Страхи більші за реальні проблеми? CMO robota.ua про дефіцит кадрів, старіння ринку праці та виживання під час обстрілів

Український ринок праці проходить крізь безпрецедентні виклики: від гострого дефіциту синіх комірців до потреби психологічної адаптації ветеранів. Водночас змінюються й самі пошукачі — ринок стрімко дорослішає, а базові потреби виживання знову стають важливішими за кар’єрне зростання чи навчання.

Юлія Далібук, CMO robota.ua про працевлаштування ветеранів та вакансії із найбільшим на найменшим попитом у 2026 році

Про те, чому роботодавці досі бояться наймати ветеранів, кого бізнес шукає найдовше, як змінилися вимоги кандидатів під час війни та яку роль у цьому відіграє штучний інтелект, ми поспілкувалися з маркетинг-директоркою (CMO) платформи з пошуку роботи robota.ua.

Про найм ветеранів та стереотипи роботодавців

Згідно з дослідженням, яке проводили robota.ua разом із Мінветеранів та Українським ветеранським фондом, 38% опитаних роботодавців не стикалися з труднощами під час працевлаштування ветеранів і ветеранок. Водночас серед факторів, що викликають сумніви зазначали стан фізичного здоров’я кандидата — 42% та потребу в психологічній адаптації — 32%.

Дослідження “Повернення до цивільної зайнятості”

Виходить, страхи більші за реальні проблеми? Звідки береться цей розрив?

Юлія Далібук, CMO robota.ua: Справа в тому, що в нас немає зараз масового процесу працевлаштування ветеранів. Тобто є певний досвід, і страхи та ризики пов’язані більше з тим, що, наприклад, ветеран або ветеранка, які повертаються до цивільного життя, можуть психологічно не бути готовими до роботи. І знаємо випадки, коли, наприклад, повертаючись до офісної роботи, їм було складно адаптуватися до цивільних умов праці.

Втім, як говорять, у страху великі очі. Тому потрібно працювати з цим стереотипним мисленням і ці страхи розбивати. Якщо ми не перейдемо від теорії до практики, буде дуже складно зробити висновок щодо масовості цього страху та бар’єру.

Багато компаній зараз впроваджують курси психологічної підтримки та використовують інші інструменти для того, щоб якісно працювати з працевлаштуванням і поверненням ветеранів до цивільного життя. Це те, що потрібно робити всім роботодавцям — не просто слухати, а впроваджувати.

Дисбаланс на ринку праці: кого шукають найдовше

Який зараз головний дисбаланс на ринку: кого бізнес шукає найдовше і хто не може знайти роботу, попри дефіцит кадрів?

Юлія Далібук, CMO robota.ua:

Зараз складно закриваються вакансії для «синіх комірців» (робітничі спеціальності), де йде масовий набір. По-перше, через те, що цих вакансій зазвичай багато: є одна відкрита позиція, на яку потрібно, наприклад, 20 працівників, а відгукується лише 5 кандидатів. Через відсутність відповідних спеціалістів і кваліфікації пошук відбувається доволі довго.

“Сині комірці” найбільш затребувані у 2026 — robota.ua

Серед найбільш затребуваних спеціальностей у роботодавців можна виділити такі:

1. Робітничі спеціальності — водії, слюсарі, електромонтери, токарі, зварювальники, машиністи ескаваторів, кухарі, пекарі, швачки тощо.
2. Медичний персонал — сімейні лікарі, терапевти, педіатри, медсестри. Останні кілька місяців медичний персонал входить до топ‑5 найпопулярніших професій в Україні.
3. Будівнича галузь також потребує спеціалістів — близько 150 тисяч відкритих вакансій у 2026 році.

Найскладніше з усіх закриваються вузькоспеціальні ролі: помічник машиніста електропоїзда, технік-метеоролог тощо. Таких спеціалістів украй мало, а навички, яких потребує така робота, специфічні, тож швидко закрити таку вакансію навряд вийде.

Роботодавці намагаються залучати різні способи пошуку — наприклад, не лише джобборди, а й реферальні програми за типом «Приведи друга». Вони готові платити додаткові кошти своїм співробітникам за приведення людей.

Особливо гостро ця проблема стоїть у регіонах. Також є певний дефіцит інженерних спеціальностей — інженери на виробництва та люди профільною, якоюсь дуже специфічною освітою за певним напрямом теж дуже складно закриваються, довго шукаються ці вакансії. Це ключові напрямки.

Водночас перенасичені спеціалістами сфери — маркетинг (напрямки дизайну, реклами, PR), колл-центри, також багато відгуків припадає на адміністративні ролі та sales. В IT найбільше конкурують за місце Front-end, QA і Java-спеціалісти.

Найшвидше закриваються вакансії продавців, водіїв, кухарів, бухгалтерів, охоронників і адміністраторів — адже найм масовий, вакансії відкриваються регулярно, бажаючих працювати також чимало.

Старіння ринку та нові моделі поведінки пошукачів

Як загалом змінився портрет пошукача роботи за останні два роки? Чи є якісь суттєві зміни?

Юлія Далібук, CMO robota.ua: Щодо гендерного розподілу, ми бачимо, що волатильність коливається туди-сюди. 56% було жінок у 2022 році, і 56% жінок зараз, тобто ми повернулися до цього показника.

Трішки більше було чоловіків у 2023 році на ринку праці, зараз ситуація знову змістилася. Дуже чітко прослідковується старіння населення. Кількість резюме від кандидатів 45–50+ помітно зростає. Ми прямо це фізично відчуваємо на зрізі наших кандидатів та їхніх резюме.

Старіння ринку праці — тенденція у 2026 за даними robota.ua

Прослідковуємо також тенденцію підвищеної активності молоді: роботу на парт тайм та навіть повний робочий день активно шукають підлітки, починаючи з 14 років.

Чому саме люди старшого віку зараз найбільше подаються і від них іде найбільший попит?

Юлія Далібук, CMO robota.ua: В цілому населення старіє, тому цих людей просто стає більше на ринку праці. Їхня особливість полягає в тому, що вони поводяться інакше, ніж кандидати віком 18–25 років. Молоді пошукачі через пів року або рік знову оновлюють резюме і перебувають у постійному пошуку.

Старші кандидати мають іншу модель поведінки: вони вийшли на ринок, подивилися, знайшли можливість змінити професію — і все. Вони не поспішають змінювати роботу, якщо вона дає їм стабільність і гроші, і готові залишатись на одному місці 5+ років. Тому не можна сказати, що кандидат віком 50+ буде суперактивним протягом усього часу.

Тому ці нові патерни диктують і нам — джобборду — нові виклики, як нам з цими кандидатами далі працювати. Поки що немає чіткої відповіді, але найближчі 5–10 років питання будуть стояти дуже круті.

Від бенефітів до «просто виспатися»: як обстріли змінюють вимоги кандидатів

Чи помічаєте ви патерни того, що люди вимагають від роботодавця і від чого готові відмовитися?

Щодо вимог кандидатів, можна прям по кожному року говорити про якісь нові умови. Наприклад, коли почалися обстріли інфраструктури в жовтні 2022-го року і почало зникати світло люди шукали вакансії із забезпеченням автономної роботи, генератором або робочим місцем у бомбосховищі. Ми навіть вивели це окремими фільтрами на robota.ua.

Плюс люди почали говорити про те, що роботодавці мають зважати на повітряні тривоги: якщо під час тривоги йде робоча зустріч, її треба перервати й перейти в укриття.

Від стортзалу та медичної старховки до просто виспатися: як змінитися очікування від роботодавців у 2026 — дані robota.ua

Потім, коли ми всі звикли до обстрілів та шахедів, коли обстріли не такі інтенсивні були як зараз, вимога перервати зустрічі під час тривоги відійшла на другий план.

У фокус вийшли психологічна підтримка, медичне страхування та навіть прохання повернути спортзал як бенефіт.

Зі поновленням масованих атак пріоритети знову змістилися. На жаль, є роботодавці, які все ще вимагають від співробітників присутності в офісі. Особисто я не розділяю цей підхід. Ми бачимо великий запит кандидатів на віддалену роботу, принаймні на час коли є обстріли, повітряна тривога чи коли перекрита інфраструктура і не можна добратися до роботи.

Також є запит на матеріальну або іншого типу допомогу, наприклад, релокацію. Червоною ниткою від співробітників та кандидатів іде питання: «Чи може роботодавець оплатити релокацію в більш безпечний регіон і хоча б на перший час чимось забезпечити?». Також, чи може роботодавець забезпечити автономне робоче місце, екофлоу, акумулятор, генератор, тепло, тобто якісь базові безпечні умови.

Для людей важливо, щоб компанія просто дала можливість вижити і пожити. Тобто приберіть, будь ласка, навчання, додаткові заходи, де необхідно кудись їздити. Дайте нам просто зосередитись на виживанні і на роботі. Дайте мені змогу виконати мій план і просто поспати вночі. Я не хочу зараз навчатися, проводити якісь воркшопи. Я не хочу зараз вчитися штучному інтелекту і його інструментам. Оце прямо масово в сфері ІТ,  коли роботодавець вимагає, щоб всі володіти штучним інтелектом, а в людини запит на базові потреби — тепле водопостачання і змога виспатися. Тому з якихось більш високих і глобальних речей, ми зараз знову спускаємося до базового, до виживання. Це стосується як кандидатів, які мають на це запит до нових роботодавців, так і діючих співробітників, і в цілому бізнесів.

Тому що для багатьох українських бізнесів зараз теж основна задача – це вистояти і вижити.

Штучний інтелект на robota.ua

Стосовно штучного інтелекту на платформі robota.ua: де в пошуку та пропозиціях роботи ШІ вже замінив людину, а що досі робиться вручну?

Юлія Далібук, CMO robota.ua: Ми проти думки, що ШІ має повністю замінити людину. Він повинен підсилювати людський ресурс, забирати рутину й допомагати бути продуктивнішим. Деякі пошукачі/працівники зараз справді бояться, що штучний інтелект забере їхню роботу і їм не буде чим прогодувати сім’ю.

Тому ми впроваджуємо ШІ як можливість допомогти обом сторонам.

Для пошукачів у нас є підказки в конструкторі резюме — коли вводиш посаду, штучний інтелект автоматично може згенерувати опис обов’язків та навички, які варто додати для кращої якості CV. Цей інструмент використовує понад 20% кандидатів.

«Під капотом» кабінету роботодавця працює екосистема з понад 20 ШI-модулів, яка допомагає оптимізувати час рекрутера фактично на кожному рівні взаємодії з платформою. У центрі — дві ШI-підсистеми. «Єва», яка модерує вакансії та швидко аналізує їх зміст на предмет невідповідностей, дискримінації та помилок. Та «Адам», що працює з резюме кандидатів й формує персоналізовані рекомендації.

Складна, але продуктивна екостистема ШІ приносить близько 30% усіх релевантних відгуків на нашій платформі.

За даними robota.ua екостистема ШІ приносить близько 30% усіх релевантних відгуків на платформі.

Як будувати бренд для двох протилежних аудиторій

Ви CMO сервісу, який працює водночас для кандидатів і для роботодавців. Як будувати бренд для двох аудиторій із протилежними інтересами, особливо коли про зарплати й бронювання говорити складно?

Юлія Далібук, CMO robota.ua: Так, ми працюємо з двома аудиторіями: шукачами (B2C) та роботодавцями (B2B), які генерують для нас дохід. Через це наша команда маркетингу розділена на два окремі напрямки.

Головне — розуміти, що для цих аудиторій ми працюємо з кардинально різними цілями та KPI. Тому в нас є чітке планування, річні й квартальні цілі та архітектура KPI окремо для B2C і B2B.

Ми детально сегментуємо як пошукачів, так і роботодавців, чітко знаємо меседж для кожного сегменту, аналізуємо їх та переглядаємо спліт каналів просування. Крок за кроком рухаємося за річним плануванням. Тут немає великого секрету, але розмежовувати ці аудиторії потрібно обов’язково, інакше робота буде неефективною.