Українські розробники зароблятимуть як в Америці: 8 порад ІТ-спеціалістам, як підвищити собі зарплатню

Чотири роки свого життя я пропрацював програмістом у провідній на той час ІТ-компанії Bell Communications Researchу минулому Bell Labs, де винайшли мову програмування С та операційну систему Unix. І коли я повернувся із США 2002 року, був неприємно вражений українською зарплатнею, яку мені пропонували. Вона була в п’ять разів нижча, ніж в Америці.

Голова на плечах у мене була та сама, а інтернет на той час уже ефективно поєднав континенти. Тож проблема була в менеджменті. Менеджери цінували не результат, а час, який розробник провів на робочому місці. Навіть не так. Менеджери контролювали не результат, а наявність співробітника на робочому місці.

Як змінився український ринок праці в ІТ

Уже майже 20 років я працюю в ІТ-індустрії України і постійно спостерігаю «переживання», що зарплати ростуть, ринок перегрітий і це дуже скоро призведе до занепаду індустрії. Адже «занадто дорогі» українські програмісти стануть нікому не потрібними.

Але закон сполучених посудин ніхто не відміняв, і сьогодні вже нікого не дивує, що спеціаліст в Україні може працювати на глобальну компанію і отримувати компенсацію на рівні свого колеги із США.

Безумовно, на сьогодні середні зарплати ще не досягли рівня США, але продовжують стрімко зростати. Якщо ваш професійний рівень аналогічний колезі з іншої країни, ви можете отримати таку саму винагороду в Україні. Приклад Індії доводить, що компенсація в ІТ-індустрії ніяк не залежить від вартості життя в конкретній країні.

Перехід технологічних укладів розвинутих країн до економіки знань, пандемія COVID і віддалена робота суттєво прискорили процеси глобалізації в ІТ. Усе це змусило менеджерів навчитись контролювати результат роботи дистанційно. А компанії перестали звертати увагу на те, де знаходиться інженер, і готові наймати в будь-якому куточку світу.

Я переконаний, що зарплати айтішників усе ж таки зрівняються, попри різну вартість життя в країнах, рівень податків, культуру тощо.

Чому зарплати українських ІТ-спеціалістів зростатимуть

Існує ціла низка причин, чому зарплати українських розробників скоро зрівняються із заробітками американських колег.

1. Попит на ІТ-спеціалістів перевищує пропозицію, що змушує наймати спеціалістів там, де вони є.

• Кількість вакансій в ІТ продовжує щороку зростати. ІТ-технології проникають у всі сфери нашого життя і, відповідно, зростає потреба у ІТ-інженерах.
• Щороку в США залишаються відкритими майже 4 млн вакансій, у ЄС – приблизно 1 млн на рік.
• Середній час пошуку та наймання спеціаліста в США становить вісім місяців. А чим швидше компанія знайде спеціаліста, тим швидше випустить на ринок іноваційний продукт. Це критичний фактор для компаній.
• У моменти криз для стимулювання економіки уряди нарощують грошові маси, а бізнес інвестує їх у створення інновацій. На сьогодні це здебільшого ІТ-технології та проєкти.

2. Попит на українських програмістів суттєво зросте після запровадження «Дія City».

2022 року почав працювати спеціальний податковий режим «Дія City», що суттєво знижує ризики наймання співробітників в Україні для іноземних компаній. І, на мою думку, це призведе до масового виходу на український ринок R&Dresearch and development –підрозділи компанії, що розробляють стратегії технологічного розвитку, шукають перспективні розробки, модернізують виробництво-представництв міжнародних компаній. 

Сьогодні основною формою наймання ІТ-спеціалістів в Україні є ФОП, оскільки податкове навантаження складає лише 6% і дозволяє підписувати контракти на комерційних умовах, на відміну від КЗОТ, за яким неможливо звільнити співробітника тощо. «Дія City» дозволить наймати співробітників з податковим навантаженням на рівні 7,5% без ризику їхної перекваліфікації в найманих співробітників і донарахування податків.

Також запровадили податок на виведений капітал як альтернативу податку на прибуток. Це дозволяє реінвестувати прибуток і платити податки з інвестованих коштів лише тоді, коли ви виводите гроші з країни або платите дивіденди.

Режим «Дія City» запроваджують на 25 років, що дозволить західним компаніям інвестувати в нашу країну довгостроково.

30 років тому Індія створила такий режим, і на сьогодні немає, мабуть, жодної ІТ-компанії у світі, яка б не мала власного центру розробки ПО в цій країні.

3. Україна випускає унікальних спеціалістів світового рівня.

Ми успадкували інженерну школу СРСР, де розробляли, а частіше копіювали та покращували, ІТ-технології світового рівня. Ця школа базувалась на розгалуженій мережі технічних університетів, які випускали до 30 тис. технічних спеціалістів рівня бакалавр і магістр щороку.

Для порівняння, Індія випускає щороку 300 тис. ІТ-спеціалістів, проте лише 10% мають кваліфікацію бакалавра чи магістра. Решта це випускники тренінгових програм тривалістю 6–12 місяців, що не мають фундаментальної освіти.

За останні 30 років наші інженери отримали досвід роботи на міжнародних проєктах. З 200 тис. українських ІТ-спеціалістів лише 10% працюють на внутрішній ринок, решта отримала міжнародний досвід. Так, рівень англійської мови та нетехнічних навичок часто відстає від вимог світових компаній, але наявність фундаментальної освіти є ключовою. Додаткові знання можна набути з досвідом і відповідними тренінгами.

4. Навіть за умови однакових зарплат в Україні та США наймати ІТ-спеціалістів у нас усе одно економічно вигідніше.

Рівень накладних та адміністративних витрат у США суттєво вищий, ніж в Україні. Часто витрати на офісну інфраструктуру, підбирання персоналу, операційний менеджмент, податки у фонд оплати праці складають до 100% від фонду заробітної плати. Тоді як в Україні вони складають 20–30%.

У моделі моделі перепродажу інженерів націнка над фондом заробітної плати складає до $1,5 тис. на людину, що при зарплатні у $3 тис. складає 50% націнки, а при зарплатні в $4,5 тис. складає вже 30% націнки. 

Вартість пошуку та наймання співробітників також відрізняється в рази. Середній час найму в США складає вісім місяців та 20–30% річної зарплатні співробітника, тоді як в Україні це два місяці та 10–15% річної зарплатні. І це якщо користуватись рекрутинговими агенціями, а власна команда з підборання персоналу забезпечує найм за 5% річної зарплатні.

Ось типовий калькулятор щомісячних витрат, які несе західна компанія, коли відкриває R&D-центр на базі Creative Quarter:

Поради компаніям, щоб вижити

І наостанок. Я пишу про те, що зарплати зростатимуть, поки не вирівняються, уже 15 років поспіль. Це не подобається компаніям, які скаржаться, що я формую інфляційні очікування в інженерів. І не подобається інженерам, які пишуть, що їхні зарплати все ще не досягли світового рівня.

Що робити в цій ситуації компаніям, щоб вижити, а інженерам, щоб швидше «глобалізувати» свою компенсацію?

Компаніям для виживання в умовах глобалізації потрібно: 

1. Зрозуміти, що це природа речей, з якою неможливо боротись. Інтернет зробив економіку знань глобальною і дозволяє наймати «мізки» по всьому світу. А на глобальному конкурентному ринку ціну інженера визначаєт попит і пропозиція. Треба якнайшвидше прийняти реальність і почати адаптуватись або навіть грати на випередження.
2. Попит на інженерів зростає, отже потрібно нарощувати пропозицію. Якщо подивитись на досвід Індії, де ринок ІТ бурхливо розвивається вже 40–50 років, то побачимо, що вони побудували систему ІТ-освіти, яка на сьогодні вийшла на випуск 300 тис. інженерів щороку. Це освіта різного рівня кваліфікації: від тренінг-центрів, які готують людей початкового рівня за 6–12 місяців, до університетів, які готують бакалаврів, магістрів і менеджмент. У результаті там дуже багато молодих спеціалістів, які дешевші, ніж в Україні, а також достатньо висококваліфікованих, що отримують американські зарплати, попри надзвичайно низьку вартість життя в країні.
3. Переходити до інших бізнес-моделей і конкурувати з глобальними компаніями. Багато наших підприємців уже йдуть цим шляхом і створюють продукти світового рівня (Grammarly, MacPaw, Ajax, Readdle, People.ai, Reface, Creatio/Terrasoft ). Аутсорсингові компанії активно переходять від моделі перепродажу інженерів до виконання проєктів під ключ, постачання комплексних рішень та експертизи в предметних галузях. Це дає можливість генерувати для клієнта вищу додану вартість, у результаті він готовий платити більше і можна більше платити інженерам.
4. Впроваджувати системи оцінювання персоналу, щоб вміти виміряти цінність кожного інженера, просувати та надавати кращу компенсацію саме тому, хто її вартий. Вводити планування кар’єри, постійного навчання та розвитку персоналу.
5. Інвестувати в підготовку молоді ще зі школи, а не тільки на рівні вищих навчальних закладів.
6. Працювати з урядом для нарощування потужності наявних навчальних закладів, перепрофілювання їх під ІТ, замість випуску економістів і юристів, яких і так забагато. Адже саме на це є шалений попит.

Поради ІТ-спеціалістам, щоб підвищити доходи

Інженерам, щоб прискорювати зростання своїх доходів, пораджу наступне:

• Нарощувати свою цінність. Основний потенціал зростання для наших інженерів з високим рівнем технічних знань полягає у сфері гнучких навичок. Тобто комунікація, робота в команді, знання предметної області, розуміння потреб бізнесу кінцевого замовника тощо.
• Визначитись із траєкторією розвитку – професійне горизонтальне зростання чи поступовий перехід у менеджмент. Для цього потрібно тестувати власний професійний профіль, визначати сильні сторони та мотивацію і далі інвестувати у власний розвиток відповідно до обраної стратегії.
• Інвестувати у власну «обгортку»: якісне резюме, підготовка до інтерв’ю, вміння презентувати себе та донести власну цінність. Свого часу я прочитав декілька товстих книжок про те, як проходити інтерв’ю, відповідати на складні запитання роботодавця, а також які запитання ставити самому, щоб довести свою зрілість і визначити, яка компанія вам більше підходить. 
• Дуже корисно пройти тренінги зі складних переговорів і навчитись професійно торгуватись за власну компенсацію та умови роботи в компанії.
• Планувати свій розвиток, обговорювати з компанією можливості зростання, змінювати роботодавця, якщо потенціал зростання або компенсації в компанії вичерпаний. Тобто підходити до власної кар’єри стратегічно і свідомо.
• Сміливіше виходити із зони комфорту, займати активну кар’єрну позицію. Проходити інтерв’ю на позиції у глобальних компаніях (Google, Meta, Microsoft), щоб краще розуміти їхні потреби, критерії наймання та відповідно коригувати власний професійний розвиток. Це дозволить із часом вийти на професійний рівень, за який готові платити зарплатню світового рівня.
• Переходити працювати в компанії, які надають послуги з високою доданою вартістю або створюють власні продукти. Зважати на те, чи є компанія успішною в конкурентній боротьбі на глобальному ринку, адже саме такі компанії дають більше можливостей реалізувати свій потенціал і нарощувати свою цінність і, відповідно, компенсацію.
• Вірити в себе та ставити високу планку, амбітні цілі. Мріяти, як у дитинстві, слухати серцем, що резонує, аби зрозуміти в чому ваше покликання, і далі ставити завдання мозку наполегливо йти до своєї самореалізації. Лише так можна стати справді щасливим як професійно, так і персонально.

Кожен з нас має талант і шанс стати Ілоном Маском чи Стівом Джобсом. І зовсім необов’язково, щоб про вас дізнався весь світ. Досить того, що ви самі знатимете, що реалізували свій потенціал на всі 100%.