За що ви платите гроші? Фінансист розповів про комісії банків, про які не всі знають

За останні роки банки запровадили низку комісій, щоб заробляти на послугах, які раніше вважались безплатними. Дехто з їхніх клієнтів може навіть не здогадуватись про те, за що сплачує гроші. Про деякі з таких платежів розповів фінансист та засновник проєкту Wallet Pro Ігор Дишель.

[social_blue social="telegram"]

Комісія за перевищення суми, яка є на рахунку

Йдеться про комісію, яка знімається, якщо ви намагаєтесь зняти з картки більшу суму, ніж є на вашому рахунку, пояснив Дишель у нещодавньому відео на YouTube-каналі Wallet Pro. Вона застосовується до аналогічних операцій під час розрахунку карткою.

До прикладу, в «Ощадбанку» така комісія є в розмірі 3 грн, але вона нараховується тільки з другої невдалої спроби зняти чи витратити більше коштів, ніж ви маєте. Тобто якщо ви робите тільки одну таку спробу на день – комісія не зніматиметься. Але списати її можуть навіть тоді, якщо на рахунку немає ваших власних коштів, тобто можна зайти в мінус.

Навіщо банку ця комісія? Це плата за обробку авторизованого запиту – на опрацювання кожного з них, навіть якщо він врешті відхилений, банк витрачає кошти, тож у такий спосіб компенсує свої втрати.

Читайте також: Від чого залежить розмір комісій у «ПриватБанку»

Комісія за неактивний рахунок

Неактивним вважається рахунок, за яким не відбувалось жодних транзакцій упродовж певного періоду часу. У кожного банку свої критерії визнання рахунків неактивними, розміри комісій також різні.

До прикладу, в «Ізі Банку» картка стає неактивною, якщо за нею не було операцій упродовж 3 місяців, а з кожним новим місяцем «простою» комісія за невикористання збільшується і може сягнути 2 тис. грн.

«Але варто додати, що в більшості банків така комісія списується лише при наявності коштів на рахунку», – відзначив Дишель.

Навіщо банку ця комісія? У такий спосіб банки відшкодовують власні витрати на обслуговування рахунків, адміністрування та фінансовий моніторинг.

Читайте також: Як банки списують кошти з рахунків, якими не користуються – суми комісії та термін неактивності

Комісія за одностороннє розірвання відносин

«Тобто, якщо банк вирішив, що він більше не буде вас обслуговувати і змушує вас закрити рахунки, то з вас ще такий банк може списати кругленьку суму комісій», – пояснив Дишель.

Банки розривають договори переважно через порушення клієнтами вимог фінмоніторингу та за сумнівні фінансові операції (саме поняття яких дещо суб’єктивне, тому бували випадки, коли в обслуговування відмовляли чесним та лояльним клієнтам).

Навіщо банку ця комісія? Банку простіше й дешевше розірвати стосунки з клієнтом, ніж наражатись на можливі мільйонні штрафи від НБУ. Комісія в деяких випадках може сягати і 30 % від залишку на рахунку.

Плата за зберігання великих сум на валютних картках

У деяких фінустановах є порогові суми для безплатного зберігання валюти. До прикладу, в «Піреус Банку» це $10 тис.

Навіщо банку ця комісія? Банки вводять комісію за зберігання великих сум у валюті через:

• низьку дохідність валютних активів,
• високі витрати на їхнє обслуговування;
• і щоб спонукати клієнтів переводити гроші в гривні і, до прикладу, відкривати гривневі депозити, аби уникнути перевищення цього ліміту і, відповідно, не сплачувати зайві кошти за зберігання валюти.

Читайте також: Менше комісій, більше інструментів і не тільки: плюси відкритого банкінгу для українців

Комісія за перегляд балансу в чужому банкоматі

Деякі банки стягують комісію за те, що ви можете перевірити баланс по картці в банкоматі іншої фінустанови. А деякі – навіть якщо ви користуєтесь їхніми «рідними» банкоматами. Наприклад, у «Райффайзен Банку» на місяць можна перевірити баланс безплатно тільки двічі на місяць.

«Тому краще баланс перевіряти в застосунку, а не в банкоматі», – радить Дишель.

Навіщо банку ця комісія? Річ у тім, що банки:

• мають покривати також вартість обслуговування банкоматів, як-от витрати на електрику, інкасацію тощо;
• крім того, у такий спосіб вони також спонукають клієнтів більше користуватися безготівковими платежами та мобільними застосунками.

«Тож, як бачимо, те, що колись вважалось безплатним, сьогодні може бути платним. І слід завжди перевіряти тарифи свого банку навіть на найабсурдніші речі, щоб не сплачувати зайві комісії», – підсумував Дишель.

• Нагадаємо, раніше адвокат Ярослав Куц розповів, за яких умов в Україні можуть дозволити розкриття банківської таємниці для розшуку ухилянтів.