Звітність по КІК: для підприємців не на часі, а в Раді кажуть, що навряд відтермінують

Спілка українських підприємців закликала парламент відмовитись від подання звітності щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) під час дії воєнного стану. Вона вважає, що це погіршить інвестиційний клімат в Україні, а ворожі російські спецслужби матимуть більше інформації про локальний бізнес, яку потім зможуть використовувати у своїх цілях. Редакція MC.today зібрала реакції представників українських компаній та лідерів думок з цього приводу.

Які зміни чекають на КІК

Контрольована іноземна компанія (КІК) – це юридична особа, зареєстрована за кордоном, що знаходиться під контролем фізичної або юридичної особи, яка є резидентом України та прямим або опосередкованим власником КІК.

У Державній податковій службі Черкаської області нагадали, що минулого року в Україні запровадили правила контролю за КІК. Вони передбачають, що контролюючі особи повинні подавати спеціальне повідомлення та звіт до податкової, а також сплачувати податки зі скоригованого прибутку КІК.

Зокрема, згідно з Податковим кодексом України, контролер зобов’язаний повідомляти податкову про всі зміни, які стосуються КІК. Подання звітності до податкової відтермінували. Перший звіт про КІК за 2022 рік юридичним особам необхідно подати разом із податковою декларацією за 2023 рік до 1 березня 2024 року. Для фізосіб додається декларація про майновий стан, а документи необхідно подати до 1 травня 2024 року.

«До цієї процедури варто готуватися завчасно, адже потрібно не лише підготувати всі необхідні документи, але й своєчасно подати відповідну звітність», – зазначила заступник начальника відділу трансферного ціноутворення ГУ ДПС у Черкаській області Алла Шевченко.

Спілка підприємців України вимагає відтермінувати декларування КІК

Спілка українських підприємців (СУП) запропонувала профільному комітету Ради відкласти звітність по контрольованих іноземних компаніях до закінчення дії воєнного стану в Україні, який ввели через широкомасштабне вторгнення рф. Там впевненні, що введення звітності погіршить бізнес-клімат в країні та відлякає іноземних інвесторів.

«Запровадження такої звітності щодо іноземних компаній в умовах воєнного стану повністю відкриває міжнародні бізнес-групи українських підприємців, що може призвести до завдання шкоди їхній діяльності з боку спецслужб російської федерації», – йдеться у заяві СУП.

Крім того, там впевнені, що недоброчесні правоохоронці можуть використовувати звітність для тиску на бізнес. У Спілці також додали, що правила КІК в Україні інтегрально значно гірші, ніж у багатьох альтернативних юрисдикціях, а це суттєва завада для набуття українського податкового резидентства іноземними підприємцями. В СУП додали, що бізнеси нестимуть значні додаткові витрати на підготовку звітності, і в умовах війни доречніше витрачати ці кошти на військову допомогу Україні.

Хто з підприємців підтримав СУП

Співзасновник monobank Олег Гороховський вважає, що таким чином держава намагається зібрати більше податків до українського бюджету. «Я не маю проблем з тим, щоб розкрити всі свої іноземні компанії та звітувати про них, але мені здається, що є проблема у приймаючої сторони, а саме у нашої держави. І проблема ця добре описана в сьогоднішній заяві Спілки українських підприємців (СУП)», – написав він.

СЕО «Кормотех» Ростислав Вовк також підтримав позицію Спілки. За його словами, поки в Україні йде війна, інвесторів складно переконати вкладати кошти в Україну. «Повністю підтримую відтермінування (звітності – ред.) КІК. Нам потрібно максимально покращувати умови ведення бізнесу для того, щоб бути конкурентними в порівнянні з іншими країнами», – зазначив він.

Співзасновник Genesis Володимир Многолєтній заявив, що в Україні й так поганий бізнес-клімат, тому створювати нові точки тиску на нього – погана ідея. На його думку, декларування КІК матиме зворотний ефект – замість зростання доходу держави від податків, буде відтік підприємців.

«Одна з найважливіших речей — зберегти прошарок українського бізнесу. Завдяки ЗСУ ми всі можемо відносно нормально працювати та жити в основних українських містах, але якщо через поганий бізнес-клімат відбуватиметься масовий витік українських підприємців до інших юрисдикцій, довгостроковий вплив на країну буде просто жахливим», – написав Многолєтній.

Аналогічної думки дотримується й засновник і CEO компанії MacPaw Олександр Косован. Він також зазначив, що такі зміни зараз не на часі. «На жаль, довіри до держави та силових структур абсолютно немає, бізнес-клімат в Україні давно вже не був таким хмарним. Відкриття звітності про КІК ще більше підживить апетити та тиск на робочий бізнес та створить додаткові загрози від агресора. А найгірший сценарій, що я бачу – у нас в країні просто не залишиться підприємців які готові тут працювати!», ­– написав він.

CEO в Biopharma Костянтин Єфименко зазначив, що підприємці часто для організації продажів за кордоном, захисту своїх прав, залучення інвестицій створюють компанії в ЄС чи США. На його думку, в Україні повинно працювати законодавство для таких компаній, проте його необхідно створювати спільно з бізнесом. «Саме законодавство про декларування і оподаткування іноземних компаній має бути розробленим за участю бізнесу. Доцільно обговорити технічні деталі: яку інформацію зазначати і які документи додатково надавати. Окремої дискусії потребує порядок оподаткування доходів іноземних компаній. Це відсоток від доходів? Джерелом походження з України? З ЄС? З Південної Америки? Чи, можливо, фіксована сума на рік, як, скажімо, зробила Італія?», – написав він та зазначив, що таке законодавство має працювати у післявоєнний час.

Президент UBC Group Ігор Гуменний додав, що нині в Україні вигідніше бути іноземцем, аніж мати український бізнес. За його словами, це підвищує шанси в боротьбі з чиновниками, дозволяє краще розвивати стартапи й нарощувати експорт.

«Результати впровадження такого закону – (він – ред.) змусить частину креативного бізнесу остаточно залишити Україну, стати резидентом іноземної юрисдикції», – написав він. Щоб закон працював якісно, на думку Гуменного, потрібно використати практику Німеччини чи США.

Що кажуть у Раді про звітність КІК

Голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев частково поділяє побоювання бізнесу. Проте, за його словами, навряд парламент знову відтермінує введення звітності.

«Я частково поділяю їхні побоювання, проте перспективи кроку назад в одній із найважливіших реформ виглядають сумнівними, якщо зважати на позицію наших партнерів і процес євроінтеграції, пов’язаний з імплементацією до нашого законодавства європейських норм», – сказав він у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

«Окрім того, ініціатива може спричинити критику з боку популістів у парламенті», – додав Гетманцев.

Ми запитали у прессекретаря фракції монобільшості Юлії Палійчук, яка позиція «Слуги народу» щодо відтермінування декларування КІК. Проте на момент виходу матеріалу відповідь не отримали. Ми обов’язково повідомимо, якщо матимемо офіційний коментар.

• Раніше ми розповідали про зміни в Податковому кодексі, які стосуються власників іноземних компаній, та про нові зобов’язання щодо подачі повідомлення про КІК.