Просто Ради.О – последние статьи и новости

Павло Козлов пропрацював ведучим на «Просто Раді.О» і запустив власну першу в Одесі онлайн-радіостанцію Radio MORE.FM. Один із її проектів — комерційні радіо. В інтерв’ю MC Today Павло розповів, як він потрапив на радіо, як помилявся в ефірі, навіщо мобільному оператору десяток власних радіостанцій. Павло Козлов Я завжди був шанувальником комерційного радіо. Я знав усі пісні, ведучих, історії музикантів ще зі старших класів школи. Мої батьки ніяк не були пов’язані з радіо, не було жодних знайомих у цій сфері, просто так склалося. Я вступив до факультету автоматики та обчислювальної техніки, провчився там рік, а після першого курсу, влітку, зібрався і пішов проситися на радіо. Я розумів, що великі популярні радіостанції мені не світять, і стукав у двері молодих радіо. На двох мені відмовили одразу. Коли йшов на третю, дав собі слово: не візьмуть − значать мені це не потрібно. Програмним директором тієї третьої радіостанції був Андрій Уреньов, він зараз музичний продюсер гурту KAZKA. Ми зустрілися, поговорили, він задав мені кілька запитань, похвалив мої навушники і касетний плеєр і сказав приходити за кілька днів на ефір, мовляв, спробуємо. Один із ведучих мав ввести мене в курс справи і показати, які кнопки натискати, щоби музика виходила в ефір. Я не зовсім точно зрозумів, навіщо мені було туди йти, і переплутав завдання. Це був пізній вечір, майже північ − якраз час, коли тестують нових ведучих. Ну я і вийшов в ефір на годину. У мене не було жодного досвіду, і це був, як мені здавалося, цілковитий провал. Я переплутав усе, що тільки міг. Приїхав після цього додому і не міг заснути до ранку. Думав, що я страшно облажався і зранку почую все, що про мене думають. Та з’ясувалося, що я «накрутив» себе. Коли я з’явився на людях, мене зустріли як героя. Я не зробив нічого особливого, облажався, але мені ледь не аплодували. Так пройшов мій перший ефір. Помилки в прямому ефірі Помилок було вдосталь. Наприклад, вже коли я працював на «Просто Раді.О» і робив програму «Зоряні війни», я міг матюкнутися в ефірі. Точніше, програма завжди виходила в запису, ми її монтували. Але якось під час випуску новин якусь інформацію я прокоментував трьохповерховим матом, розраховуючи на те, що все це виріжуть. Але в результаті це якимось чином потрапило в програму. За все це мені, звісно, тепер соромно. Павло Козлов Ще був момент, коли я заснув в ефірі і проспав кілька пісень. А інтерв’ю з групою «Бі-2» «пролетіло», бо я забув увімкнути прилад. Але мій головний провал на радіо отакий: в студію прийшла дівчина, я пожартував, поставив їй грайливе питання, вона посміялася, а потім мені подзвонила мама цієї дівчинки. Виявилося, що вся сім’я слухала програму. Я в той же вечір передзвонив мамі, вибачився, але їй цього здалося недостатньо – вона хотіла, щоби вибачення були також в ефірі. Через кілька тижнів до нас «прилетів» лист від Комітета телебачення і радіомовлення, де нас попереджали про неприйнятність такої поведінки. Мене ця історія навчила фільтрувати слова. У якийсь момент багато талановитих хлопців і дівчат з нашого радіо роз’їхалися – хто в Київ, хто в Москву. А нові не з’являлися. Все рухалося за інерцією: люди приходили на зміну, працювали, йшли додому, в коридорах було порожньо. Колись я дав собі слово: якщо мені стане нецікаво, я просто піду. Я йшов з радіо без конкретних планів на майбутнє. Ми з дружиною паралельно займалися (і займаємося досі) медичним маркетингом – розвивали бренди клінік, лікарів. Запуск свого радіо На якийсь час радіо з мого життя зникло. А потім дружина з’їздила в Київ на один захід, де серед усіх інших виступали засновники першої в Україні онлайн-радіостанції. Вона повернулася, розповіла про це, і я загорівся ідеєю. Знайшов однодумця, і ми почали працювати над проектом МОRЕ.FM. Це коштувало небагато, я міг це потягнути, тим паче в мене був партнер. Загалом ми вклали в запуск декілька десятків тисяч доларів. Хоча можна було і менше – купувати не такі круті мікрофони, навушники, зробити ремонт дешевше і так далі. Суму можна було скоротити вдвічі. Один із недоліків FM-мовлення – те, що радіостанція може вмикати лише один музичний потік. Я подумав, що було би круто, якби прихильники радіостанції могли обирати той канал, який їм підходить під настрій саме зараз. Тому ми зробили радіо з десятком каналів, серед яких можна вибрати такий, який пасує саме в цю мить. Зараз у нас в штаті десять людей. І ще близько двадцяти авторів програм, які роблять свої шоу. Коли я заснував власний проект, у мене з’явилися люди, яким треба платити зарплату. Для цього треба брати гроші. Тоді виникла ідея створювати комерційні радіостанції. На них можна було заробляти гроші, щоби вкладати в радіопродукт. І не бути як більшість ЗМІ – дотаційними або політичними. Зараз ми заробляємо корпоративними радіостанціями та рекламою, робимо виїзні студії на різних заходах. Бізнесу теж потрібна музика. Вона допомагає продавати, якщо личить йому. Здебільшого компанії це розуміють і звертаються до радіоведучих і діджеїв, наприклад, з проханням завантажити музику на флешку. Ми працюємо по-іншому – готуємо повноцінні радіостанції. Щоби запустити комерційну радіостанцію в тому вигляді, в якому це робимо ми, потрібно звернутися в продакшн, оплатити копірайтерів, дизайнерів, сформувати стартовий набір музики, тобто плейлисти, і так далі. За ці послуги ми платимо людям гроші. Відповідно, все це потребує ресурсів. «Київстар» та інші клієнти У нас є радіо для мережі «Львівські круасани» та для кількох ресторанів. Там ви чуєте музику, яку ми підібрали спеціально, враховуючи індивідуальні психологічні та маркетингові аспекти. Таких корпоративних радіостанцій у нас зараз близько п’ятнадцяти. Ми нічого не вкладали в цей бізнес, бо в нас уже була своя база. Найдешевше корпоративне радіо коштує 3 тис. грн. Верхня межа залежить від труднощів запуску. Один із найбільших замовників – це компанія «Київстар». Я озвучив пропозицію колишньому президенту цієї компанії Петру Чернишову у прямому ефірі, коли він приїхав в Одесу на якусь подію. Він спитав: а навіщо нам це? Я пояснив, що мобільний оператор отримає ще один канал комунікації зі своїми абонентами. Є соцмережі, є сайт, є реклама, а є радіо. «Київстар» має 3G-покриття (а тепер і 4G) і може отримувати трафік під час прослуховування «Радіо Київстар». А абоненти отримають, як у 00-их, радіо в телефонах – можливість безкоштовно слухати музику. Наступного дня мені передзвонили і запропонували взяти участь у тендері на реалізацію цієї ідеї. Ми спершу робили радіо «Київстар» з трьома потоками музики, зараз їх чотири, а буде більше десяти. Потреба розширюватись є постійно, бо база абонентів – це 26 млн людей. У них різні професії, різний вік, вони живуть у різних регіонах, їм потрібна різна музика, а оператору треба налагодити зв’язок з усіма. Колись настане момент, коли радіо зникне. Сучасні люди хочуть усе вибирати, а не слухати і дивитися те, що їм підсовують. Але трошки часу ще є.