Вихід на ринок у $70 млрд. Українська Intellias підписала першу публічну угоду в Японії

Одна з найбільших українських IT-компаній Intel­lias уклала першу публічну угоду в Японії з місцевою Zen­rin. Що дасть вихід на цей ринок обсягом у $70 млрд та чи допоможе подолати кризу вітчизняного IT – переповідаємо в матеріалі.

Подробиці щодо укладання контракту та перспектив, які відкриваються перед Intel­lias і не тільки, з’ясували журналісти видання Forbes.

Чому Intellias виходить на японський ринок

Публічний контракт з Zen­rin, яка постачає картографічні рішення, уклали на початку червня. Intel­lias опікуватиметься підтримкою LBS-проєктівLoca­tion-based ser­vice – це програмні сервіси, що використовують дані про геолокацію для керування функціями, що вже існують та з якими працюють муніципалітети, сервіси з доставки тощо. Як розповів журналістам віцепрезидент Intel­lias з виконання проєктів Олександр Одуха, у компанії знають, як робити це швидко, порівняно недорого та якісно.

У 2023 році обсяг японського IT-ринку оцінювали в $70 млрд. Дехто з експертів вважає, що вихід на нього та в Азію загалом міг би мати позитивні результати для вітчизняних сервісних компаній. З огляду також на те, що нині залучати клієнтів складніше.

Читайте також: N‑iX, Intel­lias й інші. 15 українських компаній потрапили до переліку найкращих аутсорсерів

Відомо, що це саме Zen­rin звернулась до Intel­lias з пропозицією про співпрацю попри те, що в Японії звикли закривати більшість власних потреб самотужки. Втім, українська компанія має великий досвід у створенні продуктів для навігації і картографії, якими користуються мільйони автомобілістів у всьому світі, а також Face­book і Aliba­ba.

Наразі вартість та тривалість контракту, як і кількість співробітників, яких залучать до виконання його умов, не розголошують. Також ймовірно, що це не перша спроба Intel­lias вийти на японський ринок.

Особливості ринку та українські реалії

Як пише видання, українські IT-компанії стали виходити на японський ринок ще до початку великої війни. Серед них – Lux­oft, Glob­al­Log­ic (яка, до речі, належить конгломерату з Японії Hitachi), ELEKS, CHI Soft­ware.

Цікаво, що Японія досі не входить у перелік навіть із 50 країн світу, у які Україна експортує послуги в галузі IT. Та на ньому вже працює приблизно десяток великих вітчизняних сервісних компаній.

Щодо особливостей роботи в Японії, то відзначають необхідність пітчингу готових продуктів. Процес погодження відбувається на різних рівнях. За словами Одухи, у Японію не можна продавати аутсорс – потрібно комплексно розв’язувати конкретну бізнес-проблему.

Читайте також: Sig­ma Soft­ware, Intel­lias та інші. Айтівці назвали найкращих роботодавців 2023 року

Вихід на нові ринки ускладнює також відсутність системи бронювання та проблема з перетином кордону, тоді як для бізнесменів зі Сходу важливий саме особистий контакт із потенційними партнерами. Вважається також, що таке розширення співпраці може зменшити прояви рецесії.

Водночас Одуха зауважив, що «Азія – це не панацея та точно не для всіх». За його словами, компаніям, у яких працює до 100 фахівців, простіше знайти клієнтів у США та Великій Британії, а не в Японії. Зокрема, тут складно шукати перші контакти, адже велике значення мають рекомендації. Та наявність локального представництва здатна спростити це завдання.

Ймовірно, Intel­lias нарощуватиме свою присутність на японському ринку завдяки новим контрактам. Принаймні на це натякнув Олександр Одуха.

• Раніше ми також розповідали, як українські IT-компанії адаптуються до обмежень на закордонні відрядження.