«Я не був в активному пошуку, робота сама мене знайшла». Українці поділилися історіями, як потрапили в ІТ

Пошук першої роботи – це завжди випробування. Для когось цей шлях займає кілька місяців, а хтось отримує офер вже після першої співбесіди. Ми розпитали айтівців-джунів про те, як вони шукали свою першу роботу в ІТ, наскільки складно це було та що мотивувало їх не опускати руки.

Ця стаття – про перші кроки джунів в ІТ-сфері. Ми зібрали історії айтівців, які знайшли роботу впродовж останніх двох років. Як це було – читайте нижче.

«Першу роботу знайшов швидко, хоча співбесіда була жахливою»

Святослав Леськів – Junior Flutter Software Engineer у Ciklum – пригадує, що свою першу роботу знайшов досить швидко. Адже айтівець точно знав чого хоче – ще на другому курсі університету вирішив, що буде розробляти мобільні застосунки. 

«Згодом я обрав технологію, яка мені найбільше сподобалась, та розпочав її самостійне вивчення: читав документацію, дивився відеоуроки на YouTube. А коли зрозумів, що вже маю достатньо знань, вирішив шукати роботу», – розповів розробник.

Пошуки Святослав розпочав серед знайомих та друзів – запитував, чи є в їхніх компаніях відкриті вакансії. Він пройшов одну співбесіду (як вважає айтівець, вона пройшла жахливо), а в наступні два місяці просто очікував відповіді. І дочекався – українська компанія запропонувала офер на позицію trainee. Так і почався його шлях в IT.

Леськів додає, що зараз ситуація на ринку дещо складніша, але, на його думку, кваліфіковані та наполегливі фахівці завжди знайдуть можливості для професійного розвитку.

«Спочатку подавалася на всі вакансії, а потім розробила план»

Анастасія Юзифишин – Frontend-розробниця у HOLYWATER з екосистеми Genesis – зізналася, що на початку свого шляху подавала заявки на всі вакансії підряд і отримала через це негативний досвід – неприємну співбесіду, після якої змінила підхід до пошуку роботи.

«Згодом я розробила чіткий план: написала пост у LinkedIn про пошук роботи, підключила розсилки вакансій і кожного ранку переглядала нові пропозиції. Паралельно я займалася саморозвитком і вивчала нові технології. Також я писала HR-фахівцям напряму в LinkedIn, але часто отримувала відмови», – пояснила Анастасія.

Розробниця озвучила свою статистику: її запросили на співбесіди 10 різних компаній, у трьох вона дійшла до фіналу. Але одна компанія «зникла» через закриття проєкту, не надавши жодної відповіді. «В іншій компанії я сама відмовилася від офера, а в третій – успішно пройшла фінальну співбесіду», – пригадала Юзифишин.

Мотивація Анастасії «не згасала» завдяки підтримці друзів та родини, а також відчуттю прогресу, яке вона отримувала завдяки навчанню, саморозвитку та роботі над pet-проєктами у вільний час.

«Робота в ІТ знайшла мене сама»

Юрій Гуліватий – наразі Data Engineer у компанії N-iX – зазначає, що він не дуже наполегливо шукав свою першу роботу, лише був активним у соцмережі LinkedIn.

«Я зробив мінімальну кількість потрібних дій, щоб бути “у полі зору” рекрутерів: зареєструвався на сайтах з пошуку роботи (Work.ua та Djinni) та в LinkedIn, куди постійно додавав нові сертифікати з курсів. З часом робота знайшла мене сама», – наголосив Юрій.

За його словами, рекрутерка однієї ІТ-компанії написала йому в LinkedIn, і він погодився пройти співбесіду. Так айтівець і потрапив на свою першу роботу.

«Мав кілька технічних співбесід і отримав два офери»

Георгій Лігітченко – Python-розробник у Ciklum – першу роботу знайшов ще у 2023 році й отримав її з першої спроби. Він наголосив, що все було доволі базово: тестове завдання, співбесіда, офер.

Водночас пошук другої роботи зайняв у Георгія більше часу та зусиль.

Впродовж місяця він пройшов дві технічні співбесіди з тестовими завданнями, і ще три – просто технічні інтерв’ю без попередніх тестів. І після останніх двох співбесід айтівець отримав одразу два офери. 

«Звісно, були й відмови, але завдяки цьому я переконався, що наполегливість завжди дає результат. Якщо стукати в двері, рано чи пізно хтось обов’язково відчинить. Головне – кожного разу стукати сильніше й аналізувати свої помилки, а також вдосконалювати навички. Для мене це стало важливим уроком наполегливості та віри у власні сили», – додав Лігітченко.

«Написали з компанії, де я проходив практику»

Михайло Качан – C#-розробник в ELEKS – розповів, що першу роботу почав шукати влітку 2024 року. Айтівець отримав одну пропозицію з безоплатним стажуванням на кілька місяців, але компанія не виглядала перспективною, тож він відмовився.

«Більше вакансій для себе я не бачив, тож вирішив піти навчатись на магістратуру. А вже через 3 місяці мені написав рекрутер від компанії ELEKS і запропонував вакансію на іншу технологію (Excel VBA) з можливістю згодом перейти на мою основну (C#)», – пригадав Михайло.

Цікаво, що розробник «знайомий» з ELEKS ще з часів університетської практики, куди пішов завдяки одному з викладачів. «Я позитивно проявив себе на практиці, тож компанія “прийшла” до мене, як тільки у них з’явилася вакансія. Я погодився на цю роботу, адже мені подобалася команда і сама компанія виглядала перспективною, з більшими кар’єрними можливостями в довгостроковій перспективі», – зазначив він.

Михайло Качан вважає, що початківцям важливо не втрачати мотивацію. За його словами, навіть якщо зараз немає можливостей, завжди можна більше навчатися. Адже людина, яка знає більше, почувається впевненіше і з вищою ймовірністю отримає роботу.

• Читайте також: «Краще “пробний” день на роботі»: як досвідчені айтівці ставляться до тестових завдань та що вони пропонують замість них

«Знайшла першу роботу в ІТ за пів року»

Юлія Самбурська – Creative Marketing Specialist у HOLYWATER – почала шукати роботу в ІТ у 2023 році. 

«Спочатку я не була впевнена, яким має бути резюме, які питання ставлять на співбесідах і як виконувати тестові завдання. Відгуків було досить багато, але через відсутність досвіду я отримувала багато відмов. Проте з кожною співбесідою ставала більш впевненою, менше хвилювалася й швидше виконувала тестові завдання. Це і стало моєю мотивацією рухатись далі», – зазначила Юлія.

Так вона і знайшла роботу у поточній компанії. Загалом процес пошуку зайняв близько пів року.

«Пішла на роботу після завершення курсів»

Ольга Пінчук – Junior Software Engineer в EPAM – зізнається, що першу роботу в ІТ вона шукала досить довго і наполегливо. 

Ольга закінчила базову освіту за напрямком менеджмент. До ІТ-сфери вона була майстром цеху, потім працювала інженером з якості, а згодом – головним бухгалтером. Цікаво, що друга освіта Пінчук – юридична.

«Проте я завжди знала, що хочу працювати в IT. Тож розпочала навчання – програму від EPAM Campus, яку мені порадила одна рекрутерка. Воно було безоплатним, але з можливістю отримати роботу. Я обрала напрям .NET розробки, успішно завершила навчання й у 2024 році приєдналася до EPAM», – поділилася розробниця.

Ольга додала, що підтримувати мотивацію їй допомагала омріяна ціль та постійне вдосконалення. Вона проходила курси, розвивала необхідні навички, і це поступово давало результати.

«Запросили на роботу після курсів в ІТ-компанії»

Водночас її колега – тестувальник в EPAM Максим Гладій – мав технічну освіту, але свій кар’єрний шлях почав з роботи у місцевій адміністрації. 

Мрія працювати в ІТ нікуди не зникла, тож минулого року Максим вирішив втілити її у реальність. Після трьох років роботи в інших сферах він почав активно навчатися на кількох ІТ-програмах одночасно.

Ось які навчання пройшов Максим Гладій: 

• Спочатку це була онлайн-школа програмування «Ш++», завдяки якій він поновив базові знання.
• Після цього – він пройшов два практичних курси з ручного тестування. 
• А наостанок – ще один курс з автоматизованого тестування в EPAM Campus, після завершення якого його і запросили до внутрішньої лабораторії компанії.

«На цьому шляху в мене було кілька співбесід. Фінальна співбесіда в EPAM Campus стала вирішальною, тож тепер я співпрацюю з цієї компанією на посаді Junior Software Test Automation Engineer», – зазначив Гладій.

Він додає, що саме його захоплення ІТ-сферою допомогло не втратити мотивацію. Максим вирішив пройти цей шлях до кінця, і в нього все вийшло.

Раніше розробники та тестувальники з українських ІТ-компаній ділилися цікавими та кумедними історіями зі співбесід. Часом айтівців навіть просили зробити коротку медитацію чи кликали на пиво після інтерв’ю.