Адвокатка пояснила умови продовження військової служби після 60 років. Фото: prikhodko.com.ua, depositphotos
З 18 травня мобілізації почали підлягати чоловіки віком від 25 до 60 років. Після досягнення граничного віку можна звільнитися зі служби, але є випадки, коли людина може залишитися у війську.
Адвокатка та керівниця практики цивільного та господарського права юркомпанії «Приходько та партнери» Ірина Ан розповіла, коли військовий може залишитися на службі навіть після досягнення граничного віку.
В коментарі «РБК-Україна» вона пояснила, що військовослужбовець може залишитися у війську ще на 5 років після досягнення граничного віку, але лише за деяких умов та власного бажання.
«Військовослужбовець, який має високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ним посаді, визнаний військово-лікарською комісією придатними за станом здоров’я для проходження військової служби, може бути залишений на військовій службі понад граничний вік на строк до 5 років, але винятково на прохання такого військовослужбовця», – пояснила Ірина.
Граничний вік перебування на службі у воєнний стан: для рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу – до 60 років; для офіцерського – до 65 років.
Вона додала, що впродовж 12 місяців до досягнення граничного віку військового мають відправити на ВЛК. Висновки медкомісії будуть враховуватися при звільненні зі служби.
Читайте також: Чи є результати від мобілізаційного закону – що кажуть у Третій штурмовій
«При цьому військовослужбовці за їхнім бажанням можуть не направлятися на обстеження військово-лікарською комісією в разі звільнення за віком у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі», – додала адвокатка.
Якщо підсумувати, то командування може залишити військового на службі лише після рішення ВЛК про придатність (не раніше ніж 12 місяців до граничного віку) та рапорту самого військового, де буде вказане бажання лишитися на службі. Важливо: рішення має бути ухвалене ще до досягнення граничного віку.
«Відсутність одного з вищезазначених документів або прийняття наказу поза вказаним строком робить такий наказ протиправним та недійсним», – пояснила експертка.
З 18 травня діє оновлений мобілізаційний закон, який, зокрема, знижує призовний вік з 27 до 25 років.
У владі визнають, що зміни до мобілізації значно збільшили кількість мобілізованих, однак є й недоліки. Нардеп Роман Костенко зазначав, що ТЦК орієнтуються на кількість мобілізованих, а не на їхню якість. Крім цього, він вважає, що призовний вік потрібно ще знизити.
Закон також передбачає, що всі військовозобовʼязані, призовники й резервісти мали оновити дані до 16 липня. Тим, хто цього не зробив, загрожує штраф. Штраф можна отримати й за відсутність військового квитка.
CEO Netpeak Group Артем Бородатюк поділився, як у групі впроваджують інструменти штучного інтелекту та роботу…
Засновуючи tTravel, Олександр Буратинський та Артем Шамбальов, маючи за плечима роки дружби, подорожей та спільної…
Компанія OpenAI почала тестувати оновлення Deep Research у ChatGPT. Функція буде працювати з репозиторіями GitHub…
EPAM Systems змінює керівництво. Засновник ІТ-компанії та генеральний директор Аркадій Добкін йде з посади. Він…
Співзасновник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк у Школі бізнесу НП розповів, який стартап запустив би, якби…
На порталі «Дія» відновили дві важливі послуги – зняття та зміну місця проживання. Тепер це…