Як переселенцям знайти роботу за кордоном і до чого потрібно бути готовими. Поради експертів

Від початку війни за кордон виїхало понад 3,5 млн українців. Чи легко їм знайти роботу за кордоном, де шукати робочі місця та як це вплине на західний ринок праці. Відповіді надали в експертно-аналітичному центрі кадрового порталу grc.ua.

Яких спеціалістів готові наймати в Європі

Численна міграція вплине як на економіку європейських країн загалом, так і на ринок праці. 

Як показують дослідження grc.ua, до повномасштабної війни найбільшим попитом у європейських роботодавців користувалися українські ІТ-спеціалісти. Ще шукали менеджерів з продажів, фахівців зі сфери будівництва та промисловості, медиків і фармацевтів, працівників сільського господарства, складовиків, зварювальників і слюсарів, водіїв. Після зняття карантинних обмежень з’явився дефіцит людей у готелях і ресторанах.

Проте вакансії для іноземців не відповідають портрету спеціалістів, що виїхали за кордон. Наприклад, найбільше українських біженців, згідно з даними ООН, переїхали до Польщі (59,7%). Прихисток у цій країні шукають понад 2 млн осіб. Приблизно 90% українців, що виїхали за кордон, – жінки та діти. Чоловіки переважно залишаються в Україні.

Багато пропозицій роботи для іноземців у Польщі адресовані чоловікам. Потрібні, зокрема, муляри, вантажники, водії, різнороби на будівництво й виробництво, сантехніки, зварювальники, робітники комунальної служби та прибиральники тощо. Для жінок вакансій значно менше.

Навіть якщо врахувати, що українські переселенці, які прибувають до Польщі, Угорщини та Словаччини, не затримуються в цих країнах, а їдуть далі в межах Шенгенської зони, то це не набагато змінює картину. На добре оплачувані вакансії для кваліфікованих фахівців претендують європейці. А серед українців переважно шукають низькокваліфікований персонал. 

Як українцям знайти роботу за кордоном

Українці, які переїхали за кордон і залишилися без постійного доходу, можуть:

• шукати віддалену роботу в українських компаніях;
• стати фрилансерами;
• офіційно працювати у країні проживання та шукати роботу на місці.

Для останнього варіанту українські переселенці мають отримати статус тимчасового захисту (temporary protected status) або статус біженця. Це може зайняти до 15 місяців. У цей період іноземець не може працювати.

Директива про тимчасовий захист, яку Рада ЄС ухвалила 4 березня, надає право офіційного працевлаштування, проте не в усіх країнах. Цей механізм не діє в Данії, Швейцарії, Норвегії, Ліхтенштейні та Ісландії. Крім цього, правила перебування та права переселенців відрізняються в різних країнах Європи. 

Аби претендувати на добре оплачувану роботу за своєю спеціальністю, українцям потрібно:

• Підтвердити свою кваліфікацію в компетентних органах країн. Наприклад, у Польщі потрібно звернутися до Міністерства науки та вищої освіти з оригіналом, копією, перекладом диплома і заявою з проханням визнати його.
• Добре володіти англійською мовою та/або мовою країни працевлаштування.
• Мати потрібні навички та виділятися серед інших професіоналів.

Українцям, які очікують на статус біженця та дозвіл офіційно працювати, варто вже зараз починати шукати роботу. Для цього потрібно звертатися в місцеві агенції з працевлаштування, перевіряти вакансії на західних та українських порталах роботи. Ще є Telegram-спільноти з вакансіями. Є канали за професійними сферами і країнами. Наприклад, UA Talents, «Робота | КСУ (Креативні сили України)», UaJobNow та інші.