Відмовити Anthropic: чому філософиня Кармоді Ґрей знехтувала грошима Big Tech

Запрошення до Сан-Франциско від творців чат-бота Claude обіцяло статус морального орієнтира для алгоритмів та привабливі корпоративні перспективи, проте завершилося несподіваною відмовою. Академічна спільнота була спантеличена рішенням 43-річної британської теологині та філософині з Університету Радбауда в Нідерландах Кармоді Ґрей, яка свідомо відхилила пропозицію компанії Anthrop­ic взяти участь у проєкті «дослідницької співпраці з мудрими традиціями». Про маніпуляції технологічних гігантів, корпоративний піар та приховану загрозу алгоритмів для людського розуму філософиня відверто розповіла в інтерв’ю іспанському виданню EL PAÍS.

Пастка Кремнієвої долини: як Big Tech купує етику штучного інтелекту та підміняє факти

Корпоративна ініціатива Anthrop­ic мала на меті залучити гуманітаріїв для орієнтації морального формування систем ШІ, проте Ґрей розгледіла в ній намагання проводити дискусію виключно на умовах розробників і за зачиненими дверима. Коли фахівці з філософською освітою переходять на роботу до IT-гігантів, їхня діяльність неминуче стає інструментом для продажів та створення репутаційної ширми. Замість аналізу реальних наслідків впровадження технологій, корпорації змушують суспільство обговорювати зручні для себе теми — наприклад, чи має чат-бот свідомість, характер або здатність страждати.

Подібне антропоморфізування моделей штучного інтелекту штучно пересуває фокус із людини на товар. Технологічні гіганти будують витончену маркетингову машину, щоб блокувати критичні запитання. Натомість справжня етика штучного інтелекту полягає у з’ясуванні того, хто саме заробляє на експропріації мов та культур, як монополізується влада в руках Кремнієвої долини та чому розмивається відповідальність за руйнування довкілля.

Читайте також: «Абсолютно проклято, зате не ШІ»: мультик за $200 став хітом завдяки провальній анімації

«Аварія під час ремонту»: чому штучний інтелект відволікає від кліматичної катастрофи

Гуманітарна наука повинна зберігати жорстку незалежність від корпоративних грошей і відмовлятися від діалогу на умовах IT-компаній. У своєму есе для видання Finan­cial Times Ґрей наголосила, що центральною темою будь-якого етичного аналізу має бути людина, її гідність та вразливість, а не алгоритми. Енцикліка Папи Лева XIV про ШІ також демонструє необхідність рішучої зміни порядку денного, який зараз повністю контролюється Sil­i­con Val­ley.

Постійне зміщення фокусу на ризики штучного інтелекту відволікає людство від набагато серйознішої екзистенційної загрози — глобального потепління та знищення природи. Корпоративний піар створює ситуацію, в якій суспільство ризикує загинути від банальної неуважності: це нагадує водія, який намагається відремонтувати приладову панель автомобіля безпосередньо під час фатального зіткнення.

«Самотніші й дурніші»: як чат-боти позбавляють людину глузду та живих стосунків

Систематична передача когнітивних функцій алгоритмам запускає процес розумової та соціальної атрофії. Якщо уявити робота, який виконує за людину всі фізичні дії, результатом стане втрата тілесних спроможностей. Аналогічний руйнівний ефект має штучний інтелект для людського мозку: дедалі більша залежність від цифрових порадників позбавляє суспільство здатності самостійно мислити та будувати стосунки.

Масове захоплення чат-ботами несе нищівні приховані втрати для особистості. Відмовляючись від реальної взаємодії на користь алгоритмів, людина втрачає розмови, які могла б мати, книжки, які могла б прочитати, та зв’язки, які могли б надати життю сенсу. Кожні двері, зачинені на користь штучного інтелекту, роблять суспільство самотнішим та дурнішим, руйнуючи фундаментальну основу людського буття — живі стосунки з іншими, природою та самим собою.

Читайте також: Без ШІ вже й до вітру не сходиш? Камери в туалетах вчаться аналізувати наше здоров’я