Шість способів розійтися з бізнес-партнером, якщо все пішло не так: поради юристів

На старті ведення бізнесу між партнерами зазвичай є цілковите взаєморозуміння, але коли виникають перші проблеми, таке взаєморозуміння часто зникає. Яна Михайлюк, адвокатка, радниця юридичної компанії Totum, пояснює, як за допомогою корпоративного договору врегулювати відносини з партнером, якщо частки у статутному капіталі ТОВ поділені «50 на 50».

Коли частки партнерів у бізнесі поділені порівну, у разі непорозуміння між ними прийняття рішень щодо діяльності спільного ТОВ можe бути повністю заблокованим. Це так звана безвихідна, або тупикова, ситуація.

Єдиним юридичним механізмом на сьогодні, який може врегулювати ці відносини, є корпоративний договір. Його можна укласти як на етапі створення товариства, так і вже у процесі його діяльності, поки між бізнес-партнерами є згода з принципових питань.

«Техаська перестрілка»

Якщо у товаристві лише два учасники, то при використанні такого способу кожна зі сторін конфлікту надсилає посереднику повідомлення, в якому зазначається бажана максимальна вартість частки іншої сторони. Той з учасників, хто запропонує більшу ціну, повинен придбати за такою ціною частку свого партнера, а інший – її продати.

Якщо учасників більше, то один із них (сторона-ініціатор) надсилає посереднику повідомлення про бажання продати частку, а інші учасники пропонують максимальну ціну, за яку вони готові її придбати. Виграє той, хто запропонував найвищу ціну.

Такий спосіб був закріплений в угоді акціонерів, яку розробляє наша юридична фірма для партнерів компанії, зареєстрованої на Кіпрі. Такий метод забезпечив м’який вихід учасника, що володів пакетом акцій у розмірі 35 %. Вказаний учасник ініціював вихід із компанії через неможливість подальшої співпраці та продовження бізнесу. Його частка була викуплена іншими учасниками за максимальною запропонованою ціною.

«Голландський аукціон»

Це протилежний попередньому спосіб виходу із тупикової ситуації. Посередник отримує від партнерів повідомлення із вказаною мінімальною вартістю своєї частки в товаристві. Відповідно, та сторона, яка запропонувала більшу ціну, повинна за таку ціну придбати частку іншого партнера.

У нашій практиці був випадок, коли два акціонери компанії з пакетом акцій у розмірі 15 % продали свої акції мажоритарному партнеру за оптимальною для сторін ціною, адже відправили повідомлення, де вказали вартість пакету акцій пропорційно меншу, ніж запропонував мажоритарій. Акціонери товариства змогли знайти найбільш оптимальний варіант для всіх сторін.

«Російська рулетка»

Застосовується для врегулювання конфліктів лише між двома сторонами. Одна сторона (ініціатор) надсилає іншій повідомлення, в якому зазначається бажана ціна за свою частку. Друга сторона повинна або прийняти пропозицію та купити частку свого партнера, або продати свою частку партнеру за таку ж саму ціну.

Такий спосіб вирішення тупикової ситуації був застосований нашим клієнтом. Через блокування діяльності компанії іншим партнером перший учасник вирішив ініціювати вирішення тупикової ситуації та направив повідомлення іншому учаснику. У результаті партнер продав свою частку за вказану в повідомленні суму, а наш клієнт доволі успішно розвиває бізнес самостійно.

Стримувальний метод

Партнери заздалегідь визначають у корпоративному договорі розмір премії або дисконту від вартості частки. У разі настання корпоративного конфлікту сторонами залучається посередник для оцінки ринкової вартості частки, який теж погоджується наперед у корпоративному договорі. Після цього особа, яка повідомила про наявність тупикової ситуації, повинна або придбати частку партнера з премією, або продати йому свою з дисконтом.

Такий метод хоч і має негативні фінансові наслідки для ініціатора, однак все ж таки є реальною можливістю виходу з патової ситуації. Особливо якщо обставини ускладнені особистим конфліктом між бізнес-партнерами з намаганням довести бізнес до банкрутства, щоб зменшити ринкову вартість корпоративних прав.

Такий метод, закріплений у акціонерній угоді, допоміг вирішити тупикову ситуацію одному з наших клієнтів, який першим заявив про корпоративний конфлікт. Продавши свою частку з дисконтом (дешевше на 30 % від ринкової ціни), він все ж таки зміг вийти з бізнесу, який не розвивався вже декілька років.

«Поділяй та обирай»

Цей спосіб доцільно використовувати для бізнесу, який може бути поділений пропорційно часткам учасників без значної шкоди для подальшої діяльності. Так, партнери заздалегідь обирають «ролі»: хто буде розподіляти бізнес, а хто – обирати одну з частин, пропорційну розміру своєї частки.

Враховуючи специфічність методу, коло партнерів, які можуть застосувати такий механізм, дуже обмежене. Однак, на практиці такий спосіб був закріплений у договорі між бізнес-партнерами, які займалися торгівлею будівельними матеріалами. Його положення були спрямовані на те, що в разі виникнення тупикової ситуації партнери змогли б поділити зони своєї відповідальності та в результаті кожен отримав би свою частину бізнес-проєкту.

Залучення медіатора

Корпоративний договір може мати декілька варіантів положень про медіацію. Так, у договорі можна погодити кандидатуру медіатора (нейтрального учасника) чи закріпити принципи його вибору. Медіація, на нашу думку, має великий потенціал, тож цей спосіб є найбільш доцільним, коли основна мета партнерів – не поділити бізнес, а налагодити його знову.

На практиці є багато випадків, коли сторони корпоративного договору, укладеного за англійським правом, що передбачає можливість залучення медіатора для вирішення корпоративного конфлікту, вдало користуються цим методом при виникненні тупикової ситуації.
Партнери, які не комунікують роками, за допомогою залученого медіатора можуть не тільки дійти згоди з питань управління поточним бізнесом, а й знайти нові ідеї для майбутніх проєктів.

Це не вичерпний перелік способів вирішення конфліктних ситуацій. Через свою гнучкість та індивідуальність корпоративний договір може містити й інші варіанти, обрані партнерами, що найкраще підійдуть у кожній конкретній ситуації.

Врегулювання у корпоративному договорі тупикових ситуацій можна порівняти зі страхуванням. Укладаючи такий договір, ми бажаємо, аби «страховий випадок» не наступив, але коли ці питання врегульовані, ми працюємо спокійніше, а отже – ефективніше.