Більшість українців хвилюються за безпеку своїх близьких в мережі, а кожен другий хоча б раз потрапляв на гачок аферистів. Про це йдеться у дослідженні Visa Stay Secure, проведеному Wakefield Research.
Зазначається, що багато українців переймаються, що їхні друзі чи родичі можуть відреагувати на шахрайське повідомлення, а 68% респондентів не впевнені у своїй здатності розпізнати онлайн-шахрайство.
Дослідження показало, що 73% українців найімовірніше не розпізнають «тривожних дзвіночків», які вказують, що вони зіткнулися зі злочинцями в мережі. Також кожен другий принаймні раз потрапляв на гачок шахраїв, а 17% ставали жертвами обману неодноразово.
Висновки дослідження показали, чому споживачі усвідомлюють небезпеку, але однаково потрапляють на гачок. Так, респонденти, що вважають себе обізнаними щодо тактик онлайн-зловмисників, з більшою імовірністю потраплять у пастку.
Зокрема 54% «обізнаних» українців купляться на повідомлення, що містить гарні новини, а 42% відреагують на прохання виконати термінові дії, тоді як серед тих, хто сумнівається у своїй пильності, так само вчинять 48% та 32% відповідно.
Крім цього, люди занепокоєні вразливістю інших. Так, 7 із 10 українців переймаються, що їхні близькі можуть відреагувати на шахрайське повідомлення із проханням підтвердити дані свого рахунку, а майже половина (46%) стурбовані, що попадуться на шахрайський лист із пропозицією безплатної подарункової картки чи продукту з інтернет-магазину.
Також 68% респондентів непокояться, що жертвами онлайн-шахраїв можуть стати пенсіонери, а в пильності дітей та підлітків не впевнена чверть опитаних.
Найменше українці вірять проханням перевстановити пароль через потенційний витік даних: для 85% опитаних повідомлення такого змісту – в трійці найбільш підозрілих.
Набагато менше занепокоєння викликають: SMS про статус відправлення, що доставляється (28%), електронні листи з оголошенням про розпродаж або появу нового продукту (27%) та прохання надати відгук про нещодавній досвід (17%).
Не помітити «тривожні дзвіночки» легко. Майже кожен другий (49%) українець повідомив, що переконується, що лист надіслано з дійсної електронної адреси, тоді як лише 43% перевірятимуть, чи прикріплено до повідомлення назву або логотип компанії.
Менш як половина респондентів шукатимуть у листі номер свого замовлення (42%) або банківського рахунку (32%), а 40% перевірятимуть правильність написання слів.
Як уберегти себе та кошти від інтернет-шахраїв:
Раніше ми розповідали, що в соцмережах з’явилася нова шахрайська схема з помітним текстом «Подивіться, хто загинув…».
Другий за величиною цифровий токен Ethereum цієї п’ятниці різко зріс у ціні, збільшивши свій тижневий…
CEO Netpeak Group Артем Бородатюк поділився, як у групі впроваджують інструменти штучного інтелекту та роботу…
Засновуючи tTravel, Олександр Буратинський та Артем Шамбальов, маючи за плечима роки дружби, подорожей та спільної…
Компанія OpenAI почала тестувати оновлення Deep Research у ChatGPT. Функція буде працювати з репозиторіями GitHub…
EPAM Systems змінює керівництво. Засновник ІТ-компанії та генеральний директор Аркадій Добкін йде з посади. Він…
Співзасновник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк у Школі бізнесу НП розповів, який стартап запустив би, якби…