logo

50 найвідважніших підприємців Львівської області. Підтримайте їх своїми голосами!

Редакція онлайн-медіа MC.today провела голосування за учасників рейтингу «50 найвідважніших підприємців Львівської області». Результати рейтингу  опублiкованi тут.

Для участі в конкурсі заявки подали майже 100 підприємців із Львова й 11 міст і містечок області. З них ми вибрали 50 найсміливіших кандидатів, чий бізнес діє та зареєстрований на Львівщині.

Серед учасників ми знайшли справжніх відчайдухів, які відкрили свою справу, коли їм було за 50 років або створили равликову ферму для ресторану і власного косметичного бренду.

Окрім того, серед учасників ви побачите розробників застосунків, засновників журналів, меблевих компаній, екопроєктів, атмосферних кав’ярень і багато кого іншого. Усі вони активно розвивають свій бізнес, регіон і державу, незважаючи на зовнішні виклики.

Переможців визначили на основі читацького голосування, оцінювання журі та редакції. Більш детально про усiх журi, та як визначатимуться переможці конкурсу, читайте тут.

Голосування тривало по 18 квітня включно.

Рейтинг підприємців Львівщини редакція MC.today створила разом із програмою КУБ (Країна успішного бізнесу) від «ПриватБанку» та компанією Mastercard Україна.

Інформаційні партнери конкурсу: інноваційний парк UNIT.City, школа бізнесу для підприємців Unit School of Business, бізнес-спільнота West Ukrainian Business Club, бізнес-спільнота Board, бізнес-школа West Ukrainian Business School, медіа Tvoemisto.tv, бізнес-школа Lviv Business School, PPV Knowledge Networks.


1
Мирослава Новосільська, засновниця мережі «Клініка естетичної медицини Мирослави Новосільської», м. Львів, 36 років
Мирослава Новосільська, засновниця мережі «Клініка естетичної медицини Мирослави Новосільської», Львів

Мирослава понад 10 років пропрацювала лікаркою-дерматологинею і трихологинею (лікар, що спеціалізується на захворюваннях волосся і шкіри голови. – Прим. ред.). У 2017 році жінка наважилась відкрити власну клініку. Грошей не вистачало, тому спочатку Мирослава спеціалізувалась на послугах, для яких не потрібно було дороге обладнання.
Зараз в команді 8 людей. Клієнтам пропонують трансплантацію волосся, трихологічні, косметологічні й дерматологічні послуги, масаж, інтимну пластику, лазерне лікування. У 2020-му Мирослава ризикнула і закупила дороге та потужне лазерне обладнання й обладнання для корекції фігури, а також відкрила другу філію клініки в Ужгороді. Того ж року колектив збільшився у 1,5 раза, а кількість клієнтів – уп’ятеро. Оборот компанії виріс в 10 разів за чотири роки.
Сміливий вчинок Мирослави: у 2020 році ризикнула закупити дороге обладнання та збільшити колектив у 1,5 раза.

2
Микола Стецьків, засновник полуничної ферми «ФайнаBerry», с. Гончари, 34 роки
Микола Стецьків, засновник полуничної ферми «ФайнаBerry», с. Гончари

Микола – учасник АТО й батько п'ятьох дітей. Коли він отримав 10 соток землі біля Львова, його дружина Іванна підказала ідею бізнесу: вирощувати полуницю. У 2016 році Микола захистив бізнес-план у Центрі зайнятості й отримав 28 тис. грн допомоги. На початку не вистачало коштів і досвіду, а воду для поливу доводилось брати за 800 м від поля.
Площа ферми за чотири роки збільшилась до 11 га, зараз у команді 10 людей. «ФайнаBerry» навіть започаткувала агротуризм: клієнти можуть приїхати до села й зібрати полуницю власноруч, за бажанням – влаштувати пікнік. Також люди можуть передплатити певну кількість товару й отримати його в обумовлений період, з травня до листопада. Минулого року через погоду у «ФайнаBerry» втратили 90% урожаю, але все ж таки змогли заробити 1 млн грн. Це дало змогу не працювати в мінус.
Сміливий вчинок Миколи: почав власну справу, маючи п'ятьох дітей і без досвіду в сільському господарстві.

3
Олександр Кравчук, засновник компанії-виробника ножів Krava Knives, м. Львів, 31 рік
Олександр Кравчук, засновник компанії-виробника ножів Krava Knives, Львів

Олександр цікавився ножами з дитинства. Любив роздивлятись зброю у Львівському Арсеналі, а вже дорослим влаштувався на роботу в магазин ножів. Пропрацювавши там кілька років, захотів робити власні ножі, але на запуск майстерні коштів не було.
Щоб заробити стартовий капітал, Олександр поїхав на заробітки в Африку, де працював охоронцем золотовидобувного кар’єру в джунглях Гани. Весною 2015-го повернувся до України. На зароблені гроші орендував приміщення, придбав матеріали, обладнання й почав робити ножі за власним дизайном.
Спочатку важко було знайти клієнтів, але поступово Олександр налагодив продажі. Клієнти Krava Knives вже є в 40 країнах світу. 400 ножів придбали на сайті Etsy. Зараз у майстерні працює троє людей, ще кілька – на аутсорсі. За роки роботи Олександр власноруч виготовив близько 1000 ножів.
Сміливий вчинок Олександра: поїхав на заробітки в Африку, щоб отримати гроші для відкриття власного бізнесу, про який мріяв.

4
Соломія Братах та Ігор Рева, засновники сімейної сироварні «Гарбузовий рай», с. Мильчиці, 29 та 35 років

Подружжя Соломія та Ігор раніше жили у Львові. Вона займалась музикою, а чоловік був приватним стоматологом. Шість років тому, перед народженням першої дитини, вирішили переїхати до села.
Пара пробувала багато напрямів сільського господарства, і найбільше сподобалось сироваріння. Чотири роки подружжя експериментувало та відновлювало старовинні рецепти. Спочатку варили сир вдома, а потім знайшли приміщення старої австрійської школи, відремонтували його і 2019 року відкрили там свою сироварню. «Гарбузовим раєм» назвали на честь домашнього улюбленця – песика Гарбуза.
Зараз Ігор займається виробництвом, а Соломія – продажами і спілкуванням із клієнтами. Компанія виготовляє майже 10 видів сиру: з горіхами, чорницями, трюфельний тощо. Також в асортименті є сирні цукерки в шоколаді, сирні кульки та варення. Цього року подружжя планує розширити простір для дегустацій.
Сміливий вчинок Соломії: переїхала в село та заснувала власну сироварню.

5
Оксана та Володимир Каплун, Руслан Світлик, засновники грузинського ресторану «Ахалі, більше ніж хінкальня», м. Львів, 32, 39 та 49 років

Оксана, її чоловік Володимир та партнер по бізнесу Руслан Світлик завжди мріяли про ресторан. І у травні 2017 року вони разом відкрили власний заклад. Бюджет був обмеженим, тому ремонт та інтер'єр робили самостійно.
Спочатку працювали в мінус, тому вирішили залучити експертів з маркетингу і брендингу. За їхньою порадою змінили назву з «Ахалі» на «Ахалі, більше ніж хінкальня», щоб відрізнятись від мережі конкурентів. До того ж почали вигадувати унікальні страви: наприклад, зробили фірмові чорні хінкалі. Уже за два місяці компанії вдалось вийти на самоокупність. Згодом навіть відкрили крамничку, де можна придбати сувеніри із Грузії і шкарпетки із принтом хачапурі й хінкалі, та ще один зал ресторану.
Під час локдауну терміново запустили доставлення, щоб зберегти команду. У 2020 році заклад відвідало понад 43 тис. гостей, а служба доставляння виконала понад 7 тис. замовлень. З травня 2017 до січня 2021 року приготували 508 868 хінкалі.
Сміливий вчинок Оксани: не зневірилась у власній справі, коли доводилось працювати в мінус.

6
Євген Зазуляк, засновник ресторану «ЖиРок», м. Броди, 37 років
Євген Зазуляк, засновник ресторану «ЖиРок», Броди

Відкрити власну шашличну Євген вирішив ще у 2013 році. Він взяв в оренду земельну ділянку, але два роки вона пустувала. Євген не міг провести електроенергію – за це просили захмарну суму. Інколи йому доводилось ночувати на території, щоб не вкрали гойдалки чи не розібрали паркан.
За два роки Євгену вдалось назбирати достатньо грошів і нарешті відкрити шашличну «ЖиРок». На початку там було два шатра: в одному торгували картоплею, шашликами й пивом, в іншому розташували кухню. За рік у Євгена з'явився партнер, який вклав кошти в будівництво невеличкої дерев’яної конструкції.
Три роки шашлична працювала лише влітку й восени, тому що не було опалення і просторої кухні. Щоб заробити на них, Євген їздив за кордон на заробітки.
У 2020-му «ЖиРок» вдосконалили: побудували нову кухню й зал на 100 кв. м. У команді зараз 8 постійних співробітників.
Сміливий вчинок Євгена: за 5 років зумів перетворити шашличну з туалетом на вулиці на ресторан, де святкують весілля та Новий рік.

7
Сергій Третяк, засновник магазину військового й туристичного спорядження «Побратим», м. Новояворівськ, 28 років

До 2019 року Сергій служив у Збройних силах. Коли його звільнили за станом здоров'я, він вирішив заснувати свою справу. На старт пішли гроші, які Сергій отримав при звільненні, та допомога від центру зайнятості.
На початку допоміг знайомий – власник подібного магазину. Він порадив, із чого починати, і дав товару на 750 тис. грн, щоб Сергію було що продавати. Першими клієнтами стали друзі і знайомі, бо більшість із них військові. Потім спрацювало сарафанне радіо.
Зараз в асортименті «Побратима» близько 400 товарів: від одягу до годинників. Військовим і волонтерам Сергій дає знижки від 10%. Після початку карантину бізнес працював фактично в нуль, тому восени довелось переїхати в менше приміщення. Щоб збільшити прибуток, Сергій почав шити термобілизну власного бренду.
Сміливий вчинок Сергія: без досвіду, стартового капіталу відкрив магазин.

8
Юлія Бихкалова, засновниця артстудії Montclair, м. Львів, 35 років

У 2019-му під час подорожі у Нью-Йорк Юлія потрапила на заняття живописом. Їй сподобалось, що участь могли брати й ті, хто не вміє малювати. У тому ж році дівчина вирішила заснувати подібну студію в Україні попри те, що в неї не було ані підприємницького досвіду, ані художньої освіти.
У старт Юлія вклала 150 тис. грн. Вона знайшла приміщення на Olх і трьох художників, які стали викладачами студії. Першими клієнтами були рідні і друзі.
Найбільшим викликом стала пандемія: студію довелось закрити на карантин. Але команда вирішила не здаватись і почала проводити онлайн-уроки не лише для львів'ян, але й для людей з інших міст. Матеріали доставляли клієнтам додому, а потім художники проводили заняття через Zoom.
У студії вже побувало понад 1,5 тис. гостей, які намалювали свої картини. Заняття коштує від 250 грн. На базі студії створили школу малюнку та живопису для дорослих і дітей, які хочуть більш глибоко вивчати живопис та рисунок. Також дівчата влаштовують артвечори та розписують стіни на замовлення.
Сміливий вчинок Юлії: запустила артстудію попри те, що в неї немає підприємницького досвіду й художньої освіти, і не здалась, коли довелось зачинитися під час карантину.

9
Євген та Ірина Побережні, засновники компанії-виробника паперового паковання NewPack, м. Львів, 31 та 31 рік
Євген Побережний, засновник компанії-виробника паперового паковання NewPack, Львів

У 2015 році Євген приїхав з-за кордону, де був на заробітках. Вдома він зустрів свою майбутню дружину Ірину й вирішив залишитися. Дівчина на той час займалась продажем паперових пакетів, і Євген вирішив допомагати їй.
Товар закупали в Польщі, продавали в Україні. Але стартували невдало: грошей не вистачало, у подружжя навіть був борг 200 тис. грн. Згодом вони реанімували бізнес із продажу пакетів, але цього разу запустили власне виробництво.
Зараз серед клієнтів NewPack – «Біскотті», «Львівські ковбаси», «Живий Хліб», «Сирне королівство». Компанія виробляє не лише паперові пакети з ручками, але й паперове паковання, картонні коробки і стакани. За ці роки NewPack зробили понад 10 млн пакетів.
У компанії працює 10 людей, щороку вона зростає на 30%. Євген планує залучити інвестиції та відкрити виробництво в Україні.
Сміливий вчинок Євгена: не здався після невдалої спроби і продовжував розвивати власну справу.

10
Надія та Сергій Данчишин, співзасновники компанії з виробництва шоколаду Leopol, м. Львів, 33 та 31 рік

Сергій шість разів пробував заснувати власний бізнес: декорував зали для свят, шив шкіряні гаманці, організовував кейтеринг та інше. Але спроби виявились невдалими.
Одного разу Сергій із дружиною Надією побачив на фестивалі красивий, але дорогий шоколад. Так виникла ідея створювати подібний продукт за демократичнішою ціною. На подаровані мамою гроші Сергій купив перші форми, сировину й у липні 2017 року залив кілька плиток. Щоб знайти перших покупців, запропонував шоколад сувенірним магазинам у центрі Львова – і його розкупили.
Зараз в асортименті є чорний, білий і молочний шоколад, шоколад без цукру, глютену, лактози на основі тертих какао-бобів, пасти і драже. У команді 9 людей. Інколи виконують термінові замовлення: одного разу за день залили 1148 плиток шоколаду. Солодощі Leopol можна придбати в багатьох магазинах України, зокрема в супермаркетах «Сільпо» й «Ашан».
Сміливий вчинок Сергія та Надії: попри брак коштів і шість невдалих бізнесів запустили виробництво.

11
Юрій Самець та Мар'яна Рибай, власники компанії з пошиття сорочок Sambay, м. Львів, 38 та 38 років
Юрій Самець, співзасновник компанії з пошиття сорочок Sambay, Львів

Подружжя Юрій Самець і Мар'яна Рибай працювали в банківській сфері, а потім вирішили запустити бізнес. Спочатку відкрили магазин одягу, де продавали китайські, польські й турецькі сорочки. А у 2015 році зважилися заснувати власне виробництво сорочок.
Спочатку продавали товар у магазині у Львові, за рік відкрили ще один – у Києві. Згодом Юрій і Мар'яна трансформували бізнес-ідею: почали шукати корпоративних клієнтів і шити партії на замовлення. Зокрема, подружжя виготовляє спецформу для співробітників мережі ресторанів «Челентано» та команди Leopolis jazz fest. У 2018 році Sambay розробили дизайн і пошили 110 сорочок для учасників Олімпійської збірної України.
Зараз у компанії 52 корпоративні клієнти і 22 працівники. Sambay стала співзасновником Західноукраїнського кластера індустрії моди, що допомагає виробникам триматись у важкі часи. Минулого року компанія спільно з 8 іншими учасниками спільноти шила захисні костюми для медиків. Це дозволило бізнесам зберегти робочі місця на початку карантину.
Сміливий вчинок Юрія: трансформував бізнес-ідею і став співзасновником об'єднання виробників, що допомагає брендам розвиватись.

12
Іван Нордгаймер, засновник консалтингової й софтверної компанії N-Development, м. Львів, 33 роки
Іван Нордгаймер, засновник консалтингової й софтверної компанії N-Development

Іван заснував власну IT-компанію у грудні 2019 року. N-Development впроваджує програмне забезпечення бельгійської компанії Odoo. Воно допомагає оцифрувати бізнес-процеси: об'єднує фінанси, звітність, кадри й інше в цифрі та дозволяє керувати ними. Для старту Івану знадобилося $10 тис.
Спочатку в команді був він і ще один програміст, а перших клієнтів знаходили через біржі фрилансу і знайомих. Новій компанії вдалось не зупинитися і навіть найняти нових людей попри карантин.
Зараз у N-Development вже два нові офіси й 23 співробітники. Обсяг продажів за останні 12 місяців склав уже $300 тис. N-Development працює виключно із закордонними клієнтами.
Сміливий вчинок Івана: під час карантину зумів зберегти бізнес і збільшити команду з одного співробітника до 23.

13
Дмитро Крамар, засновник компанії з імпорту риби і м’яса «Крамар ЛТД», м. Львів, 42 роки

Дмитро – геодезист за освітою, але після університету працював менеджером з продажу. 2007-го, коли йому було 28 років, він вирішив заснувати власний бізнес з постачання продукції з-за кордону. Для роботи Дмитро орендував у Львові склад площею 100 кв. м. У старт бізнесу вклав власні заощадження – $5 тис. Постачальників шукав в інтернеті, писав їм імейли.
За словами Дмитра, на першому етапі доводилось працювати майже без перерв, спали по дві годині в офісі. Але у 2014 році компанія вже відкрила філіал у Києві.
Зараз у команді майже 200 осіб. «Крамар ЛТД» здійснює гуртове доставлення риби, м‘яса, бакалії по всій Україні. У компанії 3000 кв. м власних холодильних складів й переробних цехів і 20 вантажних автомобілів. У 2020 році Дмитро почав працювати з роздрібними покупцями. Запустив власне доставлення риби і м‘яса у Львові: за дев’ять місяців товарооборот зріс більше ніж у 10 разів. Також компанія відкрила свій перший фірмовий магазин у Львові, який кожного дня обслуговує понад 100 клієнтів.
Сміливий вчинок Дмитра: не здався і розвивав власну справу, хоча на першому етапі й доводилось працювати майже 24 години на добу

14
Олександр Романяк, засновник IT-компанії Aimtraction, м. Новояворівськ, 33 роки
Олександр Романяк, засновник IT-компанії Aimtraction, Новояворівськ

Олександр завжди добре знав англійську і вмів програмувати. У 2018 році він на власні заощадження заснував ІТ-компанію Aimtraction. Вона спеціалізується на роботі із фреймворком Angular (набір інструментів для пришвидшеної розробки сайту. – Прим. ред.) і розробляє мобільні застосунки, сайти, системи управління підприємством.
Спочатку бракувало коштів на техніку й зарплати. Також важко було знайти програмістів, які працюють з Angular. Але поступово з'явились перші клієнти і підібралась команда. Зараз в Aimtraction працює 11 людей. За три роки компанія зробила 20 проєктів.
Із чотирма клієнтами з Великої Британії та Данії Aimtraction працює вже декілька років. Зараз компанія розробляє декілька проєктів, які б забезпечили роботою жителів Новояворівська – рідного міста Олександра. Крім того, у квітні розпочне роботу IT-школа від Aimtraction.
Сміливий вчинок Олександра: не виїхав за кордон, а створив власну компанію у Новояворівську.

15
Марія та Борис Дрожак, засновники смарт-ф’южн ресторану «和 (WA)», м. Львів, 24 та 31 рік
Марія Дрожак, засновниця смарт-ф’южн ресторану «和 (WA)», Львів

Марія працює маркетологом у продуктовій IT-компанії. До карантину вона із чоловіком багато подорожувала Азією і країнами Сходу. Вони постійно куштували страви в автентичних ресторанах, а ще цікавились збалансованим харчуванням. Так і виникла ідея створити ресторан з вишуканою їжею, але без соусів із цукром і підсилювачів смаку. Слово «смарт» у назві ресторану означає, що їжа без додавання шкідливих домішок і розроблена після консультацій зі спеціалістами, а «ф’южн» – що в кухні поєднуються елементи різних кулінарних традицій.
Для старту використали власні заощадження – $20 тис. Почали у вересні 2020-го як доставка, а з лютого 2021-го вже працювали як повноцінний заклад.
Зараз у ресторані можна скуштувати манго з перцем чилі й мигдальними пластівцями з лососем, гречку з корицею та яблучним соусом чатні та інше. Кожна страва оцінюється за 40 показниками: смак, вплив їжі на гормони, зовнішній вигляд, глікемічний індекс, алергени та інше.
У команді 15 людей.
Сміливий вчинок Марії: намагається впроваджувати новий підхід до створення їжі в досить консервативній ресторанній ніші.

16
Наталія Головацька, співзасновниця компанії «Артизанська пекарня Mlyn», м. Львів

Наталія працювала заступницею директора з комерційних проєктів і стратегічного маркетингу на львівському ринку «Шувар». Але роками мріяла про власну пекарню, бо дуже любила готувати. У 2018 році вона зважилася залишити перспективну та високооплачувану роботу в відомій компанії та запустити бізнес. Для старту знадобилось $30 тис. Щоб гарно розбиратися у справі, жінка закінчила курси пекарів у Києві у школі Дениса Суховія.
До речі, слово «артизанська» в назві бренду означає «виготовлений руками, натуральний хліб». Його, до речі, роблять на заквасках. Процес виготовлення займає від 24 годин при тому, що магазинний готується дві години.
Зараз у команді 12 осіб. Хліб у Mlyn виготовляють продукцію на власному виробництві 40 кв. м, використовуючи виключно українське борошно. У пекарні є кав'ярня, хлібна крамничка в центрі Львова і «хлібний острівок» на 3,5 кв. м. В асортименті понад 50 видів продукції: хліб, булочки, тістечка, печиво, сендвічі та інше.
Сміливий вчинок Наталії: залишила високооплачувану роботу у відомій компанії та розпочала власну справу з нуля.

17
Олександр Лукач, засновник агенції авторських подорожей Fantastic Travel for you, м. Львів, 38 років
Олександр Лукач, засновник агенції авторських подорожей Fantastic Travel for you, Львів

Олександр досить довго працював керівником у різних компаніях. Завжди любив подорожувати і часто запрошував у мандрівки друзів. Тож восени 2019 року він вирішив різко змінити життя: не побоявся звільнитися й відкрив власну агенцію подорожей. Першим клієнтом став розробник, у якого бізнесмен замовив сайт агенції.
Олександр обрав знайомий формат: збирав невеликі групи і пропонував насичені маршрути. Він організовував подорожі в Амстердам, Рим, Париж і Марокко. На весну 2020-го запланував сім турів, але встиг звозити групи лише в Каппадокію та на Кіпр у березні. З березня довелось боротись із авіакомпаніями та готелями, які не хотіли повертати кошти, і заспокоювати учасників турів.
Підприємець не зневірився і влітку почав організовувати подорожі Україною: походи горами, рафтинг і тури на квадроциклах. З осені він повернувся до міжнародного напряму: провів вісім турів Туреччиною.
Загалом провів 30 турів, у яких взяли участь майже 200 учасників. Олександр досі організовує всі подорожі самостійно.
Сміливий вчинок Олександра: у 38 років пішов з керівної посади, щоб здійснити мрію про агенцію подорожей.

18
Вікторія Галамага, засновниця компанії з виготовлення повсті «Етно-повсть Вікторії Галамаги», м. Львів, 73 роки

Вікторія за освітою вчителька музики. Але вона працювала у різних сферах, наприклад, була екскурсоводом і рієлтором. У 2014-му побачила в інтернеті вироби з овечої вовни і захопилася новою справою. Завдяки відеоурокам самостійно зробила футляр для окулярів з повсті. Їй було 64 роки.
На закупку овечої вовни Вікторія витратила майже 1000 грн, майстерню влаштувала вдома. Спочатку вона створювала шалики, сумочки і квіти. Водночас активно почала вести Facebook-сторінку. Перші вироби купували українці з діаспори. Усі зароблені гроші майстриня одразу вкладала в вовну для нових виробів. У 2015-му зробила колекцію корсеток і кардиганів – на виготовлення одного такого потрібно півтора місяця.
Вікторія заснувала проєкт «Відродження мистецтва збивання повсті Карпатського регіону України». Возила свої речі з повсті на фестивалі в Естонію, Польщу і Грецію. З початком локдауну продажі майже припинились, тому поки що нові колекції Вікторія не виготовляє. Але мріє про свою майстерню.
Сміливий вчинок Вікторії: почала власну справу в 64 роки.

19
Андрій Дзюбан , Орест Давидко та Артем Хмиз, співзасновники равликової ферми Tante Snails, м. Буск, 45, 45 та 43 роки
Андрій Дзюбан, засновник равликової ферми Tante Snails, Буск

Андрій – власник ресторану Tante Sophie càfe escargot, в меню якого є ікра равликів. Щоб забезпечувати заклад свіжою продукцією, п'ять років тому він з партнером відкрив ферму равликів.
Минулого березня через карантин основний бізнес став і почав зазнавати збитків. Тоді команда почала шукати інші варіанти використання равликової ікри. Уже наприкінці місяця Андрій запустив проєкт з виробництва крему на основі ікри равликів, що покращує регенерацію шкіри обличчя.
На старті не вистачало коштів, було складно знайти кваліфікованих біологів і косметологів, які б розробили формулу крему. Коли готовий крем протестували на шкірі після травматичних косметологічних процедур (кислотного пілінгу) і татуювання, відновлення було утричі швидшим у порівнянні з «Бепантеном». Продавати крем почали два місяці тому: перших клієнтів шукали через соцмережі й особисті знайомства. Зараз понад 50% процентів клієнтів роблять повторну покупку. У команді працює 4 людей.
Сміливий вчинок Андрія: під час карантину, коли основний бізнес не приносив жодного прибутку, вклав весь залишок коштів у нову інноваційну ідею.

20
Сергій Грибовський, засновник стоматологічної компанії Smile Energy Group, м. Львів, 36 років
Сергій Грибовський, засновник стоматологічної компанії Smile Energy Group, Львів

Сергій, зубний технік за фахом, запустив бізнес у 2004-му, коли йому було 19 років. Спочатку виготовляв стоматологічні вироби для протезування на кшталт коронок. На обладнання підприємець витратив близько $3 тис. Частину грошей заробив самостійно, частину позичив у батька. Якийсь час Сергій працював самостійно, потім найняв перших співробітників – колишніх однокурсників.
За три роки він вирішив розвивати бізнес і купити обладнання ще й для ливарного виробництва і пресування кераміки. На це пішли власні заощадження і кредит майже $15 тис. Лабораторію Сергій облаштував у дачному будинку, що залишився у спадок від дідуся.
Зараз у Smile Energy працює приблизно 30 осіб. У 2016 році роботу лабораторії розділили на чотири напрями: навчальний центр Smile Energy Academy, фрезерний центр CAD-CAM Energy й цифрові лабораторії Senergy та Contour. Послугами компанії користуються клініки України, Великої Британії, Литви, Польщі і Словаччини.
Сміливий вчинок Сергія: у 19 років заснував власний бізнес і вдало обрав вектор розвитку.

21
Надія Гаталяк, засновниця косметичного бренду Boitier/124, м. Львів, 50+ років

2018 року на бізнес-форумі в Одесі Надія надихнулась історіями успіху й вирішила втілити свою мрію: допомагати жінкам красиво виглядати. У тому ж році підприємниця заснувала косметичний бренд Boitier/124. Для старту знадобилось 50 тис. грн. Для виробництва знайшла фабрику-підрядника. Продукція відноситься до середньої цінової категорії. До речі, у складі препаратів тільки натуральні компоненти.
Перших клієнтів жінка отримала завдяки знайомствам. Щоб вивчити нюанси ведення бізнесу, Надія протягом двох років щотижня їздила на навчання до Одеси.
Зараз у команді четверо людей. Клієнти, яких уже понад 100, часто замовляють продукцію повторно. У комплекті, який пропонує бренд, 48 препаратів, що забезпечують догляд за шкірою обличчя на сім днів. Це серветки з міцелярною водою для очищення шкіри та з тонізованою речовиною, сироватка для сяяння шкіри, зволожувальний крем, креми для обличчя з гіалуроновою кислотою, тонік, скраб, маска та інше. Усі позиції можна придбати окремо або сформувати власний комплект. Набір такої косметики суто для подорожей коштує 1500 грн.
Сміливий вчинок Надії: заснувала власний косметичний бренд, не маючи досвіду у сфері краси.

22
Сашко Чернологов та Марина Григорова, засновники сімейного виробництва «Боїм. Гастомандри», м. Львів, 34 та 30 років
Сашко Чернологов, співвласник сімейного виробництва «Боїм. Гастомандри», Львів

Сашко Чернологов – івент-менеджер в IT-компанії. У 2016 році він разом із дружиною Мариною запустив виробництво соусів. Щоб не брати кредити й не залучати інвесторів, Сашко не залишив роботу. Його зарплата йшла на закупку обладнання й розвиток бізнесу. Управління та виробництво Марина взяла на себе: продукцію виготовляла вдома, на маленькій кухні. За місяць жінка готувала до двох тисяч баночок соусів, карамелей, джемів і комбучі (напій з чайного гриба. – Прим. ред.).
Товар рекламували через соцмережі, у медіа, возили його на ярмарки. У 2020 році продавати стали у три рази більше – попри те, що витрати на маркетинг зменшили вдвічі.
Зараз в подружжя вже є приміщення для виробництва і власне обладнання. У команді крім Сашка та Марини є ще два кухарі. В асортименті 11 смаків крафтових соусів, 12 видів солодких і солоних карамелей, сім смаків комбучі, чртири види джемів, а також кімчі (ферментовані продукти. – Прим. ред.). Продукцію компанії можна придбати онлайн, а також у «Сільпо», «Ашані» та інших магазинах.
Сміливий вчинок Сашка: ризикнув заснувати власне виробництво продуктів без стартового капіталу і конкурувати з великими заводами.

23
Ірина Петелицька, власниця компанії-виробника натуральних солодощів Chocoboom, м. Львів, 45 років
Ірина Петелицька, власниця компанії-виробника натуральних солодощів Chocoboom, Луцьк, Львів

У 2010 році Ірина разом з партнерами придбала готовий бізнес – фабрику з виготовлення солодощів, в асортименті якої було приблизно 80 позицій. Але тоді вони не знали, що для деяких продуктів на фабриці використовували трансжири, пальмову олію, штучні ароматизатори та інше. Згодом Ірина вирішила переробити рецепти. Їй довелось вивчати виробництво, відвідувати курси, дегустувати продукцію. Виробництво і продаж цукерок під час реорганізації не зупиняли.
До 2013 року більшість солодощів експортували до Росії та колишніх країн СНД. З початком війни Ірина відмовилась від цього ринку і почала шукати нові канали продажу в Україні.
Зараз в асортименті понад 40 позицій. У команді працює майже 120 людей. У 2020 році, попри кризу, Chocoboom вдалось налагодити експорт у вісім країн і збільшити обсяг продажів на 20%.
Сміливий вчинок Ірини: коли почалась війна, відмовилась від експорту продукції до Росії і знайшла нові канали збуту.

24
Артем Сохань, засновник компанії «Арт-Буд-Плюс», що надає спецтехніку в оренду, м. Львів, 30 років

Артем заснував компанію з оренди спецтехніки у Сімферополі. Але після анексії бізнесмену довелось переїхати до Львова. Йому вдалось перевезти частину автопарку: автовежу, вантажний автомобіль, охоронний пост та інше.
У 2015-му Артем почав працювати у Львові. Здавав в оренду автовежу, а на вантажівку встановив кран-маніпулятор, витративши майже всі гроші. Потім вирішив зосередитись ще й на ремонті, обслуговуванні і продажах відремонтованої техніки.
Наступними роками Артем збільшував кількість техніки і штат. У 2017-му купив у Франції кран-маніпулятор, який став найпотужнішим у Львові. У 2019-му пережив фінансову кризу, а наступного року продажі впали на 50% через пандемію. Артему довелось продати евакуатор і декілька одиниць найменш прибуткової техніки з автопарку. У травні кількість замовлень почала збільшуватись, а в червні Артем вирішив масштабуватись у Тернополі.
Зараз у компанії понад 10 одиниць спецтехніки: автомобільні гідравлічні підіймачі, крани-маніпулятори, мініекскаватор з буром та інше. Також «Арт-Буд-Плюс» займається габаритними транспортними перевезеннями.
Сміливий вчинок Артема: відновив власний бізнес після вимушеного переїзду до Львова із Сімферополя.

25
Валентин Самойлов та Ольга Савченко, власники мережі ресторанів «Дольче Віта Трускавець», м. Трускавець, 40 та 30 років
Валентин Самойлов, власник мережі ресторанів «Дольче Віта Трускавець», Трускавець

Понад 10 років Валентин мешкав в Італії, де працював у ресторанній сфері. Тоді й виникла ідея заснувати заклад з італійськими стравами в Україні. Валентин почав відкладати кошти, а коли повернувся додому, підшукав приміщення для ресторану у Трускавці.
Перший Dolce Vita відкрили у 2011 році. Вирішили подавати різноманітні італійські страви: салати, піцу, пасту, десерти. Мінімум два-три рази на рік меню оновлюють. Зараз у Валентина мережа із п'яти ресторанів «Дольче Віта груп». Заклади є у Львові, Дрогобичі, Одесі і Трускавці.
У 2018 році ресторан у Трускавці увійшов до сотні найкращих закладів України за версією журналу «Новое время», а у 2019 році отримав відзнаку телепроєкту «Ревізор». Під час карантину у 2020 році компанія зосередилась на оновленні закладів. Валентину вдалось зберегти колектив – втратили не більше 5% працівників. Загалом у мережі працює понад 100 людей.
Сміливий вчинок Валентина: під час карантину зайнявся оновленням ресторанів і зумів зберегти команду.

26
Наталія Яневич, засновниця агенції інтернет-маркетингу iMAGO, м. Львів, 36 років
Наталія Яневич, засновниця агенції інтернет-маркетингу iMAGO, Львів

Коли Наталія захистила дисертацію з економіки, то усвідомила, що хоче займатись маркетингом. У 2017 році вона заснувала власну SMM-агенцію, хоч і не мала стартового капіталу. У команду запросила ще двох маркетологів.
Перших клієнтів знайшли так: оголосили, що три місяці безкоштовно просуватимуть у соцмережах три компанії. Спочатку дівчата хотіли спеціалізуватись лише на креативних проєктах, але їх було небагато. Тому почали працювати із клієнтами з медичної, туристичної, юридичної та будівельних сфер, а також із салонами краси, навчальними закладами та іншими. За кілька місяців роботи компанія Наталії перетворилась на агенцію інтернет-маркетингу повного циклу.
Загалом iMAGO розробили та запустили 382 рекламні кампанії, які побачили 5,16 млн осіб. Зараз в агенції дев’ять співробітників, кожен вузький спеціаліст у своїй сфері.
Сміливий вчинок Наталії: у 32 роки повністю змінила сферу діяльності й почала бізнес без стартового капіталу.

27
Людмила Батіг, засновниця флористичної компанії Blossom city, м. Львів, 45 років

Людмила з дитинства захоплювалась букетами і квітковим декором. У 19 років пішла працювати у флористичну компанію, а у 2000-му вирішила створити власну справу. Для старту позичила $100 у мами і віддала їх вже за тиждень.
Спочатку все доводилось робити інтуїтивно, бо тоді ця сфера була новою. Професії «флорист» в Україні не існувало, тому Людмила навчала людей самостійно. За минулі роки жінка народила чотирьох дітей і весь цей час сама керувала бізнесом.
Зараз Blossom city виготовляють букети і квіткові композиції, оформлюють весілля та різні події, озеленюють офіси й будинки, створюють квітковий декор. У компанії працюють семеро людей. Флористи кожного дня створюють приблизно 10 букетів. За 20 років команда Blossom city оформила 8 тис. весіль і зробила понад 10 тис. весільних букетів.
Сміливий вчинок Людмили: заснувала бізнес у малорозвиненій ніші, вчилась із нуля сама й готувала собі працівників.

28
Михайло Тиводар, засновник автосервісу «Pro-СТО», м. Львів, 30 років

Михайло сім років продавав автомобілі з Європи. Усі ці авто потрібно було десь обслуговувати, а деяким був потрібен ремонт. Тому на початку 2018 року чоловік відкрив автосервіс: взяв в оренду гараж, закупив обладнання та найняв двох працівників. Спочатку не дуже приділяв час цьому напряму, тому співробітники ставились до роботи невідповідально.
Але через пів року Михайло припинив їздити в Європу і зробив автосервіс основним бізнесом. Він організовував там офіс і зону для клієнтів, якої досі не було. Через півтора року чоловік переїхав у більше приміщення, на 1000 кв. м. Щоб розвивати бізнес, чоловік їздив на навчання і спілкувався з найбільшими мережами в цій галузі. Щоб закупити нове обладнання, продав старий бізнес, декілька авто, які привіз з Європи, і взяв позики у друзів, які вже віддав.
Зараз у «Pro-СТО» є дві філії: у львівській працює 29 спеціалістів, в Ужгороді – четверо. За 2020 рік компанія виросла на 350%. У сервісі Google Maps у неї понад 1100 відгуків, а середній рейтинг – 4,6 із 5.
Сміливий вчинок Михайла: відмовився від уже налагодженого бізнесу та почав розвивати автосервіс.

29
Назар Стефанишин, Христина Крук, Тарас Лукавий, співзасновники Hygge Box Shop, м. Львів, 22, 23 та 25 років

Назар з 20 років займається підприємництвом. Разом з партнерами, Тарасом Лукавим і Христиною Крук, він розвиває магазин подарункових наборів у стилі Hygge (Данське слово, що позначає стан затишку і захищеності, – Прим. ред.). Це набори з різним наповненням, що приносять тепло, затишок та емоції. В них можуть бути солодощі, шалики, чашки, листівки, свічки, книги, м'які іграшки, сукуленти та інше.
Восени почали підготовку до запуску: Христина шукала виробників, продумувала майбутні набори. Назар зробив сайт та займався рекламою. Для старту позичили близько 30 тис. грн, 10 з яких пішли на рекламу. Перші місяці продажі хоча й були, але працювали в мінус. Одного разу партнерам пощастило: отримали велике корпоративне замовлення. Щоб виконати його, в команду взяли ще двох співробітників. У грудні у компанії було вже багато замовлень, тому доводилось працювати по 10-12 годин на день.
Зараз в команді – троє засновників і один робітник. З дизайнером та копірайтером працюють віддалено. Від жовтня 2019 року Hygge Box Shop продали приблизно 1500 наборів.
Сміливий вчинок Назара, Христини та Тараса: позичили $13 тис., щоб запустити ще один бізнес.

30
Павло Клименко та Роман Світлик, співзасновники стартапу JobTrackers.ai, м. Львів, 31 та 31 рік

Павло вже займався стартапами, один з яких запускав під час служби в Збройних силах. Але проєкти не принесли грошей. Коли дружина підприємця чекала на третю дитину, він почав шукати стабільну роботу. Зустрівся з Максом Савоніним, співзасновником ІТ-компанії KeenEthics, який шукав продакт-менеджера для проєкту. Так почалась історія стартапу JobTrackers, що допомагає вести облік ефективного робочого часу персоналу. Фітнес-трекери, що використовують штучний інтелект, дозволяють зрозуміти, що саме робив працівник і де він перебував.
Команда стартапу написала мобільний застосунок і наприкінці 2019 року на виробництві в Китаї замовила 15 фітнес-трекерів, щоб протестувати. У червні 2020-го команда виготовила 200 трекерів власноруч для перших клієнтів. На той час інвестиції закінчувались, тому Павло позичив у друзів приблизно $50 тис., щоб зробити наступну партію з 1000 трекерів. Завдяки замовленням від агрохолдингу МХП і компанії «Кормотех» вдалось розрахуватись із боргами по заробітній платі й отримати наступні замовлення. Зараз у команді працюють восьмеро людей.
Сміливий вчинок Павла: позичив $50 тис. для розвитку стартапу.

31
Неля Ковбаса, співзасновниця аутсорсингової компанії GTM Plus, м. Львів, 27 років
Неля Ковбаса, співзасновниця аутсорсингової компанії GTM Plus, Львів/Прага

Коли Неля працювала у продуктовій IT-компанії, то часто чула від команд стартапів про брак гарних інженерів. У 2017 році в неї виникла ідея підбирати працівників для таких клієнтів. Разом з партнерами Неля заснувала аутсорсингову компанію GTM Plus. Вона формує команди розробників і створює програмне забезпечення для стартапів, малого та середнього бізнесу.
Перших клієнтів Неля шукала через знайомства. Невдовзі компанія почала отримувати постійні замовлення, але почався карантин, і частина партнерів відмовилась від співпраці. Проте компанії вдалось пережити кризу, не звільнивши жодної людини. Уже влітку GTM Plus виросла у два рази.
Зараз у команді 40 людей. GTM Plus розробляє програмне забезпечення, створює інтернет-магазини, сайти, надає послуги з їх підтримки й обслуговування. Вебдодатками, які розробила компанія, користуються понад 6 млн людей.
Сміливий вчинок Нелі: у 24 роки організувала команду професійних інженерів і створила компанію, яка виросла попри карантин.

32
Анна Парафійник та Роман Галецький, засновники грумінг-салону та зооготелю HiPaw, м. Львів, 26 та 31 рік

Анна довго не могла знайти якісний сервіс для власної собаки. Наприклад, ніде було залишити тварину під час подорожі. Так виникла ідея створити власний бізнес.
У 2020 році Анна разом із чоловіком заснувала HiPaw – зооготель і грумінг-салон. Для старту знадобилось $25 тис., а першими клієнтами стали друзі. Також запрошували блогерів по бартеру, налаштовували SEO, запускали рекламу в Google та Instagram. Багато часу довелось витратити на пошук і навчання працівників.
Зараз у команді 10 людей. У салоні використовують лише безсульфатну та гіпоалергенну косметику, ціна за годину грумінгу – від 400 грн. Ціна за добу перебування в готелі для котів – від 300 грн, для собак – від 400 грн. Поки тварина перебуває в готелі чи салоні, власники можуть спостерігати за улюбленцем через відеозв'язок. У приміщенні є система вентиляції та підігрів підлоги. Також у HiPaw можна записатись онлайн. У грудні минулого року виторг становив 132 тис. грн. Послугами компанії скористалося 450 клієнтів.
Сміливий вчинок Анни: без досвіду в бізнесі створила власний зооготель і грумінг-салон й розвиває у Львові культуру догляду за тваринами.

33
Тарас Родцевич, засновник стартапу LookSize, що допомагає вибрати одяг потрібного розміру, м. Львів, 50 років
Тарас Родцевич, засновник стартапу LookSize, що допомагає вибрати одяг потрібного розміру, Львів

Компанія Тараса розробляє інтернет-продукти, зокрема маркетплейс одягу. Він стикнувся з тим, що багато покупців не могли підібрати собі потрібний розмір і тому повертали товар. Щоб вирішити проблему, у 2017-му Тарас запустив LookSize. У проєкт він інвестував $50 тис. власних коштів.
LookSize допомагає клієнтам вибрати правильний розмір одягу в інтернет-магазині. Користувач вводить у форму свої параметри, а система вказує потрібний розмір, враховуючи розмірні сітки різних брендів. Вона орієнтується і на параметри тіла людини, і на параметри одягу. Віджет LookSize встановлюють на сайт у вигляді кнопки «Визначити розмір».
Зараз у компанії 183 тис. користувачів, які внесли свої параметри. Вони здійснили понад 17 млн онлайн-примірок. Стартап співпрацює зі 110 магазинами, у базі продукту є розмірні сітки 2461 бренду. Прибутку в LookSize ще не отримують, бо все інвестують у розробку продукту та маркетинг.
Сміливий вчинок Тараса: маючи стабільний бізнес, вклав власні заощадження в ризиковий стартап.

34
Вікторія Винник та Христина Філь, засновниці крамниці-музею «Майстерня марципанів», м. Львів, 39 та 23 роки
Вікторія Винник, засновниця крамниці-музею «Майстерня марципанів», Львів

Ідея бізнесу виникла у Вікторії у 2006 році, коли вона подорожувала Угорщиною, спробувала там марципан і закохалась у ці цукерки. За шість років разом із чоловіком вона почала готувати власні шоколадно-марципанові солодощі.
На старті доводилось закупати бельгійський марципан через польських постачальників, зараз – вже в Україні. Рецепти пара розробляла самостійно: шукали інформацію у книжках і консультувалися з кондитерами. У 2013-му відкрили крамницю в центрі Львова, а за три роки ще дві – «Майстерня марципанів» і «Ковальня шоколаду».
Зараз в асортименті майже 40 позицій: цукерки, трюфелі, марципанові фрукти, різноманітні фігурки тощо. Солодощі відправляють в різні куточки України і світу. Марципан зараз закупають в Україні, але планують переходити на власне виробництво. Також у крамниці «Майстерня марципанів» є музей. Там можна побачити, наприклад, копію картини «Амур і Психея», повністю зліплену з марципана.
Сміливий вчинок Вікторії: почала відроджувати мистецтво виготовлення марципанів без досвіду, самостійно шукаючи найкращі рецепти.

35
Данило Шкарлат, засновник будівельної компанії Arlat Home, м. Львів, 21 рік

Данило понад 10 разів намагався запустити власні проєкти: здавав в оренду гіроборди, пробував організовувати доставлення їжі в офіси та інше. Ідея запустити будівельний бізнес прийшла Данилу у 2019 році, коли йому було 20. Спочатку він працював у цілому в будівництві й ремонтах. Згодом визначився з більш вузькою спеціалізацією: почав будувати дерев'яні та металеві конструкції – каркасні будинки, мобільні офіси, альтанки, ангари.
Перших клієнтів хлопець шукав онлайн у різних чатах, спільнотах. Він також розміщував оголошення на платформах в інтернеті й особисто спілкувався з керівниками на будівництвах.
Основна команда складається з маркетингового відділу, двох виконробів і декількох майстрів. Кількість працівників у компанії постійно змінюється і може досягати 20 осіб. Компанія вже побудувала декілька громадських проєктів. Один з них – «Майстерня міста».
Сміливий вчинок Данила: декілька разів починав невдалі бізнеси, але не зневірився і відкрив власну справу у сфері будівництва.

36
Павло Шиян, співзасновник IT-компанії Larixoft Solutions, м. Львів, 30 років
Павло Шиян, співзасновник IT-компанії Larixoft Solutions, Львів

Павло – випускник Львівської школи-інтернату для дітей з вадами зору. Якийсь час він працював у ІТ-сфері. А у 2014 році вирішив, що може надавати послуги самостійно: разом з партнерами заснував Larixoft Solutions. Спочатку було 1–2 замовлення за місяць. Поступово компанія, що починала з розробки сайтів, трансформувалась у диджитал-агенцію повного циклу.
Зараз у команді дев’ятеро людей, інколи залучають фрилансерів. На місяць працюють над 8–10 проєктами, а за всі роки реалізували понад 150. Larixoft Solutions розробляла, зокрема, інформаційну платформу для державного підприємства «Аграрні реєстри». А під час кризи 2020-го вдосконалювала платформу для Асоціації анестезіологів України, яку розробила кілька років тому.
Цього року Павло планує запустити ще один проєкт – Citytourum.com, завдяки якому місцеві мешканці зможуть розповісти про свій регіон, а туристи – знайти локальних гідів.
Сміливий вчинок Павла: почав бізнес у нестабільний період у дуже конкурентній сфері.

37
Тарас Барщовський та Тарас Откович, співзасновники компанії-виробника лофт-перегородок і дверей MetaliX, м. Львів, 32 та 43 роки
Тарас Барщовський, засновник компанії-виробника лофт-перегородок і дверей MetaliX, Львів

Тарас 10 років працює програмістом. Останні три роки він мріяв про бізнес не в IT і шукав цікавий проєкт для інвестицій. Ідея заснувати бізнес виникла випадково, під час ремонту у власній квартирі. Коли йому були потрібні перегородки у стилі лофт, Тарас ледве знайшов такі в Києві.
Чоловік так заглибився у продукт, що вирішив відкрити у Львові власне виробництво перегородок. Він знайшов партнера, який розбирався в технічній сфері, і в лютому 2020 року відкрив компанію. Виробництво запускали з нуля: налагодили зварювання, фарбування, монтаж і продаж сталевих конструкцій.
Зараз у команді 13 працівників: зварники, монтажники, технолог, менеджери з продажів у шоурумі MetaliX тощо. Компанія швидко зростає: за останні 6 місяців оборот склав приблизно 2 млн грн.
Сміливий вчинок Тараса: з нуля відкрив виробництво перегородок і дверей, не маючи досвіду в цій сфері.

38
Наталя Запорожченко та Михайло Лисецький, засновники дитячого садочку «7 зірочок», м. Львів, 40 та 30 років
Наталя Запорожченко, засновниця дитячого садочку «7 зірочок», Львів

У 2014-му через війну на сході Наталя й Михайло Запорожченко разом з одинадцятирічним сином і донькою, якій було лише 11 місяців, переїхали з Донецька до Львова. Наталя, лікарка за фахом, пішла працювати масажисткою. А чоловік залишався з дитиною: до державних садків її не приймали через вік. Тоді в нього і виникла ідея організувати свій, приватний. Гроші позичили у знайомих і родичів, до того ж взяли кредит у банку.
Садочок відкрився у 2016 році. Через те що Наталія та Михайло не прорахували витрати, зазнали збитків. Тільки на оренді вони сягнули 120 тис. грн. Приміщення вирішили змінити – нове виявилось кращим і дешевшим. До того ж з'явилося більше клієнтів, і з 2018 року бізнес почав приносити прибуток. У 2019-му подружжя відкрило ще один садочок.
Зараз у команді 9 людей, у двох закладах «7 зірочок» навчаються 50 малюків, зокрема з особливими потребами. Там використовують методики Монтессорі, Зайцевої та державної програми «Впевнений старт».
Сміливий вчинок Наталії: вклала всі кошти у відкриття дитячого садочку, не маючи жодного досвіду в цій сфері.

39
Оксана Генда, засновниця бренду церковного одягу й народного вбрання «Традиції», м. Львів, 35 років

У 2008 році Оксана заснувала невелике ательє, яке шило одяг для священників та етнічне вбрання. Вона вибрала цю нішу не випадково: у її матері було багато знайомих серед духовенства. Вони й стали першими клієнтами.
Дівчина дотримувалась принципу «криза – це можливості, які потрібно використати». 2009 року, коли багато бізнесів збанкрутували й ціни на оренду знизились, вона відкрила власний магазин у центрі Львова. А 2014-го купила вишивальне обладнання за хорошою ціною. Карантин підприємниця також використала для розвитку: почала перетворювати сайт на інтернет-магазин.
У команді зараз восьмеро людей. Етнічний одяг віддають на пошиття двом фабрикам-підрядникам, а церковне вбрання виготовляють у власному ательє. Крім того, приблизно 30 жінок привозять Оксані свої вишиванки ручної роботи з карпатських гір і Буковини. Вироби бренду продають в Україні та за кордон: у Бразилію, Італію, Канаду, Аргентину, США й інші країни.
Сміливий вчинок Оксани: зуміла запустити нішевий проєкт і зробити його відомим у більше ніж 20 країнах світу.

40
Назар Шимоне-Давида, Олена Артеменко, Любов Артеменко, співзасновники мобільного додатку Go To-U, м. Львів, 37, 33 та 31 рік

Назар – засновник Tesla Club Ukraine. Він декілька років продавав електромобілі. Але три роки тому разом з партнерами вирішив розробити мобільний застосунок Go To-U, що допомагає водіям електромобілів прокласти шлях до найближчої зарядки та зарезервувати її.
Цей застосунок корисний і для власників бізнесу: якщо вони встановлять зарядну станцію, її завантаженість забезпечить Go To-U. За словами Назара, завдяки такій системі бронювання клієнти використовуватимуть зарядку утричі більше. А інвестиції можуть повернутися вже за чотири роки, якщо станція завантажена на 25%.
У 2020-му в компанії з'явився перший клієнт Leo Green Investment. Компанія встановила комплекс швидкісних зарядок для електромобілів і використала програмне забезпечення і брендинг Go To-U. Зараз платформа Go To-U об'єднує близько 250 тис. станцій у 47 країнах: в Україні, Португалії, Великобританії, Таїланді, Румунії та інших. У команді Go To-U працює 24 особи, 12 з них – розробники програмного забезпечення.
Сміливий вчинок Назара: розробив комерційно привабливий продукт у сфері, яка не підтримується державою, та просуває його на Заході.

41
Катерина Лібман, засновниця фабрики матеріалів для дитячої творчості Okto Clay Factory, м. Жовква, 41 рік

Катерина зробила кар’єру в мережі АТБ: починала товарознавцем, а доросла до комерційного директора. Потім разом з партнерами розвивала бізнес з виготовлення товарів для дітей. Коли Катерина з нього вийшла, у неї залишилось приміщення.
У 2016-му вона вирішила зробити там фабрику з виробництва товарів для дитячої творчості. У старт вклала майже $30 тис. заощаджень. Почала з тіста для ліплення, де в основі борошно, вода й сіль. 80% сировини купувала в Польщі, Швеції та Азії.
Зараз Катерина співпрацює з кількома технологами з Тайваню. Асортимент розширився до кількох позицій: полімерна глина, лизун-антистрес, легкий пластилін, наномаса для моделювання, тісто для ліплення та маса для декорування. У команді працює 120 осіб. Вироби Okto Clay Factory продаються не лише в Україні, але й у 10 країнах світу.
Сміливий вчинок Катерини: побудувала бізнес на сировині, яку не виготовляють в Україні.

42
Олександр Рослов, Анастасія Шупарська, Микола Дудюк, співзасновники лабораторії «ХаломЛаб», що займається аналізом амінокислот, м. Львів, 38, 40 та 36 років

Понад шість років Анастасія керувала лабораторією на виробництві кормів для тварин. За її словами, у годівлі тварин один з найважливіших факторів – грамотно збалансований вміст амінокислот у кормі. Але зробити в Україні такі аналізи було дуже проблематично: не було ні відповідних фахівців, ні обладнання. У 2019 році Анастасія вирішила відкрити власну лабораторію, щоб робити якісні аналізи для наших українських виробників і господарств. Для отримання стартового капіталу жінка заклала майно.
Першими клієнтами були колишні партнери. До того ж Анастасія особисто дзвонила представникам господарств, розказувала та пояснювала, навіщо знати такі показники. Трохи пізніше в Анастасії з'явилося ще двоє партнерів.
Активно працювати на ринку компанія почала із другої половини 2020 року. Зараз у команді семеро людей. Минулого року компанія отримала три міжнародні сертифікати, що засвідчують якість виконання досліджень. Послугами компанії користується 20 постійних клієнтів.
Сміливий вчинок Анастасії: ризикнула без фінансової підтримки відкрити власний недешевий бізнес, заклавши майно.

43
Роман Мотрук та Олег Білий, засновник компанії з прокату електросамокатів E-wings, м. Львів, 25 та 27 років
Роман Мотрук, засновник компанії з прокату електросамокатів E-wings, Львів

У 2019 році Роман придбав два електросамокати, почав здавати їх в оренду, але невдовзі їх вкрали. Проте він вирішив продовжувати. Знайшов партнера та разом з ним почав розробляти мобільний застосунок для оренди електросамокатів, за допомогою якого можна знайти та забронювати вільний. А після цього вже закупили сам транспорт: на це пішли власні кошти і гроші від продажу частки компанії партнерам.
Спочатку працювали в тестовому режимі на базах відпочинку біля Львова, а з липня 2020 року – у Львові. Проєкт запускали на популярній локації – у просторі !Fest Republic. Наступного дня після запуску охочих було більше, ніж електросамокатів.
Зараз в E-wings вже понад 100 самокатів та електровелосипедів. З квітня компанія планує працювати за франшизою з партнерами у Вінниці і Дрогобичі, продовжують переговори з іншими потенційними франчайзі.
У команді четверо партнерів, у сезон компанія наймає до 10 людей. Послугами E-wings вже скористалися приблизно 15 тис. клієнтів.
Сміливий вчинок Романа: не здався, коли вкрали перші електросамокати, а продовжував шукати варіанти для розвитку в досить ризиковій сфері.

44
Ірина Запотічна, засновниця журналу «Акценти плюс», м. Львів, 56 років

Фактично все життя Ірина пропрацювала в медіасфері: 19 років – у багатотиражній газеті, ще 14 – у глянцевому журналі. Була і рекламним менеджером, і журналістом, і головним редактором.
Ідея створити власне видання прийшла Ірині у 2017 році, коли їй було 52 роки. Вона заснувала глянцевий журнал «Акценти плюс» на 60 сторінок. Починала без спонсорів, використала власні заощадження. Основною складністю було знайти рекламодавців, які б погодились розмістити оголошення в новому виданні. Але цю задачу значно полегшувала власна база контактів, яку Ірина зібрала за роки роботи в медіа.
Зараз видання монетизується коштом реклами. У журналі публікують інтерв'ю з відомими та цікавими львів'янами й матеріали на різні теми: від світового потепління до порад лікарів. Зараз його поширюють кількома каналами: через львівські кіоски «Інтерпрес», автосалони, готелі, ресторани та на трьох сайтах. Навіть у кризовий 2020-й Ірині вдалося видати друком та поширити вісім випусків свого журналу.
Сміливий вчинок Ірини: у 52 роки звільнилась із попередньої посади зі стабільною зарплатою та розпочала власний бізнес.

45
Назар Гембара, Олег Пилипчак, Максим Гладиш, співзасновники компанії BotsCrew, яка розробляє чат-боти, м. Львів, 25, 25 та 26 років

У 2016 році Назар взяв участь у хакатоні в Берліні, де його команда зі своїм чат-ботом посіла друге місце. За два місяці хлопці поїхали на інший хакатон, на Мальорці. Там отримали приз 4 тис. євро й першого клієнта: один із спонсорів запропонував написати бота для його компанії.
Того ж року Назар заснував власну компанію BotsCrew з розробки чат-ботів. Проєкти шукали на платформі Upwork. Спочатку було важко: освоювали продажі, маркетинг, фінанси, HR тощо. Першого клієнта із сайту команда отримала через шість місяців.
Минулого року компанія через пандемію втратила ключових клієнтів, але швидко змогла знайти нових і збільшила виручку вдвічі. У тому ж році запустили власний продукт Curify.us – сервіс, який допомагає дослідникам шукати пацієнтів для клінічних випробувань. За словами Назара, його використовували в США у фінальних випробуваннях вакцини від коронавірусу.
BotsCrew співпрацює із Samsung, Coca-Cola, Mars та іншими відомими брендами. Оборот компанії – понад $1 млн на рік. Зараз у команді 40 осіб.
Сміливий вчинок Назара: заснував власну компанію у 21 рік.

46
Роман Кузич, співзасновник компанії – виробника рекуператорів повітря Prana Platinum, м. Львів, 42 роки

Роман разом з партнерами Орестом Хоминим, Дмитром Кротовим та Олександром Кузичем заснував компанію Prana Platinum у 2012 році. Вона виготовляє рекуператори – системи вентиляції, що зберігають тепло у приміщенні. Тоді технологія була інноваційною: система видаляє забруднене повітря і забезпечує притік свіжого ззовні. Щоб знайти оптимальну модель, Роман вивчав іноземний досвід і робив десятки тестових моделей рекуператорів.
У перший рік роботи за місяць продавали від 10 до 50 штук. Після участі в європейських виставках компанія почала отримувати замовлення й з-за кордону. Прибутковим бізнес став на третій рік.
Зараз у команді майже 120 осіб. Рекуператори виробляють на власному виробництві площею понад 3 тис. кв. м. Мережа офіційних представництв Prana Platinum уже є в 38 країнах. З 2015 року компанія співпрацює з університетами: долучається до створення навчальних посібників, надає зразки рекуператорів, бере участь у семінарах.
Сміливий вчинок Романа: запустив власний інноваційний бізнес, ризикнувши стати одним з перших на ринку.

47
Юрій Тавпаш, засновник бренду шоколадних цукерок ручної роботи «Фортуна Нова», м. Львів, 57 років

Юрій заснував бренд шоколадних цукерок ручної роботи у 2005 році. Він вирішив відновлювати рецепти минулого сторіччя. Вміст какаопродуктів у таких солодощах – понад 60%, у них не додають ароматизатори й підсилювачі смаку, а термін їхньої придатності – 30 днів.
За рік Юрій відкрив першу кав'ярню «Фреска», де можна було скуштувати ці солодощі. У приміщенні відреставрували живопис XVII–XVIII сторіччя, за що отримали відзнаку ЮНЕСКО. На запуск закладу площею майже 100 кв. м пішло від $50 тис. Обрали місце в центрі Львова, де завжди був хороший трафік. Щоб прорекламувати заклад, Юрій також проводив презентації для гідів і дегустації. Другу каварню, «Арсенальна», він відкрив уже у 2010 році.
В асортименті «Фортуна Нова» приблизно 15 видів цукерок, що виготовляються за старими рецептами, і стільки ж розроблених самостійно. Коштують вони від 60 грн за 100 грамів. На місяць продають декілька сотень коробок цукерок. У команді восьмеро людей.
Сміливий вчинок Юрія: заснував виробництво цукерок ручної роботи, які за собівартістю дорожчі, ніж більшість магазинних.

48
Мирослав Карпінський, співзасновник компанії з виробництва вікон «Екран-Вікносвіт», м. Стрий, 42 роки

Мирослав разом із сім’єю заснував підприємство «Екран-Вікносвіт» з виробництва вікон і дверей у 2003 році: тоді там працювало приблизно 100 людей. Попри те, що компанія не мала досвіду роботи на великих промислових об’єктах, у 2011 році вона взяла участь у тендері й отримала величезне замовлення на конструкції для стадіону «Арена Львів». Його побудували для чемпіонату з футболу «Євро-2012». За 1,5 року треба було виготовити та інсталювати 4,5 тис. кв. м алюмінієвих конструкцій: вікна, двері, фасади. Попри шалений темп і смерть керівника проєкту Андрія Калічуна у ДТП проєкт здали вчасно.
Зараз компанія виготовляє вікна і двері з дерев'яного бруса, алюмінію, пластику. Цю продукцію використовують для житлових комплексів, торгових центрів, котеджних містечок та іншого. Вироби також експортують у ЄС і США. Оборот компанії складає майже 230 млн грн у рік.
Сміливий вчинок Мирослава: був керівником невеликої компанії, але ризикнув взяти замовлення на засклення стадіону «Арена Львів».

49
Богдан Зелений та Олесь Потягайло, співзасновники Markquen, що займається розробкою й виготовленням торгового POS-обладнання та постачанням рекламних діджитал-рішень, м. Львів, 29 та 30 років

У 2016-му Богдан та Олесь запустили омріяний бізнес. Компанія займалась шопер-маркетингом (набір інструментів для впливу на покупця безпосередньо на місці покупки. – Прим. ред.). Знайти перших клієнтів допоміг попередній досвід у продажах. Коштів на першому етапі бракувало, тому все зароблене реінвестовували в бізнес.
У 2020 році клієнти почали скасовувати замовлення через пандемію. Тоді компанія вкладала всі кошти в маркетинг і в новий цех, який був запущений у січні 2021 року. Жодного працівника за період карантину не звільнили.
Зараз у команді 15 осіб. У неї три напрями діяльності: виготовлення стендів для виставок, рішення для точок продажу (металеві стелажі, прикасові стійки та інше) та технологічні рішення. Наприклад, Q-Pad – планшет із програмним забезпеченням, розробленим для конкретного бренду. Markquen експортує у 22 країни світу. Співпрацює з компаніями ABinBev Efes, Alcohol Killer, Kormotech, Mondelez, Royal Canin, PMI та іншими. За 2020 рік продали приблизно 8 тис. одиниць товару.
Сміливий вчинок Богдана: у 2020 році інвестував усі заощадження в маркетинг і новий цех з обробки пластику, дерева та трубного металу.

50
Ярина Геречка, засновниця компанії з розвитку акторської майстерності Theatre and Business, м. Львів, 24 роки
Ярина Геречка, засновниця компанії з розвитку акторської майстерності Theatre and Business, Львів

Ярина 8 років викладає акторську майстерність. У 2014-му вона запустила власний бізнес – театральну студію Theatre and Business у Львові. Тоді дівчині було лише 16 років.
Згодом до Ярини почали звертатися компанії із пропозиціями провести для співробітників акторські тренінги. Так театральна студія переросла у тренінгову компанію. Ярина почала визначати більш детальні запити бізнесу й розробляти різні програми. Зараз у Theatre and Business навчають правильно говорити, розказувати про свій продукт, поводитися на камеру. Щоб розширити базу клієнтів, Ярина писала різним компаніям на пошту, робила рекламу в соцмережах. Частина клієнтів приходила за рекомендаціями від знайомих.
Зараз у команді троє людей. Загалом вони провели тренінги для більш ніж 50 компаній, зокрема SoftServe, Холдинг емоцій !FEST, Київської школи економіки. На них навчалось майже 5 тис. людей.
Сміливий вчинок Ярини: відкрила власний бізнес у 16 років.

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: