Вихід на ринок у $70 млрд. Українська Intellias підписала першу публічну угоду в Японії

Одна з найбільших українських IT-компаній Intellias уклала першу публічну угоду в Японії з місцевою Zenrin. Що дасть вихід на цей ринок обсягом у $70 млрд та чи допоможе подолати кризу вітчизняного IT – переповідаємо в матеріалі.

Подробиці щодо укладання контракту та перспектив, які відкриваються перед Intellias і не тільки, з’ясували журналісти видання Forbes.

Чому Intellias виходить на японський ринок

Публічний контракт з Zenrin, яка постачає картографічні рішення, уклали на початку червня. Intellias опікуватиметься підтримкою LBS-проєктівLocation-based service – це програмні сервіси, що використовують дані про геолокацію для керування функціями, що вже існують та з якими працюють муніципалітети, сервіси з доставки тощо. Як розповів журналістам віцепрезидент Intellias з виконання проєктів Олександр Одуха, у компанії знають, як робити це швидко, порівняно недорого та якісно.

У 2023 році обсяг японського IT-ринку оцінювали в $70 млрд. Дехто з експертів вважає, що вихід на нього та в Азію загалом міг би мати позитивні результати для вітчизняних сервісних компаній. З огляду також на те, що нині залучати клієнтів складніше.

Читайте також: N-iX, Intellias й інші. 15 українських компаній потрапили до переліку найкращих аутсорсерів

Відомо, що це саме Zenrin звернулась до Intellias з пропозицією про співпрацю попри те, що в Японії звикли закривати більшість власних потреб самотужки. Втім, українська компанія має великий досвід у створенні продуктів для навігації і картографії, якими користуються мільйони автомобілістів у всьому світі, а також Facebook і Alibaba.

Наразі вартість та тривалість контракту, як і кількість співробітників, яких залучать до виконання його умов, не розголошують. Також ймовірно, що це не перша спроба Intellias вийти на японський ринок.

Особливості ринку та українські реалії

Як пише видання, українські IT-компанії стали виходити на японський ринок ще до початку великої війни. Серед них – Luxoft, GlobalLogic (яка, до речі, належить конгломерату з Японії Hitachi), ELEKS, CHI Software.

Цікаво, що Японія досі не входить у перелік навіть із 50 країн світу, у які Україна експортує послуги в галузі IT. Та на ньому вже працює приблизно десяток великих вітчизняних сервісних компаній.

Щодо особливостей роботи в Японії, то відзначають необхідність пітчингу готових продуктів. Процес погодження відбувається на різних рівнях. За словами Одухи, у Японію не можна продавати аутсорс – потрібно комплексно розв’язувати конкретну бізнес-проблему.

Читайте також: Sigma Software, Intellias та інші. Айтівці назвали найкращих роботодавців 2023 року

Вихід на нові ринки ускладнює також відсутність системи бронювання та проблема з перетином кордону, тоді як для бізнесменів зі Сходу важливий саме особистий контакт із потенційними партнерами. Вважається також, що таке розширення співпраці може зменшити прояви рецесії.

Водночас Одуха зауважив, що «Азія – це не панацея та точно не для всіх». За його словами, компаніям, у яких працює до 100 фахівців, простіше знайти клієнтів у США та Великій Британії, а не в Японії. Зокрема, тут складно шукати перші контакти, адже велике значення мають рекомендації. Та наявність локального представництва здатна спростити це завдання.

Ймовірно, Intellias нарощуватиме свою присутність на японському ринку завдяки новим контрактам. Принаймні на це натякнув Олександр Одуха.

• Раніше ми також розповідали, як українські IT-компанії адаптуються до обмежень на закордонні відрядження.