Зарплати, виплати для сімей і не тільки. Що відомо про проєкт Держбюджету-2026 і як покриватимуть витрати

Кабінет міністрів України схвалив проєкт Держбюджету-2026. У планах, зокрема, є підвищення зарплат деяким працівникам та адресна виплата для українців від 40 років. Про зарплати, інші виплати та програми, а також про те, звідки планують брати кошти на збільшені видатки – переповідаємо в матеріалі.

15 вересня Кабмін затвердив проєкт Закону про Державний бюджет на 2026 рік. Фінальне схвалення документа має пройти до 20 листопада, пояснив нардеп Ярослав Железняк.

Що із зарплатами

Мінімальна заробітна плата з 1 січня 2026 року – 8 647 грн. Середня зарплата – 30 032 грн (+4146 грн до 2025-го).

Також на освіту планують виділити 265,4 млрд грн (+66,5 млрд грн). З них 183,9 млрд грн – зарплати, зокрема підвищення для вчителів на 50% (у два етапи: з 1 січня 2026 – на 30%, з 1 вересня 2026 – ще на 20%), йдеться на сайті Мінфіну.

На охорону здоровʼя – 258 млрд грн (+38,2 млрд грн). Зокрема, планується підвищення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги (до 35 тис. грн). А ще – медикам прифронтових регіонів, завдяки збільшенню фінансування програми медичних гарантій (до 191,6 млрд грн, тобто +16,1 млрд грн до 2025-го).

Інші виплати та програми

Освіта:

• пропонується вдвічі підвищити академічні стипендії для 163,8 тис. студентів (6,6 млрд грн);
• розширити реформи харчування для 4,4 млн школярів: з 1 січня – 1–4 класи і 5–11 на прифронтових територіях, з 1 вересня – усі 5–11 (14,4 млрд грн).

Охорона здоровʼя:

• нова адресна виплата для українців від 40 років для комплексного скринінгу здоровʼя. Насамперед стосується серцево-судинних захворювань, діабету та ментального здоровʼя (10 млрд грн), повідомила премʼєр-міністр Юлія Свириденко;
• безплатні ліки, зокрема для серцево-судинних захворювань, діабету й інших хронічних хвороб.

Виплати батькам:

• одноразова виплата при народженні дитини має зрости з 10 тис. грн до 50 тис. грн;
• допомога для догляду за дитиною до року має зрости з 860 грн до 7 тис. грн;
• нова щомісячна допомога для дітей 1–3 років «єЯсла» – 7 тис. грн при виході батьків на роботу;
• одноразова допомога першокласникам «Пакунок школяра» – 5 тис. грн.

Загалом на нові заходи підтримки сімей планується виділити 24,5 млрд грн.

Читайте також: Де і яке житло купували українці за програмою «єОселя» у травні – Нацбанк

На ветеранську політику планують спрямувати 17,9 млрд грн (+6,1 млрд грн). Зокрема, ідеться про компенсацію на житло ветеранам з інвалідністю (І та ІІ група), заходи з підтримки ветеранів, фінансування ветеранських просторів. Також 0,8 млрд грн – на стоматологію для ветеранів.

На підтримку економіки та бізнесу планують спрямувати 41,5 млрд грн. Зокрема, на доступну іпотеку за програмою «єОселя» – 15,8 млрд грн.

Також планується індексація пенсій.

А що з курсом долара

Ярослав Железняк зазначив, що в документах прямо не згадується середній курс долара, закладений Урядом на 2026 рік.

«Але це легко порахувати з заявлених планів із залучення міжнародної допомоги (в гривні та доларах). Тож Уряд закладає розрахунковий середньорічний курс гривні до долара як 45,6 грн/$» – написав нардеп.

Детальніше про інші пропозиції Кабміну можна прочитати на сайті Мінфіну або Ради.

Про видатки і де візьмуть на це кошти

Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа написала, що загальний обсяг видатків на 2026 рік більше ніж утричі перевищує видатки до повномасштабного вторгнення (4,8 трлн грн, з яких найбільше – нацбезпека і оборона, 2,8 трлн грн).

Як планується покривати витрати:

• власними доходами (2,85 трлн грн – без міжнародних грантів);
• ОВДП (419,6 млрд грн);
• міжнародною допомогою (кредити і гранти) ($45,5 млрд).

Власні доходи мають зрости на понад 452 млрд грн, порівняно з 2025. Здебільшого шляхом:

• ПДВ (+165,2 млрд грн);
• ПДФО (+93,6 млрд грн);
• частини чистого прибутку НБУ (+61,8 млрд грн).

Також закладені доходи від «детінізації» – 60 млрд грн від перевищення сукупних доходів митниці.

• А про те, скільки платитимуть ФОПи з урахуванням пропозицій проєкту Держбюджету-2026, розповідав податковий консультант Олександр Зарайський.