери з поляризаційним фільтром. У процесі роботи використовуватимуть властивості випромінювання, яких не мають ДЗЗ-шні супутники-камери

«Уявіть озеро, у якому сидить жабка під водою. Якщо ми знімаємо звичайною камерою, її не видно. Якщо ми перед камерою поставимо поляризатор і трішечки його “підвернемо” під потрібним кутом, жабку буде видно – така основна ідея нашої розробки», – пояснив простими словами Синявський.

Технічні деталі проєкту не розголошують, та вже відомо, що робота над проєктом відбуватиметься в три етапи. Про це розповіла молодша наукова співробітниця та прессекретарка ГАО НАН України Олена Компанієць. Перший уже розпочався і триватиме приблизно шість місяців, його основне завдання – розробка макета корисного навантаження.

«Другий і третій етап – це вже довгострокова перспектива, ми будемо шукати кошти окремо як космічний стартап, тому що другий і третій етап будуть передбачати співпрацю з іншими групами й установами. І, відповідно, потрібне розширення команди для створення супутника, на який ми будемо ставити корисне навантаження», – пояснила Компанієць.

Читайте також: «Інновації, створені в Україні, змінюють світ». DroneUA починає постачання роботів для NASA

Як зазначили на початку розмови, у межах програми студенти отримуватимуть практичні знання, які вони зможуть застосовувати в подальшій роботі. Чому до розробки залучають саме молодих фахівців, розповів засновник стартапів MySat і Aerobavovna Дмитро Хмара.

Як приклад він навів знаменитий в Україні й не тільки «супутник Притули». Його створили студенти Університету Аалто (Фінляндія), проте на цьому проєкт не зупиняється. Так, в березні 2025 року на орбіту вивели ще кілька супутників вже четвертої генерації, створені на базі Університету Аалто.

«Ці супутники мають унікальну властивість бачити Землю – що відбувається – за будь-якої погоди, навіть заглядати за під листя і під невеличкі тенти, і це зроблено студентами, це досі студентський проєкт. Ми купуємо за величезні гроші послуги цих супутників – не тільки ми, уся Європа дивиться на цю компанію – і хотілось би таке саме в Україні зробити», – зазначив Хмара.

Опікуватиметься проєктом громадська організація Bee First, яка зараз перебуває на етапі реєстрації. Ще одне важливе завдання, яке стоятиме також і перед нею, – це популяризація космічної галузі та її розвитку в Україні.

Як пояснила керівниця ГО «Агенція позашкільної освіти» Руслана Тулупова, розвиток цієї галузі має великий потенціал для економіки. Так, у США та Європі, за її словами, щороку ця галузь приносить мільярдні прибутки, залучає інвестиції та створює тисячі нових робочих місць.

«Наявність власних космічних технологій забезпечує нам незалежність у таких сферах, як зв’язок, навігація, дистанційне зондування, обробка інформації. Зокрема, супутниковий зв’язок та спостереження за Землею є критичними для національної безпеки. А сам космос – він надихає молодь розвивати науку, обирати технічні спеціальності та лишатися в Україні, не шукати можливостей за кордоном», – підсумувала вона.

• Нагадаємо, про те, яких стартапів не вистачає в Україні та які ніші будуть найперспективнішими, раніше розповіли представники венчур-білдерів.