Двоє львів’ян пішли з ІТ, щоб продавати кольорові шкарпетки. Тепер їх бренд Dodo Socks знають у світі

У листопаді 2015 року двоє колег айтішніків Марта Турецька та Андрій Плясун заснували компанію Dodo Socks. Сьогодні це один з найвідоміших брендів шкарпеток в Україні. Їхню продукцію купують не тільки в Україні, а й в Бельгії, Нідерландах, США та навіть в Середній Азії.

Редакція MC Today розпитала Марту та Андрія, чому вони пішли з ІТ і які проблеми гальмували їх розвиток.

Як ми придумали і створили бренд

Ми разом працювали у львівській ІТ-компанії DevCom, але вже тоді я розуміла, що це тимчасова робота. Коли я навчалась в бізнес-коледжі в Канаді, то мріяла про власну справу. Для нас обох робота в ІТ була можливістю заробити трохи грошей, щоб відкрити бізнес, який платитиме податки та створюватиме робочі місця.

Все почалось з того, що я і Андрій у 2015 році купували шкарпетки для українських солдатів в АТО. Так ми познайомились з нашим першим постачальником – директором однієї львівської фабрики, де ми закуповували шкарпетки.

Одного разу, розглядаючи тисячі одноманітних чорних шкарпеток, з’явилась ідея пошити кілька кольорових пар. На щастя, директор фабрики позитивно сприйняв нашу ідею і нам вдалось пошити 200 шкарпеток з малюнком велосипеда. Ми пошили її на маленькій фабриці поруч з офісом.

Більшість шкарпеток першої партії ми подарували друзям, роздали колегам і отримали позитивну реакцію. Мовляв, робіть ще, у вас добре виходить.

Саме тоді ми вирішили створити бренд. Швидко склали простенький бізнес-план, зробили невеличкий аналіз ринку, який показав, що у нас буде два конкуренти: Duna та Sammy Icon. Придумали логотип та кілька дизайнів для шкарпеток. Як всі поважні айтішніки, першим ділом зробили сайт. У листопаді 2015 року з’явився бренд українських шкарпеток Dodo Socks.

Три проблеми, які спіткали на початку

Наша перша повноцінна партія розійшлась за два тижні. Це був приголомшливий успіх, ми не очікували, що аудиторія буде такою великою. Втім, цей успіх дещо зіпсували проблемами, з якими ми зіткнулись.

Перше – це проблема з виробництвом. Свої шкарпетки ми шиємо на різних фабриках в Україні, а вони не хочуть мати справу з локальними брендами, які замовляють малі партії.

Друга проблема – це сировина, яку в Україні вкрай важко дістати. Особливо це стосується кольорової гами. Коли ми прийшли на фабрику замовляти першу колекцію (п’ять пар з салатовим, фіолетовим та червоним кольорами), нам сказали, що не зможуть це пошити, бо в них немає таких ниток.

Шукаючи тканину, ми зітнулись з третьою проблемою – не вся сировина є такою якісною, як нам би хотілось. Наприклад, відшивши одну партію шкарпеток, ми замітили, що вони банально не тягнуться або сильно кошлатяться. А це серйозна проблема як для шкарпеток. У нас досі на складі припадають порохом комплекти, які через дефекти так і не з’явились у продажі.

Проте наш бізнес стрімко розвивався. (Андрій ще деякий час намагався поєднувати його з основною роботою, а Марта покинула ІТ-компанію у серпні 2016 року – ред.). Перший рік в бізнесі ми взагалі не платили собі зарплату. Жили на заощадження з попередньої роботи. Загалом в бренд ми вклали лише один раз на старті – по 20 тис. грн кожен.

Виробництво шкарпеток – це сезонний бізнес

В перший рік роботи ми не очікували, що наш бренд матиме такий успіх. Партії так швидко розходились, що ми не встигали їх знову відшивати. В тому числі, через наше незнання – ми навіть не намагались робити якісь запаси товару наперед. Втім, весною наш запал зник. Продажі різко скоротилися, а ми не розуміли причину. Думали, все – бренд загинається.

Поступово скорочували партії, аж поки не настало 1 вересня. І ні з того ні з сього продажу знову різко підскочили – десь в чотири рази. Так ми зрозуміли, що шкарпетковий бізнес має сезонний характер, а найбільші піки наступають в період різдвяно-новорічних свят, коли люди дарують один одному подарунки.

Раніше ми самі сприймали кольорові шкарпетки як досить дорогий аксесуар чи подарунок. Наша ціль була в тому, щоб зробити їх доступними для всіх і не втратити в якості. Ми все робили методом спроб та помилок. Бо ні в інтернеті, ні в книжках не написано, як побудувати «шкарпеткову імперію».

Де в Україні шиють кольорові шкарпетки

Нашому першому партнеру-виробнику ми допомогли грошима, щоб разом закупити обладнання для його фабрики. Зараз ми вже не працюємо з ним, через малі потужності його виробництва.

Нам вдалось попрацювати з багатьма фабриками в України. Досвід показує, що шити шкарпетки краще на сході країни. Про власне виробництво думали, але обрали інший шлях. Адже ми продаємо не просто шкарпетки, а їх дизайн.

Об’єми виробництва

Ми продаємо колекції з трьома різними дизайнами, які схожі між собою. Якщо взяти, наприклад, літній набір, то це три дизайни і три розміри. Партія однієї колекції, яку ми зазвичай продаємо за сезон – це шість тисяч пар шкарпеток (Набір із 3 пар коштує 150-160 грн – ред.). Хоча це все залежить від сезону, бо зимою шкарпетки купують набагато краще.

Пошкодували, що змінили ФОП на ТзОВ

Мені не дуже подобається ситуація в Україні, коли підприємство замість того, щоб вести бізнес від однієї юридичної особи, дробить його на кілька десятків ФОПів.

Коли ми вийшли на серйозний рівень, стали дорослішими, то вирішили змінити форму власності та стати товариством з обмеженою відповідальністю.

Але це завдало нам в рази більше проблем, ніж переваг. По-перше, в нашому штаті з’явились дві додаткові посади – юрист та бухгалтер. На голову звалилася купа паперової роботи – заповнення документів, накладних.

Ми навіть не можемо зняти гроші з рахунку, коли захочемо. Але така ціна чесного бізнесу в Україні – всі наші працівники оформленні офіційно, а ми стали платити в рази більше податків.

Хто купує Dodo Socks

Наші покупці – це як айтішніки, так і студенти чи офісні працівники. На початку ми запустили послугу велодоставки. Завдяки цьому наші шкарпетки часто доставляють в офіси різних ІТ-компаній Львова. Велодоставка генерує лише дрібну частину продажів шкарпеток, але ми її залишили як нашу фішку.

Також ми працюємо з різними магазинами по Україні. Це досить ризикована справа. Ми консультуємося з іншими брендами одягу щодо того чи іншого магазину. Деякі збанкрутілі магазини досі винні нам гроші за товар.

Зараз шукаємо можливість облаштувати «острівці» в торгових центрах Києва та Одеси або відкрити в цих містах магазин, як у Львові.

Плани на майбутнє

У червні цього року ми відкрили наш перший магазин – у Львові. До цього покупці могли придбати шкарпетки в нашому складі-офісі, але це було незручно навіть для нас.

Відкриття магазину в літній період, як виявилось принесло більше користі, ніж ми очікували. Саме завдяки йому, ми маємо змогу тримати продажі на вищому рівні, аніж в аналогічний період минулоріч. Магазин з кольоровими шкарпетками у Львові – це завжди багато туристів-покупців.

У серпні вже має з’явитись наша перша колекція нижньої білизни. Згодом ми плануємо випускати футболки, екоторби, значки та інші аксесуари.

При цьому ми не задумуємось над залученням інвестицій. Досі нам для розвитку вистачає зароблених грошей.

Нещодавно ми відправили першу партію шкарпеток в Амстердам. Замовник вибрав різні дизайни та купив 100 пар. Загалом наші шкарпетки можна побачити в різних магазинах Європи. Це більше заслуга продавців, які самостійно нас знаходять. Ще з нами зв’язались торговці з Казахстану і запропонували стати нашими представниками у своїй країні. Зараз ми з ними узгоджуємо формальності.

Також нещодавно ми розмістили оголошення на платформі для виробів ручної роботи Еtsy, де отримали клієнтів зі США та Бельгії. Але в нас виникли проблеми з «Укрпоштою», яка жахливо доставляє замовлення.

В наших планах – створити склад в Польщі і звідти відправляти шкарпетки по світу, щоб не зіпсувати собі репутацію, через неякісну логістику.