Юлія Старокожева, CIO Райффайзен Банку: «Бути лідеркою в ІТ – мій вибір». Що допомагає мені йти вперед

Я – Юлія Старокожева, Chief Information Officer (CIO) Райффайзен Банку, заступниця голови правління. У компанії відповідаю за ІТ-напрям і керую командою з понад 850 фахівців. Я впевнена, що найбільші зміни в житті не приходять ззовні, вони зріють всередині. У якийсь момент я зрозуміла, що хочу створювати нову реальність – запускати нові продукти, змінювати досвід, приваблювати клієнтів, робити свій бізнес процвітаючим. Із цього моменту почався мій шлях трансформацій – не лише систем, а й себе. 

У своєму блозі я розповім про свій шлях і те, як я прийшла до чесного лідерства. 

Я не вірю у скляні стелі. Вірю у внутрішні бар’єри

Моя кар’єра почалася у фінансах і менеджменті, як у багатьох. Я здобула класичну освіту в цих сферах, але із часом зрозуміла: мене приваблює інженерний бік речей, а саме архітектура систем, організацій, команд. Те, що дає силу цим системам працювати і змінюватися, приносить результат і задоволення від нього, має масштаб і вплив. 

Я не була «класичною» айтівицею, але мала не менш важливе – цікавість, гнучкість мислення і вміння збирати навколо себе сильних людей. Я вірю у практичний досвід більше, ніж у теоретичний, бо це дає не тільки розуміння, але й будує характер. 

Ти маєш щоразу починати нове, витримувати нерозуміння, вставати після невдач і продовжувати попри внутрішній і зовнішній супротив. Також важливо постійно вчитися, що я дуже люблю і без чого вважаю неможливим існування у світі швидких змін, а ще дисциплінувати себе, відрізняти важливе від неважливого. Уже після переходу в ІТ я почала системно поглиблювати технічну і стратегічну експертизу через сертифікацію та навчання в Лондонській бізнес-школі.

Керую великою командою, яка є двигуном змін 

Сьогодні я керую командою з понад 850 фахівців. Разом ми трансформуємо легасі-системи у гнучкі цифрові платформи, створили продуктову компанію всередині консервативного банку, запускаємо AI-рішення в операційні процеси, будуємо нові сервіси для клієнтів, розвиваємо цифровий банкінг. Ми є двигуном змін.

Але найглибша трансформація завжди внутрішня. Стати лідеркою – це не просто досягти посади, а вибрати позицію в житті. Мені знадобився час, щоб прийняти: я маю право бути сильною, чутливою, рішучою та живою одночасно. Я зрозуміла: не треба бути ідеальною, щоб бути достатньою. А ще визнала, що страх – це не сигнал «зупинись», а сигнал «йди туди». 

У житті в мене є страхи, як і в кожної людини. Але мій метод – «клин клином». Наприклад, я боялася висоти, тож пішла стрибати з парашутом. І так у всьому: якщо я чогось боюсь – значить, туди й треба йти, бо саме там прихований великий ресурс свободи й енергії.

Я також розділяю страх і тривогу. Для мене тривога – це абстрактна річ: ти переживаєш, що щось може статися, хоча на це не маєш впливу. Це марнотратство сил, і я намагаюся цього уникати. Страх же більш глибинний, він пов’язаний з реальною загрозою. Але коли усвідомлюєш, що життя в будь-який момент може закінчитися, страхів стає значно менше.

Зараз світ технологій змінюється. Разом з ним змінюється і уявлення про те, ким має бути людина в ІТ. Колись для жінок було доступне лише «околотехнічне»: PR, HR, адміністративна підтримка. Але сьогодні ключовою перевагою стає не бекграунд, а здатність мислити, адаптуватися і вчитися. Вікно можливостей відкривається для всіх, хто готовий взяти відповідальність за свій вибір.

Частина управлінської ІТ-команди Райффайзен Банку

Не образ «супервумен», а реальна людина 

Часто чую запитання: як поєднувати лідерство та материнство? Як бути сильною і не втратити себе? Я мама. І це частина моєї сили. У якийсь момент я перестала вибирати між «або-або» та почала будувати життя навколо «і-і». Так, я буваю втомленою. Так, не все завжди вдається. Але я точно знаю, що дитина бачить не лише мою присутність, а й моє натхнення. І це теж приклад.

Лідерство без надмірної героїзації – ось чого нам бракує. Мені важливо, щоб молодші колеги бачили не образ «супервумен», а реальну людину – із сумнівами, з досвідом, із внутрішньою роботою над собою. Бо саме через чесність із собою ми наближаємося до справжньої сили.

Я вірю в об’єднання. Не в розділення на «жіноче» та «чоловіче» лідерство, а в партнерство. У різність, яка збагачує. У те, що лідерство – це про бачення цінності, готовність бути на передовій, приймати складні рішення, надихати інших.

Чому важливо створювати нове, а не просто запускати фічі

Мені близька ідея Generative Product Thinking – коли ти не просто запускаєш фічі, а створюєш новий досвід і цінність для бізнесу, клієнтів, команди. Важливо думати про нові можливості, а не оптимізувати наявні продукти, орієнтуватися на потенціал завтра, а не тільки спиратися на метрики сьогодні, ростити візіонерів і фасилітаторів змін замість власників беклогу. Це підхід, який вимагає мислити стратегічно, бачити систему, розвивати культуру. 

Я вважаю, що завдання лідера – бачити потенціал людей і допомагати їм зростати. У мене чудова команда: сильні, самостійні, неординарні люди. З ними не завжди легко, адже вони дивляться ширше й виходять далеко за межі своїх прямих обов’язків. Але саме в цьому і є потенціал для змін – для справжніх проривів. В організації ми багато інвестуємо в навчання команд, які створюють нові продукти. І це вже помітно на ринку – результати говорять самі за себе.

Мій шлях – не історія про злет у вакуумі, а історія вибору діяти, коли страшно. Вибору залишатися живою, навіть коли легше було б «вимкнути емоції». Вибору бути неідеальною, але автентичною.

Намагатися бути ідеальною – це пастка, у яку часто потрапляють жінки. Ідеальності не існує. Просто роби те, що можеш, і визначай, що є головним саме для тебе.

І так – я вибрала ІТ. Я вибрала лідерство. Я вибрала себе. І продовжую вибирати щодня. Лідерство – це не про те, щоб бути першою, а про те, щоб вести за собою.