«Ви повинні мати системний погляд на все». Як будувати бізнеси і команди в умовах невизначеності – Юлія Школьнікова про лідерство і не тільки

Засновниця аудиторської компанії ACG та керуюча партнерка девелоперської компанії DM Group Юлія Школьнікова говорить, що її кар’єрний шлях був прямим, хоча в дитинстві вона й розмірковувала над тим, щоби стати лікаркою. Робота в галузі консалтингу поступово трансформувалась у власну компанію, а вона своєю чергою привела її в девелоперський бізнес. Як аудиторський бекграунд став надійним фундаментом для ухвалення стратегічних рішень, яким, на її думку, має бути сучасний лідер і чому в цій ролі важливий системний погляд, яке місце у побудові бізнесів посідають чесність та сміливість, а також про головні принципи в роботі та житті Юлія розповіла на прохання MC: Money & Career.

«Прихід у DM Group став ніби продовженням мого бізнесу»

Мій кар’єрний шлях був досить прямим – я закінчила інститут за фахом облік та аудит і від початку працювала в цій сфері. Хоча в школі розмірковувала над тим, щоб стати лікаркою. У ті часи, напевно, страх перед відповідальністю переважив над бажанням, до того ж я добре знала математику і вирішила все ж здобувати економічну освіту.

Після закінчення навчання я працювала в благодійному фонді, а потім мене запросили до аудиторської компанії, і мені справді було цікаво розвиватись саме в цьому напрямі. Та коли я стала мамою – у мене четверо дітей – дедалі частіше з’являлись думки про те, щоби працювати на себе. Це відкривало ширші можливості, адже я могла коригувати свій графік, обсяг роботи. Власне, так і з’явилась моя власна компанія ACG.

Навіть попри війну сфера аудиту розвивається – моя компанія за останні роки зросла приблизно в 1,5 раза, але в ній теж відчувається кадровий дефіцит. До прикладу, у нас в ACG близько 45 співробітниць, і ми завжди в пошуку. Насамперед тому, що виріс обсяг роботи. І з мого досвіду, аудит – одна з тих сфер, коли краще працювати саме в офісі. Ми пробували різні варіанти і зараз теж дехто іноді працює з дому – до прикладу, під час блекаутів. Та на практиці для цього роду діяльності краще все ж офісний формат. І це теж створює складнощі в пошуку – багато фахівців ще з «ковідних» часів прагнуть працювати віддалено.

«Інший рівень відповідальності та експертизи»

Прихід у DM Group став ніби продовженням мого бізнесу. Мене запросили провести аудит у девелоперській компанії, яка згодом трансформувалась в DM Group. І з часом постало питання про те, щоб я спробувала керувати нею. Різниця в чому – як аудитор ви виконуєте перевірки й даєте рекомендації. А як керівник з аудиторським бекграундом – йдете шляхом компанії, тобто ухвалюєте рішення, виводите бізнес з-під фінансових або репутаційних ризиків.

Це інший рівень відповідальності та експертизи. І я вже підходила до розв’язання проблем із розумінням того, що й мене свого часу можуть так само прискіпливо перевіряти, ще й не в моменті, а в перспективі 5–10 років. За такий період просто неможливо пам’ятати, які рішення і чому ухвалювались, тому я будувала роботу так, щоби будь-хто й будь-коли міг чітко зрозуміти, що і для чого я робила.

Цей бізнес не можна назвати простим, особливо у воєнний час і з урахуванням наближеності нашого регіону до зони ведення бойових дій. Але він від початку був цікавим для мене, оскільки мав інші масштаби в порівнянні з ACG. Ба більше, торік я отримала диплом із промислового та громадського будівництва. Звісно, не йдеться про те, що я сама кладу цеглу, але розуміння процесів не тільки з економічного, а й із технічного погляду допомагає, в тому числі і в керуванні командами.

«До мене завжди можна прийти і все обговорити»

Загалом в ACG та DM Group у моєму підпорядкуванні близько 100 фахівців. І у взаємодії з ними та для налагодження процесів дуже важлива комунікація.

У цьому процесі обидві сторони мають перебувати в позиції «дорослий – дорослий». Тому ми все вирішуємо в діалозі й маємо обговорювати, аргументувати свої погляди. Я як керівниця можу не бачити певних нюансів у роботі кожного фахівця – але до мене завжди можна прийти і все обговорити. Жорсткі правила, популярні в попередні роки, сьогодні не працюють – люди перебувають у складному психоемоційному стані, їхні цінності змінюються. І лідери повинні цим перейматися – я переймаюсь.

Ми не можемо передбачити все, як кажуть, контроль – це лише ілюзія контролю. Але підтримувати процеси допомагає добре налагоджена структура, коли ви як лідер задаєте напрям, а кожна ланка чітко розуміє свої завдання. На прикладі відділу – це усвідомлення плану, котрий перед ним стоїть, шляхів досягнення цілей та результатів, які ми повинні отримати. Звісно, не все йде за планом – тоді ми збираємось, обговорюємо, коригуємо.

Є і речі, які я ніколи не делегую. Насамперед це кадрові зміни – я завжди беру участь у таких процесах, включно зі звільненнями. Для мене важливо, щоб людина, з якою ми прощаємося, розуміла причини такого рішення, щоб не було образ чи нерозв’язаних питань. Ви не знаєте, як буде завтра – можливо, сьогодні ви не зійшлися, а за деякий час знову працюватимете разом.

Ще одна зона винятково моєї відповідальності – це стратегічне планування. Я взагалі люблю планувати і мріяти – це мій ресурсний стан. Звісно, зараз ми не можемо будувати довгострокові плани, але ми завжди повинні мати чітке уявлення, як розвиватиметься компанія, хто в ній працюватиме тощо.

Візьмімо як приклад консалтинг – це дуже динамічна сфера, нормативи постійно змінюються. Часто те, що ми робили вчора, сьогодні вже не працює, і як власниця бізнесу я повинна мати план. Чому я не прихильниця того, щоб делегувати стратегування? Я впевнена, що саме власник знає і розуміє, як повинен розвиватись його бізнес і що для цього потрібно.

Але це не говорить про те, що все має відбуватись так, як я сказала. Навпаки – я обговорюю певні питання з іншими фахівцями, які мають досвід і, можливо, є кваліфікованішими. Ми всі працюємо на один результат. Так, у кожного відділу є свої, менші цілі, але коли ми збираємо їх усі разом, то приходимо до однієї великої мети.

І на цьому шляху важливо мати спільні цінності. Для мене це насамперед чесність і відкритість – це головні правила і в бізнесі, і в житті. Коли ми приділяємо час чомусь замаскованому, завуальованому, то просто марнуємо його. І щоб розрізняти це, також важливо вчитися дивитись на все ширше.

Мені в цьому допомогла робота в девелоперському бізнесі. Якщо в аудиті ви працюєте з людьми, що мають схожий функціонал, і даєте оцінку за визначеними критеріями, то в девелопменті коло взаємодії значно ширше. Тут у мене є клієнти, перед якими я маю обов’язки, підрядники, що мають обов’язки вже переді мною, і всі вони різні. Це вчить сміливості – насамперед у тому, щоб вміти визнавати свої помилки, і йти шляхом, яким вам ще невідомий, тобто коли ви не можете передбачити, чим він закінчиться. Особливо з огляду на реалії, у яких ми живемо і працюємо, тому сміливість – це ще одна важлива риса, яку я зараховую до цінностей.

І це водночас важлива якість для сучасного лідера. Коли ви ведете за собою команду, то саме ви маєте робити новий крок уперед, і наступний, і кожний за ним. Тобто вам потрібна ця сміливість. А також розуміння того, що ваші кроки сьогодні можуть бути маленькими.

Раніше я планувала все на рік, два або й п’ять. Проте в поточних реаліях лік йде на найближчі місяці. Але і в цьому є плюс – ви доволі швидко бачите результат. І як би не було – короткострокові плани теж треба будувати. Так ви фокусуєтесь на обмеженому відтинку часу й можете краще проаналізувати, що вийшло чи ні, де припустились помилок і як їх виправити. Та навіть можете з тим самим планом зайти в новий місяць і спробувати реалізувати його знову, але вже по-іншому. Тут головне – фокус. І щоб він був ефективним, його завжди варто інтегрувати в загальну картину.

Чому і в лідерстві, і в бізнесі важливий широкий і системний погляд

В якій би галузі ви не працювали, як лідер ви повинні мати системний погляд на все. Тобто оцінювати чи аналізувати не одну певну ланку, а бачити й розуміти, як працює вся система. Цього можна навчитися. Я теж вчилася вибудовувати організаційні схеми, налагоджувати процеси, робити їх очевидними, не змішувати функції керівника та власника. Тобто в такій ролі дуже важлива ясність. Щойно ви зможете дивитись на все максимально широко, от тоді вже можна додавати теорію і пробувати різні підходи на практиці.

Друга надважлива річ – це дисципліна. До речі, аудит чи бухгалтерський облік непогано їй навчають. Це два напрями, у яких ви працюєте в межах визначених строків і маєте все робити за чіткими планами і процедурами.

Зараз я вважаю, що не всі хочуть бути лідерами – і в цьому немає нічого поганого. Просто треба чесно відповісти самому собі на питання, чого саме ви хочете. Одні люди прагнуть розвитку, навчання, шукати відповіді – вони хочуть вести за собою інших і так само спонукати їх до розвитку. А іншим потрібна простота і стабільність, зрозуміла робота без сюрпризів. Цілком зрозуміло й нормально, що люди хочуть виконувати чітко визначений функціонал і залишати роботу в офісі. Тому що в кожного свої цілі. Так само не всі хочуть бути підприємцями.

Загалом якщо окреслити підприємництво одним словом, я б обрала «відповідальність». Звісно, для когось бізнес – це про те, що ви підпорядковуєтесь самому собі. Але ж і збитки несете ви, і ви не заробляєте, якщо не працюєте, і відповідальність уся на вас – ви не можете перекласти її на когось. І помилки, яких ви припускаєтесь, теж ваші – хоча це теж цінний досвід. Тож якщо ви плануєте заснувати власну справу, насамперед варто бути чесними перед собою. Чи готові ви відповідати за людей, яких найматимете, за результати, на всі гаразди й негаразди.

Я навіть керівників ключових напрямів обираю за цим принципом – для мене важливо, щоб людина була готова до відповідальності. Багато хто хоче отримати керівну посаду, але тих, хто справді усвідомлює її суть – небагато. У мене є звичка – коли я співбесідую людей, то прошу їх проходити психологічні тести. Саме ті, які показують готовність брати на себе відповідальність.

Чому успіх – це більше про процес, а не про результат

У всьому, що ми робимо, важливий результат. Його досягнення, напевно, і можна вважати успіхом. Та з іншого боку, коли ви отримуєте результат – це по суті хвилини. А от процес його досягнення, розкладений на певну кількість етапів, кожний із яких має свої складнощі, – це дещо інше. Це шлях, упродовж якого ви бачите, як у вас щось виходить, як ви розвиваєтесь, можете робити значно більше, ніж умовні 5 років тому. Тобто якщо порівнювати момент досягнення результату й рух до нього – саме останній я б назвала успіхом. Включно з помилками, яких ми в процесі припускаємось.

До речі, з часом я змінила ставлення до помилок. Раніше я дуже переймалась, якщо десь схибила, щось сказала чи зробила не так – тобто коли можна було краще. А зараз розцінюю такі ситуації як досвід, який вчить докладати зусиль, щоб не опинитися знову в тій ситуації чи в тому стані, що залишили осад. Краще аналізувати такі випадки, робити висновки і йти далі. Зрештою, саме ті помилки й ситуації, у яких я, можливо, уже маючи досвід, діяла б інакше, привели мене туди, де я зараз. І це для мене теж успіх.

Золота середина в управлінні фінансами

Як і в бізнесі, в управлінні фінансами важливо чітко визначати мету, пріоритети. Якщо ми говоримо глобально, то для мене важливо розуміти, чого я прагну в майбутньому, і, відповідно, планувати це й обдумувати з холодною головою. Умовно – не вірити обіцянкам у золоті гори, або якщо ви інвестуєте – піклуватися про мінімізацію ризиків.

А в щоденних витратах, звісно, у кожного свої підходи. Ми всі перебуваємо в складному психоемоційному стані, тому не бачу нічого поганого в тому, щось час від часу потішити себе чимось приємним. Але водночас вважаю, що варто дотримуватись золотої середини – якщо сьогодні ваші бажання чи відчуття ведуть вас до того, щоб витратити одразу всю зарплату, чи варто це того, щоб, умовно, місяць перейматись, за що купити продукти? Для мене в цьому питанні важливі поміркованість і дисципліна.

Дозвольте собі йти за власним сценарієм

У підсумку мені б дуже хотілось, щоб всі ми були чесними насамперед перед собою. 

Неважливо, чи в роботі, чи в бізнесі, чи у фінансах. В кожній сфері нашого життя немає правильного чи неправильного шляху. Тому прислухайтесь до себе, відчувайте себе, що вам подобається чи не подобається, і, звісно, обирайте власний темп і сценарій. 

Ми йдемо тією чи іншою дорогою тоді, коли це має відбуватися з нами, навіть коли здається, що це не так. Зараз мені, як і вам, щиро хочеться миру. І коли він настане, то дасть нам стабільність і змогу більше концентруватися на тому, що наповнює нас і дає сили, щоб розвивати країну і розвиватися самим.