logo

Як Україна змінює цифровий світ? Ось чотири напрями з великим потенціалом. Головні тези КМЕФ

Розкажіть про статтю:

Україна прожила вже рік повномасштабної війни. Увесь цей час вона використовує сучасні технології так, як ніхто ще ніколи не використовував. Це обговорювали на панельній дискусії КМЕФ 2022 «MetaUkraine: як Україна змінює цифровий світ» міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, співзасновник SoftServe Тарас Кицмей, генеральний директор Ajax Systems Олександр Конотопський та інші.

У партнерському матеріалі з КМЕФ ми зібрали найважливіші тези спікерів і розповідаємо, у яких напрямах розвиватиметься Україна надалі.

Партнерський матеріал?

У яких напрямах розвивається Україна 

Під час війни український бізнес, держава, громадські організації змогли запустити багато цифрових продуктів. «Велика кількість людей, які працюють в ІТ, почали адаптувати свої навички під виклики, що виникають, – сказав під час виступу на КМЕФ міністр Михайло Федоров. – І все це трансформується в конкретні продукти, що мають потенціал для експорту». Він виділив чотири напрями з великим потенціалом. 

  1. Проєкт «Дія» – як платформа, з якою можна запускати швидкі сервіси. Завдяки їй змогли оперативно реагувати на проблеми воєнного часу.
    «Починається окупація території, швидко потрібно допомогти українцям і виплатити їм певні кошти, щоб вони змогли евакуюватися, – каже Федоров. – Аби в них були ці кошти, ми запустили на електронні картки “єПідтримка” виплати по 6,5 тис. грн, і це зайняло два дні». Він також додав, що Україна вже поділилася з Естонією кодом «Дії» для того, щоб там запустили такі самі сервіси.
  2. Кібербезпека. Ще в листопаді 2021 року почались потужні багатовекторні кібератаки, їхньою метою було зламати всі інформаційні системи. Але жодного витоку будь-якого важливого реєстру в Україні не відбулося, усі системи працюють.
  3. Сфера телекомунікацій. Оператори підтримують зв’язок і швидко його відновлюють. Також відбувся прорив у сфері супутникового інтернету і зв’язку.

    Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації

    «Ви всі знаєте, який є Starlink. Ми, напевно, країна, де найбільше станцій Starlink, – додав міністр. – Їх уже більше ніж 25 тис. в Україні». 

  4. Мілітарі-напрям. Це не тільки повітряні та морські дрони, а й інші продукти. Один з них – «Дельта». Завдяки йому в режимі реального часу можна наносити на мапу розвідувальні дані й ухвалювати швидкі рішення. Подібний проєкт змінює процеси всередині армії, за словами Михайла Федорова. 

«Зараз є чотири напрями, де я бачу, що виникають продукти. Експертиза унікальна, у світі такої немає. Дуже важливо, що всю цю експертизу створюють підприємці та бізнес. І саме при взаємодії з державою, а дуже часто без взаємодії з нею виникають навіть кращі стрибки у розвитку, – резюмував Михайло Федоров. – Ці продукти українські і потім будуть масштабуватися». 

Переглянути записи доповідей з КМЕФ 2022 можна за посиланням.

 

Які є рішення у сфері телекому 

«Головним завданням сьогодні для нас є підтримка стабільної роботи мережі, у тому числі в умовах блекаутів», – сказала Ольга Устинова, генеральна директорка Vodafone Україна.

За її словами, у мирний час аварійні роботи складали 2% звичайної роботи. Зараз це понад 95% часу. Деякі базові станції доводиться відновлювати після ушкоджень по 57 разів. «За дев’ять місяців ми провели понад тисячу ремонтів», – додала вона.

Ольга Устинова, генеральна директорка Vodafone Україна

На деокуповані території зв’язківці заходять слідом за військовими. «Наші інженери розповідають, як люди зустрічають оплесками наші автомобілі, – розповіла Ольга Устинова. Бо повернення зв’язку – це повернення життя в їхні міста й села».

Щоб відновити зв’язок, у Vodafone застосовують як відомі, так і новітні рішення. Один з таких прикладів – Starlink у випадках, коли оптику швидко відремонтувати неможливо. Інженери Vodafone розробили так звані мобільні юніти з обладнанням Starlink. Їх можна  швидко транспортувати й використовувати як тимчасове рішення, поки тривають ремонтні роботи. 

«Цю ідею ми обкатали ще в перші місяці війни. Кілька днів ми узгоджували з фахівцями компанії Starlink зміни певних технічних параметрів. У Starlink навіть дивувались і казали: “А що, так можна?”, – розповіла Ольга Устинова. Отже тепер маємо дуже швидкий спосіб екстреного відновлення голосового зв’язку й інтернету. Це унікальне рішення». До речі, це рішення вже зацікавило фахівців з Японії, які планують його використовувати для відновлення зв’язку після землетрусів.

Ще одним викликом для телекому стали блекаути. Зараз у Vodafone шукають способи заживити максимальну кількість базових станцій.

«Кожна базова станція має акумуляторну батарею, але після вимкнення живлення їх вистачає на 34 години, а для підзарядки потрібно 15 год, – додала генеральна директорка Vodafone Україна. Зараз у нас  немає цього часу. Тому Vodafone закупає додаткові генератори й акумуляторні батареї».

Останнім часом Vodafone встановив вже близько 130 тис. нових акумуляторів. Крім цього, компанія домовляється зі своїми клієнтами, які можуть надати промислові генератори. Так у Vodafone створюють багаторівневе резервне живлення для базових станцій. 

З якими викликами зіштовхнулась українська фінансова індустрія на початку війни

Фінансова індустрія країни стійко витримує виклики від початку повномасштабної війни, про це розповів Юрій Батхін, віцепрезидент із розвитку бізнесу Mastercard в Україні та Молдові.

«Вона забезпечує безперебійну роботу і стабільно надає послуги, – зазначив Юрій Батхін. Це можливо завдяки тому, що різні учасники фінансового сектору співпрацюють уже багато років: разом впроваджують провідні технологічні рішення, які сьогодні дозволяють долати такий складний “краш-тест”»

За його словами, команда Mastercard від початку війни змогла втілити чимало проєктів і запустити низку сервісів. Наприклад, вона допомагала банкам впроваджувати хмарні рішення, аби забезпечити стабільність їхньої інфраструктури. 

Юрій Батхін, віцепрезидент із розвитку бізнесу Mastercard в Україні та Молдові

«Це рішення дозволяє повністю перейти у хмару не тільки з погляду технологій, але й з погляду зв’язку із платіжними системами та підтримки обробляння платіжних карткових транзакцій», – пояснив Юрій Батхін. 

Окрім того, деякі послуги та рішення довоєнних часів стали особливо актуальними саме зараз. Зокрема, програма Mastercard Digital First, яка почала активно розвиватися з України, адже саме український банк став першим у Європі, який її впровадив. 

Digital First дозволяє клієнтам отримати цифрову картку через мобільний застосунок банку, а фізичний аналог може бути просто додатковою опцією. Так, людина може не взаємодіяти з банками фізично – їй не потрібно йти до відділення або чекати пластикову картку. Під час війни це стало дуже доречним.

«Завдяки мобільному застосунку банку користувач може в декілька кліків додати диджитал-картку в такі глобальні цифрові сервіси, як Apple Pay і Google Pay, – підкреслив Юрій Батхін. Рішення є безпосереднім прикладом agile, що дозволяє клієнту за декілька секунд після замовлення картки  вже мати інструмент для оплат як офлайн, так і онлайн». Крім цього, саме ця технологія дозволила спільно з Міністерством цифрової трансформації розвинути проєкт «єПідтримка». 

Актуальним став і сервіс «Готівка на касі». Фактично він подвоїв мережу банкоматів і дав українцям доступ до готівки на касах десятків торговельних мереж. 

За перші тижні з початку повномасштабного вторгнення Mastercard значно розширила доступність послуги: кількість торговельних мереж, де можна зняти готівку на касі, збільшилася в понад три рази, а ліміти на зняття підвищили у 12 разів.

Більше про те, як Україна змінює цифровий світ, можно переглянути за посиланням.

 

Що зараз з українським ІТ

Зараз в Україні 300 тис. ІТ-інженерів працюють на глобальних ринках. Більшість із них залишились в Україні, багато хто виїхав, але вони продовжують надавати ці сервіси. Ці дані озвучив Тарас Кицмей, член Ради директорів компанії SoftServe. Компанія надає сервіси буквально по всьому світу: від Західної Америки, Європи, Близького Сходу до азійських ринків. 

За даними Нацбанку України, за дев’ять місяців цього року ІТ-індустрія зросла на 13% порівняно з аналогічним періодом  попереднього року у доларах. Тарас Кицмей називає декілька причин, чому ІТ-індустрія зуміла ефективно перелаштуватись у воєнний час.

Тарас Кицмей, співзасновник SoftServe

«По-перше, сама природа ІТ-індустрії. Ми працюємо на глобальних ринках, вони не настільки зазнали змін у порівнянні з Україною. Друге – кожне ІТ-підприємство є віртуальним. Можна сказати, усі процеси проходять в інтернеті: прийняття на роботу, співбесіди, проєктний менеджмент, маркетинг тощо».

За словами Кицмея, більш ніж половина людей, які є співробітниками SoftServe, в офісах ніколи не працювали. «Це свого роду, як ми говоримо сьогодні, метаверс-бета-версія», – додав він. 

Як зараз працює «Дія.City»

Олександр Конотопський, генеральний директор компанії Ajax Systems

Ще одним проривом є «Дія.City». Проєкт вдалося запустити за два тижні до війни. 

«Ми 2,5 роки пробивали цю стіну, але нам вдалося запустити і знизити у п’ять разів податки для технологічних компаній, – додав Михайло Федоров. – Ми ввели інструменти венчурного інвестування, зменшили податки і створили проєкт “Дія.City”. Це спеціальна правова та податкова система». 

До «Дія.City» вже приєдналися 400 компаній. Серед учасників – Ajax Systems, а генеральний директор компанії Олександр Конотопський називає себе фанатом «Дія.City». 

«Я як підприємець, як резидент “Дія.City” скажу, що це найкращі податки в Європі сьогодні. Тобто це цікавіше, ніж Болгарія, цікавіше практично, ніж будь-що, – сказав Конотопський. – Я вважаю, що “Дія.City” – це величезний прорив для українського підприємництва».

Партнерський матеріал?

Подивитись записи з КМЕФ 2022

Спецпроєкти
Всі статті arrow right

Схожі статті по темі

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: