logo

«Ищу подход к молекулам». Мне 26 лет, я создаю лекарства: репортаж из лаборатории «Фармак»

«Шукаю підхід до молекул». Мені 26 років, я створюю ліки: репортаж із лабораторії «Фармак»

16816

Мимо огромного завода «Фармак» на Подоле каждый день ездят тысячи киевлян, так называется даже трамвайная остановка. Завод существует уже 95 лет, производит почти 6 % всех лекарств в Украине и экспортирует продукцию в 28 стран мира.

Корреспонденты MC.today провели один рабочий день с инженером-разработчиком «Фармак» Натальей Гук. В свои 26 она разрабатывает сложные лекарства, от которых зависит здоровье тысяч людей. В партнерском проекте Наталья рассказала, как стала фармацевтом и почему разработчик лекарств – это творческая профессия.

Партнер проекта?

20 производственных линий и исследовательский центр

Наталья Гук достает пропуск и подносит его к турникету на проходной. На часах 7:45. Есть еще 15 минут, чтобы выпить кофе и переодеться. Наталья ездит на работу из Борисполя. В обычное время добирается в Киев попутками и метро, сегодня ее подвезла коллега, поэтому приехали чуть раньше.

Рабочий день Натальи начинается в 8 утра

Рабочий день Натальи начинается в 8 утра

Синее шестиэтажное строение, в котором работает Наталья, – только одно из зданий, принадлежащих компании «Фармак». 95 лет назад здесь открылось первое в Украине предприятие по производству синтетических лекарственных средств – Киевский химико-фармацевтический завод имени Ломоносова. В 1995-м его приватизировали и переименовали в «Фармак». С тех пор в модернизацию производства инвестировали более $242 млн.

Сейчас у компании 20 производственных линий и современный R&D-центр, где проводят разработку и исследования новых лекарственных средств. В центре работают 45 кандидатов и 5 докторов наук. В планах – масштабироваться дальше, поэтому «Фармак» развернул строительство нового 7-этажного офисно-лабораторного центра.

В целом в компании 2700 сотрудников. 250 из них разрабатывают лекарства, проводят их клинические исследования, занимаются регистрацией и трансфером, то есть переносом технологии из лаборатории на производство. «Фармак» делает упор на генерики – аналоги оригинальных лекарств, имеющие такой же качественный и количественный состав, лекарственную форму и доказанную терапевтическую эквивалентность.

Как производят генерики

«Когда я говорю одноклассникам, что я инженер-разработчик, они удивляются и спрашивают, не скучно ли это, – делится Наталья, пока мы поднимаемся на лифте в лабораторию. – Моя работа очень интересная: в ней есть что-от от химика, что-то от технолога и немножко от творца. Процесс разработки лекарства – это творчество, потому что каждая молекула специфическая и к ней нужно найти свой подход».

Наталья Гук

Наталья Гук

Главная задача – чтобы полученный генерик работал так же, как оригинальное лекарство. При этом процесс разработки должен быть быстрым и экономичным. Смысл генериков в том, что они доступнее оригинальных лекарств, потому что предприятие использует готовую молекулу и не тратит деньги на поиск активного вещества, исследования его эффективности и безопасности.

Процесс выглядит так. Сначала маркетинговый отдел анализирует рынок и определяет, какие лекарства востребованы. После этого каждый отдел завода определяет, реально ли производить такое лекарство на «Фармаке» – есть ли нужные производственные линии и специалисты. Финансисты считают ожидаемый экономический эффект.

Лаборатория, в которой работает Наталья, анализирует литературу и патентный поиск, оценивает качественный и количественный состав лекарства, какую технологию можно использовать, есть ли для нее подходящее оборудование и какой объем исследований нужно будет провести для разработки.

Если лекарство принимают в продуктовый портфель, оно попадает в разработку. Начинают с лабораторного этапа – нарабатывают эксперименты до 100 граммов с постепенным масштабированием на оборудование всё большего и большего размера – от 300 граммов до 10 кг. На финальном этапе опытную серию – от десятков до сотни килограммов – производят в цехе. Размер серии зависит от дозировки и объема серии лекарства, которую планируют выпускать. Параллельно специалисты разрабатывают методы контроля, изучают стабильность лекарства и подбирают первичную упаковку, то есть ту, которая непосредственно соприкасается с лекарством.

Масштабирование и трансфер – один из самых сложных и ответственных процессов в разработке лекарства. Он позволяет достичь воспроизводимости процесса.

Когда все этапы разработки успешно пройдены, приступают к исследованиям биоэквивалентности, то есть степени подобия свойств генерика и оригинального лекарства. У них должны быть одинаковые фармакокинетические показатели: степень и скорость всасывания лекарства, время достижения максимальной концентрации и так далее. Говоря простым языком, генерик и оригинальное лекарство должны одинаково действовать на человека.

Последний этап – регистрация. Весь пакет документов отдают в Государственный экспертный центр Минздрава Украины. В нем должен быть описан весь процесс разработки лекарства, причем даже неудачные этапы. В министерстве должны видеть, как компания пришла к результату.

Процесс регистрации может длиться до года. Только потом компания получает регистрационное свидетельство на лекарство и запускает его в производство.

Тесты в лаборатории

В лабораторию «Фармак» просто так не попасть. Нам выдают одноразовые халаты, бахилы и чепчики. На заводе есть помещения, которые называют «чистые». В них нас не допускают, там – строгий подход к чистоте воздуха, специальная одежда и даже костюмы, похожие на скафандры. Поэтому идем только в ту часть, где можно находиться посторонним.

Наталья специализируется на твердых лекарственных формах
Наталья специализируется на твердых лекарственных формах
Наталья специализируется на твердых лекарственных формах
Наталья специализируется на твердых лекарственных формах
Наталья специализируется на твердых лекарственных формах
Наталья специализируется на твердых лекарственных формах

За каждым лекарством всегда закрепляют одного технолога и одного-двух аналитиков. Наталья специализируется на твердых лекарственных формах. К ним относятся не только таблетки, но и порошки, саше и даже желатиновые капсулы. Сейчас у Натальи в разработке три лекарства, все на разных стадиях: где-то все только начинается, а где-то уже идет регистрация.

Одно из лекарств, над которым она сейчас работает, – от сердечно-сосудистых заболеваний. До того как лекарство попало в аптеку, название озвучивать нельзя – чтобы не узнали конкуренты. В лаборатории технолог изучает фармако-технологические свойства массы, которую потом спрессуют в таблетку и покроют оболочкой.

С момента принятия решения о разработке и до продажи в аптеках обычно проходит 2-4 года. Наталья разработала пока только одно лекарство, которое уже выпустили на рынок. Она начала работать над ним 3 года назад, как только пришла в компанию. Это Ремесулид Рапид, аналог Нимесила.

«Когда я увидела его в аптеке упакованным и красиво маркированным, аж дух захватило: “Вот, это мое, родное”», – вспоминает она.

«Фармак»

Поднявшись в лабораторию, Наталья засыпает таблетки в ячейки корзинки, помещенной в резервуар с водой. Задача – проверить, как быстро они распадутся на частицы. Этот тест – первая проверка того, как таблетки будут вести себя в организме. Если желудочно-растворимая таблетка, покрытая оболочкой, не распадется в условиях соответствующей среды за полчаса, значит она не подействует и в организме человека. Пока разговариваем, все 6 таблеток распадаются.

Тест на распадаемость в воде – лишь один из фармако-технологических методов оценки качества таблеток. Аналитики будут оценивать эти таблетки с точки зрения растворимости и высвобождения активного вещества в средах с разным уровнем pH (кислотности), как в желудке.

Наталья уже разработала одно лекарство, которое выпустили на рынок
Наталья уже разработала одно лекарство, которое выпустили на рынок
Наталья уже разработала одно лекарство, которое выпустили на рынок
Наталья уже разработала одно лекарство, которое выпустили на рынок
Наталья уже разработала одно лекарство, которое выпустили на рынок
Наталья уже разработала одно лекарство, которое выпустили на рынок

Другой прибор позволяет оценить насыпную плотность и «уплотнение» массы, которая должна стать таблеткой. Это дает возможность проанализировать склонность порошка к сжатию и спрогнозировать некоторые производственные параметры таблетирования. Наталья насыпает порошок в стеклянный цилиндр, помещает в аппарат, и прибор монотонно стучит.

«В университете таких приборов не было, поэтому мы проверяли насыпную плотность, стуча цилиндром с образцом по столу. По требованиям методики приходилось стучать 1250 раз подряд», – улыбается Наталья.

Приборы, на которых она работает каждый день, стоят как «однушка» в киевской хрущевке. А некоторые – как «трешка» в новостройке. «Фармак» ежегодно реинвестирует в развитие примерно 95 % прибыли. Компания направила около $15 млн на R&D лабораторию. За последние 5 лет на науку и разработку ушло около 2 млрд грн.

«Моя мечта – поучаствовать в разработке оригинального лекарства с нуля. Правда, пока увижу его в аптеке, я успею поседеть, потому что процесс может занять несколько десятилетий», – смеется она.

Ежегодно «Фармак» выводит на рынок около 20 новых лекарств. В разработке одновременно находится около сотни. Собственные оригинальные лекарства у компании тоже есть – например, Амизон и Антраль.

В прошлом году самым продаваемым лекарством завода был Фармасулин – раствор для больных сахарным диабетом. Его продали на 336 млн грн. На втором месте – спрей для носа Эвказолин. На третьем – Фленокс, раствор для инъекций для профилактики тромбоза.

Почему украинское лекарство – не хуже импортного

Поработав в лаборатории, поднимаемся выше, на опытно-промышленный участок. Здесь разработка проводится на оборудовании, конструктивно идентичном тому, на котором лекарства будут производиться в цехе.

«Фармацевтическая промышленность – очень зарегулированная отрасль. Мы записываем каждый свой шаг и придерживаемся всех требований нормативных документов, чтобы обеспечить качество и безопасность лекарства еще на этапе разработки. Поэтому, когда слышу стереотипы по поводу украинских лекарств, очень злюсь, – делится Наталья. – Недавно стою в очереди в аптеке, а фармацевт говорит предыдущему покупателю: ”Берите иностранные таблетки, они чище”. Еле сдержалась, чтобы не влезть в спор».

И добавляет: «Я сама пью Ремесулид Рапид, который разрабатывала. Он мне как-то лучше, чем аналоги. Может быть, это материнское чувство».

Как оценивают работу и какие условия предлагают

Наталья училась в Киевском национальном университете технологии и дизайна на кафедре промышленной фармации. Первые три месяца на «Фармаке» ее вводили в курс дела, через полтора года – допустили к собственным разработкам. А прошлым летом повысили до старшего инженера.

Следующая ступенька, на которую может подняться Наталья, – ведущий инженер. На заводе растят разработчиков под себя и стараются создать им максимально комфортные условия, потому что в стране большой дефицит кадров. Например, технический директор завода пришел сюда в свое время обычным инженером. Руководитель департамента исследований и разработки «Фармака» Роман Смишко тоже начинал с самого низа.

В библиотеке «Фармак» Наталья изучает подходы и рекомендации по технологиям, которые не всегда можно найти в сети
В библиотеке «Фармак» Наталья изучает подходы и рекомендации по технологиям, которые не всегда можно найти в сети

У каждого сотрудника – от уборщицы до гендиректора «Фармак» – есть KPI. Если их выполнять, можно получить квартальную или полугодовую премию. KPI Натальи – сроки, за которые она должна пройти определенные этапы в разработке лекарства. Справится быстрее – получит бонус. Кстати, зарплата в «Фармаке» растет ежегодно. За последние 5 лет средняя зарплата на заводе выросла в 2,5 раза.

Любопытно, что до 9 класса будущий инженер-разработчик мечтала быть переводчицей, учила английский и французский. Но потом поняла, что иностранный язык – это вспомогательный инструмент, а не профессия, и поступила на фармацевта. Говорит, что ни разу не пожалела о своем решении.

Английский ей пригодился. «Фармак» экспортирует лекарства в 28 стран. В прошлом году за границу уехали почти четверть всех произведенных лекарств – на $57 млн. Стратегическая цель завода – увеличить долю экспорта до 40 %, оставаясь лидером украинского рынка. Поэтому читать и создавать документацию на английском – обязательная часть работы инженера-разработчика.

«Фармак»

Сотрудники «Фармака» часто бывают на англоязычных конференциях. Там знакомятся с опытом именитых коллег, занимающихся разработкой и исследованиями в разных странах. Наталья уже дважды ездила в Польшу для обмена опытом.

«Я фанат своей работы, – говорит Наталья Гук. – Мне нравится, что каждый день не похож на предыдущий. Мы не просто офисные сотрудники и не пропадаем в лаборатории, я бываю и там, и там. Я считаю себя счастливым человеком, потому что нашла любимую сферу. Я на это училась, понимала, на что иду, и не разочаровалась».

Фотографии Владимира Герасимова

Партнер проекта?

Повз величезний завод «Фармак» на Подолі щодня їздять тисячі киян, так називається навіть трамвайна зупинка. Завод існує вже 95 років, виробляє майже 6 % усіх ліків в Україні та експортує продукцію до 28 країн світу.

Кореспонденти MC.today провели один робочий день з інженеркою-розробницею «Фармак» Наталею Гук. У свої 26 вона розробляє складні ліки, від яких залежить здоров’я тисяч людей. У партнерському проєкті Наталя розповіла, як стала фармацевткою та чому розробниця ліків – це творча професія.

Партнер проєкту?

20 виробничих ліній і дослідницький центр

Наталя Гук дістає пропуск і підносить його до турнікета на прохідній. На годиннику 7:45. Є ще 15 хвилин, щоб випити каву та переодягнутися. Наталя їздить на роботу з Борисполя. Зазвичай добирається до Києва попутками та метро, сьогодні її підвезла колега, тому приїхали трохи раніше.

Рабочий день Натальи начинается в 8 утра

Робочий день Наталі починається о 8 ранку

Блакитна шестиповерхова будова, в якій працює Наталя, – лише одна з будівель, що належить компанії «Фармак». 95 років тому тут відкрилося перше в Україні підприємство з виробництва синтетичних лікарських засобів – Київський хіміко-фармацевтичний завод імені Ломоносова. У 1995-му його приватизували та перейменували на «Фармак». Відтоді в модернізацію виробництва інвестували понад $242 млн.

Нині в компанії 20 виробничих ліній та сучасний R&D-центр, де розробляють і досліджують нові лікарські засоби. У центрі працюють 45 кандидатів і п’ять докторів наук. У планах – масштабуватися далі, тому «Фармак» почав будувати новий семиповерховий офісно-лабораторний центр.

Загалом у компанії 2700 співробітників. 250 із них розробляють ліки, проводять їх клінічні дослідження, займаються реєстрацією та трансфером, тобто перенесенням технології з лабораторії на виробництво. «Фармак» робить акцент на генерики – аналоги оригінальних ліків, що мають такий самий якісний і кількісний склад, лікарську форму й доведену терапевтичну еквівалентність.

Як виробляють генерики

«Коли я кажу однокласникам, що я інженерка-розробниця, вони дивуються й запитують, чи це не нудно, – ділиться Наталя, поки ми підіймаємося ліфтом у лабораторію. – Моя робота дуже цікава: у ній є щось від хіміка, щось від технолога та трохи від творця. Процес розробки ліків – це творчість, тому що кожна молекула специфічна та до неї потрібно знайти свій підхід».

Наталья Гук

Наталя Гук

Головна задача – щоб отриманий генерик працював так само, як оригінальні ліки. При цьому процес розробки має бути швидким і економічним. Суть генериків у тому, що вони доступніші за оригінальні ліки, тому що підприємство використовує готову молекулу й не витрачає гроші на пошук активної речовини, дослідження її ефективності та безпеки.

Процес виглядає так. Спочатку маркетинговий відділ аналізує ринок і визначає, які ліки мають попит. Після цього кожний відділ заводу визначає, чи реально виробляти такі ліки на «Фармаку» – чи є потрібні виробничі лінії та спеціалісти. Фінансисти рахують очікуваний економічний ефект.

Лабораторія, в якій працює Наталя, аналізує літературу та патентний пошук, оцінює якісний і кількісний склад ліків, яку технологію можна використати, чи є для неї потрібне обладнання та який обсяг досліджень треба буде провести для розробки.

Якщо ліки приймають до продуктового портфеля, вони потрапляють у розробку. Починають із лабораторного етапу – напрацьовують експерименти до 100 грамів із поступовим масштабуванням на обладнання дедалі більшого розміру – від 300 грамів до 10 кілограмів. На фінальному етапі дослідну серію – від десятків до сотні кілограмів – виробляють у цеху. Розмір серії залежить від дозування та об’єму серії, що планують випускати. Паралельно спеціалісти розробляють методи контролю, вивчають стабільність ліків і підбирають первинне пакування, тобто те, що безпосередньо контактує з ліками.

Масштабування та трансфер – один із найскладніших і найвідповідальніших процесів у розробці ліків. Він дозволяє досягти відтворення процесу.

Коли всі етапи розробки успішно подолали, починають досліджувати біоеквівалентність, тобто ступінь схожості властивостей генерику та оригінальних ліків. Вони повинні мати однакові фармакокінетичні показники: ступінь і швидкість всотування ліків, час досягнення максимальної концентрації тощо. Кажучи простою мовою, генерик та оригінальні ліки мають однаково діяти на людину.

Останній етап – реєстрація. Весь пакет документів віддають до Державного експертного центру Міністерства охорони здоров’я України. У ньому має бути описаний весь процес розробки ліків, причому навіть невдалі етапи. У Міністерстві мають бачити, як компанія дійшла до результату.

Процес реєстрації може тривати до року. Тільки потім компанія отримує реєстраційне свідоцтво на ліки та запускає їх у виробництво.

Тести в лабораторії

До лабораторії «Фармак» просто так не потрапиш. Нам видають одноразові халати, бахіли та чепчики. На заводі є приміщення, які називають «чистими». До них нас не допускають – там суровий підхід до чистоти повітря, спеціальний одяг і навіть костюми, схожі на скафандри. Тому йдемо тільки в ту частину, де можна перебувати стороннім.

Наталья специализируется на твердых лекарственных формах
Наталья специализируется на твердых лекарственных формах
Наталья специализируется на твердых лекарственных формах
Наталья специализируется на твердых лекарственных формах
Наталья специализируется на твердых лекарственных формах
Наталья специализируется на твердых лекарственных формах

За кожними ліками завжди закріплюють одного технолога та одного-двох аналітиків. Наталя спеціалізується на твердих лікарських формах. До них уналежнюють не тільки таблетки, але й порошки, саше й навіть желатинові капсули. Нині у Наталі в розробці три препарати, усі на різних стадіях: десь усе тільки починається, а десь уже відбувається реєстрація.

Одні з ліків, над якими вона нині працює, – від серцево-судинних захворювань. До того як ліки потрапили до аптеки, назву озвучувати не можна – щоб не дізналися конкуренти. У лабораторії технолог вивчає фармако-технологічні властивості маси, яку потім спресують у таблетку та вкриють оболонкою.

Із моменту прийняття рішення про розробку та до продажу в аптеках зазвичай проходять два-чотири роки. Наталя розробила наразі тільки одні ліки, які вже випустили на ринок. Вона почала працювати над ними три роки тому, щойно прийшла в компанію. Це Ремесулід Рапід, аналог Німесилу.

«Коли я побачила його в аптеці запакованим і гарно маркованим, аж дух перехопило: “Ось, це моє, рідне”», – згадує вона.

«Фармак»

Піднявшись до лабораторії, Наталя засипає таблетки до комірок кошику, вміщеному в резервуар із водою. Задача – перевірити, наскільки швидко вони розпадуться на частинки. Цей тест – перша перевірка того, як таблетки поводитимуться в організмі. Якщо шлунково-розчинна таблетка, вкрита оболонкою, не розпадеться в умовах відповідного середовища за пів години, отже, вона не подіє і в організмі людини. Поки розмовляємо, усі шість таблеток розпадаються.

Тест на розпадність у воді – лише один із фармако-технологічних методів оцінки якості таблеток. Аналітики оцінюватимуть ці таблетки з точки зору розчинності та вивільнення активної речовини в середовищах із різним рівнем pH (кислотності), як у шлунку.

Наталья уже разработала одно лекарство, которое выпустили на рынок
Наталья уже разработала одно лекарство, которое выпустили на рынок
Наталья уже разработала одно лекарство, которое выпустили на рынок
Наталья уже разработала одно лекарство, которое выпустили на рынок
Наталья уже разработала одно лекарство, которое выпустили на рынок
Наталья уже разработала одно лекарство, которое выпустили на рынок

Другий прилад дозволяє оцінити насипну густину та «ущільнення» маси, яка має стати таблеткою. Це дає можливість проаналізувати схильність порошку до стиснення та спрогнозувати деякі виробничі параметри таблетування. Наталя насипає порошок у скляний циліндр, кладе до апарату, і прилад монотонно стукає.

«В університеті таких приладів не було, тому ми перевіряли насипну густину, стукаючи циліндром зі зразком по столу. За вимогами методики доводилося стукати 1250 разів поспіль», – посміхається Наталя.

Прилади, на яких вона працює щодня, коштують як однокімнатна квартира в київській хрущовці. А деякі – як трикімнатна в новобудові. «Фармак» щорічно реінвестує в розвиток приблизно 95 % прибутку. Компанія направила близько $15 млн на R&D лабораторію. За останні п’ять років на науку та розробку пішло близько 2 млрд грн.

«Моя мрія – взяти участь у розробці оригінальних ліків з нуля. Щоправда, поки побачу їх в аптеці, я встигну посивіти, тому що процес може зайняти кілька десятиліть», – сміється вона.

Щорічно «Фармак» виводить на ринок близько 20 нових ліків. У розробці одночасно перебувають близько сотні. Власні оригінальні ліки в компанії також є – наприклад, Амізон і Антраль.

Минулого року найпопулярнішими серед покупців ліками заводу був Фармасулін – розчин для хворих на цукровий діабет. Його продали на 226 млн грн. На другому місці – спрей для носа Еквазолін. На третьому – Фленокс, розчин для ін’єкцій для профілактики тромбозу.

Чому українські ліки – не гірші за імпортні

Попрацювавши в лабораторії, підіймаємося вище, на дослідно-промислову ділянку. Тут розробка проводиться на обладнанні, що конструктивно ідентичне тому, на якому ліки вироблятимуться в цеху.

«Фармацевтична промисловість – дуже зарегульована галузь. Ми записуємо кожний свій крок і дотримуємося всіх вимог нормативних документів, щоб забезпечити якість і безпеку ліків ще на етапі розробки. Тому, коли чую стереотипи щодо українських ліків, дуже злюся, – ділиться Наталя. – Нещодавно стою в черзі в аптеці, а фармацевт говорить попередньому покупцю: “Беріть іноземні таблетки, вони чистіші”. Ледве стрималася, щоб не втрутитися в суперечку».

І додає: «Я сама п’ю Ремесулід Рапід, який розробляла. Він мені якось краще, ніж аналоги. Можливо, це материнське почуття».

Як оцінюють роботу та які умови пропонують

Наталя навчалася в Київському національному університеті технології та дизайну на кафедрі промислової фармації. Перші три місяці на «Фармаку» її вводили в курс справи, за півтора року – допустили до власних розробок. А минулого літа підвищили до старшої інженерки.

Наступна сходинка, на яку може піднятися Наталя, – провідна інженерка. На заводі ростять розробників під себе та стараються створити їм максимально комфортні умови, тому що у країні великий дефіцит кадрів. Наприклад, технічний директор заводу прийшов сюди свого часу звичайним інженером. Керівник департаменту досліджень і розробки «Фармаку» Роман Смішко теж починав із самого низу.

В библиотеке «Фармак» Наталья изучает подходы и рекомендации по технологиям, которые не всегда можно найти в сети
В библиотеке «Фармак» Наталья изучает подходы и рекомендации по технологиям, которые не всегда можно найти в сети

У кожного співробітника – від прибиральниці до гендиректора «Фармак» – є KPI. Якщо їх виконувати, можна отримати квартальну або піврічну премію. KPI Наталі – терміни, за які вона має пройти певні етапи в розробці ліків. Впорається швидше – отримає бонус. До речі, зарплата у «Фармаку» зростає щорічно. За останні п’ять років середня зарплата на заводі виросла в 2,5 рази.

Цікаво, що до 9 класу майбутня інженерка-розробниця мріяла бути перекладачкою, вчила англійську та французьку. Але потім зрозуміла, що іноземна мова – це допоміжний інструмент, а не професія, і вступила на фармацевта. Каже, що жодного разу не пошкодувала про своє рішення.

Англійська їй знадобилася. «Фармак» експортує ліки в 28 країн. Минулого року за кордон поїхала майже чверть усіх вироблених ліків – на $57 млн. Стратегічна мета заводу – збільшити частку експорту до 40 %, залишаючись лідером українського ринку. Тому читати та створювати документацію англійською – обов’язкова частина роботи інженера-розробника.

«Фармак»

Співробітники «Фармаку» часто бувають на англомовних конференціях. Там знайомляться з досвідом знаних колег, які займаються розробкою та дослідженнями в різних країнах. Наталя вже двічі їздила до Польщі для обміну досвідом.

«Я фанатка своєї роботи, – говорить Наталя Гук. – Мені подобається, що кожен день не схожий на попередній. Ми не просто офісні співробітники й не проводимо весь час у лабораторії, я буваю і там, і там. Я вважаю себе щасливою людиною, тому що знайшла улюблену сферу. Я на це вчилася, розуміла, на що йду, і не розчарувалася».

Фотографії Володимира Герасимова

Партнер проєкту?

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: