Нардеп Роман Костенко пояснив, в чому основна мета нового мобілізаційного закону, а також що та коли від нього очікують. Фото: Depositphotos / Facebook, Роман Костенко
Секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп Роман Костенко пояснив, чи можна вважати новий закон про мобілізацію ефективним та коли очікувати на певні зрушення, пов’язані з його ухваленням.
Насамперед парламентар зазначив, що законопроєкт № 10449, який після підписання президентом України Володимиром Зеленським набуде чинності 18 травня, більше стосується обліку, а не безпосередньо мобілізації. Про те, коли очікувати на ефекти від його ухвалення, Костенко розповів у межах ефіру з громадським діячем та екснардепом Бориславом Березою.
«Основне завдання, яке ми відпрацьовували як комітет, полягало не в тому, щоб призвати багато або і всіх, а щоби побачити взагалі людей. […] Це закон про облік, щоб ми побачили кожного, хто може виконувати обов’язок, хто не може, як виконуватиме. […] Ми маємо зрозуміти, скільки в нас людей, які можуть тримати в руках зброю, які можуть захищати, які можуть лікувати. Для того, щоби потім ми могли щось планувати, бо зараз ми сліпі», – пояснив Костенко.
За його словами, після набуття законом чинності, упродовж двох місяців люди матимуть оновити свої облікові дані. За припущенням, цей процес активізується до середини червня. Далі навіть після призову мобілізовані матимуть пройти навчання, бойове злагодження тощо. Тобто фактично вони потраплятимуть до війська, якщо все буде зроблено та організовано правильно, восени.
Читайте також: Мобілізація в цифровому форматі. Міноборони оцифрувало дані чоловіків призовного віку
Костенко наголосив, що велике значення має те, яку військово-облікову спеціальність свого часу отримав військовозобов’язаний та чим він займається зараз. Він навів приклад того, що людина після проходження строкової служби могла отримати ВОС кулеметника. Але з плином років вона набула інші не менш важливі знання та навички, як-от експертизу в IT, досвід роботи далекобійником, стрілецькі вміння, налагодила збирання дронів тощо. Водночас у ТЦК вона досі значиться кулеметником або, скажімо, кухарем.
«Завдання було насамперед облікувати всіх людей та створити електронний кабінет, щоб ми побачили їх та могли правильно призначати їх на посади», – зазначив Костенко.
За його словами, Генштаб користуватиметься актуальними даними для того, щоби призивати до лав ЗСУ саме тих спеціалістів, у яких є потреба в той чи той момент. Така ж ситуація і з кількісним поповненням армії – усе залежатиме насамперед від поточних потреб.
«Коли закінчувався 2023 рік, після контрнаступу й розмов про каву в Криму, я казав, що 2024 рік буде роком підготовки й мобілізації. І це правильно. 2022 рік був важким, у 2023 ми виснажувались. Ми розуміємо, що війна надовго, маємо накопичувати резерви, накопичувати війська й чітко планувати свою подальшу діяльність і в тилу, і на фронті», – пояснив парламентар.
Сьогоднішній ринок автозапчастин пред’являє нові вимоги до продавців: автовласники очікують не просто широкий асортимент, а…
Президент Володимир Зеленський підписав закон №12150 про єдину роумінгову зону з Євросоюзом. Таким чином Україна…
11–12 червня | Київ | RAU EXPO 2025 — подія, яка об’єднує всіх, хто рухає…
У NovaPay (фінансовий сервіс групи NOVA) ввели зміни щодо переказів для фізичних осіб. Нові умови…
Кожна компанія – це передусім люди, які в ній працюють. Для ритейлу, особливо такого масштабного,…
У мережі шириться інформація, що «Vodafone Україна» почав блокувати номери телефонів за несплату тарифу. У…