Із серпня в Україні запрацює відкритий банкінг, який передбачає обмін даними користувачів між надавачами платіжних послуг через АРІінтерфейс програмування застосунків. Заступниця голови правління «Глобус Банку» Анна Довгальська в коментарі для MC: Money & Career пояснила, що це означає для українців та чи можна відмовитись передавати свої дані.

Що таке відкритий банкінг

Відкритий банкінг – це концепція, яка дозволяє банкам надавати доступ до платіжної інформації третім сторонам (фінтех-компаніям, платіжним установам тощо) через API за згодою користувача, пояснила Довгальська.

В Україні відкритий банкінг передбачений Законом «Про платіжні послуги», який імплементує норми ЄС (PSD2). Закон впроваджує нову інфраструктуру фінансових послуг та розширює коло постачальників (не лише банки, а й небанківські фінустанови), пояснює експертка.

Що відкритий банкінг означає для українців

Довгальська каже, що після впровадження відкритого банкінгу українці отримають змогу бачити всі свої рахунки з різних банків в одному застосунку. А також – швидший і зручніший доступ до фінансових сервісів (кредити, аналітика витрат, платежі).

Крім цього, відкритий банкінг збільшить конкуренцію між банками та фінтехами, що сприятиме появі нових послуг.

Переваги й недоліки запровадження відкритого банкінгу

Заступниця голови правління «Глобус Банку» назвала такі переваги:

• Зручність: один застосунок – доступ до рахунків у кількох банках.
• Персоналізовані послуги: кращі умови кредитування, рекомендації, управління витратами.
• Конкуренція: більше пропозицій і вигідніші умови для користувачів.
• Фінансова прозорість: легше контролювати витрати.

А також недоліки й ризики:

• Безпека: можливі ризики витоку даних, якщо компанія-посередник не дотримується стандартів кібербезпеки.
• Залежність від третьої сторони: користувачі надають доступ до своїх банківських даних не тільки банку, а й іншим компаніям.
• Недостатня обізнаність: користувачі можуть погоджуватись на обробку своїх даних, не розуміючи наслідків.

А що з безпекою даних? Експертка звертає увагу, що законодавство зобов’язує компанії дотримуватися високих стандартів захисту персональних даних. Доступ можливий тільки за згодою користувача.

Тобто:

• доступ можливий тільки з ініціативи та згоди користувача (ст. 60 Закону);
• всі учасники системи зобов’язані дотримуватись вимог НБУ щодо безпеки (ст. 67);
• в разі шахрайства відповідальність несуть ліцензовані постачальники послуг.

Читайте також: Чи варто позичати гроші друзям – що думає банкір і голова наглядової ради «Нової Пошти»

Які дані українців передаватимуться

Довгальська пояснила, що за згодою користувача можуть передаватися такі дані:

• історія транзакцій (входи/виходи коштів);
• баланс на рахунках;
• платіжні реквізити;
• дані про кредити або депозити.

«Кожен користувач сам вирішує, які саме дані дозволити передавати, і може в будь-який момент відкликати доступ. Закон гарантує, що третя сторона не зможе діяти без згоди, а доступ надається лише в межах дозволу», – наголосила експертка.

Чи можна взагалі не користуватися відкритим банкінгом і не підключати картки

Відповідно до ст. 60 Закону «Про платіжні послуги», використання відкритого банкінгу – добровільне, пояснила Довгальська.

Тож користувач може:

• не надавати доступ до своїх рахунків;
• не користуватись сторонніми застосунками;
• не підключати свої картки до сервісів третіх осіб.

«Усі базові банківські послуги залишаються доступними напряму в банку, навіть якщо ви не використовуєте відкритий банкінг», – підсумувала вона.

Нагадаємо, раніше директор департаменту роздрібного бізнесу «Глобус Банку» Дмитро Замотаєв пояснював, коли доцільно відкривати валютні депозити.