Життя в санаторіях і проблеми з інтернетом. Як айтівці працюють на Закарпатті: інтерв’ю з головою ІТ-кластера

Новостворений Закарпатський IT-кластер став однією з найбільш обговорюваних ініціатив квітня. В основному завдяки пропозиції бронювати IT-спеціалістів і таким чином давати їм відстрочку від мобілізації.

Редакція MC.today поговорила з головою кластера Жанною Капіцею і розповідає, чим зараз живе Закарпатський IT-кластер, скільки резидентів уже прийняв, чому не кожна компанія може до нього приєднатись і що із кластером буде далі.

Як з’явився Закарпатський IT-кластер

До війни IT-кластера на Закарпатті не існувало, та й передумов для його створення ми не мали. Була лише певна IT-спільнота, особливо в Ужгороді. Але це десь 2 тис. айтівців. 

Після 24 лютого ситуація змінилась кардинально. В область приїхало приблизно 35 тис. айтівців, багато з них – з родинами. Вони не зосереджені в одному місці, розселились по всій області – в Ужгороді, Хусті, Рахові, Мукачеві, Сваляві, Поляні, Виноградові, Берегові, Іршаві та Тячеві.

Жанна Капіца

У Закарпатській обласній військовій адміністрації зрозуміли, що для області це гарна можливість отримати додаткові кошти до бюджету і загалом розвинути регіон. Тож наприкінці березня очільник ОВА запропонував зібрати айтівців в одному місці й обговорити, чи потрібна їм якась допомога.

Уже 5 квітня ми провели зустріч із представниками 11 великих ІТ-компаній: PattersonApps, Astound Commerce, SoftServe, Sigma Software, Genesis, 4team, Telesens, ЕPAM, Intellias, Squad, CanFly та іншими. Вирішили об’єднатись і створити Закарпатський IT-кластер. На сьогодні це громадська ініціатива, до якої входять представники цих компаній.

Що відбувається з кластером зараз

Уже два тижні я зустрічаюсь з майбутніми резидентами кластера. Їх дуже багато, кожного дня у мене по 15–20 зустрічей. Я дізнаюсь, наскільки резидентам цікава участь у кластері Закарпаття, а також чим ми можемо бути їм корисними.

На сьогодні є приблизно 50 компаній, які зацікавились резидентством, і щодня їх кількість зростає. Ще заявки подали приблизно 300 ФОПів. 

Після подання заявки її розглядають на загальних зборах. Голосують 11 членів правління – сьогодні це представники компаній-засновниць, але згодом вони, як і їх кількість, будуть змінюватись.

Голосування відбувається автоматизовано. Члени правління мають програму-голосувалку, можуть залишити коментар. Це може бути онлайн-дзвінок або зустріч наживо – як вийде.

Якщо запитань немає – затверджуємо резидентство. Перше таке голосування пройшло 9 травня, прийняли понад 30 компаній. Відмовили лише кільком, які заявили про свою «аполітичність у питанні війни з рашистами». Для нас важливо, щоб компанії дивились з нами в одному ідеологічному напрямку.  

Про переваги для резидентів

Мотиви Закарпатської області для створення IT-кластера зрозумілі – це чудовий шанс отримати чимало грошей до бюджету і підштовхнути місцевий бізнес та інфраструктуру. Але, щоб компаніям це було цікаво, вони мають також отримати якісь переваги. Ми працюємо над їх створенням. Наведу кілька прикладів, як кластер вже зараз допомагає резидентам:

• Спілкуємося з владою. Коли спільнота така велика, їй легше донести свої пропозиції до влади. Зараз я бачу, що ОВА до нас реально прислуховується. Сьогодні ми попросили реєстр будівель, які ми могли б використати для розвитку інфраструктури, а завтра він у нас є. Раніше такої взаємодії на всіх рівнях, від голови до заступників, не можна було уявити.
• Допомагаємо з офісами та житлом. У нас є зв’язок з місцевими бізнесменами, які готові надавати свої приміщення за адекватними цінами й умовами. Ми поєднуємо їх з айтівцями. Один з прикладів такої взаємодії – це пропозиції від власників санаторіїв. Вони мають інфраструктуру, яку можна підлаштувати для переїзду айтівців. У санаторіях вони і живуть, і працюють, і харчуються – там є все необхідне.
• Логістика та безпека. Ми можемо надати контакти компаній, які можуть перевезти обладнання або сервери. Були випадки, коли ми домовлялись, щоб фури, які везли у східні регіони гуманітарку, назад привозили офісне обладнання резидентів. 

У нас немає обов’язкової вимоги переводити бізнес на Закарпаття юридично і платити податки саме тут. IT-компанія одночасно може бути резидентом кількох кластерів – я не бачу в цьому жодної проблеми. Але коли я спілкуюсь з потенційними резидентами, чимало з них кажуть, що хочуть сплачувати податки саме на Закарпатті. Вони планують якщо не повністю, то частково, залишити компанії або їхні філіали тут після перемоги.

До того ж ми розробляємо певні бонуси для тих компаній, які все ж стануть платити податки Закарпаттю. Але поки що ми їх обговорюємо і я не можу поділитись деталями.

Стати членом Закарпатського IT-кластера не може будь-яка компанія, до учасників є певні вимоги:

• компанія має мати чітку позицію стосовно війни росії з Україною;
• компанія не може мати зв’язків з росією;
• компанія має певний час працювати в IT і надати рекомендації від ще двох компаній – резидентів кластера. 

Але останній пункт може обговорюватись – якщо мова йде про щойно створений стартап, ми розглянемо його заявку і відійдемо від правил.

Про проблеми

Область не була готова до такого напливу людей. Є певні проблеми, які і ми, і влада, і підприємці на місцях намагаємось вирішувати.

По-перше, є велика проблема з інфраструктурою. Там, де зупиняються айтівці з родинами, зростає попит фактично на все. Люди приїхали без речей, їм потрібно купувати нові, облаштовувати життя заново. Уже є місцеві підприємці, які готові будувати нову інфраструктуру: відкривати магазини, кафе, салони краси, медичні заклади.

По-друге, Закарпаття як регіон має певні проблеми зі швидкісним інтернетом, який критично важливий для айтівців. Зараз ці питання вирішують на місцях як можуть. Десь купують Starlink, десь проводять нові лінії. Санаторій «Квітка Полонини», який перетворився на офіс і місце життя IT-фахівців, проводив додаткові лінії, щоб посилити зв’язок.

Про взаємодію з іншими кластерами та майбутнє

Закарпатський IT-кластер існує трохи більше ніж місяць. Наше першочергове завдання зараз – допомогти створити безпечне та комфортне проживання працівників. Але є чимало довгострокових планів, наприклад:

• Хочемо трансформувати освіту. Уже є домовленість з УжНУ про роботу з IT-спеціальностями, плануємо також робити альтернативні університети та навіть у школах і ліцеях вводити дисципліну IT.
• Хочемо розвивати IT-спільноту. Ми вже проводимо волонтерські заходи, наприклад, в Ужгороді скоро проходитиме турнір з мініфутбол серед команд компаній-резидентів. Мета – не лише допомогти армії, а ще й познайомити резидентів між собою. Також розробляємо IT-платформу, де резиденти зможуть спілкуватись. Зараз усе це відбувається просто в чатах.
• Хочемо стимулювати інвестиції та стартап-культуру. Для цього плануємо провести фестиваль стартапів найближчим часом.

Уже є будівельні компанії, які хочуть будувати по всій області IT-містечка, розбудовувати офісну інфраструктуру. Ми не плануємо робити це в одному місці, хочемо будувати інфраструктуру по всій області.

З іншими IT-кластерами ми дружимо та тісно спілкуємось. Більшість із них самі до нас прийшли з пропозицією обмінятись досвідом, ми вже їздили до львів’ян.

Чому новина про бронювання призвела до скандалу

Ми як організація можемо подати до державних органів клопотання про бронювання фахівців наших резидентів. Для цього нам треба зібрати пакет певних документів, які доведуть, що конкретний спеціаліст – критично важливий для роботи певної компанії.

Такі клопотання ми подаємо в ОВА, Мінекономіки, Мінцифру, інші відомства. Використовуємо всі можливості і вже маємо декілька десятків успішних кейсів. 

Важливо розуміти, що наразі айтівські спеціальності не входять до переліку критично важливих. Тому ми чисто законодавчо можемо подавати обмежену кількість людей – які мають військово-облікову спеціальність. Ті, що не мають, мусять її отримати.

Нещодавно було непорозуміння з харків’янами. Закарпатська ОВА опублікувала певне повідомленняйдеться про заяву ОВА, у якій стверджують, що для бронювання спеціалістів компанії-резиденти обов’язково мають платити податки в бюджет Закарпаття. На нього емоційно відреагував один із засновників Харківського IT-кластера.

Отримав на горіхи Закарпатський IT-кластер, хоча повідомлення йшло не від нас. Я не можу коментувати заяви ОВА. Для вступу не має значення ані податкове, ані фізичне резидентство. До нас подаються навіть компанії, які заснували в Україні, але працюють за кордоном. Наприклад, компанія з Лісабону і компанія з Каліфорнії, засновники яких є податковими резидентами України. Одному цікаво розвивати в Україні напрям блокчейну, другому – трансформувати освіту.

На сьогодні вже все добре – ми попросили офіційну позицію Харківського кластера, вони не мають до нас претензій. Ми спілкуємось, як і раніше, обмінюємось досвідом і допомагаємо одне одному. Адже ми всі об’єднались проти ворога.