З 23 жовтня банки стягуватимуть борги по-новому
З 23 жовтня банки шукатимуть рахунки боржників автоматично. Фото: Depositphotos
23 жовтня набирає чинності закон №4833-IX, який переводить стягнення боргів у цифровий формат. Усі банки мають підключитися до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), а виконавці отримають швидкий доступ до рахунків, електронних гаманців і руху коштів боржників. Водночас після погашення боргу арешти зніматимуть автоматично, а єдине житло стане складніше забрати за дрібні борги. Про це йдеться в законі, який Рада ухвалила 7 квітня, а президент підписав 21 квітня.
[social_blue social=“telegram”]Головне
- Банки повідомлятимуть виконавців про нові рахунки боржника в день їх відкриття.
- Виконавці мають перевіряти рахунки боржника щонайменше раз на два тижні, а нерухомість і авто — раз на три місяці.
- Навіть за арешту рахунку боржник зможе користуватися сумою до двох мінімальних зарплат на місяць.
- Після повного погашення боргу обмеження зніматимуть автоматично, не пізніше наступного дня.
Що зміниться для боржників
Головна мета закону — замінити паперове листування між виконавцями й банками автоматизованою електронною взаємодією. Якщо раніше пошук рахунків боржника міг тривати тижнями, тепер це має займати лічені години.
Закон зобов’язує всі банки інтегруватися з АСВП. До системи також підключать інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей. Наразі до АСВП добровільно підключені лише державні банки, а Мін’юст обіцяв завершити підключення всього банківського сектору в жовтні.
Через систему виконавці зможуть дізнаватися про наявність рахунків, електронних гаманців, рух коштів і призначення платежів. Якщо стягувач одразу вказав у заяві рахунки боржника, арешт на них накладуть уже під час відкриття провадження.
Читайте також: Кабмін схвалив Exit Tax: хто платитиме за переміщення активів за кордон
Перевірки за графіком
Закон вводить чіткі строки, як часто виконавець має перевіряти майно боржника:
- банківські рахунки — не рідше ніж раз на два тижні;
- нерухомість і авто — не рідше ніж раз на три місяці.
А банки повинні повідомляти виконавчу службу про відкриття боржником нового рахунку того самого дня.
Єдиний реєстр боржників синхронізують із базами нотаріусів, МВС та іншими реєстрами. Тож швидко продати чи переписати квартиру або авто на родичів не вийде: нотаріальні й реєстраційні дії щодо відчуження чи застави майна блокуватимуться автоматично.
Водночас закон не означає, що банки самі довільно списуватимуть гроші. Стягнення відбувається лише в межах відкритого виконавчого провадження, а рішення ухвалюють державні та приватні виконавці.
Читайте також: НБУ змінює правила для банків: що буде з кредитами, прозорістю та валютними обмеженнями
Які гарантії залишаються
Навіть якщо рахунок повністю заарештують, боржник зберігає право користуватися сумою до двох мінімальних зарплат на місяць. Зараз це 17 294 грн (мінімалка становить 8647 грн).
Автоматизація працює і в зворотний бік. Щойно вся сума боргу надходить на рахунок виконавчої служби, АСВП сама формує повідомлення. На його підставі обмеження та блокування рахунків знімаються, а людину виключають з Єдиного реєстру боржників не пізніше наступного дня. Просити виконавця зробити це вручну більше не доведеться.
Читайте також: Гривня між двох вогнів: банкір спрогнозував курс долара і євро на 19–25 жовтня
Єдине житло і військові
За даними Українських Новин, закон також підвищує поріг, після якого за борги можуть забрати єдину квартиру чи будинок: з 20 до 50 мінімальних зарплат. Тобто стягнути єдине житло за дрібні борги не зможуть.
Для військовослужбовців передбачено окремий захист. Примусово продати їхнє єдине житло не можна під час воєнного стану і протягом року після його завершення, якщо подати відповідну заяву. А для людей, які живуть на окупованих територіях або в зонах активних бойових дій, знімуть арешти з коштів у провадженнях про борги за комунальні послуги.
Закон ухвалили в межах виконання Плану України для програми фінансової допомоги ЄС Ukraine Facility.
Читайте також: Ставка НБУ 16%: банкір розповів, що буде з депозитами, кредитами й доларом