Юлія Ляшко – автор контенту на сайті

Юлія Ляшко Війна оголила багато болючих місць нашого суспільства. Все частіше виникають дискусії щодо питань одностатевих пар та їх прав на участь у здоров’ї та житті партнера. Була навіть створена та підтримана петиція до президента щодо легалізації одностатевих шлюбів. Але зараз вирішення цього питання виявилось не на часі. Зараз у ЗСУ служать приблизно 10% представників ЛГБТ. Чоловіки та жінки захищають нашу країну, попадають у полон та помирають. І якщо у традиційному шлюбі жінка або чоловік можуть отримати інформацію про місцеперебування коханої людини, мають доступ до лікарні або можуть отримати тіло померлого – партнер у нетрадиційний парі таких прав не має. Теж саме стосується і майна та всиновлення дитини. У найліпшому випадку все це може зробити хтось із родичів. Але що робити, якщо їх немає? Через це ми зараз бачимо багато кейсів, де люди вимушені брати шлюб зі своїми друзями. Це надає можливість їх партнерам отримувати хоча б якусь інформацію щодо коханих, які захищають країну, та мати право на поховання у випадку смерті. Звичайно, це є фіктивним шлюбом та точно не робить таких людей повноцінно щасливими. Одностатевий шлюб та його альтернатива Юристи – не ті, що оцінюють переконання держави щодо цього питання, а ті, що знаходять рішення навіть для нестандартних ситуацій. Правниками було розроблено спеціальний партнерський договір. Це документ, здатний урегулювати відносини між партнерами. Він, як і шлюб, визначає цінностями повагу до індивідуальності та почуттів партнерів, звичок і уподобань одне одного, визначення права на фізичний та духовний розвиток. Першим, та досить публічним кейсом у нас в компанії було укладення партнерського договору між двома дівчинами, Олесею та Адою. Олеся також брала активну участь у створенні документа, тим самим пропрацював деякі важливі для ЛГБТ-пар моменти. Ця історія розлетілася по ЗМІ та привернула до себе багато уваги. Після цього до нас почало звертатися багато пар з усієї країни. Частина з них дійшли до кінця і стали партнерами й перед законом. Переважно, чомусь, до нас зверталися жінки – мабуть, тому що відносини між чоловіками більше стигматизовані у суспільстві. Мета цього договору – повністю відтворити інститут шлюбу, перенісши його форму на сторінки нашого партнерського договору. Партнерські відносини набувають правового оформлення з моменту підписання сторонами та нотаріального посвідчення договору. Уся інформація, яка міститься в ньому є конфіденційною, тому не може бути розголошена або доведена батькам, родичам, колегам чи будь-яким третім особам без наданої партнерами – сторонами договору – згоди. Одним із кроків легітимізації такого союзу, є закріплене договором право на зміну прізвища одного із партнерів. Окрім формального врегулювання особистих стосунків, договір стає належним правовим підґрунтям побутовому життю. Уклавши його, партнери стверджують своє прагнення розділити побут шляхом спільного (або ні) проживання та веденням спільного (або ні) господарства, турбуючись один про одного та розділяючи всі життєві події. Майно Усе майно, придбане партнерами протягом дії договору, є об’єктом права спільної сумісної власності. Незалежно від того, що один з них, наприклад, не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку. Відповідно, сторони мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном. У випадку припинення договору, майно розподіляється порівну між ними. Партнери можуть встановити у відсотковому відношенні розмір можливих витрат спільного бюджету за певний період часу, обов’язок здійснення обліку проведених витрат, отримання згоди на покупки, вартість яких перевищує домовленість і так далі. Договором закріплюється обов’язок сторін надавати матеріальну допомогу партнерові, який втратив працездатність. Поява дитини У сім’ях, де партнери є особами однієї статі, поява дитини у більшості випадків є свідомим кроком і пов’язана з ухваленням багатьох рішень. Наприклад, хто з партнерів буде виношувати дитину або яка роль біологічного батька чи матері. У випадку, якщо дитина народжена від попередніх стосунків, яким чином будувати відносини з нею одному з партнерів та комунікувати з біологічним батьком/матір’ю, що залишається поза межами одностатевої сім’ї? Ці та інші досить непрості аспекти батьківства здатен врегулювати партнерський договір. Щобільше, з метою захисту дітей, ним встановлюється зобов’язання партнера дбати про дитину іншого партнера та матеріально утримувати її у разі, якщо не залишиться осіб, здатних за законом стати опікунами/піклувальниками. Це положення не втрачає своєї сили після припиненням договору у зв’язку зі смертю однієї зі сторін договору. Партнер, що залишився жити, не має допустити, щоб дитина другого партнера потрапила до дитячого будинку. Договір є правовою підставою для подання дитиною, або від її імені належно уповноваженою особою, позову про стягнення коштів з партнера на матеріальне забезпечення дитини, у разі невиконання зобов’язань, вказаних вище. Здоров’я та життя партнера Черговою важливою особливістю документа є положення, які надають право брати участь у питаннях, що стосуються здоров’я і життя партнерів. Так стороні договору надається право на доступ до лікарняної палати, де знаходиться інша сторона. У разі знаходження у клінічному стані, кожен з партнерів надає іншому партнеру право приймати рішення про застосування певних медичних процедур, якщо право прийняття таких рішень може бути за законом надане одному з подружжя. У разі смерті одного з партнерів, іншому надається право приймати рішення про надання чи відмову у наданні згоди на вилучення анатомічних матеріалів (трансплантацію) з тіла померлого. Окрім медичної сфери, договір закріплює право також брати участь у заходах, що стосуються охорони прав партнерів. Завдяки цьому сторони можуть бути повідомленими про затримання одного з партнерів або знаходження його тіла, мати доступ до камери, де той утримується, право на побачення із заарештованим, бути залученим до процедур впізнання тіла і так далі. Підсумовуючи, ми можемо впевнено сказати, що укладення такого договору – це крок у більш спокійне і безпечне спільне життя. Це те, що допоможе сформулювати й закріпити важливі для вас цілі, правила та гарантії, особливо у такий складний час, як зараз.